Рішення

від 19.07.2021 по справі 640/16743/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 року м. Київ № 640/16743/20

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа - Адвокатське об`єднання Еверлігал про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_1 , РНОКППіЗ НОМЕР_11 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_12 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_13 ) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 6. 5-а, код ЄДРПОУ 43141377), третя особа-Адвокатське об`єднання "Еверлігал" (01001, м. Київ, пров. Рильський, 6.4, поверх 6, код ЄДРПОУ 40968165), в якому просять суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо незаконного поширення персональних даних позивачів та безпідставного надання третім особам доступу до таких персональних даних, у зв`язку із направленням до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на ім`я судді Дубановської І.Д. відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо позивачів, а саме: податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) Адвокатським об`єднанням "Еверліґал" на користь позивачів, і сум утриманого з них податку за період з III кварталу 2018 року по III квартал 2019 року включно, згідно із супровідним листом за вих.№ 13212/9/10-36-33-01 від 16.12.2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили, що відповідачем було порушено встановлений законом порядок доступу до персональних даних та інформації з обмеженим доступом, не забезпечено режиму захисту персональних даних щодо позивачів та допустив незаконну обробку таких персональних даних, чим порушив конституційні права позивачів.

Ухвалою суду від 27 липня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивачів, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що у розрахунках 1-ДФ містяться знеособлені відомості, а саме відсутні в поєднанні з індивідуальним номером платника податків прізвище, ім`я, по-батькові, що виключає можливість ідентифікувати особу, відтак при наданні суду інформації про позивачів, відповідач діяв в межах правового поля.

Третьою особою пояснень відносно предмету спору до суду надано не було.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.12.2019 у судовому засіданні по справі № 357/11090/18 суддею Дубановською І.Д. протокольною ухвалою було задоволено клопотання представника відповідачів - адвоката Кузьменка Є.А. про витребування у Державної податкової служби України та у Головного управління ДПС у Київській області інформації про те, чи нараховувало дохід та сплачувало податки АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" на користь вказаного адвоката - ОСОБА_11 за період з жовтня 2018 року по жовтень 2019 року.

05.12.2019 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було направлено на адресу Державної податкової служби України та на адресу Головного управління ДПС у Київській області листа за вих. № 36136/19-Вих. від 05.12.2019 , в якому вказаним державним органам було запропоновано надати інформацію/довідку про те, чи нараховувало дохід та сплачувало податки АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" (код ЄДРПОУ 40968165) на користь ОСОБА_11 (РНОКІШ - НОМЕР_14 ) за період з жовтня 2018 року по жовтень 2019 року.

У відповідь на зазначений лист Головне управління ДПС у Київській області направило до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо позивачів, а саме: судді Дубановській І.Д. були передані розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) Адвокатським об`єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ" на користь всіх своїх працівників, і сум утриманого з них податку за період з III кварталу 2018 року по III квартал 2019 року включно.

Державна податкова служба України у листі від 24.12.2019 року у наданні вказаних відомостей відмовила, звернувши увагу на відсутність обґрунтованої ухвали суду та те, що інформація, яка витребовується судом є інформацією з обмеженим доступом, розкриття якої можливо виключно за згодою суб`єкта персональних даних або у інших випадках, прямо передбачених законом.

12.12.2019 року адвокатом Танцюрою Ю.Б на офіційну електронну адресу Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області було направлено повідомлення про ненадання згоди на розкриття персональних даних.

Незважаючи на це, відповідачем були направлені до Білоцерківського міськрайонного суду податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку всіх співробітників АО Еверлігал , а не тільки адвоката Танцюри Ю.Б.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачі звернулись із даним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

За змістом ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" обробка персональних даних - це будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Згідно із положенням ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки.

Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (ч. 5 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних").

Частиною 6 статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" встановлено, що не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про інформацію" до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних" поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних.

Згідно із ч. 2 ст. 14 вказаного Закону поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані (ч. З ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних").

За приписами ч. ч. 1,2 ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних" порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.

Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов`язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист персональних даних" про передачу персональних даних третій особі володілець персональних даних протягом десяти робочих днів повідомляє суб`єкта персональних даних, якщо цього вимагають умови його згоди або інше не передбачено законом.

У підпункті 17.1.9. пункту 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України закріплено право платника податків на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

В свою чергу, підпунктом 21.1.6. пункту 21.6 ст. 21 Податкового кодексу України встановлено обов`язок посадових та службових осіб контролюючих органів не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 70.15.2 пункту 70.15 статті 70 Податкового кодексу України відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків є інформацією з обмеженим доступом.

Визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків забезпечується на підставі Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 882 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174).

Пунктами 2, 3 розділу V Положення встановлено, що відомості з Державного реєстру використовуються контролюючими органами виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України та є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

За змістом п. 2 розділу VII Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних - Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 210 від 24.02.2015 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2015 за № 278/26723, (далі також - "Порядок обробки персональних даних у ДРФОПП") без згоди фізичної особи - платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:

1) за рішенням суду;

2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини: органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО за конкретний проміжок часу; центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо персональних даних з ДРФО; органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України ''Про виконавче провадження", щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО;

3) отримання запиту від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що діють у межах повноважень, наданих законодавством України відповідно до нормативно-правових актів щодо взаємодії обміну або отримання інформації з ДРФО.

В інших випадках, ніж зазначені у пункті 2 цього розділу Порядку, доступ до персональних даних надається третім особам лише за письмової згоди фізичної особи - платника податків за кожним запитом окремо у порядку, визначеному статтею 16 Закону України "Про захист персональних даних" (п. З розділу VII Порядку обробки персональних даних у ДРФОПП).

Також у пункті 4 вказаного розділу Порядку обробки персональних даних у ДРФОПП визначено, що запит відповідного органу державної влади на отримання персональних даних з ДРФО повинен:

- бути викладений на бланку органу державної влади встановленої форми;

- бути наданий за підписом керівника органу державної влади (чи його заступника), скріплений гербовою печаткою;

- містити мету та/або правові підстави для запиту, посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної влади має право на отримання такої інформації.

Інформація, що збирається, використовується, формується контролюючими органами у зв`язку з реєстрацією і обліком фізичних осіб, вноситься до Державного реєстру та використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Як свідчать матеріали справи, до ГУ ДПС у Київській області було направлено листа Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.12.2019 року, без постановления обґрунтованої ухвали із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався, постановляючи ухвалу, строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження, як того вимагають положення ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України

Таким чином, відповідач порушив вимоги чинного законодавства України щодо захисту персональних даних та незаконно використав наявну у нього конфіденційну інформацію про позивачів для надання третім особам доступу до цих даних, за відсутності письмової згоди суб`єктів персональних даних та будь-яких інших законних підстав для цього.

ГУ ДПС у Київській області порушило основні принципи здійснення обробки персональних даних, визначені не лише законами України, а й міжнародно-правовими стандартами захисту персональних даних, які є частиною національного законодавства України.

У даному випадку поширення конфіденційної інформації відносно позивачів було вчинено контролюючим органом - ГУ ДПС у Київській області:

1) за-відсутності згоди суб`єктів персональних даних на надання третім особам доступу до таких даних, в порушення вимог ч. 6 ст. 6, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних";

2) за відсутності інтересів національної безпеки, економічного добробуту та прав людини , в порушення вимог ч. 2 ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних";

3) всупереч вимог встановленого режиму захисту персональних, відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних";

4) за відсутності необхідності здійснювати захист життєвоважливих інтересів суб`єктів персональних даних, передбаченого у п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист персональних даних"%

5) за відсутності належним чином оформленого судового рішення, яке набрало законної сили та яке підлягало обов`язковому виконанню, в якому відображені мотиви звернення із відповідним запитом до контролюючого органу, конкретні правові підстави та мета отримання конфіденційної інформації щодо суб`єктів персональних даних, як того вимагає ч. 5 ст. 6, п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист персональних даних", п. 4 розділу VII Порядку обробки персональних даних у ДРФОПП;

6) за відсутності будь-якого запиту на отримання конфіденційної інформації стосовно всіх працівників АО "ЕВЕРЛІҐАЛ ;

7) без повідомлення суб`єктів персональних даних про надання третім особам доступу до конфіденційної інформації щодо цих суб`єктів як того вимагає ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист персональних даних".

Отже, всі вищенаведені обставини прямо вказують на порушення Головним управління ДПС у Київській області зазначених положень Конституції України, Законів України "Про захист персональних даних" та "Про інформацію", Податкового кодексу України, вимог ст. 8 Конвенції від 1950 року, приписів Конвенції від 28.01.1981, а також Регламенту ЄС 2016/679 від 27.04.2016.

Обґрунтовуючи безпідставність заявленого позову, відповідач зазначив на поширення знеособлених відомостей позивачів, що унеможливлюють їх ідентифікацію.

Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів було створено на підставі Закону України № 320/94-ВР від 22.12.1994, який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України - до 01.01.2011.

Основною метою створення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів в Україні було забезпечення: повного обліку фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов`язкові платежі, з однозначною їх ідентифікацією; організація автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов`язкових платежів фізичними особами в режимі комп`ютерної мережі; взаємодія державних податкових інспекцій з метою забезпечення контролю за правильністю та своєчасністю сплати податків та інших обов`язкових платежів фізичними особами; організація нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових інспекцій з іншими державними органами; розвиток вітчизняного математичного забезпечення, засобів зв`язку та обчислювальної техніки

За приписами ст. 3 вказаного Закону України № 320/94-ВР від 22.12.1994 індивідуальні ідентифікаційні номери надаються фізичним особам - платникам податків та інших обов`язкових платежів і зберігаються за ними протягом усього їх життя

Отже, основною метою присвоєння особі ідентифікаційного номеру є саме ідентифікація фізичної особи.

Разом з тим, згідно з п. 15 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, яке є чинним на сьогоднішній день, обліковим карткам № 1ДР фізичних осіб, які на момент набрання чинності Податковим кодексом України зареєстровані в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків - фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, видані органами державної податкової служби у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Податковим кодексом України, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, не підлягають не підлягають обов`язкові заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі.

Таким чином, індивідуальні ідентифікаційні номери є унікальним ідентифікатором кожної фізичної особи, якій такий номер був присвоєний. Номер зберігається за особою протягом всього життя та містить у собі інформацію про дату народження, тісно пов`язаний з інформацією про місце народження, громадянством, місцем проживання та реквізитами документу, що посвідчує особу. Після смерті особи цей номер не може бути присвоєний комусь іншому.

Відтак, твердження ГУ ДПС у Київській області про наявність у направлених суду податкових розрахунках АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" індивідуальних номерів платників податків виключає можливість ідентифікувати суб`єктів персональних даних, є необґрунтованим.

До того ж, суд вважає з потрібне звернути увагу на відсутність правових підстав у відповідача для надання Білоцерківському міськрайонному суду податкових розрахунків АО Еверлігал .

Пунктом 1.4. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556) визначено, що податковий розрахунок - документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 2.3. вказаного Порядку податковий розрахунок подається до контролюючих органів за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до контролюючого органу за податковою адресою фізичної особи - податкового агента.

Пунктом 14.1.180 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, хто працює, з обов`язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) однією порцією.

Таким чином, з наведеного вбачається, що надання контролюючим органом вказаних податкових розрахунків форми 1ДФ може здійснюватися за належним чином оформленого запиту іншого державного органу, виключно з метою перевірки дотримання Адвокатським об`єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ", як податковим агентом, вимог податкового законодавства України з питань правильності виконаного розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

Однак, предметом розгляду у цивільній справі № 357/11090/18 було визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, укладеного між ТОВ Агрофірмою "Матюші" та ОСОБА_14 , визнання недійсним договору оренди, укладеного між ОСОБА_14 та ТДВ "Шамраївський цукровий завод" і скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Тобто, предмет спору у цивільній справі № 357/11090/18 жодним чином не стосувався перевірки дотримання Адвокатським об`єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ" чи його працівниками вимог податкового законодавства України.

Відтак, об`єктивних та законних підстав для направлення до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зазначених податкових розрахунків не було.

ГУ ДПС у Київській області залишило поза увагою наявність , як у контролюючого органу обов`язку перевірити мету та правові підстави для направлення судом запиту від 05.12.2019, наявність у запиті посилань на норми закону, відповідно до яких суд просив надати запитувану інформацію.

Не перевіривши зазначених обставин, відповідач безпідставно надав третім особам доступ до конфіденційної інформації, яка стосувалася позивачів.

У відповідності до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що протиправні дії ГУ ДПС у Київські області призвели до незаконної обробки персональних даних позивачів, незаконного доступу третіх осіб до таких даних, та як наслідок, поширенню таких даних серед невизначеного кола осіб, за відсутності на це згоди суб`єктів персональних даних, а відтак такі дії є незаконними, в зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 задовольнити повністю;

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо незаконного поширення персональних даних позивачів та безпідставного надання третім особам доступу до таких персональних даних, у зв`язку із направленням до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на ім`я судді Дубановської І.Д. відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо позивачів, а саме: податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) Адвокатським об`єднанням "Еверліґал" на користь позивачів, і сум утриманого з них податку за період з III кварталу 2018 року по III квартал 2019 року включно, згідно із супровідним листом за вих.№ 13212/9/10-36-33-01 від 16.12.2019 року.

3. Стягнути на користь позивачів понесені судові витрати у розмірі 10930,00 (десять тисяч дев`ятсот тридцять грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 6. 5-а, код ЄДРПОУ 43141377), а саме по 840, 80 грн. на користь кожного: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Вєкуа Н.Г.