Ухвала

від 16.07.2021 по справі 712/7056/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/306/21 Справа № 712/7056/21 Категорія: Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого-суддіОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5 за участю сторін кримінального провадження: прокурораОСОБА_6 підозрюваногоОСОБА_7 захисникаОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2021 року в кримінальному провадженні №32021250000000009 від 23 лютого 2021 року про відмову у обранні запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 212, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в :

Начальник відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернулася до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 212, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що існують достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. У ході досудового розслідування ОСОБА_7 викликався на 23 червня 2021 року для повідомлення про підозру та допиту, однак у визначений час не з`явився без поважних причин, на телефонні дзвінки слідчого не відповідає.

Оскільки санкцією ч.1 ст.212 КК України передбачено можливість застосування покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тому враховуючи положення ч.8 ст. 194 КПК України вважає, що до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2021 року у задоволенні клопотання було відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення місцевий суд вказав, що клопотання та додані до нього матеріали не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання підозрюваному такої міри запобіжного заходу у вигляді застави. Відтак, слідчим суддею не встановлено ризиків, які б слугували підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави.

Посилання прокурора на неявку ОСОБА_7 на виклик слідчого 18 червня 2021 року для повідомлення про підозру та допиту 23 червня 2021 року на обґрунтування ризику запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду спростовуються встановленим обставинам справи, а саме отримання ОСОБА_7 виклику слідчого 23 червня 2021 року, тобто в день проведення запланованих слідчих дій, віддаленість його місця проживання - місто Миколаїв, а телефонний дзвінок слідчого не може свідчити про належне повідомлення особи органом досудового розслідування про явку для виконання тієї чи іншої слідчої дії.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2021 року начальником відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2021 року, якою відмовлено у клопотанні прокурора про обрання запобіжного заходу застави підозрюваному ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №32021250000000009.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити вказане вище клопотання прокурора.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд не звернув увагу на те, що ч.2 ст. 177 КПК України передбачено, що для обрання запобіжного заходу підставою є наявність ризиків вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Отже, суд повинен оцінити не лише попередню поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, але й врахувати його подальший вплив на стан досудового розслідування.

У ході досудового розслідування ОСОБА_7 викликався для повідомлення йому про підозру, водночас на визначений час не з`явився. Виклик було здійснено відповідно до положень ст. 135 КПК України по телефону та додатково скеровано повістку засобами поштового зв`язку. Водночас, на виклик ОСОБА_7 не прибув, натомість приславши (із запізненням) повідомлення про те, що не може з`явитися до слідчого, оскільки письмовий виклик отримав лише 22 липня 2021 року. Під час судового засідання ОСОБА_7 підтвердив суду, що був обізнаний про вказаний виклик, в тому числі й по телефону.

На досудовому розслідуванні встановлено відсутність реального змісту проведених СТОВ «Канівці» з ТОВ «Синергія» фінансово-господарських взаємовідносин, так само як і відсутність службових осіб, які б вчиняли дії від імені зазначеного суб`єкта господарювання. Отже, ОСОБА_7 залишається єдиною особою, яка контактувала з можливими «представниками» ТОВ «Синергія» при отриманні від них документів складених від імені суб`єкта господарювання про нібито проведені господарські операції. Тому є достатні підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Пунктом 3 частини 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжним заходом є зокрема застава.

Відповідно до ч.ч. 1,2,4 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4)міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.8 ст. 194 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 212, ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 358 КК України умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах; службове підроблення, тобто складання завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видача завідомо неправдивих офіційних документів; використання завідомо підроблених документів (а.с. 6-7, 41-59).

Водночас, як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які мали місце в період з березня по травень 2018 року (а.с.6-7).

Санкція ч.1 ст. 212 КК України, на момент звернення прокурора до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу, передбачає покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а санкція ч.1 ст. 366 КПК України передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Однак, санкції вищевказаних статей на момент вчинення кримінальних правопорушень, передбачала покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч.1 ст. 212 КК України); і штраф до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч.1 ст. 366 КПК України).

Частиною 2 статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи вищевикладене, безпідставними є доводи прокурора про застосування в даному випадку положень ч.8 ст. 194 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язуютьпідозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якихїї підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Наявні в матеріалах справи докази вказують на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, прокурором вказано про достатність підстав вважати наявними ризики, зазначені в п.п. 1,2 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Відповідно до ч.ч.1,9 ст.135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Судом встановлено, що 18 червня 2021 року слідчим було здійснено виклик по телефону ОСОБА_7 про явку останнього 23 червня 2021 року о 10 годині для вручення йому повідомлення про підозру, що підтверджується відеозаписом такого виклику (а.с. 8) та було підтверджено підозрюваним у судовому засіданні в суді першої інстанції.

Окрім того, 18 червня 2021 року слідчим направлено ОСОБА_7 поштовим зв`язком повістку про виклик, що підтверджується копією повістки про виклик та фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» (а.с. 24), яка була отримана підозрюваним 22 червня 2021 року, що підтверджується сервісом відстеження поштового відправлення на сайті https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html?barcode=1800210625224.

У своєму листі від 23 червня 2021 року ОСОБА_7 повідомив слідчого про неможливість прибути на виклик слідчого, оскільки отримав її несвоєчасно (а.с. 88).

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що органами досудового розслідування у спосіб визначений ч.ч. 1,9 ст.135 КПК України було здійснено виклик підозрюваного по телефону, тому помилковими є висновки слідчого судді в цій частині.

Однак, така неявка підозрюваного єдина, оскільки до цього він з`являвся на виклики органу досудового розслідування, вказані обставини були визнані сторонами в судовому засіданні.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ОСОБА_7 тимчасово не працює, одружений, має двох дітей ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 90) та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 91).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що слідчим та прокурором не обґрунтовано та не доведено наявність ризиків, визначених п.п. 1,2 ч.1 ст.177 КПК України а саме, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст. 309, 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2021 року в кримінальному провадженні №32021250000000009 від 23 лютого 2021 року про відмову у обранні запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 212, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту постановлення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4