Рішення

від 16.07.2021 по справі 904/811/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2021м. ДніпроСправа № 904/811/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ІНГРЕДІЯ" (04112, м. Київ, вул. Теліги,б.4; ідентифікаційний код 40284933)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЕР ПРО" (51250, смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Берегового, б. 35С; ідентифікаційний код 41592186)

про стягнення 404 270 грн. 24 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ІНГРЕДІЯ" (04112, м. Київ, вул. Теліги,б.4, ідентифікаційний код 40284933) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№777/21 від 09.02.2021), в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЕР ПРО" (51250, смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Берегового, б. 35С; ідентифікаційний код 41592186) 404 270 грн. 24 коп., що складає 340 399 грн. 00 коп. - заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов Договору від 22.12.2017 №22-1/12/17, та 63 871 грн. 24 грн. - пені за несвоєчасну оплату поставленого товару.

Також позивач просить стягнути судові витрати в розмірі 6 064 грн.07 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалися, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, відповідно до вимог статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається 22.12.2017 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ІНГРЕДІЯ", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОВЕР ПРО", як покупцем, було укладено договір №22-1/12/17 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у встановлені строки товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його в асортименті, кількості та за ціною, які зазначені в додатках до цього договору, та є невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 1.3 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями. Найменування та загальна кількість товару, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії товару узгоджується сторонами на підставі заявок покупця на поставку товару.

Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі накладної, в якій зазначається найменування товару, асортимент, кількість та ціна (пункт 1.4 Договору).

Згідно з пунктом 3.3 Договору ціна цього договору визначається шляхом складання вартості всіх партій товару, зазначених в окремих видаткових накладних, за якими твар передавався постачальником в період дії цього договору.

Відповідно до пункту 3.5 Договору оплата за даним договором здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу, яка становить 28 календарних днів з моменту поставки партії товару, на підставі виставлених постачальником рахунків.

Фактичною датою поставки окремої партії продукції, а, відповідно, датою переходу права власності та усіх ризиків стосовно продукції - є дата фактичного отримання такої партії продукції покупцем від постачальника, про що покупцем робиться відповідна відмітка у видатковій та товарно - транспортній накладних (пункт 4.7 Догвору).

Претензії щодо кількості поставленого товару пред`являються покупцем, приймаються постачальником протягом 3-х календарних днів з дати поставки товару. Претензії щодо якості пред`являються покупцем та приймаються постачальником протягом 5-ти календарних днів з дати поставки товару (пункти 4.8, 4.9 Договору).

Відповідно до пункту 10.1. Договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019. При цьому, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за договором, а також від відповідальності за невиконання таких зобов`язань.

Згідно з пунктом 10.2. Договору його дія продовжується на один рік на тих самих умовах автоматично, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до закінчення дії Договору.

Таким чином, договірні відносини передбачені договором між сторонами тривали протягом 2020 року.

На виконання умов Договору протягом 2020 року позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 1 406 211 грн. 71 коп., що підтверджується:

- видатковою накладною №РН-0000072 від 14.01.2020 та рахунком на оплату СФ-0000058 від 14.01.2020 на суму 96 727 грн. 80 коп.;

- видатковою накладною №РН-0000354 від 11.02.2020 та рахунком на оплату СФ-0000301 від 10.02.2020 на суму 255 720 грн.00 коп.;

- видатковою накладною №РН-0000530 від 14.02.2020 та рахунком на оплату СФ-0000476 від 14.02.2020 на суму 255 720 грн. 00 коп.;

- видатковою накладною №РН-0000660 від 12.03.2020 та рахунком на оплату СФ-0000596 від 11.03.2020 на суму 97 275 грн. 00 коп.;

- видатковою накладною №РН-0001235 від 29.05.2020 та рахунком на оплату СФ-01205 від 29.05.2020 на суму 4 740 грн. 00 коп.;

- видатковою накладною №295 від 23.07.2020, № 296 від 24.07.2020 та рахунком на оплату №1665 від 22.07.2020 на суму 241 021грн.50коп.;

- видатковою накладною №496 від 14.08.2020 та рахунком на оплату №1876 від 14.07.2020 на суму 11 291 грн. 40 коп.;

- видатковою накладною №517 від 18.08.2020 та рахунком на оплату №1902 від 18.08.2020 на суму 36 354 грн. 60 коп.;

- видатковою накладною №671 від 31.08.2020 та рахунком на оплату №2057 від 31.08.2020 на суму 332 612 грн. 40 коп.;

- видатковою накладною №837 від 28.09.2020 та рахунком на оплату №2230 від 28.09.2020 на суму 1 150 грн. 01 коп.;

- видатковою накладною №906 від 05.10.2020 та рахунком на оплату №2289 від 05.10.2020 на суму 11 595 грн. 50 коп.;

- видатковою накладною №1083 від 22.10.2020 та рахунком на оплату №2470 від 22.07.2020 на суму 62 004 грн. 00 коп. (а.с.19-59).

Вказані накладні підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень. Претензій щодо кількості та якості товару матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що відповідач систематично допускав прострочення оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 340 399 грн. 00 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами; обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, судом встановлено, що надані первинні документи на загальну суму 1 406 211 грн. 71 коп., що складені між позивачем та відповідачем, містять всі обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і в розумінні вказаного Закону є такими, що підтверджують здійснення господарської операції по постачанню позивачем відповідачу товару.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, строк оплати за отриманий товар є таким, що настав, і відповідач повинен був здійснити оплату за товар позивачу.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо нарахування пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

За нормами частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За умовами пункту 5.2 Договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період прострочення, від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 52 663 грн. 78 коп. згідно наступного розрахунку:

- за видатковою накладною № РН-0000072 від 14.01.2020 на суму 96 727 грн. 80коп. за період з 12.02.2020 по 09.03.2020 у сумі 1 254 грн. 86 коп.;

- за видатковою накладною № РН-0000354 від 11.02.2020 на суму 255 720 грн. 00 коп. за період з 11.03.2020 по 16.07.2020 у сумі 8 539 грн. 82 коп. ;

- за видатковою накладною № РН-0000530 від 14.02.2020 на суму 255 720 грн.00 коп. за період з 14.03.2020 по 06.09.2020 у сумі 16 574 грн. 74 коп.;

- за видатковою накладною № РН-0000660 від 12.03.2020 на суму 97 275 грн. 00 коп. за період з 10.04.2020 по 10.10.2020 у сумі 6 342 грн. 56 коп.;

- за видатковою накладною № РН-0001235 від 29.05.2020 на суму 4 740 грн. 00 коп. за період з 27.06.2020 по 09.09.2020 у сумі 116 грн. 56 коп.;

- видатковою накладною №295 від 23.07.2020 на суму 10 727 грн. 70 коп. за період з 21.08.2020 по 28.10.2020 у сумі 242 грн. 70 коп.;

видатковою накладною №296 від 24.07.2020 на суму 230 293 грн. 80 коп. за період з 22.08.2020 по 01.12.2020 у сумі 4 584 грн. 26 коп.;

- за видатковою накладною №496 від 14.08.2020 на суму 11 291 грн. 40 коп. за період з 11.09.2020 по 09.11.2020 у сумі 215 грн. 79 коп.;

- за видатковою накладною №517 від 18.08.2020 на суму 36 354 грн. 60 коп. за період з 16.09.2020 по 05.11.2020 у сумі 529 грн. 21 коп.;

- за видатковою накладною №671 від 31.08.2020 на суму 332 612 грн. 40 коп. за період з 29.09.2020 по 31.01.2021 у сумі 12 421 грн. 17 коп.;

- за видатковою накладною №837 від 28.09.2020 на суму 1 150 грн. 01 коп. за період з 27.10.2020 по 24.11.2020 у сумі 10 грн. 93 коп.;

- за видатковою накладною №906 від 05.10.2020 на суму 11 595 грн. 50 коп. за період з 03.01.2020 по 31.01.2021 у сумі 343 грн. 08 коп.;

- видатковою накладною №1083 від 22.10.2020 на суму 62 004 грн. 00 коп. за період з 20.11.2020 по 31.01.2021 у сумі 1 488 грн. 10 коп.;

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення позивачем пені судом помилок не виявлено.

Щодо суми пені у розмірі 3% річних

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що у випадку прострочення виконання зобов`язання, покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що визначені статтею 625 Цивільного кодексу України та пунктом 5.3 Договору три проценти річних не є пенею у розумінні чинного законодавства, а тому не можуть вважатися обгрунтованим наданий розрахунок пені у розмірі 3% річних, який заявлений до стягнення у також у вигляді пені.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 5 895 грн. 94 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ІНГРЕДІЯ" (04112, м. Київ, вул. Теліги,б.4; ідентифікаційний код 40284933) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЕР ПРО" (51250, смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Берегового, б. 35С; ідентифікаційний код 41592186) про стягнення 404 270 грн. 24 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЕР ПРО" (51250, смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Берегового, б. 35С; ідентифікаційний код 41592186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ІНГРЕДІЯ" (04112, м. Київ, вул. Теліги,б.4; ідентифікаційний код 40284933) 340 399 (триста сорок тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп. - заборгованості, 52 663 (п`ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят три) грн. 78 коп. - пені та 5 895 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 94 коп. - витрати по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

"16" липня 2021 року