Рішення

від 15.07.2021 по справі 444/3465/20

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3465/20

Провадження № 2/444/346/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ПОВНЕ)

15 липня 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

з участю представника відповідача Савісько В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про визнання недійсним договору № 0364-1280 від 14.04.2020 року,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про захист прав споживачів. Позовну заяву обґрунтовує тим, що між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Укр Кредит Фінанс укладено Договір про надання їй кредитних коштів № 0364-1280 від 14.04.2020 року, відповідно до якого нею було отримано позику. Позивач вважає Договір № 0364-1280 від 14.04.2020 року, який укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Укр Кредит Фінанс , недійсним. Зазначене обґрунтовує тим, що ТОВ Укр Кредит Фінанс було надано фінансову послугу шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи. Проте, вона не підписувала даний договір. Позивач стверджує, що відповідачем проігноровано вимоги ст. 9 Закону України Про споживче кредитування та не повідомлено її письмово всю необхідну інформацію щодо умов договору. Відповідач скористався тим, що їй, як позичальнику, об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору, а відповідач в порушення вимог Закону України Про захист прав споживачів не надав їй відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору, та не зазначив їх в його змісті. Окрім того, оскільки порядок акцептування пропозиції відповідачем не відповідає положенням абзацу 3 ч.6 ст. 11 Закону України Про електронну комерцію , договір про надання позики, укладений між нею та відповідачем, є таким, що не прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Також в оспорюваному договорі не вказана ціна та сукупна вартість кредиту. Більше того, відповідачем було введено її в оману щодо істотних умов договору, зокрема, стосовно відсоткової ставки за користування кредитом, та не було зазначено нічого з приводу непомірно великої відсоткової ставки у випадку порушення зобов`язання. Їй було повідомлено значно меншу ціну кредиту (відсотків), через що вона погодилась на укладання зазначених договорів. Також при укладенні договору було порушено принцип рівності сторін, так як їй запропонували укласти договір на фактично відомих лише відповідачу умовах.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_2 просить визнати недійсним договір № 0364-1280 від 14.04.2020 року, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Укр Кредит Фінанс .

Ухвалою Жовківського районного суду м. Львова від 08.02.2021 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 02.03.2021 року (арк. спр. 15-17).

02.03.2021 року ухвалою суду підготовче судове засідання у даній справі відкладено на 25.03.2021 року у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення сторін у справі про час, дату та місце проведення підготовчого засідання, а також отримання відповідачем копії позовної заяви (арк. спр. 21).

25.03.2021 року ухвалою суду підготовче судове засідання у даній справі відкладено на 21.04.2021 року у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення учасникам справи повідомлення про дату, час і місце судового засідання, а також відсутністю відомостей про отримання відповідачем копії позовної заяви та копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (арк. спр. 25).

31.03.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву та витребуваний судом договір № 0364-1280 від 14.04.2020 року (арк. спр. 28-35).

У відзиві представник відповідача зазначає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 є безпідставними та не підлягають задоволенню. Зазначає, що порядок укладення кредитного договору між сторонами здійснювався відповідно до Закону України Про електронну комерцію . Так, позивач в момент реєстрації на сайті відповідача створив власний Особистий кабінет (п. 2.1.12. Правил надання грошових коштів у кредит), який є сукупністю захищених сторінок. Особистий кабінет забезпечує позивачу повну взаємодію з відповідачем, постійний доступ до Договору та іншої інформації. Так, Позивач на сайті відповідача здійснив заповнення Заявки на отримання кредиту, вказав всі дані, відмічені в Заявці в якості обов`язкових для заповнення (п. 2.1.7. Правил). Заявка подавалася Позивачем через Особистий кабінет (п. 4.9. Правил). Відповідач проінформував Позивача (п. 4.16. Правил) про прийняте рішення щодо видачі Кредиту (смс-повідомленням на телефонний номер НОМЕР_1 та електронним листом на адресу електронної пошти Позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з гіперпосиланням на пропозицію Позивача щодо укладення договору відповідно до ЗУ Про електронну комерцію та ст.ст. 641, 642 Цивільного кодексу України. Позивач в Особистому кабінеті ознайомився з пропозицією відповідача щодо укладання Електронного договору (офертою), яка була розміщена в Інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача. Позивач надав відповідь відповідачу електронним повідомленням (п.5.2 Правил) про ознайомлення та повне і безумовне прийняття (акцепт) оферти відповідача, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором (пароль надісланий позивачу в смс-повідомленні), у відповідності до абз.2 ч.6 ст.11 Закону України Про електронну комерцію . Відповідач надав підтвердження про укладання договору шляхом розміщення інформації в Особистому кабінеті позивача та направлення примірника Договору на адресу електронної пошти Позивача. Отже, як вбачається з вищенаведеного порядку, при укладенні Договору позивачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення Договору. Без відповідних дій з боку Позивача укладення договору було б неможливе. Між сторонами погоджено порядок підпису договору відповідно до Закону України Про електронну комерцію . Крім того, укладення кредитного договору визнається як позивачем так і відповідачем, а відтак, відповідно до ст. 82 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню. Позивачу надано повну та чітку інформацію щодо умов укладення Договорів кредиту, яка передбачена чинним законодавством та яка розміщена та доступна для вільного ознайомлення на сайті відповідача. Зазначає, що Закон України Про споживче кредитування не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця. Оспорюваний Кредитний договір №0364-1280 від 14.04.2020 року укладений з позивачем на термін 27 днів, а тому Закон України Про споживче кредитування не поширюється на ці правовідносини. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

21.04.2021 року ухвалою суду клопотання представника відповідача ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" Савісько В.В. про проведення підготовчого судового засідання, та всіх наступних судових засідань в справі у даній справі в режимі відеоконференції задоволено, підготовче судове засідання відкладено на 25.05.2021 року (арк. спр. 56-57).

25.05.2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті о 14 год. 00 хв. 15.07.2021 року (арк. спр. 66-67).

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 70-71) однак, у поданій до суду заяві позивач справу просить розглядати за її відсутності (арк. спр.7).

Представник відповідача ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" - Савісько В.В., який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, щодо задоволення позову ОСОБА_2 заперечив, підтримав наведені у відзиві доводи та твердження, просив у позові відмовити.

Суд, ураховуючи думку представника відповідача та подану позивачем заяву про розгляд справи без її участі, проводить розгляд справи у відсутності позивача ОСОБА_2 .

Заслухавши представника відповідача ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" - Савісько В.В., розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін правочину.

Згідно зі статтями 11, 18 Закону України Про захист прав споживачів , цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування . До договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Статтею 19 Закону України Про захист прав споживачів , в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

За змістом статті 230 ЦК України наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Як встановлено з матеріалів справи, грошові кошти надавалися позичальнику ОСОБА_2 в кредит і її було повідомлено про сплату відсотків за користування кредитними коштами, про що позивач сама зазначає у позові. Позивач не надала суду доказів наявності умислу в діях відповідача щодо введення її в оману щодо істотних умов договору, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним з указаних підстав.

Крім того, у статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України Про електронну комерцію ).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України Про електронну комерцію встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі логін-пароль , або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому позивач через особистий кабінет на веб-сайті відповідача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого ТОВ Укр Кредит Фінанс надіслало позивачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який позивач і використала для підтвердження підписання кредитного договору.

У пункті 12 кредитного договору Реквізити Сторін зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) фізичної особи ОСОБА_2 номер пароля - НОМЕР_2 .

А відтак, умови оспорюваного договору відповідають внутрішній волі позивача та є погоджені між сторонами у спосіб визначений чинним законодавством.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що без реєстрації на сайті відповідача та створення власного особистого кабінету, що забезпечує повну взаємодію з відповідачем та постійний доступ до договору, отримання за допомогою смс-повідомлення пароля для підписання договору, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин відповідно до Закону України Про електронну комерцію вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Ураховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази та встановивши дійсні обставини справи, дійшов висновку, що про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.12, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним договору № 0364-1280 від 14.04.2020 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", юридична адреса: 01133, м.Київ, вул.Лесі Українки 26, Київської області, код ЄДРПОУ 38548598.

Повний текст рішення суду складено 19.07.2021 року.

Суддя: Олещук М. М.