Ухвала

від 16.07.2021 по справі 405/5040/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/5040/21

провадження № 1-кс/405/2371/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2021 м. Кропивницький

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький, клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021120000000034 від 25.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, про арешт майна,

встановив:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на вантажний автомобіль КАМАЗ самоскид 45143, д/з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , в кузові якого знаходиться зерно пшениці у кількості приблизно 10 тон, комбайн CASE III 2388, д/з НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль КАМАЗ НОМЕР_1 .

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021120000000034 від 25.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельних ділянок вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

В ході досудового розслідування встановлено, що за Суботцівською ОТГ рахується земельна ділянка загальною площею 528,4003 га, комунальної власності з цільовим призначенням для розміщення плодоносного саду на території Суботцівської сільської ради.

Станом на сьогоднішній день вказана земельна ділянка знаходиться на стадії організації території земельних часток (паїв) із земель колишнього «КСП ім.Леніна» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 528,4003 га, тобто на сьогоднішній день здійснюється процедура розпаювання земель між бувшими учасниками КСП «ім. Леніна».

В 2021році громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,керівник ПП«Ареал» кодЄДРПОУ 31960239, юридична адреса: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Костянтинівка, вул. Матросова, 55А, самовільно без правовстановлюючих документів здійснив посіви частини земельної ділянки (зі складом угідь багаторічні насадження) площею 32 га сільськогосподарською культурою пшениця.

В ході досудового розслідування проведено огляд місця події земельної ділянки площею 32,7706 га, що знаходиться на території Суботцівської сільської ради та встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки та засіяння сільськогосподарською культурою пшениця.

Крім того, працівниками ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області 07.05.2021 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства вказаних земельних ділянок та відповідно до матеріалів перевірки встановлено, що земельна ділянка загальною площею 32,7706 га (категорія земель землі сільськогосподарського призначення. Цільове призначення земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад угідь багаторічні насадження), розташована за межами с. Трепівка на території Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на момент обстеження засіяна сільськогосподарською культурою (пшениця) на площі 32,7706 га та використовується громадянином ОСОБА_4 , самовільно без правовстановлюючих документів.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкода завдана за самовільне зайняття земельної ділянки площею 32,7706 га без кадастрового номеру (сад колишнього КСП «ім. Леніна») становить 117122 грн.

Отже, на сьогоднішній день встановлено, що ОСОБА_4 продовжує незаконно користуватись земельною ділянкою чим завдав матеріальної шкоди Державі, в особі Суботцівської сільської ради Кіровоградської області в розмірі 117122 грн.

Крім того, 15.07.2021 проведено огляд місця події на земельній ділянці без кадастрового номеру, яка знаходиться поруч з земельною ділянкою кадастровий номер 3522286300:02:000:7524 на території Суботцівської ОТГ, на якій на момент огляду перебувала сільськогосподарська техніка, яка здійснювала збір врожаю на самовільно зайнятій земельній ділянці. Під час проведення огляду вказану сільськогосподарську техніку було вилучено, а саме: вантажний автомобіль КАМАЗ самоскид 45143 д/з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , в кузові якого знаходиться зерно пшениці у кількості приблизно 10 тон та комбайн CASE III 2388 д/з НОМЕР_3 , а також в ході огляду було вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль КАМАЗ НОМЕР_1 . Вказане майно передано на зберігання гр. ОСОБА_5 .

Слідчий просив накласти арешт на вказане майно, оскільки воно є речовими доказами в рамках кримінального провадження.

В судове засідання власник майна та представник власника майна ОСОБА_6 не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, від останнього надійшла заява про проведення судового розгляду за його відсутності, в задоволенні клопотання просив відмовити.

Слідчий до суду не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, до канцелярії суду надійшла заява про проведення судового розгляду за його відсутності, клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Вивчивши надані стороною кримінального провадження матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021120000000034 від 25.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельних ділянок вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за вищевказаними обставинами (витяг з ЄРДР а.п.5).

Так, відповідно до вимог ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Пунктом 1 частини другої вказаної норми закону, визначено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, окрім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Положеннями статтей 2, 7 КПК України регламентовано, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, необхідно враховувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Проте, зазначених вимог закону слідчий в клопотанні про арешт майна не дотримався.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на вказане майно, що є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, слідчий повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Однак, у клопотанні слідчого не вказано, які ознаки речового доказу мають вантажний автомобіль КАМАЗ самоскид 45143, д/з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , в кузові якого знаходиться зерно пшениці у кількості приблизно 10 тон, комбайн CASE III 2388, д/з НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль КАМАЗ НОМЕР_1 , та які саме сліди або інші відомості кримінального правопорушення може зберігати на собі майно.

Слідчим суддею встановлено, що в рамках кримінального провадження №42021120000000034 від 25.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.197-1 КК України, жодній особі не повідомлено про підозру про вчинене кримінальне правопорушення.

За змістомст. 197-1 КК України, самовільне зайняття земельної ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельною ділянкою.

Таке кримінальне правопорушення є злочином з матеріальним складом, тобто об`єктивна сторона цього злочину передбачає не тільки самовільне зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно-небезпечних наслідків - спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди.

Однак, жодних даних про те, яка шкода заподіяна вказаним кримінальним правопорушенням у клопотанні органу досудового розслідування.

За таких обставин, посилання у клопотанні слідчого про арешт майна як на форму забезпечення доказів не ґрунтуються на вимогах закону.

Отже, клопотання слідчого не конкретизоване щодо підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна та спосіб його виконання.

Орган досудового розслідування не надав достатні докази наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження речових доказів.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»). Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

В кожному конкретному кримінальному провадженні застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, необхідно неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

Окрім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно із п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Проте, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

В даному випадку слідчим не доведено жодного із цих пунктів та не зазначено, які саме потреби досудового розслідування задовольнятимуться завдяки цьому арешту, в чому полягає неможливість вчинення будь-яких інших дій по відношенню до майна, на яке просить накласти арешт, і яким чином незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження може вплинути на обмеження можливостей органу досудового розслідування.

Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.170-173, 369-372 КПК України,

постановив:

в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021120000000034 від 25.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7