Ухвала

від 16.07.2021 по справі 520/4287/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 липня 2021 року

Київ

справа №520/4287/2020

адміністративне провадження №К/9901/25990/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року

у справі № 520/4287/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІД ДІНАМІКС УКРАЇНА"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

15 липня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 рок у справі № 520/4287/2020.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі як на підставу до відкриття касаційного провадження у цій справі скаржник наводить пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказавши, про відсутність висновку щодо застосування підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у правовідносинах, коли до складу витрат віднесено придбання у підприємців супутніх до розробки програмного забезпечення послуг, які у подальшому не постачалися замовнику-нерезиденту; відсутність висновку щодо застосування підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з пунктом 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 у контексті правомірності формування витрат у правовідносинах, коли здійснювалося придбання послуг з розробки програмного забезпечення по проектам, по яких у підприємства відсутні будь-які доходи; відсутність висновку щодо застосування положень пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України у правовідносинах, коли основні засоби надаються у безоплатне користування фізичним особам-підприємцям.

Також податковий орган посилається на висновок Верховного Суду викладений у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 520/10867/18, відповідно до якого суд дійшов до висновку про безпідставність посилання судів попередніх інстанцій на первинні документи за відсутності доказів надання таких документів до перевірки.

Разом із тим, скаржник не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як відповідні норма, на думку скаржника, повинна була застосовуватися судом апеляційної інстанції.

В цілому доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Окрім того, у випадку, якщо податковий орган вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновок Верховного Суду або ж порушено правила дослідження доказів, касаційна скарга повинна містити посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 та пункт 4 частини четвертої статті 328 та відповідний пункт та підпункт статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України. Однак касаційна скарга такого посилання не містить.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 520/4287/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІД ДІНАМІКС УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф. Ханова