ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 622/376/21 р.
2/622/225/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2021 смт Золочів
Золочівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Чернової О.В.,
за участю секретаря Дмитренко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в смт Золочів Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Золочівської селищної ради, СТОВ "Прогрес", про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з даним позовом в якому просять суд визнати за ними в рівних частках, по 1/4 частці, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , як колишнього члена КСП "Прогрес" на земельну частку (пай) КСП "Прогрес", загальною площею 8,31 в умовних кадастрових гектарах, за рахунок земель резерву або запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Золочівської селищної ради Харківської області. 08.06.2021 змінивши предмет позову, просять визнати по 1/5 частці права на земельну частку (пай) КСП Прогрес в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та по 1/4 частці права на 1/5 частки права на земельну частку (пай) КСП Прогрес в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв, але не оформив право на земельну частку (пай) після ОСОБА_4 .
Позов обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня матір - ОСОБА_4 . 03 березня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , які являються спадкоємцями за законом першої черги, було подано до Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) КСП Прогрес , після смерті матері - ОСОБА_4 . Проте, цього ж дня, державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через те, що відсутній правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай) КСП Прогрес . 22 березня 2021 року представником по довіреності ОСОБА_2 , який також являється спадкоємцем за законом першої черги, було подано до Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) КСП Прогрес , після смерті матері - ОСОБА_4 ..Однак, цього ж дня, державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області було винесено постанову № 471/02- 31 від 22.03.2021 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у спадкоємця відсутній правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай) КСП Прогрес . Таким чином, через відсутність правовстановлюючого документу, а саме сертифікату про право на земельну частку (пай) КСП Прогрес , виданого на ім`я ОСОБА_4 , у спадкоємців за законом першої черги : ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , існують перешкоди у реалізації законного права на спадщину, яка відкрилася після смерті матері.
Позивачі в судове засідання не з`явились. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити, справу розглядати за їх відсутності, про що зазначили окремим пунктом в позовній заяві.
Представник Золочівської селищної ради у судове засідання також не з`явився, у письмовому відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачі просять визнати за ними в порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай) КСП Прогрес після померлої матері, яка була членом КСП Прогрес та була включена до списку громадян, що додається до державного акту. Спадкодавець ОСОБА_4 за життя не набула права на земельну частку (пай), сертифікат на її ім`я не виготовлявся, державний акт не видавався,права на земельну частку (пай) не мала, а до списку була включена помилково а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, позивачами пропушений строк звернення до суду з вимогою про визнання права на земельну частку (пай), клопотання про поновлення пропущеного строку заявлено не було.
Представник СТОВ Прогрес в судове засідання не з`явився, надіслав листа. В задоволенні позовних вимог просив відмовити. Громадянка ОСОБА_4 була членом КСП Прогрес та була включена до списку громадян помилково, так як рішення протоколу зборів уповноважених членів КСП Прогресс та коллективного договору на отримання права на земельну частку (пай) мали право член КСП Прогрес , які відпрацювали мінімум вихододнів, а саме для жінок - 240 днів.
У відповіді на відзив позивачі просять відхилити заперечення Золочівської селищної ради в повному обсязі у зв`язку з їх необгрунтованістю та невмотивованістю. У випадку необхідності просили поновити строки позовної давності. Позовні вимоги задовольнити повністю.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступного висновку.
При вирішенні спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у родині ОСОБА_5 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого в м. Харків, Палацем новонароджених ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 3761.
У родині ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого в м. Харків, Палацем новонароджених ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 3761.
ІНФОРМАЦІЯ_7 у родині ОСОБА_5 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого Ленінським відділом РАЦС м. Харкова 01.07.1983, актовий запис № 469.
У родині ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 народився син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого Палацем новонароджених в м. Харкові 27.06.1985, актовий запис № 5828.
29 серпня 2009 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 64, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу зазначено - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 50 років померла ОСОБА_4 , про що 17 липня 2002 року виконавчим комітетом Одноробівської Першої сільської ради Золочівського району Харківської області було складено актовий запис № 22, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.
Згідно довідки № 132 від 26.03.2021, наданої Одноробівським Першим старостинським округом, про те, що перед смертю та протягом шести місяців і з часу смерті ОСОБА_4 разом з нею в будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживали її счоловік- ОСОБА_5 та її діти - ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_4 належне їй майно перейшло до її спадкоємців -чоловіка та дітей.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 61 рік помер ОСОБА_5 , про що Одноробівською Першою сільською радою Золочівського району Харківської області складено актовий запис № 17 та видано відповідне свідоцтво № НОМЕР_6 .
19.02.2020 із заявою до Золочівської державної нотаріальної контори звернувся за довіреністю Ільченко Сергій Леонідович та було заведено спадкову справу № 50/2020.
Як вбачається з належним чином завіреної копії спадкової справи № 29/2020, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 19.04.2021 Золочівською державною нотаріальної конторою Харківської області, 11.02.2020 заведена спадкова справа № 29/2020, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 . ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , видано свідоцтво про право на спадщину за законом по ј на земельну ділянку площею 7,4456 га, кадастровий номер 6322684400:02:001:0309
Постановами № 832 від 03.03.2021 та № 482 від 22.03.2021 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/4 частці кожному на 1/5 частку права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Прогрес в умовних кадастрових гектарах без виначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , що належала ОСОБА_4 , дружині спадкодавця, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем після якої на вказану частку був її чоловік- ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
Постановами № 381 від 03.03.2021 та 471 від 22.03.2021 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Прогрес в мовних кадастрових гектарах без виначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Як встановлено в суді, ОСОБА_4 в 1990 році була прийнята на роботу та в члени колгоспу Дружба народів . 15.01.1991 рішенням загальних зборів колгосп Дружба народів було реорганізовано шляхом поділу в колгосп Прогрес . У зв`язку з цим, ОСОБА_4 було переведено на постійну роботу в колгосп Прогрес . 15.06.1994 колгосп Прогрес було перетворено в КСП Прогрес ОСОБА_4 як працівник та учасник колгоспу, набула членства в КСП Прогрес . Станом на 23.04.1996 ОСОБА_4 перебувала в трудових відносинах і була повноправним членом КСП Прогрес . Була звільнена в 1998 році.
Відповідно до листа відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру № 1/363-21 від 16.03.2021 ОСОБА_4 , включена до списку осіб членів КСП Прогрес , який додається до державного акту на право колективної власності на землю серія ХР № 13-00-000537 за номером 60. Сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП Прогрес для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім`я ОСОБА_4 не виготовлявся, Державний акт не виготовлявся. Площа земельної частки (паю) земель колективної власності КСП Прогрес становить 8,31 умовних кадастрових гектарах її вартість станом на 01.01.2021 становить 330372,028 грн.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
У відповідності до ст.10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.
Право підприємства на земельну ділянку зберігається при входженні його до складу агропромислових об`єднань, комбінатів, агрофірм та інших формувань.
Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України, Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Члену підприємства, який побажав вийти з його складу, земельна ділянка надається із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена підприємства.
Розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності. Стаття 1 вказаного Закону перелічені особи, які мають право на земельну частку (пай). Так право на земельну частку (пай) мають в том числі: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;
Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.
Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Стаття 2 цього закону, визначає документи, що посвідчують право на земельну частку (пай). Так основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.
Стаття 3 цього ж закону, перелічує підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).
Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Стаття 5 цього ж Закону встановлює, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) в тому числі: розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
Стаття 13 регламентує питання використання нерозподілених та не витребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). Так нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.
За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).
Стаття 19 Земельного Кодексу України перелічує категорії земель.
1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Стаття 12 Земельного Кодексу України перелічує повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин
Так до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить в тому числі:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
й) вирішення земельних спорів;
к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:
1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;
2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Стаття 25 того ж кодексу передбачає, приватизація земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій
1. При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
2. Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
3. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.
4. Площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарського призначення, водний фонд, резервний фонд).
5. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
6. Громадянам України із числа депортованих осіб, які поселилися в сільській місцевості, державою забезпечується безкоштовна передача у власність землі сільськогосподарського призначення в розмірі земельного паю, визначеного для цієї місцевості, за рахунок земель запасу та резервного фонду в разі їх наявності.
Пунктом 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року № 720/95 передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Відповідно до положень п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7 від 16 квітня 2004р. сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу Х "Перехідні положення" ЗК).
Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Статтею 206 ЦПК України передбачена можливість визнання позову відповідачем. Так, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин суд доходить висновку, що спадкодавець ОСОБА_4 до розпаювання земель колективної власності працювала в КСП Прогрес і лишилася його членом відповідно до додаткового списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю та на момент передачі землі у колективну власність у 1996 році та видачі державного акту на право колективної власності на землю серії ХР № 13-00-000537 від 23.04.1996 року зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 6, внесена до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, в зв`язку з чим набула право на земельну частку (пай) у відповідному розмірі площею 8,31 умовних кадастрових гектарів з дня видачі цього акта відповідно до положень ст.1-3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)
Статтею 529 ЦК УРСР передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Згідно ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
В силу ст.550 ЦК УРСР, якщо спадкоємець в установлений ст.549 цього Кодексу строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно за наявності інших спадкоємців і спору між ними (п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 р. (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджена наказом Міністерства юстиції України N 18/5 від 14 червня 1994 року, яка діяла на час відкриття спадщини, передбачено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця, тощо. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців (п. 113 вищевказаної Інструкції).
Відповідно до ст. 9 ЦК УРСР правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.
Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність особи припиняється в момент її смерті, відповідно на її ім`я не може бути виданий правовстановлюючий докумен
Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
До складу спадщини ОСОБА_4 увійшло право на земельну частку (пай), площею 8,31 в умовних кадастрових гектарах, із земель колективної власності КСП Прогрес .
ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , прийняли спадщину по 1/5 після смерті матері шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживали разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці за законом чи за заповітом, які б прийняли спадщину після її смерті відсутні.
Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до положень ст. 49 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Пунктом 4.15 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мін`юст України Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі 1/5 частина на спірне право на земельну частку (пай).
Його діти як спадкоємиць першої черги за законом в порядку ст.ст. 1267, 1268, 1269,1270 ЦК України прийняли спадщину після смерті батька, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом.
За таких обставин, суд доходить висновку, що до позивачів перейшло право власності на вказане право на земельну частку (пай) розміром 8,31 в умовних кадастрових гектарах в КСП Прогрес Золочівського району Харківської області,по ј частині, що належало їх померлій матері ОСОБА_4 та по ј частині частці кожному на 1/5 (одну п`яту) частку права на земельну частку (пай), у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Прогрес" в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , що належала ОСОБА_4 , дружині спадкодавця, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем після якої на вказану частку був її чоловік - ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 9, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст. 25, 1225 ЦК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Золочівської селищної ради, СТОВ "Прогрес", про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом по 1/4 частці кожному права на 4/5 частки земельної частки (паю), у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Прогрес" із загальної площі земельної частки (паю) 8,31 в умовних кадастрових гектарах за рахунок земель резерву або запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Золочівської селищної ради, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом по 1/4 частці кожному права на 1/5 частку земельної частки (паю), у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Прогрес" із загальної площі земельної частки (паю) 8,31 в умовних кадастрових гектарах за рахунок земель резерву або запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Золочівської селищної ради, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , що належала ОСОБА_4 , дружині спадкодавця, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем після якої на вказану частку був її чоловік - ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано..
Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ),
Позивач: ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ),
Позивач: ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ),
Позивач: ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_10 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 )
Відповідач: Золочівська селищна рада (код ЄДРПОУ 25175462, адреса: 62203, Харківська область, смт Золочів, вул. Центральна, 13-А),
Відповідач: СТОВ Прогрес (ЄДРПОУ 14063926, адреса: 62215, Харківська область, Богодухівський район, с. Басове, вул. Польова, 97).
Суддя О. В.Чернова
Суд | Золочівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2021 |
Оприлюднено | 19.07.2021 |
Номер документу | 98388591 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Золочівський районний суд Харківської області
Чернова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні