Рішення

від 19.07.2021 по справі 299/2581/21

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/2581/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Виноградівського нотаріального округу, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Виноградівського нотаріального округу, про визнання права власності.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки - ОСОБА_3 .

Покійна ОСОБА_3 залишила заповіт на користь позивачки, який 23.05.2013 року за реєстровим №32 було посвідчено секретарем виконавчого комітету Хижанської сільської ради.

Позивач спадщину прийняла в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказана обставина підтверджується довідками виконавчого комітету Королівської селищної ради від 12.03.2021 року №47, №46.

Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Покійній бабі на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка загальною площею 0,9601 га з складу земель сільськогосподарського призначення на території Хижанської сільської ради та право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВАТ і.м.Шевченка.

За прийняттям спадщини позивачка звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно та майнові права державний нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовила. Така ситуація обумовлена тим, що по смерті баби віднайти оригінали документованих матеріалів, які посвідчують належність майнових прав спадкодавцю, не вдалося.

У той же час через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку. Відповідач (мати позивачки) декларує відсутність власного інтересу до кола спадкового майна, але підтвердити таку позицію документально відмовляється. Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Позивачем замовлено проведення технічної інвентаризації спадкового житлового будинку. Згідно довідки КП Виноградівське РБТІ від 24.04.2021 р. №365 житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 будівництвом завершений, зареєстрований за спадкодавцем на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Виноградівською держнотконторою 14.12.2004 р. №3402. В матеріалах інвентаризаційної справи наявна копія згаданого документу та оригінал витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. За запитом в архівних матеріалах Відділу у Виноградівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області вдалося віднайти копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №031067 від 28.02.2007 року. Вказаний документ підтверджує належність земельних ділянок, які входять до складу спадщини, покійній бабі.

Відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства; сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Згідно положень ч. 1 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

За запитом позивачки в архівних матеріалах Відділу у Виноградівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області було знайдено копію сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №168168 від 09.08.2004 року, первісно виданого на ім`я мого покійного діда на успадкованого бабою. Вказаний документ підтверджує належність спадкового майнового права померлому спадкодавцю.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК. Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи те, що позивач прийняв спадщину, але не має можливості оформити в установленому актами цивільного законодавства порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно, змушена звернутись до суду з позовом про визнання за права власності на спадкове майно.

Позивач у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідачем суду подано заяву про розгляд справи за її відсутності. Щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, справу розглянуто за її відсутності.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України (2003 р.).

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки - ОСОБА_3 (а.с.8).

Покійна ОСОБА_3 залишила заповіт на користь порзивачки, який 23.05.2013 року за реєстровим №32 було посвідчено секретарем виконавчого комітету Хижанської сільської ради. Заповіт не змінено та не скасовано (а.с.26-26 зв.).

Позивач спадщину прийняла в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказана обставина підтверджується довідками виконавчого комітету Королівської селищної ради №47 та №46 від 12.03.2021 року (а.с.27, 28).

За прийняттям спадщини 11.03.2021 р. позивачка звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори (а.с.11).

Позивачем замовлено проведення технічної інвентаризації спадкового житлового будинку. З

Згідно довідки КП Виноградівське РБТІ від 24.04.2021 р. №365 житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 будівництвом завершений, зареєстрований за спадкодавцем на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Виноградівською держнотконторою 14.12.2004 р. №3402 (а.с.12).

За запитом позивачки в архівних матеріалах Відділу у Виноградівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області було знайдено копію сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №168168 від 09.08.2004 року, первісно виданого на ім`я мого покійного діда на успадкованого бабою. Вказаний документ підтверджує належність спадкового майнового права померлому спадкодавцю (а.с.19).

Згідно свідоцтва про спадщину від 14.12.2004 р. спадкоємцем майна є ОСОБА_3 . Спадкове сайно скаладається з житлового будинку в АДРЕСА_1 та сертифікату на земельну частку (пай) РН №168168 від 09.08.2004 року (а.с.16).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.04.2004 ОСОБА_3 зареєструвала право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 (а.с.17).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЗК №031067 від 28.02.2007 р. ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,9601 га (три земельні ділянки площею 0,28 га. 0,5101 га та 0,17 га) (а.с.18-18 зв.).

В порядку цивільного законодавства позивач прийняв спадщину, оскільки на час смерті спадкодавця проживав і на даний час проживає у вказаному будинку та звернулася із заявою про прийняття спадщини.

Відповідач претензій до спадкового майна не має, з заявою про прийняття спадщини не зверталася, до суду подали письмову заяви про визнання позову.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства; сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Згідно положень ч. 1 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК. Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права с одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Судом встановлено, що в користь позивача ОСОБА_1 спадкодавцем ОСОБА_3 складено заповіт. Спадкоємець ОСОБА_1 спадщину прийняла, оскільки на час смерті спадкодавця проживали разом та в шестимісячний строк звернулася з заявою про прийняття спадщини.

Належність спадкодавцю спадкового майна доведено належними та допустимими доказами.

Приймаючи до уваги, що позивачка є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_3 , спадщину прийняла, інші особи претензій до спадкового майна не ставлять, позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на:

- житловий будинок з надвірними будівлями (загальна площа - 55,6 м.кв., житлова площа - 20,0 м.кв.) за адресою АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,2800 га, кадастровий номер 2121285600:01:001:0129, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, на території Хижанської сільської ради;

- земельну ділянку площею 0,1700 га, кадастровий номер 2121285600:01:002:0249, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, на території Хижанської сільської ради;

- земельну ділянку площею 0,5101 га, кадастровий номер 2121285600:01:002:0307, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, на території Хижанської сільської ради;

- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВАТ ім.Шевченка розміром 0,84 в умовних кадастрових гектарах та вартістю 11042 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийВ. В. Леньо