Постанова

від 19.07.2021 по справі 542/459/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/459/20 Номер провадження 22-ц/814/1688/21Головуючий у 1-й інстанції Афанасьєва Ю. О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 травня 2021 року, постановлене суддею Афанасьєвою Ю.О. (повний текст складено 21 травня 2021 року)

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,

в с т а н о в и в:

24.04.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в сумі 69 000,00 грн., заподіяних внаслідок не проведення відповідачем оплати за поставлену йому ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД продукцію - мідний купорос загальною вагою 1 000 кг.

В обґрунтування підстав позову зазначав, що 16.09.2017 ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД відправило мідний купорос загальною масою 1 000 кг на ім`я відповідача через ТОВ Транспортна компанія САТ , із забороною видачі товару до оплати. Після огляду майна ОСОБА_2 оплату на рахунок підприємства не здійснив та звернувся до національної поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме, заволодіння невідомою особою грошовими коштами в сумі 35 000,00 грн. через термінал під приводом продажу мідного купоросу. На підставі заяви ОСОБА_2 порушено кримінальне провадження за №12017170020002411 від 20.09.2017. Під час проведення слідчих дій мідний купорос, власником якого є ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД , зі складу транспортної компанії САТ переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 та ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 26.09.2017 накладено арешт на вилучений мідний купорос із забороною відчуження, розпорядження та користування. Ухвалою слідчого суді Київського районного суду м.Полтави від 02.01.2018 скасовано арешт, однак відповідальний зберігач ОСОБА_2 мідний купорос не повернув.

29.05.2018 Київським районним судом м.Полтави по справі №552/2613/18 винесено ухвалу, якою зобов`язано зберігача ОСОБА_2 передати речові докази у вигляді мідного купоросу в загальній кількості 40 штук поліетиленових мішків з написом UN 3077, розфасований по 25 кг загальною масою 1 000 кг, ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД . Вказана ухвала набрала законної сили, однак не виконана ОСОБА_2 , у зв`язку із чим порушено кримінальне провадження №12018170020002188 від 05.09.2018.

21.11.2019 між ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД та ним, ОСОБА_1 , укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого до нього, як нового власника, перейшло право вимоги до ОСОБА_2 про повернення мідного купоросу.

Оскільки відповідач не повернув мідний купорос ні первісному власнику, ні правонаступнику, чим заподіяв збитків, просить стягнути у судовому порядку із урахуванням цін на час пред`явлення позову збитку в розмірі 69 000,00 грн.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 травня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків - відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що для відшкодування шкоди необхідно встановити повний склад цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; 2) завдана шкода (збитки); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; 4) вина правопорушника. Протиправні дії чи бездіяльність відповідача не встановлені в рамках кримінального провадження №12017170020002411 від 20.09.2017, а інших доказів не надано. Рахунок на оплату №3948 не є належним доказом на підтвердження розміру збитків, оскільки вказана в ньому сума визначена як ціна, за яку товариство реалізує товар, а не свідчить про реальну вартість майна на момент розгляду справи. Враховуючи недоведеність загальних умов відшкодування шкоди, за наявності ухвали суду про передачу мідного купоросу саме позивачу та фактичне не вирішення долі речових доказів, оскільки досудове розслідування триває, позовні вимоги про стягнення збитків задоволенню не підлягають.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та подав на нього апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача збитки в сумі 69 000,00 грн. та судові витрати по оплаті судового збору.

Зазначає, що ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 02.01.2018 по справі №552/8634/17 арешт на мідний купорос, який належить на праві приватної власності ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД , що був накладений у кримінальному провадженні №12017170020002411 від 20.09.2017, - скасовано, а ухвалою того ж суду від 29.05.2018 зобов`язано ОСОБА_2 повернути його товариству. Однак відповідач вимог суду щодо повернення мідного купоросу не виконав. З наведених підстав вважає протиправну поведінку та бездіяльність ОСОБА_2 доведеною належними доказами.

Вважає, що заявлений розмір збитків доведеним, оскільки для відновлення порушення майнових прав йому необхідно буде придбати аналогічний товар вагою 1000 кг і вартість послуг на його перевезення за місцем знаходження позивача матиме значну вартість, що призведе до додаткових витрат. Згідно рахунку на оплату №3948 від 21.04.2020 виставленого ТОВ ПМТЗ Інженерний центр Реагент , що знаходиться у м.Дніпро (за місцем знаходження позивача) вартість мідного купоросу вагою 1000 кг становить 69 000,00 грн., тому саме така сума підлягає стягненню з відповідача для відшкодування збитків.

Звертає увагу, що наявність ухвали Київського районного суду м.Полтави від 29.05.2018 по справі №552/2613/18 щодо передачі майна його власнику свідчить про відсутність обмежень у здійсненні права власності для позивача, а не виконання відповідачем вказаної ухвали свідчить про його протиправну поведінку та завдання шкоди. Тому вважає, що він належним чином довів наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, завданою позивачу.

Заперечує висновок районного суду щодо не доведення вини порушника (відповідача), оскільки відповідач обізнаний зі змістом ухвали суду, якою його зобов`язано передати майно законному власнику, не надав суду жодних доказів здійснення дій, направлених на виконання рішення суду та причин, які не дали йому її виконати, що підтверджує вину відповідача.

Не погоджується з висновком районного суду, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача, а також його вина на теперішній час не встановлені в рамках кримінального провадження №12017170020002411 від 20.09.2017, а досудове розслідування триває. Звертає увагу, що вказане кримінальне провадження порушено за заявою ОСОБА_2 про заволодіння невідомою особою його коштами в розмірі 35 000,00 грн. та він має статус потерпілого. Наявність вказаного кримінального провадження не є перешкодою у стягненні збитків в результаті вже протиправних дій самого відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.13 ст. 7 та ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом установлено та визнано сторонами, що у 2017 році між директором ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД та ОСОБА_2 під час телефонних переговорів досягнуто домовленість про покупку останнім мідного купоросу вагою 1000 кг, який буде відправлений у м.Полтаву транспортною компанією із забороною видачі товару до його огляду покупцем на відповідність та здійснення оплати за товар у сумі 67 000,00 грн.

16.09.2017 мідний купорос загальною масою 1000 кг, розфасований у мішки по 25 кг, загальною кількістю 40 штук, відправлений від імені ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД на ім`я ОСОБА_2 через ТОВ Транспортна компанія САТ , із забороною на видачу товару, що підтверджується ТТН № 077010381./а.с.154 т.1/

Після огляду товару кошти на рахунок ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД покупцем ОСОБА_2 не перераховані.

Відповідач вказував, що він здійснив оплату за отриманий мідний купорос загальною вагою 1000 кг, в розмірі 35 000,00 грн., шляхом перерахування коштів на банківську картку через платіжний термінал. Однак кошти з невідомих йому причин на рахунок ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД не надійшли. Тому він звернуся до Національної поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення невідомою особою, яка заволоділа його грошовими коштами.

На підставі заяви ОСОБА_2 порушено кримінальне провадження за №12017170020002411 від 20.09.2017, згідно якого невстановлена особа шляхом обману через термінал під приводом продажу мідного купоросу заволоділа його грошовими коштами в сумі 35 000,00 грн. Постановою слідчого ВП №1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області від 30.06.2020 зазначене кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 01.12.2020 вказана постанова слідчого скасована./а.с.152, 171-173 т.1/

Під час проведення слідчих дій мідний купорос загальною масою 1000 кг. вилучений слідчим 22.09.2017 зі складу ТОВ Транспортна компанія САТ та переданий на зберігання ОСОБА_2 .

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 26.09.2017 на вилучений мідний купорос накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 02.01.2018 арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 26.09.2017 на вилучений мідний купорос, скасований./а.с.6,7 т.1/

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 29.05.2018 ОСОБА_2 , на зберіганні у якого знаходились речові докази у вигляді мідного купоросу, зобов`язано передати речові докази у виді мідного купоросу в загальній кількості 40 шт. поліетиленових мішках з написом UN 3077, розфасований по 25 кг., загальною масою 1000 кг. ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД ./а.с. 31-32, 33 т.1/

Вказана ухвала слідчого судді не виконана, тому в зв`язку із умисним її невиконанням ОСОБА_2 до ЄДРДР внесені дані про кримінальне правопорушення за ознаками ч.1 ст.382 КК України (кримінальне провадження №1201817002002188 від 05.09.2018).

Зазначене кримінальне провадження постановою слідчого ВП №1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області від 02.09.2019 закрито на підставі ч.1 ст.284 КПК України. /а.с.38-40 т.1/

21.11.2019 між ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги (цесії), згідно якого право вимоги повернення мідного купоросу 1000 кг., розфасованого в мішки по 25 кг., загальною кількістю 40 штук поліетиленових мішків з написом UN 3077,загальною вартістю 63 480,00 грн., який належить на праві приватної власності ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД , перейшло до позивача./а.с.12-14 т.1/.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що спірний товар переданий ОСОБА_2 не за умовами договору купівлі-продажу, а як речовий доказ на зберігання в рамках кримінального провадження №12017170020002411 від 20.09.2017 та за ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 29.05.2018 підлягає передачі ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД , який відступив право вимоги ОСОБА_1 , тобто позивачу по справі. При цьому доля речових доказів у кримінальному провадженні вирішується в порядку, визначеному нормами кримінального процесульного кодексу України.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права та не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесу (ч.ч.1,2 ст.3 ЦПК України).

Статтею 4 ЦПК України встановлено право кожної особа звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.509 ЦК України зобов`язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язаний чинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини( п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, передбаченим ст.620 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (п.4 ч.1 ст.611 ЦК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.622 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, відшкодування збитків є засобом захисту цивільних прав та мірою відповідальності. Однак слід відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору, від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України).

У даній справі правовідносини виникли з підстав невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу мідного купоросу, не оплативши його вартість продавцю ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД , право вимоги якого за договором перейшло до позивача.

Районний суд, встановивши викладені обставини, дійшов помилково висновку про відсутність підстав для задоволення позову, посилаючись на те, що товар був переданий ОСОБА_2 не на підставі договору купівлі-продажу, а на відповідальне зберігання під час слідчих дій в рамках кримінального провадження №12017170020002411, порушеного за його заявою про заволодіння грошовими коштами в сумі 35 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що в рамках вказаного кримінального провадження зі спірного товару знято арешт та зобов`язано ОСОБА_2 повернути його власникові (продавцеві), однак той не виконує вимоги судового рішення. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 , до якого перейшло право вимоги на договором купівлі-продажу мідного купоросу, правомірно вимагає стягнення із ОСОБА_2 збитків, заподіяних не поверненням товару.

Посилання районного суду на те, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача ОСОБА_2 , а також його вина на теперішній час не встановлені в рамках кримінального провадження №12017170020002411 від 20.09.2017, по якому триває досудове розслідування, - є хибними, оскільки вказане кримінальне провадження стосується встановлення осіб, винних в незаконному заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 , який є потерпілим. Наявність такого провадження не може звільнити його, відповідача, як боржника у цивільному зобов`язанні, від обов`язку відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору.

Також є хибним обґрунтування судом першої інстанції висновку про відмову в позові тим, що спірний мідний купорос був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, арештований і переданий ОСОБА_2 на зберігання, а не за договором купівлі-продажу. При цьому поза увагою районного суду залишилася та обставина, що ухвалами слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 02.01.2018 та від 29.05.2018 вказаний арешт скасований і ОСОБА_2 зобов`язано повернути речові докази їх власнику ТОВ РОЯЛТІ-ТРЕЙД , що ним не виконується.

Викладені обставини підтверджують факт невиконання відповідачем зобов`язання за договором купівлі-продажу, що і стало підставою звернення ОСОБА_1 в суд з цивільним позовом. Пославшись на статус спірного мідного купоросу як речового доказу у кримінальній справі та відмовивши у позові про стягнення збитків, суд першої інстанції ухилився від вирішення цивільного спору, що виник між сторонами зобов`язання.

Позиція представника відповідача адвоката Омелай Н.М., викладена у відзиві на позов від 28.07.2020 та запереченнях на відповідь на відзив від 16.09.2020, яка підтримана під час судового розгляду, про те, що питання відшкодування збитків, доки триває кримінальне провадження, є передчасним, а повернення майна його законному власнику неможливе, поки не буде завершено кримінальне провадження, в якому потерпілим є ОСОБА_2 - є неспроможними, вказують на ухилення відповідача від належного виконання зобов`язання та підтверджують висновок колегії суддів про наявність вини відповідача у порушенні зобов`язання за договором купівлі-продажу, що відповідно до положень ст.614 ЦК України є підставою відповідальності за порушення зобов`язання. /а.с.92-93, 112-113 т.1/

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення збитків, заподіяних внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу, ґрунтуються на законі та фактичних обставинах справи.

При визначенні розміру збитків, які підлягають стягненню, колегія суддів виходить з ціни договору, право вимоги за яким перейшло за договором відступлення права вимоги (цесії) від 21.11.2019, а саме, 63 480,00 грн.(п.2 договору)./а.с.12 т.1/ Тому рахунок на оплату №3948 від 21.04.2020 ТОВ ПМТЗ Інженерний Центр Реагент на аналогічний товар колегією суддів відхиляє як неналежний доказ./а.с.45 т.1/

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення районного суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог (92%), апеляційний суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 932,74 грн. ((840,80 грн. за подання позову + 1 260,00 грн. за подання апеляційної скарги) х 92%).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п.п. 3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 травня 2021 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) 63 480,00 грн. (шістдесят три тисячі чотириста вісімдесят гривень).

В іншій частині відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 932,74 грн. витрат по оплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.07.2021.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді П.С. Абрамов

С.М. Бондаревська