ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2021 справа № 914/566/21
За позовною заявою: Жовківської окружної прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі
Позивача: Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Седа-Солар» , с.Дев`ятир, Жовківський район, Львівська область
про розірвання договору оренди землі від 31.10.2019, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості 426352,85грн орендної плати
Суддя У.І. Ділай
Секретар В.Д.Андрусик
За участі представників:
Від прокуратури: С.С.Нестерук - прокурор
Від позивача: М.І.Лемішко - представник
Від відповідача: не з`явився
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2021, справу №914/566/21 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 10.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.04.2021.
Ухвалою від 01.04.2021 підготовче засідання відкладено на 13.04.2021.
У судовому засіданні 11.05.2021 оголошено перерву до 20.05.2021.
Ухвалою від 20.05.2021 продовжено строку розгляду підготовчого провадження та підготовче засідання відкладено на 08.06.2021.
Ухвалою від 08.06.2021 замінено Червоноградську місцеву прокуратуру Львівської області на Жовківську окружну прокуратуру Львівської області. Підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2021.
Ухвалою від 24.06.2021 судове засідання відкладено на 08.07.2021.
Представник прокуратури в судовому засіданні 08.07.2021 підтримав позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.
Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2021 зазначив, що заборгованість за цим спором відповідачем не оплачена.
У судове засідання 0 8.07.2021 відповідач повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
31.10.2019 між Добросинською сільською радою (орендодавець) та ТзОВ «Седа-Солар» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець на підставі рішення XXIX сесії 7-го скликання Добросинської сільської ради № 6 від 29.10.2019 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 18,0 га. кадастровий номер 4622783200:04:000:0114 для будівництва та обслуговування сонячної електростанції, яка знаходиться в с.Добросин, Добросинської сільської ради Жовківського району Львівської області.
На земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна чи інфраструктури . Земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати ефективному її використанню. (п. п 2.3, 2.4 договору).
Згідно з п. 3.1 Договору, такий укладено на строк 49 років.
05.11.2019 державним реєстратором зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку (номер запису про право власності 34045819) та зареєстровано право оренди земельної ділянки ТзОВ «Седа-Солар» (номер запису про інше речове право: 26276868) зі строком дії права оренди на 49 років.
Інші відомості про спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.
Відповідно до п.п. 4.1 та 4.4 договору, орендна плата вноситься орендарем у безготівковій грошовій формі і становить 4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 365 616,00 грн без ПДВ в рік та вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з повідомленням Добросинсько-Магерівської сільської ради від 25.01.2021 на запит місцевої прокуратури від 12.01.2021, станом на 01.01.2021 відповідач допустив заборгованість по сплаті орендної плати за спірним договором на суму 426 352,85 грн, яка утворилася за період з листопада 2019 року по грудень 2020 року.
За повідомленням ГУ ДПС у Львівській області від 20.01.2021, наданим на запит місцевої прокуратури від 13.01.2021, згідно даних ІТС Податковий блок станом на 01.01.2021 відповідач не сплачував орендної плати за земельні ділянки на території Жовківського району та не подавав податкові декларації з плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в ДПІ у Жовківському районі ГУ ДПС у Львівській області за 2020-2021 роки.
05.03.2020 Головним Управлінням ДПС у Львівській області скеровано керівнику ТзОВ «Седа-Солар» повідомлення за № 10994/10/58.4-21 про необхідність подання декларацій по платі за землю та сплати орендної плати відповідно до укладеного договору від 31.10.2019.
Згідно з рішенням сесії Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області № 9 від 27.11.2020 Про перейменування Добросинської сільської ради , рішення сесії Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області № 21 від 10.12.2020 Про початок реорганізації Магерівсько-Добросинська сільська рада Львівського району Львівської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Добросинської сільської ради Жовківського району Львівської області.
15.04.2020 та 27.10.2020 позивач скеровував відповідачу листи щодо необхідності сплати заборгованості, які залишилися без відповідного реагування ТзОВ «Седа-Солар» .
Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем в повному обсязі взятих зобов`язань. Відтак, прокуратура подала позов до відповідача про стягнення 426352,85грн заборгованості, розірвання договору оренди землі від 31.10.2019 та повернення земельної ділянки .
В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що орендодавець, як сторона договору, незважаючи на очевидний характер порушень з боку відповідача, володіючи інформацією про допущені порушення, не вживав жодних заходів на припинення його права користування земельною ділянкою. Здійснюючи моніторинг судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено відсутність будь-яких рішень суду за позовними заявами позивача до ТзОВ «Седа-Солар» щодо спірної ділянки, що вказує на невжиття заходів позивачем до відповідача, спрямованих на розірвання договору, стягнення заборгованості за договором та повернення земельної ділянки за наявності для цього підстав.
Разом з тим, згідно із листом Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівської області від 25.01.2021, скерованого до місцевої прокуратури, орган місцевого самоврядування просить вжити заходів цивільно-правового характеру до стягнення заборгованості з ТзОВ «Седа-Солар» , розірвання договору оренди від 31.10.2019 та повернення земельної ділянки площею 18 га територіальній громаді, покликаючись на відсутність у бюджеті ради коштів на сплату судового збору.
Відповідач заперечив проти позову, зазначивши таке.
Органи прокуратури мають права звертатися до суду за захистом виключно тих інтересів держави, захист яких покладений на орган місцевого самоврядування, шляхом делегування відповідних повноважень. У відносинах між позивачем та відповідачем відсутній державний інтерес.
Також відповідач зазначив, що при зверненні прокурора до суду у цій справі не дотримано порядку, встановленого статтею 23 Закону України Про прокуратуру . Сільський голова, не є органом, який уповноважений представляти інтереси держави при виконанні договорів оренди.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.
Як встановлено судом та не заперечено сторонами Добросинсько-Магерівською сільською радою Львівської області, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до місцевого бюджету.
Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано те, що наслідком несплати коштів є ненадходження коштів до місцевого бюджету України, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівської області.
При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до господарського суду, а також після подання прокурором позову, Добросинсько-Магерівська сільська рада Львівської області, не зверталася до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь органу місцевого самоврядування заборгованості та повернення спірної земельної діялянки.
Таким чином, дії позивача: Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівської області свідчать саме про пасивність поведінки останнього, який, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звертався.
У цій справі орган прокуратури не здійснює повноважень щодо управління майном, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, Натомість просить земельну ділянку повернути позивачу - сільській раді, і не з чужого незаконного володіння, а внаслідок порушення умов договору оренди.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).
У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" несплатою коштів відповідачем та ненадходженням коштів до Державного бюджету України.
Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку органу місцевого самоврядування, у повноваження якого володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах належним майном. Про порушення умов договору оренди орендодавець - сільська рада знала, ще до того, як орган прокуратури звертався з запитами та листами для встановлення підстав для представництва, оскільки не отримувала орендної плати, починаючи з часу укладення договору, а прострочення орендної плати за перший місяць оренди (за листопад 2019) згідно умов договору настало 31.12.2019. Добросинсько-Магерівській сільській раді (Добросинській сільській раді) було відомо про несплату орендної плати про, що вказано в листах від 15.04.2020 № 149 та від 27.10.2020 № 263, якими позивач повідомляв ТзОВ Седа Солар про необхідність сплатити заборгованість по сплаті за оренду земельної ділянки.
Отже, протягом досить тривалого часу (розумного строку) Добросинсько-Магерівська (Добросинська) сільська рада знала про порушення її прав та не зверталася до суду за захистом таких, що є підставою вважати що рада не здійснила захисту інтересів держави.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що в даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та належним чином обґрунтовав порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджується матеріалами справи, Добросинсько-Магерівській сільській раді (Добросинській сільській раді) та відповідач уклали договір оренди землі від 31.10.2019, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.
У частині 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується із частиною 1 статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (частина 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі").
За змістом статті 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.
Згідно із частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
У частині 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Разом із тим за змістом частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.
Аналогічну правову позицію, щодо застосування положень частини 2 статті 651 ЦК України під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, викладено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
З урахуванням викладених вище норм законодавства, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.
При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору), оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 10.02.2021 у справі 923/1001/19 та від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19.
Господарським судом Львівської області під час розгляду справи встановлено, що згідно інформації Добросинсько-Магерівської сільської ради Жовківського району Львівської області орендна плата за період з листопада 2019 року по грудень 2020 року за спірним договором від ТзОВ «Седа-Солар» до місцевого бюджету Добросинсько-Магерівської сільської ради (правонаступника Добросинської сільської ради) не надходила.
Відповідно до даних ГУ ДПС у Львівській області станом на 01.01.2021 заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки на території Жовківського району ТзОВ «Седа-Солар» (код ЄДРПОУ 42563018), відсутня. ТзОВ «Седа-Солар» не сплачувалась орендна плата за земельні ділянки на території Жовківського району та не подавались податкові декларації з плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в ДПІ у Жовківському районі ГУ ДПС у Львівській області за 2020-2021 роки.
З огляду на викладене, вищезазначені вимоги чинного законодавства та умови укладеного договору, які регулюють правовідносини між сторонами у справі, та несплату орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою протягом 2019-2020 років, а також наявність заборгованості на час подання прокурором позову про розірвання спірного договору, господарський суд доходить висновку про доведеність факту систематичного порушення орендарем умов спірного договору оренди земельної ділянки щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів, а також те, що неотримання орендодавцем орендної плати протягом більш ніж 14 місяців безумовно свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору.
Відповідач проти наявності заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 426352,85грн не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокуратурою та позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати заборгованості у розмірі 426352,85грн.
Таким чином, господарський суд вважає, що сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки в частині внесення орендних платежів, з огляду на положення чинного законодавства та умов пунктів 35, 36 спірного договору, є підставою для розірвання договору.
Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Зважаючи на встановлені факти систематичної несплати орендних платежів, вимога про повернення сільській раді земельної ділянки (кадастровий номер 4622783200:04:000:0114) площею 18,0 га є підставною та підлягає задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Седа-Солар» (80321, Львівська область, Жовківський район, с.Дев`ятир, вул.Зелена, 16, ідентифікаційний код 42563018) на користь Добросинсько-Магерівської сільської ради (80377, Львівська область, Жовківський район, с.Добросин, пл. 40-річчя Перемоги, 3, ідентифікаційний код 04371727) 426352,85грн основного боргу.
3.Розірвати Договір оренди землі від 31.10.2019, б/н укладений між Добросинською сільською радою (80377, Львівська область, Жовківський район, с.Добросин, пл. 40-річчя Перемоги, 3, ідентифікаційний код 04371727) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Седа-Солар» (80321, Львівська область, Жовківський район, с.Дев`ятир, вул.Зелена, 16, ідентифікаційний код 42563018) щодо земельної ділянки площею 18,0 га з кадастровим номером 4622783200:04:000:0114).
4.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Седа-Солар» (80321, Львівська область, Жовківський район, с.Дев`ятир, вул.Зелена, 16, ідентифікаційний код 42563018) повернути Добросинсько-Магерівській сільській раді (80377, Львівська область, Жовківський район, с.Добросин, пл. 40-річчя Перемоги, 3, ідентифікаційний код 04371727) земельну ділянку з кадастровим номером 4622783200:04:000:0114 площею 18,0 га шляхом оформлення акту приймання-передачі.
5 .Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Седа-Солар» (80321, Львівська область, Жовківський район, с.Дев`ятир, вул.Зелена, 16, ідентифікаційний код 42563018) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м.Львів, пр. Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 10935,29грн судового збору.
6.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 19.07.2021.
Суддя У.І. Ділай
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2021 |
Оприлюднено | 20.07.2021 |
Номер документу | 98390692 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Ділай У.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні