Постанова

від 14.07.2021 по справі 922/4065/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2021 р. Справа № 922/4065/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: Зубченко І.В. (доповідач), Істоміна О.А. , Медуниця О.Є. при секретарі судового засідання: Солдатова М.Ю. за участю представників: від позивача:не з`явився від відповідача:Селіванов М.В., довіреність б/н від 14.02.2020р., свідоцтво №1976 серія ХВ №000266 від 24.02.2016р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування", м.Харків (вх.№959 Х/3 від 01.04.2021р.) на рішення господарського суду Харківської області ухвалене 23.02.2021р. (повний текст складено та підписано 05.03.2021р. у м.Харкові) та на рішення (додаткове) господарського суду Харківської області ухвалене 15.03.2021р. (повний текст складено та підписано 18.03.2021р. у м.Харкові) у справі №922/4065/20 (суддя Сальнікова Г.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг", м.Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування", м.Харків про стягнення 810.600,00грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг", м.Маріуполь Донецької області, позивач, звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування", м.Харків, про стягнення штрафних санкцій у розмірі 810.600,00грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням постачальником (відповідачем) зобов`язань за договором поставки №2129/19 від 20.03.2019р. у частині своєчасного постачання товару покупцю (позивачу).

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, витрати складаються з суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 12.159,00грн. та 87.841,00грн. витрат на професійну правничу допомогу (загальна сума орієнтовних судових витрат 100.000,00грн.).

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.02.2021р. (повний текст складено та підписано 05.03.2021р.) у справі №922/4065/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" 810.600,00грн. неустойки за договором поставки №2129/19 від 20.03.2019р. та 12.159,00грн. судового збору.

26.02.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про ухвалення додаткового рішення (вх.№4728), згідно резолютивної частини якої позивач просив суд покласти на відповідача сплату судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15.988,50грн.

Рішенням (додатковим) господарського суду Харківської області від 15.03.2021р. (повний текст складено та підписано 18.03.2021р.) у справі №922/4065/20 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення (вх.№4728 від 26.02.2021р.). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15.988,50грн.

Не погодившись із названими рішеннями (у тому числі додатковим) місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить рішення господарського суду Харківської області та додаткове рішення господарського суду Харківської області скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" відмовити, витрати на правову допомогу покласти на позивача.

На переконання скаржника, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є сукупність наступних обставин:

- суд першої інстанції не застосував норми матеріального права - ст.14, п.1 ст.604, п.3 ст.653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які підлягали застосуванню. Відповідно до п.3 ст.653 ЦК України зобов`язання поставити підйомну балку прокатної клітки, передбачене специфікацією №1 (у редакції від 20.03.2019р.), було припинене 10.06.2019р. - у момент укладення сторонами додаткової угоди №1 до договору поставки. За обставинами справи виключення підйомної балки прокатної з майна, яке підлягало передачі, є домовленістю сторін про припинення зобов`язань. За відсутності зобов`язань з поставки відсутні підстави для відповідальності за порушення даного зобов`язання;

- у порушення п.7 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у рішенні відсутні норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування щодо дії зобов`язання після його припинення та відповідальності за порушення зобов`язання, яке припинене;

- місцевий господарський суд обмежено витлумачив п.7.3 договору, не застосував норми матеріального права - ст.ст.213, 637 ЦК України, які підлягали застосуванню. Порушення строків або об`ємів поставки обладнання на 1-9 днів не тягне відповідальності у вигляді пені, отже не може бути простроченням у контексті п.7.3 договору. За текстом п.7.3 договору під простроченням сторони мали на увазі порушення строків або об`ємів поставки обладнання більш як на 10 календарних днів, у зв`язку із чим судом помилково здійснено розрахунки.

На переконання апелянта, названі обставини є підставами для скасування рішення господарського суду Харківської області та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; відмова у позові тягне за собою скасування додаткового рішення, яким стягнуто витрати на правову допомогу.

Для розгляду справи згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2021р. вищевказану апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.

Після надходження на електронну адресу суду апеляційної інстанції від скаржника заяви на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2021р., у зв`язку зі знаходженням у відпустці судді - члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 26.04.2021р., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" на рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2021р. (повний текст складено та підписано 05.03.2021р.) та на рішення (додаткове) господарського суду Харківської області від 15.03.2021р. (повний текст складено та підписано 18.03.2021р.) у справі №922/4065/20, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" у строк до 11.05.2021р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.

На поштову адресу суду апеляційної інстанції 11.05.2021р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа; у межах визначеного судом строку) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно резолютивної частини якого заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та додаткове рішення - залишити без змін. За коротким змістом відзиву позивач зауважує, що до 10.06.2019р. у відповідача існувало зобов`язання щодо поставки підйомної балки прокатної клітки, строк виконання якого настав 19.05.2019р. Відповідно до домовленості сторін 10.06.2019р. зобов`язання відповідача з поставки підйомної балки прокатної клітки припинилося. Подальша зміна умов зобов`язання, що відбулася вже після його порушення (у тому числі, припинення зобов`язання щодо поставки простроченого обладнання шляхом виключення з переліку обладнання, що має бути поставлене), жодним чином не впливає на правові наслідки, що наступають для винної сторони за порушення зобов`язання в періоді, коли воно існувало. Саме тому штрафні санкції нараховано в періоді, коли існувало зобов`язання з поставки підйомної балки прокатної клітки (з 20.05.2019р. по 09.06.2019р.).

Крім того позивач наголошує на необґрунтованості доводів скаржника щодо неправомірності нарахування позивачем неустойки відповідно до п.7.3 договору за перші 10 календарних днів. Так, виходячи з вказаних положень договору, постачальник не сплачує покупцю пеню лише якщо порушення строків поставки обладнання становить 10 календарних днів і менше, в усіх інших випадках нараховується пеня за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення. Позивач наголошує, що пунктом 7.3 договору не передбачено, що нарахування неустойки починається з одинадцятого дня прострочення.

У зв`язку зі знаходженням у відпустці судді - члена колегії Черноти Л.Ф., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 12.05.2021р., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.05.2021р. призначив справу №922/4065/20 до розгляду на 19.05.2021р.

У судове засідання 19.05.2021р. з`явився представник відповідача. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Керуючись приписами ч.2 ст.216 ГПК України, з метою забезпечення права сторін на участь у судовому засідання та для повного і всебічного дослідження матеріалів справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду оголосила перерву в судовому засіданні до 07.07.2021р.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.07.2021р. задоволено отримане на електронну поштову адресу суду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" - адвоката Селіванова М.В. про участь у судовому засіданні, призначеному на 07.07.2021р., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення « EаsyCon» , з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказане клопотання.

У судовому засіданні 07.07.2021р., проведеному в режимі відеоконференції, представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача у судове засідання не з`явився, належне повідомлення останнього про час та місце судового засідання підтверджене матеріалами справи. Оголошено перерву у розгляді справи №922/4065/20 до 12.07.2021р.

У зв`язку з відпусткою судді-члена колегії Гребенюк Н.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 12.07.2021р., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Істоміна О.А., Медуниця О.Є.

У судовому засіданні 12.07.2021р., за участі представника відповідача та за відсутності належним чином повідомленого представника позивача, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, оголошено перерву у розгляді справи до 14.07.2021р.

У судовому засіданні 14.07.2021р. представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача у судове засідання не з`явився. Однак, враховуючи належне та своєчасне повідомлення про дату, час та місце судового засідання, визнання явки сторін у судове засідання необов`язковою та достатність наявних матеріалів справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу по суті без присутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" за наявними матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до статті 269 ГПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 14.07.2021р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено господарським судом Харківської області та вбачається з наявних матеріалів справи, 20.03.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" (далі - продавець) укладено договір поставки (на придбання технологічного обладнання) №2129/19 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити обладнання на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору кількість, номенклатура обладнання вказуються у специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Строки поставки обладнання вказуються в специфікаціях. Постачальник має право здійснити поставку обладнання в інші строки виключно на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі (п.п.3.3, 3.4 договору).

Пунктом 5.6 договору сторони погодили, що неустойка, що підлягає сплаті постачальником, а також понесені покупцем витрати та збитки, які підлягають відшкодуванню постачальником, розраховані в порядку, передбаченому цим договором та діючим законодавством, можуть бути утримані покупцем в односторонньому безумовному порядку (у тому числі після закінчення строку дії цього договору) з суми, яка підлягає сплаті постачальнику, шляхом відправки постачальнику відповідного повідомлення із зазначенням суми неустойки, розрахунку витрат і збитків.

За умовами п.7.3 договору у випадку порушення строків або обсягів поставки обладнання більш ніж на 10 календарних днів, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 1% від вартості не поставленого у строк обладнання за кожен календарний день прострочки.

Усі зміни та доповнення до цього договору є його невід`ємною частиною та дійсні лише в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін (п.10.8 договору).

20.03.2019р. сторонами підписано специфікацію №1 до договору на загальну суму 14.040.000,00грн. з урахуванням ПДВ. Відповідно до п.8 названої специфікації датою поставки вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання від постачальника покупцю за кількістю та якістю на складі покупця.

Згідно з п.1 специфікації №1 від 20.03.2019р. постачальник зобов`язався здійснити поставку підйомної балки прокатної клітки (В3-1.Р08.F4.02.01.04.ОТО.В.03.ТХ.05) у кількості 1 (однієї) одиниці загальною вартістю 3.860.000,00грн. (без урахування ПДВ). Дата поставки - 19.05.2019р.

Додатковою угодою №1 від 10.06.2019р. до договору №2129/19 від 20.03.2019р. сторони виклали пункт 1 специфікації №1 до договору в новій редакції (перелік обладнання, яке підлягає поставці).

За твердженнями покупця (позивача), постачальник (відповідач) обумовлений у п.1 специфікації №1 від 20.03.2019р. до договору (до внесення у неї змін відповідно до додаткової угоди від 10.06.2019р.) товар у встановлений специфікацією строк не поставив. Позивач зауважує, що 10.06.2019р. сторони виклали специфікацію №1 до договору у новій редакції саме через порушення відповідачем строку поставки обладнання, виключивши частину обладнання, яке постачальник не гарантував поставити у погоджені строки, у тому числі сторони виключили підйомну балку прокатної клітки, по якій строк поставки було порушено постачальником (позиція 1 у специфікації №1 у редакції від 20.03.2019р.).

За змістом позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" також наголошує, що до 10.06.2019р. у постачальника (відповідача) існували зобов`язання перед покупцем (позивачем) поставити підйомну балку прокатної клітки у строк до 19.05.2019р., яку він так і не поставив покупцю. Таким чином, постачальник прострочив виконання зобов`язання на 21 календарний день, а саме у період з 20.05.2019р. по 09.06.2019р.

Зазначені обставини стали підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" неустойки, нарахованої за порушення строків поставки.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, зазначає наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), що кореспондується зі ст.509 ЦК України, у силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір №2129/19 від 20.03.2019р., який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

З огляду на приписи ст.265 ГК України та ст.712 ЦК України за договором поставки обов`язку постачальника (у розглядуваному випадку відповідача) передати (поставити) у зумовлені строки (строк) товар (товари) кореспондується обов`язок покупця (у розглядуваному випадку позивача) прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом позову у розглядуваній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 810.600,00грн. за неналежне виконання постачальником зобов`язань за договором поставки №2129/19 від 20.03.2019р. у частині своєчасного постачання товару покупцю.

Відповідно до ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст.216 ГК України унормовано, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як убачається з матеріалів справи та відповідачем не спростовано, постачальник (відповідач) обов`язок щодо поставки підйомної балки прокатної клітки (передбачений специфікацією №1 у редакції від 20.03.2019р.) не виконав, що відповідно до п.7.3 договору та у контексті вищезазначених норм чинного законодавства є підставою для нарахування неустойки у заявленому в позові розмірі (810.600,00грн.).

За змістом апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" наголошує, що зобов`язання поставити підйомну балку прокатної клітки, передбачене специфікацією №1 (у редакції від 20.03.2019р.), було припинене 10.06.2019р. - у момент укладення сторонами додаткової угоди №1 до договору поставки. За обставинами справи виключення підйомної балки прокатної з майна, яке підлягало передачі, є домовленістю сторін про припинення зобов`язань. За відсутності зобов`язань з поставки, відсутні підстави для відповідальності за порушення даного зобов`язання.

Судова колегія Східного апеляційного господарського суду вважає хибними викладені доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Дійсно, обов`язок з поставки підйомної балки прокатної клітки був припинений за домовленістю сторін (додаткова угода №1 від 10.06.2019р. до договору). У свою чергу, названий обов`язок існував та був прострочений відповідачем з 20.05.2019р. (строк поставки, передбачений специфікацією №1 від 20.03.2019р. до договору, - 19.05.2019р.) та до 10.06.2019р. (до моменту викладення сторонами специфікації №1 до договору у новій редакції).

Судова колегія підкреслює, що за змістом додаткової угоди №1 від 10.06.2019р. сторони погодили, що додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання; всі інші умови договору, не змінені додатковою угодою, залишаються без змін.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, відсутність на момент розгляду справи обов`язку відповідача з поставки підйомної балки прокатної клітки не звільняє останнього від відповідальності за порушення взятого на себе зобов`язання та не може бути підставою для відмови у позові.

При цьому, укладена сторонами додаткова угода №1 від 10.06.2019р. (коли між сторонами вже укладений правочин - договір поставки №2129/19 від 20.03.2019р. зі специфікацією №1 від 20.03.2019р. до нього) свідчить не про укладення сторонами нового правочину, а про його зміну. А тому, відповідно до домовленості сторін, саме з 10.06.2019р. (з дати укладання сторонами додаткової угоди №1) зобов`язання відповідача з поставки підйомної балки прокатної клітки припинилися.

Оскільки матеріали справи свідчать, що з боку відповідача мало місце прострочення виконання умов договору, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для нарахування неустойки та її стягнення з відповідача у заявленому позивачем розмір. При цьому судова колегія звертає увагу, що додаткова угода №1 від 10.06.2019р. до договору не містить погоджених сторонами умов про відсутність відповідальності за прострочення поставки обладнання, виключеного з переліку обладнання, яке підлягає поставці.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно - транспортного машинобудування" зазначило, що місцевий господарський суд обмежено витлумачив п.7.3 договору. На переконання апелянта, порушення строків або об`ємів поставки обладнання на 1-9 днів не тягне відповідальності у вигляді пені, отже не може бути простроченням у контексті п.7.3 договору; за текстом п.7.3 договору під простроченням сторони мали на увазі порушення строків або об`ємів поставки обладнання більш як на 10 календарних днів, у зв`язку з чим судом хибно здійснено розрахунки.

Разом з тим, на підставі аналізу п.7.3 договору судова колегія дійшла висновку, що, виходячи з вказаних положень договору, постачальник не сплачує покупцю пеню лише якщо порушення строків поставки обладнання становить 10 календарних днів і менше. В усіх інших випадках нараховується пеня за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання зобов`язання перед позивачем, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2021р. (повний текст складено та підписано 05.03.2021р.) у справі №922/4065/20 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

На переконання апелянта, викладені в апеляційній скарзі обставини є підставами для скасування рішення господарського суду Харківської області та прийняття нового рішення про відмову у позові; відмова у позові тягне за собою скасування додаткового рішення, яким було стягнуто витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як зазначалося вище за текстом постанови, згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, наявного у тексті позовної заяви, загальна сума орієнтовних судових витрат позивача (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу) становить 100.000,00грн. За змістом заяви про ухвалення додаткового рішення розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить15.988,50грн.

Згідно з ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст.126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом наведених норм необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у матеріалах справи наявні наступні документи: договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316/МИИ від 16.03.2018р.; додаткова угода №2 від 03.12.2018р. до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316/МИИ від 16.03.2018р.; додаткова угода №3 від 04.11.2019р. до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316/МИИ від 16.03.2018р.; додаткова угода №7 від 20.08.2020р. до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316/МИИ від 16.03.2018р.; додаткова угода №8 від 30.12.2020р. до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316/МИИ від 16.03.2018р.; розрахунок розміру винагороди від 24.02.2021р. за договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316/МИИ від 16.03.2018р., додаткової угоди №7 від 20.08.2020р. до нього на суму 15.988,50грн. по справі №922/4065/20; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №95 від 24.02.2021р. до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316/МИИ від 16.03.2018р.; рахунок на оплату №95 від 24.02.2021р. у сумі 15.988,50грн. за договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316/МИИ від 16.03.2018р., додаткової угоди №7 від 20.08.2020р.

Отже, наявними у матеріалах справи документами підтверджуються витрати позивача під час розгляду справи у господарському суді Харківської області на послуги адвоката в заявленому позивачем розмірі (15.988,50грн.). При цьому судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що заявлена позивачем сума витрат у розмірі 15988,50грн. не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання, та обсягом наданих адвокатом послуг.

Згідно з вимогами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про покладення на відповідача витрат позивача на послуги адвоката.

Клопотань від відповідача в порядку ч.5 ст.126 ГПК України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до судів першої та апеляційної інстанцій не надходило. За змістом апеляційної скарги розмір присуджених господарським судом Харківської області до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката не оскаржується.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги баланс інтересів сторін, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення (додаткове) господарського суду Харківської області від 15.03.2021р. (повний текст складено та підписано 18.03.2021р.) у справі №922/4065/20 є законним та обґрунтованим.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції (зокрема, додаткового рішення) у межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваних рішення та рішення (додаткового) із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" підлягає залишенню без задоволення, а переглядувані рішення та рішення (додаткове) - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування", м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2021р. (повний текст складено та підписано 05.03.2021р.) у справі №922/4065/20 та на рішення (додаткове) господарського суду Харківської області від 15.03.2021р. (повний текст складено та підписано 18.03.2021р.) у справі №922/4065/20 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2021р. (повний текст складено та підписано 05.03.2021р.) у справі №922/4065/20 - залишити без змін.

Рішення (додаткове) господарського суду Харківської області від 15.03.2021р. (повний текст складено та підписано 18.03.2021р.) у справі №922/4065/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 14.07.2021р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 19.07.2021р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця