Рішення

від 15.07.2021 по справі 293/1017/21

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1017/21

Провадження № 2/293/623/2021

15 липня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Черняхівської об`єднаної територіальної громади Житомирської області в особі Черняхівської селищної ради

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

Процесуальні дії по справі.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Черняхівської селищної ради Житомирської області, за змістом якого просить :

- визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття ОСОБА_1 спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою від 17.05.2021 суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначив на 15.06.2021.

Пунктом 9 даної ухвали суд у порядку ст. 84 ЦПК України витребував з Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області копію спадкової справи, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Пунктом 10 даної ухвали суд витребував з Черняхівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) копію актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пунктом 11вказаної вище ухвали суд у порядку ст. 91 ЦПК України викликав в судове засідання свідка ОСОБА_3 .

20.05.2021 на адресу суду від Черняхівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), на запит суду, надійшла копія актового запису про народження № 497 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 38).

21.05.2021 на адресу суду від Черняхівської ДНК,на запит суду, надійшла інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 18.05.2021 (а.с. 39-40).

Ухвалою від 15.06.2021суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 15.07.2021.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

За даними позивача, ним пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, з поважних причин, оскільки позивач вважав, що відповідно до зробленого за життя тіткою заповіту успадкував лише житловий будинок з надвірними будівлями.

Зазначає, що на момент смерті тітки та протягом шести місяців після її смерті позивачу не було відомо про те, що померла має у власності земельну ділянку, а останньому було лише відомо про будинок, права на який він оформив.

Вказує, що ні він, ні члени його родини вказаною земельною ділянкою не користувались і про наявність останньої йому стало відомо випадково, а саме під час того як дочка робила ремонт у будинку та знайшла Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Звернувшись, до державного нотаріуса, позивач отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав пропуску строку для прийняття спадщини.

Доводить, що окрім нього інших спадкоємців померлої ОСОБА_2 не має.

У судовому засіданні від 15.07.2021 позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач - Черняхівська селищна рада Житомирської області повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. У поданій до суду 13.07.2021 заяві відповідач просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника Черняхівської селищної ради та щодо рішення суду покладається на розсуд суду (а.с. 53).

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні від 15.07.2021 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Головино Черняхівського району Житомирської області померла тітка позивача ОСОБА_2 у віці 86 років, про що складено відповідний актовий запис № 19 від 25.05.2009, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25.05.2009 (а.с. 15).

Родинний зв`язок між позивачем та померлою підтверджується наступними документами.

Згідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 (позивач) від 29.07.1958 серії НОМЕР_2 , виданого завідуючим бюро запису актів громадського стану Бежівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області на ім`я ОСОБА_1 , в графі батько записаний ОСОБА_5 (а.с.16).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6 від 04.02.1987 серії НОМЕР_3 , виданого завідуючим відділом (бюро) запису актів громадського стану Бежівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області в графі батько записаний ОСОБА_7 (а.с.17).

Згідно з даними, що містяться в акті про народження № 497 від 12.05.1951 на ім`я ОСОБА_2 , в графі батько записаний ОСОБА_7 (а.с. 37, 38).

Тобто ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , є рідними братом та сестрою, відповідно ОСОБА_2 є рідною тіткою позивача ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 склала заповіт з якого убачається, що належний останній на праві особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями заповідає своєму рідному племіннику ОСОБА_1 (а.с.4).

За життя ОСОБА_2 отримала Державий акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 021155 від 10.03.2003, загальною площею 4,2215га за кадастровим номерам: 1825655500:01:000:0072, що розташована на території Головинської селищної ради Черняхівського району Житомирської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 118 (а.с.56).

23.02.2021 держаним нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчук В.І. винесена постанова про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тітки ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тітки ОСОБА_2 в порядку та строк, встановлений чинним законодавством (а.с. 19).

У відповідності до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право власності) суд установив, що відомості на спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у спадковому реєстрі відсутні та спадкова справа не заводилась (а.с. 39, 40).

Допитана у судовому засіданні від 15.07.2021 свідок ОСОБА_3 пояснила, що роблячи ремонт в будинку,який успадкував її батько - ОСОБА_1 від ОСОБА_2 знайшла Державний акт на земельну ділянку. Вказала, що її батько ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем своєї тітки ОСОБА_2 , оскільки остання своїх дітей не мала та у шлюбі не перебувала.

Позивач, вказуючи на те, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, звернувся до суду з даним позовом, в якому просить захистити порушене право шляхом визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 15 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на предмет та підстави позову суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини із спадкування, зокрема щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, які регулюється нормами права, що містяться в книзі 6 ЦК України.

За загальним правилом про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за відсутності інших спадкоємців пред`являється до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування").

Так, позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, посилався на те, що після смерті тітки - ОСОБА_2 він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк, оскільки йому не було відомо про те, що померла тітка має у власності земельну ділянку, а останньому було лише відомо про будинок, права на який він оформив.

Наведені позивачем обставини причин пропуску строку на прийняття спадщини у даному випадку суд визнає поважними.

Суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції майном визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства (пункт 32). Законне сподівання на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі Копецький проти Словаччини (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті тітки - ОСОБА_2 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.

Розподіл судових витрат

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 79, 81, 141, 259, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю смт. Головино Черняхівського району Житомирської області додатковий строк терміном 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт Головино Черняхівського району Житомирської області.

3. Перебіг визначеного додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дати набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Черняхівська об`єднана територіальна громада Житомирської області в особі Черняхівської селищної ради (адреса: майдан Рад, 2, смт Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04344156)

Повний текст рішення буде складений протягом десяти днів.

Повне рішення складене: 19.07.2021

Суддя Л.В. Лось