Рішення
від 05.07.2021 по справі 522/19654/20
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/19654/20

Провадження 2/522/3065/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Домусчі Л.В.,

за участю секретарів судового засідання: Лисенко А.О..,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Зелений лист , ОСОБА_2 про визнання недостовірною інформацію та захист честі та гідності, зобов`язання видалити інформацію, та спростувати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06.11.2020 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недостовірною, що порочить честь, гідність інформацію опубліковану на сайті: https://zeleniy-list.od.ua (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: була розміщена стаття із заголовком Экс-регионал ОСОБА_3 рассчитывает на высокую должность? Он запомнился скандалами и зарабатыванием на природе , відповідно до якої Позивача звинувачено у контрабанді, привласненні державних коштів, зловживанні службових становищем, наступного змісту (далі мова оригіналу):

В Одесской области и Одессе в последнее время появилось множество билбордов с изображением ОСОБА_4 . Кроме того, ОСОБА_3 , которого позиционируют как политика, бизнесмена и экс-советника председателя одесской ОГА - работал с Игорем Палицей, появился в ряде журналистских материалов: он рассуждает о загрязнении окружающей среды из-за затонувшего танкера, помощи агросектору, проблемах региона. Вероятно, что за эти материалы ОСОБА_3 заплатил. Очевидно, что подзабытый уже политик таким образом решил вернуться во власть.

По информации Зеленого листа , Сергей Варчук, бизнес-партнером которого был украинский олигарх Игорь Коломойский, лоббирует во властных кабинетах для себя должность председателя Одесской облгосадминистрации.

Также вполне вероятно, что Варчук будет баллотироваться в местные депутаты, ведь совсем скоро в Украине пройдут выборы.

Мы решили напомнить, кто такой ОСОБА_3 .

Скандалы на миллион

Кроме политики ОСОБА_5 занимается бизнесом. И, судя по всему, он, как и ОСОБА_6 , отдавать долги и кредиты весьма не любит. При этом ущерб превышает миллион долларов.

Так, больше 10 лет тянется судебный процесс по ипотеке, взятой отцом ОСОБА_4 в государственном банке Укргазбанк . Размер ипотеки, полученной ОСОБА_3 в 2007 году, составил ОСОБА_7 долларов США. Поручителем по кредиту стал ОСОБА_5 и его жена ОСОБА_8 , а залогом выступала недвижимость - здание автомойки, бар, офис, квартиры, здание парикмахерской.

В 2009 году Укргазбанк подал в суд. За это время залоговую недвижимость ОСОБА_3 сумели вывести под кипрскую офшорную компанию. А сама недвижимость используется в коммерческих целях.

Дело застряло в бесконечных судах. А за это время ОСОБА_3 сумел построить еще и политическую карьеру.

Старое-новое лицо

В 2010 году бизнесмен Сергей Варчук стал депутатом одесского горсовета. Он представлял ОСОБА_9 регионов, а после Революции достоинства вошел в новосозданную на тот момент депутатскую группу Доверяй делам , которую контролирует нынешний мэр города ОСОБА_10 .

В 2015 году ОСОБА_3 также пробовал свои силы в политике, пытаясь стать депутатом одесской облрады. Он представлял партию Возрождение . Но проиграл выборы.

При этом ОСОБА_3 на платной основе работал помощником бывшего нардепа-регионала ОСОБА_11 .

Кроме того, ОСОБА_3 возглавлял городской департамент Евробаскет-2015 , который занимался подготовкой к проведению международного чемпионата по баскетболу в Одессе. Инвестором строительства арены тогда выступал партнер ВарчукаКоломойский. Арену планировали построить в районе Пересыпи, на территории бывшего завода Октябрьской революции. Там же у Варчука есть пляжный комплекс, который включает ресторан, бассейн, апартаменты, баню прямо на берегу моря. Территория и доступ к морю являются закрытыми, хотя это запрещено законом.

Примечательно, что деньги на строительство арены Коломойский собирался брать в кредит у государства. Также за бюджетный счет была бы создана инфраструктура вокруг арены. Очевидно, ОСОБА_3 и Коломойский могли неплохо заработать на Евробаскете. Но планы не реализовались - Украина из-за событий в стране отказалась от права проведения соревнований, а баскетбольная арена так и не была построена.

Впрочем, это не единственный пример, когда бизнес-интересы ОСОБА_5 удачно совмещал с политической карьерой и госслужбой.

Заработок на озере Сасык

например, с 2010 года Варчук возглавлял Западно-Черноморское бассейновое управление охраны, использования и возрождения живых ресурсов и регулирования рыболовства.

В этом же году жена ОСОБА_4 учредила предприятие ВМС-10 , которое специализируется на пресноводной рыбной ловле.

Компания, близкая ОСОБА_3 , который тогда занимал должность в профильном ведомстве, получила разрешение на вылов рыбы в озере Сасык в Татарбунарском районе.

Варчука, по всей видимости, не смутило, что рыба из этого водоема непригодна к употреблению в пищу - как не раз сообщала директор НПП Тузловские лиманы Ирина Выхристюк, рыба, по сути, в искусственном озере больная.

Дело в том, что когда создавался Сасык, ему отвели функцию отстойника. Из Дуная заходит в озеро грязная вода с содержанием тяжелых металлов, все они накапливаются в рыбе, обитающей в озере.

ОСОБА_12 подчеркивает: против раздамбовки озера Сасык, которая поможет водоему возродиться, как раз выступают те, кто на нем зарабатывают, вылавливая и продавая нечистую рыбу.

Сомнительно, что ОСОБА_3 не в курсе этого вопроса.

В 2017 году Госагентство рыбного хозяйства попыталось отменить режим эксплуатации озера Сасык для ООО ВМС-10 , но в суде фирма, которую контролирует семья Варчуков, фактически отменила запрет. Компания по-прежнему зарабатывает на грязной рыбе.

И это не единственное предприятие Варчуков, которое занимается рыбной ловлей.

Как поясняет ОСОБА_12 , как правило, подобные предприятия в бюджет платят копейки, зарабатывая на природе сверх-прибыль.

Контрабанда в море?

Сергей Варчук также засветился еще в одном сомнительном предприятии.

Как сообщил глава общественной организации Зеленый лист Владислав Балинский, в ходе выезда рабочей группы, созданной председателем Одесской ОСОБА_13 в августе 2017 года, на территории песчаной косы, примыкающей к НПП Тузловские лиманы , был обнаружен громадный ангар, который, вероятно, используют для переправки контрабанды.

Проверка 2017 года

По словам Балинского, ангар расположен на побережье Тузловской косы. Также на участке находятся хозяйственные постройки, по периметру территория огорожена высоким забором с колючей проволокой. На объекте находился один охранник, который, по всей видимости, работал неофициально. Как удалось выяснить представителям рабочей группы, недвижимостью заведовал именно ОСОБА_5 .

При этом документы на строения контролерам не предоставили. Как отмечает ОСОБА_14 , судя по территории и мощностям, в данном месте работает не один десяток человек.

По информации Зеленого листа , Варчук использовал данный ангар для контрабанды - на территории были обнаружены скоростные современные катера, которые, вероятно, выходят в нейтральные воды Черного моря и могут загружать нерастоможенные товары.

Выходит, ОСОБА_5 и раньше использовал властные полномочия для собственного обогащения. Очевидно, что в случае его прихода к власти региону не избежать новых скандальных проектов .

І зобов`язати ОСОБА_2 та ГО Зелений лист видалити інформацію з вищезазначеного сайту разом із фото, які є додатками до всієї статті. Також зобов`язати їх протягом одного місяця з дня набрання сили рішення суду спростувати, дану інформацію, у спосіб, яким вона була поширена на сайті: https://zeleniy-list.od.ua заяви від власного імені із спростуванням наступного змісту:

Спростування: Інформація, поширена ОСОБА_2 та ГО Зелений лист у статті Экс-регионал Варчук рассчитывает на высокую должность? Он запомнился скандалами и зарабатыванием на природе , є недостовірною, не відповідає дійсності ,порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 .

Автором статті є ОСОБА_2 , а власником веб-сайту https://zeleniy-list.od.ua є ГО Зелений лист .

Позивач зазначив, що 05.11.2020р. йому стало відомо, що 28.08.2020 р. в мережі Інтернет з`явились вищезазначена недостовірна інформація, що порочить честь та гідність ОСОБА_1 ,зокрема, на сайті:

https://zeleniy-list.od.ua (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із заголовком Экс-регионал ОСОБА_3 рассчитывает на высокую должность? Он запомнился скандалами и зарабатыванием на природе , відповідно до якої Позивача звинувачено у контрабанді, привласненні державних коштів, зловживанні службових становищем.

Розміщена і поширена і повідомлена більш як одній особі щодо Позивача інформація є недостовірною, має на меті довести до відома необмеженої кількості осіб викривлену інформацію про Позивача, створити враження про особу ОСОБА_1 , як таку, яка не є законослухняною людиною та задіяна у якихось незаконних Операціях .

Все це створює у людей враження стосовно ОСОБА_1 та впливає на його репутацію.

Разом з тим, дана інформація є неправдивою, може бути перевірена правоохоронними органами, відтак, не є оціночними судженнями, а поширення такої інформації принижує честь та гідність Позивача.

Відтак, поширення Відповідачами інформації щодо Позивача до отримання результатів перевірки цієї інформації компетентним правоохоронним органом у спосіб, передбачений КПК України, шляхом оприлюднення статей із недостовірною інформацією, що має обвинувальний нахил і сприймається, як звинувачення Позивача у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень) в мережі Інтернет, не може вважатися оціночними судженнями на підставі ст. 30 Закону України Про інформацію .

Однак, стосовно Позивача не ведуться будь-які кримінальні провадження по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень. Тим паче, не існує будь-яких вироків, які б підтверджували вчинення кримінально караних діянь Позивачем.

Отже, зазначена інформація є недостовірною. При цьому посилався на ст.ст.277, 297 ЦК України.

Ухвалою суду від 16.11.2020р. провадження по справі відкрито з призначення підготовчого засідання на 21.12.2021р.

21.12.2020р. в підготовче засідання у зв`язку з неявкою учасників справи засідання відкладено на 01.03.2021р.

01.03.2021р. до суду надійшла заяві від ОСОБА_2 із проханням відкласти засідання, у зв`язку з чим засідання відкладено на 12.04.2021р.

12.04.2021р. в підготовче засідання відповідачі не з`явились, про час і місце засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, від представника позивача надійшла заява про проведення засідання у її відсутність за закриття підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 12.04.2021р. підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 23.06.2021р..

23.06.2021р. в судове засідання учасники справи не з`явились, про час і місце засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, від представника позивача надійшла заява про проведення засідання у її відсутність.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню.

Свобода вираження поглядів гарантується статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наступним чином:

Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет з`явились інформація, що порочить честь та гідність ОСОБА_1 .

Зокрема, на сайті:

https://zeleniy-list.od.ua (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 );

була розміщена стаття із заголовком Экс-регионал ОСОБА_3 рассчитывает на высокую должность? Он запомнился скандалами и зарабатыванием на природе , наступного змісту (далі мова оригіналу):

В Одесской области и Одессе в последнее время появилось множество билбордов с изображением ОСОБА_4 . Кроме того, ОСОБА_3 , которого позиционируют как политика, бизнесмена и экс-советника председателя одесской ОГА - работал с Игорем Палицей, появился в ряде журналистских материалов: он рассуждает о загрязнении окружающей среды из-за затонувшего танкера, помощи агросектору, проблемах региона. Вероятно, что за эти материалы ОСОБА_3 заплатил. Очевидно, что подзабытый уже политик таким образом решил вернуться во власть.

По информации Зеленого листа , Сергей Варчук, бизнес-партнером которого был украинский олигарх Игорь Коломойский, лоббирует во властных кабинетах для себя должность председателя Одесской облгосадминистрации.

Также вполне вероятно, что Варчук будет баллотироваться в местные депутаты, ведь совсем скоро в Украине пройдут выборы.

Мы решили напомнить, кто такой ОСОБА_3 .

Скандалы на миллион

Кроме политики ОСОБА_5 занимается бизнесом. И, судя по всему, он, как и ОСОБА_6 , отдавать долги и кредиты весьма не любит. При этом ущерб превышает миллион долларов.

Так, больше 10 лет тянется судебный процесс по ипотеке, взятой отцом ОСОБА_4 в государственном банке Укргазбанк . Размер ипотеки, полученной ОСОБА_3 в 2007 году, составил ОСОБА_7 долларов США. Поручителем по кредиту стал ОСОБА_5 и его жена ОСОБА_8 , а залогом выступала недвижимость - здание автомойки, бар, офис, квартиры, здание парикмахерской.

В 2009 году Укргазбанк подал в суд. За это время залоговую недвижимость ОСОБА_3 сумели вывести под кипрскую офшорную компанию. А сама недвижимость используется в коммерческих целях.

Дело застряло в бесконечных судах. А за это время ОСОБА_3 сумел построить еще и политическую карьеру.

Старое-новое лицо

В 2010 году бизнесмен Сергей Варчук стал депутатом одесского горсовета. Он представлял ОСОБА_9 регионов, а после Революции достоинства вошел в новосозданную на тот момент депутатскую группу Доверяй делам , которую контролирует нынешний мэр города ОСОБА_10 .

В 2015 году ОСОБА_3 также пробовал свои силы в политике, пытаясь стать депутатом одесской облрады. Он представлял партию Возрождение . Но проиграл выборы.

При этом ОСОБА_3 на платной основе работал помощником бывшего нардепа-регионала ОСОБА_11 .

Кроме того, ОСОБА_3 возглавлял городской департамент Евробаскет-2015 , который занимался подготовкой к проведению международного чемпионата по баскетболу в Одессе. Инвестором строительства арены тогда выступал партнер ВарчукаКоломойский. Арену планировали построить в районе Пересыпи, на территории бывшего завода Октябрьской революции. Там же у Варчука есть пляжный комплекс, который включает ресторан, бассейн, апартаменты, баню прямо на берегу моря. Территория и доступ к морю являются закрытыми, хотя это запрещено законом.

Примечательно, что деньги на строительство арены Коломойский собирался брать в кредит у государства. Также за бюджетный счет была бы создана инфраструктура вокруг арены. Очевидно, ОСОБА_3 и Коломойский могли неплохо заработать на Евробаскете. Но планы не реализовались - Украина из-за событий в стране отказалась от права проведения соревнований, а баскетбольная арена так и не была построена.

Впрочем, это не единственный пример, когда бизнес-интересы ОСОБА_5 удачно совмещал с политической карьерой и госслужбой.

Заработок на озере Сасык

например, с 2010 года Варчук возглавлял Западно-Черноморское бассейновое управление охраны, использования и возрождения живых ресурсов и регулирования рыболовства.

В этом же году жена ОСОБА_4 учредила предприятие ВМС-10 , которое специализируется на пресноводной рыбной ловле.

Компания, близкая ОСОБА_3 , который тогда занимал должность в профильном ведомстве, получила разрешение на вылов рыбы в озере Сасык в Татарбунарском районе.

Варчука, по всей видимости, не смутило, что рыба из этого водоема непригодна к употреблению в пищу - как не раз сообщала директор НПП Тузловские лиманы Ирина Выхристюк, рыба, по сути, в искусственном озере больная.

Дело в том, что когда создавался Сасык, ему отвели функцию отстойника. Из Дуная заходит в озеро грязная вода с содержанием тяжелых металлов, все они накапливаются в рыбе, обитающей в озере.

ОСОБА_12 подчеркивает: против раздамбовки озера Сасык, которая поможет водоему возродиться, как раз выступают те, кто на нем зарабатывают, вылавливая и продавая нечистую рыбу.

Сомнительно, что ОСОБА_3 не в курсе этого вопроса.

В 2017 году Госагентство рыбного хозяйства попыталось отменить режим эксплуатации озера Сасык для ООО ВМС-10 , но в суде фирма, которую контролирует семья Варчуков, фактически отменила запрет. Компания по-прежнему зарабатывает на грязной рыбе.

И это не единственное предприятие Варчуков, которое занимается рыбной ловлей.

Как поясняет ОСОБА_12 , как правило, подобные предприятия в бюджет платят копейки, зарабатывая на природе сверх-прибыль.

Контрабанда в море?

Сергей Варчук также засветился еще в одном сомнительном предприятии.

Как сообщил глава общественной организации Зеленый лист Владислав Балинский, в ходе выезда рабочей группы, созданной председателем Одесской ОСОБА_13 в августе 2017 года, на территории песчаной косы, примыкающей к НПП Тузловские лиманы , был обнаружен громадный ангар, который, вероятно, используют для переправки контрабанды.

Проверка 2017 года

По словам Балинского, ангар расположен на побережье Тузловской косы. Также на участке находятся хозяйственные постройки, по периметру территория огорожена высоким забором с колючей проволокой. На объекте находился один охранник, который, по всей видимости, работал неофициально. Как удалось выяснить представителям рабочей группы, недвижимостью заведовал именно ОСОБА_5 .

При этом документы на строения контролерам не предоставили. Как отмечает ОСОБА_14 , судя по территории и мощностям, в данном месте работает не один десяток человек.

По информации Зеленого листа , Варчук использовал данный ангар для контрабанды - на территории были обнаружены скоростные современные катера, которые, вероятно, выходят в нейтральные воды Черного моря и могут загружать нерастоможенные товары.

Выходит, ОСОБА_5 и раньше использовал властные полномочия для собственного обогащения. Очевидно, что в случае его прихода к власти региону не избежать новых скандальных проектов .

Автором статті є ОСОБА_2 , а власником веб-сайту https://zeleniy-list.od.ua є ГО Зелений лист .

В позові позивач не зазначив ким він працює або про його громадську діяльність.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації, належить позивачеві. Особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Основним національним нормативно-правовим підґрунтям, яке регулює відносини щодо захисту гідності, честі та ділової репутації, є Конституція України та Книга 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка присвячена особистим немайновим правам фізичної особи, а саме стаття 297 ЦК України, в якій вказано, що кожен має право на повагу до його гідності та честі, і стаття 299 ЦК України, яка зазначає, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації, та Законом України Про інформацію . Крім наведенного законодавства, суди керуються статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , яка вказує на те, що суди повинні застосовувати під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року в справі Лінгенс проти Австрії (Lingens v. Austria).

Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством. У частині четвертій статті 277 ЦК України передбачено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція газети. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту.

Під час розгляду справ зазначеної категорії суди бере до уваги, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 81 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Публікації в Інтернеті підпадають під сферу дії статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та її загальних принципів, але особлива форма цього засобу передачі інформації привела Страсбурзький Суд до прийняття певних обмежень щодо свободи вираження думки в Інтернеті.

Загальні принципи Європейського Суду з прав людини, що стосуються свободи вираження поглядів застосовуються до публікацій в Інтернеті, викладені в дослідженні Європейського Суду з прав людини: Інтернет: прецедентна практика Європейського Суду з прав людини , в якому зокрема зазначено, що свобода вираження поглядів, захищена пункту 1 статті 10 Конвенції, становить необхідну основу демократичного суспільства (див., наприклад, справу Хендісайд проти Сполученого Королівства (Handyside до the United Kingdom), рішення від 7 грудня 1976 року серія А, №24).

Обмеження цієї свободи передбачені у пункті 2 статті 10 Конвенції, повинні тлумачитися вузько. Втручання з боку Держав в здійснення цієї свободи можливе за умови, якщо воно є "необхідним у демократичному суспільстві", тобто згідно з прецедентною практикою Європейського Суду, воно повинно відповідати "нагальній суспільній потребі", бути пропорційним законній меті за змістом другого пункту статті 10 Конвенції, і бути обґрунтовано судовими рішеннями, що містять відповідну і достатню мотивацію.

Хоча у національних властей є певна свобода розсуду, вона не є необмеженою і супроводжується європейським контролем, проведеним Судом (справа Олексій Овчинников проти Росії (Aleksey Ovchinnikov v. Russia), скарга № 24061/04, п. 51, рішення від 16 грудня 2010 року).

У рішенні у справі Редакція газети Правое дело" і Штекель проти України (Editorial Board of Pravoye Delo and Shtekel v. Ukraine) (скарга № 33014/05, рішення від 5 травня 2011 року) Європейський Суд вперше визнав, що стаття 10 Конвенції повинна тлумачитися як така, що покладає на Державу позитивний обов`язок щодо встановлення належної нормативно-правової бази для забезпечення ефективного захисту свободи вираження поглядів журналістами в Інтернеті. У цій справі на заявників було покладено обов`язок виплатити збитки за повторну публікацію тексту, автор якого був невідомий. Текст носив об`єктивно дифамаційний характер і був знайдений ними в Інтернеті (текст супроводжувався зауваженням із зазначенням джерела і того, що газета не мала відношення до тексту).

Свобода передачі і отримання інформації та її гарантії мають особливе значення. Ця свобода буде більшою мірою захищена, якщо вона вносить вклад в обговорення питань, що викликають правомірний суспільний інтерес (справа Бладет Тромсо і Стенсаас проти Норвегії - Bladet Tromso and Stensaas v. Norway, Велика Палата, скарга №21980 / 93, ЄСПЛ 1999ІІІ). Будь-який захід, що обмежує доступ громадськості до інформації, яку вона має право отримати, повинна бути обґрунтована особливо переконливими причинами (див. рішення у справі ОСОБА_15 та Ангхел проти Молдови - Timpul Info-Magazin and Anghel v. Moldova, скарга № 42864/05, рішення від 27 листопада 2007 року).

Європейський Суд застосував ці загальні принципи в справах, що стосуються публікації онлайн: В світлі його доступності та його здатності зберігати і передавати величезну кількість інформації Інтернет грає важливу роль в розширенні доступу суспільства до новин і сприянні поширенню інформації в цілому .

Щодо критики або сатири необхідно відзначити, що свобода вираження поглядів за умови дотримання пункту 2 статті 10 Конвенції також поширюється на "інформацію" або "ідеї", які ображають, шокують чи турбують Державу або будь-яку частину населення. Такими є вимоги плюралізму, толерантності і широти поглядів, без яких немає "демократичного суспільства" (справа Перрін (Perrin), наведено вище). Однак, важливо провести розмежування між критикою і образою.

Стаття 10 Конвенції, однак, не гарантує необмежену свободу вираження поглядів, особливо у випадках, коли така інформація, що публікується у пресі, швидше за все, зробить серйозний вплив на репутацію та права приватних осіб (дифамація). Однак, національні влади повинні надати належні обґрунтування своїх рішень (справа Фатуллаєв проти Азербайджану - Fatullayev v. Azerbajan, скарга № 40984/07, п. 100, рішення від 22 квітня 2010 року) для того, щоб показати наявність "нагальної суспільної необхідності" .

Для обґрунтування рішення, яке встановлює, що особа вчинила дифамацію в Інтернеті, національні суди повинні привести відповідні і достатні причини, наявність яких Європейський Суд повинен буде перевірити.

Суд у справі Редакція газети Правое дело" і Штекель проти України (Editorial Board of Pravoye Delo and Shtekel v. Ukraine, скарга № 33014/05, рішення від 5 травня 2011 року) визнав, що Інтернет як інформаційний і комунікаційний інструмент дуже відрізняється від друкованих засобів масової інформації, особливо у тому, що стосується здатності зберігати та передавати інформацію. Електронна мережа, яка обслуговує мільярди користувачів у всьому світі, не є і потенційно не буде об`єктом такого ж регулювання та засобів контролю. Ризик завдання шкоди здійсненню та використанню прав людини і свобод, зокрема права на повагу до приватного життя, який становлять інформація з Інтернету та комунікація в ньому, є безумовно вищим, ніж ризик, який походить від преси. Таким чином, підходи, які регулюють відтворення матеріалу з друкованих засобів масової інформації та Інтернету, можуть відрізнятися. Останній, безперечно, має коригуватися з урахуванням притаманних цій технології рис для того, щоб забезпечити захист зазначених прав і свобод та сприяння їм.

Тому Європейський Суд дійшов висновку у даній справі, що вимогу законності, закріплену в другому пункті ст. 10 Конвенції, дотримано не було.

У контексті еволютивного тлумачення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейський Суд з прав людини у справі Редакція газети Правое дело і Штекель проти України зробив висновок, що ст. 10 Конвенції повинна тлумачитися як така, що покладає на Державу позитивний обов`язок щодо встановлення належної нормативно-правової бази для забезпечення ефективного захисту свободи вираження поглядів журналістами в Інтернеті.

На протязі майже восьми років, Держава України позитивний обов`язок щодо встановлення належної нормативно-правової бази для забезпечення ефективного захисту свободи вираження поглядів в Інтернеті, не виконала.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд повинене визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Європейський Суд підтримує необхідність розрізняти критику та образу.

У даному випадку, висловлювання в Інтернет - виданнях відповідачів, які є руйнівними, необґрунтованими атаками та не базуються на будь-якому, хоча б мінімальному наборі фактів, дискредитують позивачку. Ці висловлювання повторені в мережі Інтернет шляхом використання HTML (Hyper Text Markup Language - мови розмітки гіпертексту), призначеного для створення Web - сторінок, з використанням конструкцій виділення жирним шрифтом (заголовку), що пов`язаний з іншим текстом, покажчиками - посиланнями, на дискредитучий текст.

За положеннями статті 29 Закону України Про інформацію суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. При цьому суспільство також має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка поширюється будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності, з одного боку, а з другого - була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Суд керується тим, що стаття із заголовком Экс-регионал ОСОБА_3 рассчитывает на высокую должность? Он запомнился скандалами и зарабатыванием на природе , автором якої є ОСОБА_2 , містить конкретну інформацію про вчинення позивачем злочину і порушення ним законодавства, які не доведені, а не відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами. При цьому зміст статті свідчить про те, що негативна інформація стосовно позивача була доведена до відома необмеженого кола осіб з метою формування негативної думки останніх щодо діяльності позивача, а не з метою ініціювання проведення передбачених законодавством перевірок. Інформацію, поширену стаття із заголовком Экс-регионал ОСОБА_3 рассчитывает на высокую должность? Он запомнился скандалами и зарабатыванием на природе , автором якої є ОСОБА_2 , суд визнає недостовірною.

Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте відповідачами не надано доказів щодо достовірності інформації та вона не підтверджена відповідними доказами.

Відсутність належної нормативно - правової бази в національному законодавстві - спеціального закону щодо правового регулювання свободи вираження поглядів в Інтернеті, що позбавляє позивачку належним чином захиститися від дифамаційних, руйнівних, необґрунтованих атак , які стосуються її професійної діяльності як судді, за неможливістю відповісти на них, є порушенням статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поширена через мережі Інтернет стосовно позивача інформація є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями, оскільки оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.

Суд частково погоджується з позивачем, що оприлюднена Відповідачами щодо Позивача і поширена на сайті: https://zeleniy-list.od.ua (за посиланням https://zeleniy-list.od.ua/eks-regional-varchuk-rasschityvaet-na-vysokuyu-dolzhnost-on-zapomnilsya-skandalami-i-zarabatyvaniem-na-prirode/ в статті інформація , а саме:

По информации Зеленого листа , Сергей Варчук, бизнес-партнером которого был украинский олигарх Игорь Коломойский, лоббирует во властных кабинетах для себя должность председателя Одесской облгосадминистрации.

Кроме политики ОСОБА_5 занимается бизнесом. И, судя по всему, он, как и ОСОБА_6 , отдавать долги и кредиты весьма не любит. При этом ущерб превышает миллион долларов.

В 2009 году Укргазбанк подал в суд. За это время залоговую недвижимость ОСОБА_3 сумели вывести под кипрскую офшорную компанию. А сама недвижимость используется в коммерческих целях.

Там же у Варчука есть пляжный комплекс, который включает ресторан, бассейн, апартаменты, баню прямо на берегу моря.

Очевидно, ОСОБА_3 и Коломойский могли неплохо заработать на Евробаскете.

Варчука, по всей видимости, не смутило, что рыба из этого водоема непригодна к употреблению в пищу

…но в суде фирма, которую контролирует семья Варчуков, фактически отменила запрет. Компания по-прежнему зарабатывает на грязной рыбе.

По словам Балинского, ангар расположен на побережье Тузловской косы. Также на участке находятся хозяйственные постройки, по периметру территория огорожена высоким забором с колючей проволокой. На объекте находился один охранник, который, по всей видимости, работал неофициально.Как удалось выяснить представителям рабочей группы, недвижимостью заведовал именно ОСОБА_5 .

По информации Зеленого листа , Варчук использовал данный ангар для контрабанды - на территории были обнаружены скоростные современные катера, которые, вероятно, выходят в нейтральные воды Черного моря и могут загружать нерастоможенные товары.

Выходит, ОСОБА_5 и раньше использовал властные полномочия для собственного обогащения. Очевидно, что в случае его прихода к власти региону не избежать новых скандальных проектов .

не відповідає дійсності, тобто, є недостовірною; створює у широкого кола осіб (кому вказана інформація стала відомою) викривлене уявлення про діяльність ОСОБА_1 , сприймається як звинувачення останнього у вчиненні кримінальних правопорушень/злочинів, що, безперечно, порушує його честь і гідність.

Позивач у вищевказаній частині довів факт поширення про нього негативної та недостовірної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, і викладене не є оціночним судженням.

Тому, застосовуючи статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суд з прав людини як джерело права, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивачки.

Що стосується іншої частини статті, яку позивач просить визнати як недостовірну інформацію та видалити, то суд вважає що така інформація не носить негативного характеру , за змістом є оціночними судженнями, містить інформацію щодо інших осіб, а тому відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться. Отже, в іншій частині вимоги щодо визнання інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність , не підлягають задоволенню.

З огляду на ступінь порушення відповідачами прав позивача суд погоджується з обґрунтованістю вимоги позивача щодо зобов`язання відповідачів видалити інформацію, опубліковану на сайті: https://zeleniy-list.od.ua (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: була розміщена стаття із заголовком Экс-регионал ОСОБА_3 рассчитывает на высокую должность? Он запомнился скандалами и зарабатыванием на природе , а саме в наступній частині:

По информации Зеленого листа , Сергей Варчук, бизнес-партнером которого был украинский олигарх Игорь Коломойский, лоббирует во властных кабинетах для себя должность председателя Одесской облгосадминистрации.

И, судя по всему, он, как и ОСОБА_6 , отдавать долги и кредиты весьма не любит. При этом ущерб превышает миллион долларов.