Ухвала

від 19.07.2021 по справі 725/4499/21

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/4499/21

Номер провадження 1-кс/725/824/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2021 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівців

в складі:

головуючого слідчого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

представника скаржника ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіЧернівці скаргу представника скаржника Товариства зобмеженою відповідальністю«Т.Н.Україна» - ОСОБА_3 на бездіяльністьслідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2021 року представник скаржника Товариства зобмеженою відповідальністю«Т.Н.Україна» - ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою на бездіяльністьслідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

В обґрунтування скарги зазначив, що 28.05.2021 року представником скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Н. Україна» - ОСОБА_4 було поданодо ЧернівецькогоРУП ГУНПв Чернівецькійобласті заявупро вчиненнякримінального правопорушення.09.07.2021року наадресу адвокатськогооб`єднання надійшовлист начальникаЧРУП ГУНПв Чернівецькійобласті від24.06.2021р.зі змістуякого представникускаржника сталовідомо,що йогозаява булазареєстрована доєдиного облікупро реєстраціюзаяви провчинення кримінальногоправопорушення тарозглянута впорядку ЗУ«Про зверненнягромадян»,оскільки даніподії маютьцивільно-правовівідносини,відомості доЄдиного реєструдосудових розслідувань внесені не були.

Представник скаржникане погоджується із мотивами на підставі яких посадовими особами ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області відмовлено заявнику у прийнятті заяви про вчинення кримінального правопорушення та невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вважає, що вказані обставини свідчать про бездіяльність слідчого та грубе порушення вимог КПК України, а тому просить визнати бездіяльність посадових осіб ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області та зобов`язати ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області внести відомості до Єдиного реєструдосудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення.

Представник скаржника у судовому засіданні просив задовольнитиподанускаргу.Надав пояснення, аналогічні викладеним у скарзі.

Посадова особа ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином.

Прокурор подала письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Дані про внесення відомостей до ЄРДР, щодо обставин відображених у скарзі, на час розгляду скарги слідчим, прокурором в суду відсутні.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France)).

Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Діюче кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ст. 214 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Також, слідчий суддя ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 року в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання пронаявність або відсутністьправових підставдля зобов`язанняслідчого або прокуроравнести інформаціюпро кримінальне правопорушеннядо ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки, ВП ВС, слідчий суддя з`ясувавши наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги, приходить до такого висновку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119) сторін цих відносин, вдповідно.

У цьому випадку, запроваджені внутрішні процедури щодо порядку та строків внесення даних до ЄРДР кореспондуються з норми наведеної ст. 214 КПК України.

Як наслідок, з вище зазначеної правової норми (ст. 214 Кодексу) та запроваджених внутрішніх процедур випливає, що нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов`язок після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення унесення за нею відомостей до ЄРДР так, як згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

При цьому, згаданий обов`язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене підтверджується імперативними положеннями ст. 214 КПК, з даного питання, так як дискредаційні повноваження суб`єкта оскарження, у цій ситуації, є обмеженими, а саме полягають у самому внесенні даних до ЄРДР за зверненням і все.

Адже , дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

У цьому випадку, суб`єкт оскарження фактично ухилився від реалізації своєї компетенції, шляхом виходу за її межі дискредаційних повноважень.

Слід також додати, що згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З порушеного у зверненні питання суб`єкт оскарження нормами кримінального процесуального законодавства України обмежений свободою розсуду, бо, як орган позбавлений змоги обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У такого роду правовідносинах останній має вчинити прямо визначену у КПК дію, і все.

Адже, на етапі прийняття та внесення даних за зверненням до ЄРДР, посилатися на положення ст. 2 КК України, яка визначає підставу кримінальної відповідальності, недоцільно, так як на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, може бути не достатньо об`єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину.

А тому, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК,то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.

Тобто, норми КПК не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Бо, як зазначив ЄСПЛ у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

У даному випадку встановлено, що суб`єктом оскарження було отримано від особи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, але за нею, у строки визначені ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР внесено не було.

У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх порушень та уникати виконання своїх обов`язків, а у цій ситуації, суб`єкт оскарження не дотрималися власних внутрішніх правил та процедур, щодо умов внесення відомостей до ЄРДР, апріорі, вони вдалися, до фактичного уникнення виконання своїх обов`язків.

Тим самим, отримали вигоду від своїх порушень та позбавили особу, яка подала заяву про злочин, як сторону, у взаємовідносинах, що склалися між ними з моменту подання такого звернення про злочин, розумної можливості представити свою справу за таких умов, які б не ставили його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (суб`єктом оскарження).

За таких умов, з урахуванням наведеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, у межах наявних та поданих до суду доказів, на час її розгляду, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом зобов`язання суб`єкта оскарження вчинити дії передбачені ст. 214 КПК України.

Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу представника скаржника Товариства зобмеженою відповідальністю«Т.Н.Україна» - ОСОБА_3 на бездіяльністьслідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу (слідчого) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області вчинити дію передбачену ст. 214 КПК України (після подання заяви/повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування) за заявою адвоката ОСОБА_4 яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Н. Україна» про вчинення кримінального правопорушення від 28.05.2021 року в строки визначені ст. 214 вказаного Кодексу та з урахуванням положень ст. 28 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці ОСОБА_1