Ухвала

від 19.07.2021 по справі 911/777/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/777/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Баранець О.М., Вронська Г.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 (головуючий суддя - Буравльов С.І. судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В.) та рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2020 (суддя Кошик А.Ю.)

у справі №911/777/20

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Приватного акціонерного товариства "Факел"

про стягнення 23248,44 грн

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Факел"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 509844,11 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулось до Господарського суду Київської області позовом до Приватного акціонерного товариства "Факел" (далі - ПАТ "Факел") про стягнення 16263,93 пені та 6984,51 грн штрафу.

У травні 2020 року ПАТ "Факел" звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до АТ "Укртрансгаз" про стягнення 509844,11 грн банківської гарантії.

Господарський суд Київської області рішенням від 01.12.2020 у справі №911/777/20 первісний позов АТ "Укртрансгаз" задовольнив повністю; зустрічний позов ПАТ "Факел" до АТ "Укртрансгаз" про стягнення 509844,11 грн задовольнив частково на суму 504855,17 грн; стягнув з АТ "Укртрансгаз" на користь ПАТ "Факел" 481606,73 грн зустрічного зарахування сум.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 01.06.2021 рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2020 р. у справі №911/777/20 скасував в частині відмови у задоволенні вимог за зустрічним позовом та прийняв в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову повністю; виклав резолютивну частину рішення суду в наступній редакції: "1.Первісний позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з ПАТ "Факел" на користь АТ "Укртрансгаз" 16263,93 грн пені, 6984,51 грн штрафу та 2102,00 грн судового збору за подання позовної заяви. 3. Зустрічний позов задовольнити повністю. 4. Стягнути з АТ "Укртрансгаз" на користь ПАТ "Факел" 509844,11 грн гарантії та 7647,68 грн судового збору за подання зустрічної позовної заяви."; стягнув з ПАТ "Факел" на користь АТ "Укртрансгаз" 3153,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

АТ "Укртрансгаз" звернулось 14.06.2021 через суд апеляційної інстанції до Верховного Суду з касаційною скаргою, в які просить (з урахуванням доповнень до касаційної скарги) скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2020 у справі №911/777/20 в частині задоволення зустрічних позовних вимог ПАТ "Факел" та прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог повністю відмовити.

Перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270,00 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову, з яким АТ "Укртрансгаз" у 2020 році звернулось до Господарського суду Київської області про захист порушених прав, є стягнення 23248,44 грн, предметом зустрічного позову у цій справі є стягнення 509844,11 грн, що є значно менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (1135000,00 грн).

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.

АТ "Укртрансгаз" у якості підстави касаційного оскарження (з урахуванням доповнень до касаційної скарги) зазначило пункти 1 та 2 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах; необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що посилання у касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, є саме підставами касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1 та 2 частини другої статті 287 ГПК України, втім, не є доводом, який у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу, підтверджує наявність випадку/випадків , який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та за умови належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

При цьому, незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на відсутність будь-якого належного обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2020 у справі №911/777/20 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження Верховний Суд не розглядає заяву про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2020 у справі №911/777/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді О. М. Баранець

Г. О. Вронська