Рішення

від 16.07.2021 по справі 423/3446/20

ПОПАСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.07.2021

єдиний унікальний номер справи 423/3446/20

номер провадження 2/423/278/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року місто Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області в складі

головуючого судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Іваненко С.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 , яка діє згідно договору та ордеру про надання правової допомоги від 04.12.2020 р. в інтересах ОСОБА_2 до Комишувахської селищної ради Попаснянського району Луганської області, співвідповідача Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом в якому просить визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 9,81 умовних кадастрових гектар із земель не витребуваних паїв КСП "Забойщик", розташованих на території Комишувахської селищної ради Попаснянського району Луганської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_2 проживає в с.Комишуваха та з 11.08.1981 року по 28.09.1995 року працював в совхозі "Забойщик", який згодом було перетворено в КСП "Забойщик", а потім у СТОВ "Колос". Коли проводилося розпаювання колгоспних земель, до списку членів КСП "Забойщик", які мали право на отримання земельної частки (паю) було включено і позивача під порядковим номером 182. Під час процесу паювання землі позивач не був проінформований про проведення загальних зборів та інших заходів з паювання землі. Сертифікат на земельну частку (пай) ОСОБА_2 не видавався. Про порушення своїх земельних прав позивач дізнався в грудні 2020 року, випадково, коли отримав відповідь на запит адвоката з Відділу Держгеокадастру у Попаснянському районі.

Протоколом загальних зборів членів КСП "Забойщик" № 3 від 11.11.1996 року затверджено розмір земельного паю 9,81 умовних кадастрових гектарів, тому позивач вважає, що він має право на визнання за ним права на земельну частку (пай) саме в затвердженому розмірі.

Ухвалою від 24.12.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено відкрите підготовче засідання на 24.05.2021.

Ухвалою від 24.05.2021 залучено в якості співвідповідача Попаснянську міську військово-цивільну адмінцістрацію Сєвєродонецького району Луганської області, відкладено підготовче судове засідання на 16 липня 2021.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, в позовній заяві просили розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Комишувахської селищної ради в судове засідання не з`явився, 25.01.2021 надав письмову заяву, в якій позов визнав, просив справу розглянути без участі представника, проти задоволення позову не заперечує ( а.с.25-26).

Представник співвідповідача Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, в якій позов визнав, просив справу розглянути без участі представника.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст. 4 вказаного Кодексу передбачено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наводиться в ст. 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Правовідносини, що виникли між сторонами справи, регулюються Земельним Кодексом України ( у редакції від 2 червня 1993 року), Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Частиною 3 ст. 1 цього Закону передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Частиною 9 ст. 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами 6 і 7ст. 6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 22 ЗК України в той же редакції право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ст. 23 цього Кодексуу вищевказаної редакції право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2-4 цьогоУказу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку ( пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з вимогами ст.ст.22,23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та зазначеного указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, який був членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити його права на земельну частку.

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЛГ № 3120000002 від 19 квітня 1996 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 2, КСП Забойщик , яке знаходиться на території Комишувахської селищної ради Попаснянського району Луганської області, рішенням цієї ради від 09 квітня 1996 передано у колективну власність землю 7756.0 га, для сільськогосподарського використання (а.с.10-11).

ОСОБА_2 під номером 182 включений до Списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, який є додатком № 1 до Державного акта (а.с.12).

Вказане також зазначено у листі Відділу у Попаснянському районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області за № 737/110-20 від 14.12.2020 року, відповідно до змісту якого сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я позивача не видавався, але внесений до списку членів КСП "Забойщик", згідно додатку № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю Серія ЛГ № 3120000002 від 19 квітня 1996 р. під порядковим номером 182 ( а.с.8).

Відповідно до виписки із протоколу загальних зборів членів КСП "Забойщик" затверджено вартість земельного паю в розмірі 26488,89 гр. площею 9,81 умовних кадастрових гектарів ( а.с.13,14).

Позивач на законних підставах набув право на земельну частку (пай) як член колишнього КСП Забойщик , був включений до списку осіб цього підприємства і це право є непорушним та підлягає захисту.

Відповідно до п.17 розділу Х "Перехідних положень ЗК України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2, ч.ч. 2, 4 ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Отже, видача сертифікату на право на земельну частку (пай) можлива після визначення конкретного розміру земельної частки (паю) та її вартості, при цьому законодавством не визначено, в межах яких строків можливо його одержання, що посвідчує право на неї, а встановлений лише строк до 01 січня 2025 року власникам не витребуваних земельних часток (паїв) або їх спадкоємцям для оформлення права власності на земельну ділянку.

Позивач починаючи з грудня 2020 року вчиняв дії, спрямовані на оформлення права на земельну частку (пай), тому його права необхідно захистити, оскільки ОСОБА_2 дізнався з відповіді на запит адвоката з відділу Держгеокадастру у Попаснянському районі від 14 грудня 2020 року про неотримання ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай).

Керуючись ст. 5, 22, 23 Земельного кодексу України, Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , ст. 13,76-80, 263-265, 354, 355 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем Комишувахською селищною радою Попаснянського району Луганської області та співвідповідачем Попаснянською міською військово-цивільною адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області.

Позовні вимоги представника позивача адвоката Степанової Ольги Володимирівни (адреса : АДРЕСА_1 ) яка діє згідно договору та ордеру про надання правової допомоги від 04.12.2020 р. в інтересах ОСОБА_2 (адреса : АДРЕСА_2 ), до Комишувахської селищної ради Попаснянського району, Луганської області (адреса: 93340, Луганська область, Попаснянський район, с.Комишуваха, вул..Космічна, буд.1, код ЄДРПОУ 04335335), Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області ( місцезнаходження: пл.Миру, 2, м.Попасна, Луганська область, 93300, код ЄДРПОУ 44238131 про визнання права на земельну частку (пай), задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) в розмірі 9,81 умовних кадастрових гектарів із земель не витребуваних паїв КСП "Забойщик", розташованих на території Комишувахської селищної ради Попаснянського району Луганської області (на час судового розгляду - Попаснянської об`єднаної територіальної громади Луганської області).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд Луганської області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Лизенко