Рішення

від 06.07.2021 по справі 127/8587/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/8587/21

Провадження № 2/127/1521/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 липня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гуменюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання Шмигори О.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визначення частки у праві спільної власності на земельну ділянку,

вимоги позивача: визначити, що частка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0053 га, кадастровий номер 0510136600:02:051:0114, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить Ѕ частка зазначеної земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

05 квітня 2021 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 про визначення частки у праві спільної власності на земельну ділянку.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки кадастровим номером 0510136600:02:051:0114, розташованої за тією ж адресою. Спадкоємцями майна померлого є його доньки: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Оскільки шлюб між батьками розірвано в 2006 році, майно подружжя поділено, мати - ОСОБА_2 не має права на спадкування майна померлого.

Право власності спадкодавця на спадкове майно підтверджується договором дарування частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами від 13 січня 1982 року, згідно якого ОСОБА_4 прийняв у дар 7/20 частин будинку з відповідною часткою господарських будівель, рішенням третейського суду від 25 вересня 2006 року, згідно якого договір дарування частини садиби визнано дійсним, право власності на 3/25 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_2 , а право власності на інші 3/25 житлового будинку залишилось за ОСОБА_4 .

Згідно Державного акту серії ЯМ 269403, виданого Управлінням Держкомзему у м. Вінниці 05.06.2009 року, земельна ділянка площею 0,0053 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510136600:02:051:0114 належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності без визначення часток кожного співвласника.

Постановами приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Конюк В.А. від 18.12.2020 року №191/02-31 та № 192/02-31 спадкоємцям відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510136600:02:051:0114.

Таким чином, в зв`язку з прийняттям спадщини до позивача перейшло право власності, як на будинок, а також і право на спадкову частку земельної ділянки, що належала спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності з іншими.

Виходячи з наведених вище обставин та вимог норм матеріального права розмір часток кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності на ділянку є рівним, а тому кожному власникові належить право на 1/2 ідеальну частку у праві на земельну ділянку розміром 0,0053 га, кадастровий номер 0510136600:02:051:0114.

З підстав зазначених вище позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2021 року, у даній цивільній справі прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 20-21).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2021 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 74).

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку. На адресу суду надала заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити за її відсутності та зазначила, що вимоги позову підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомила.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (позивач) народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . У графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_2 (а.с. 52).

Як вбачається зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 12 жовтня 2003 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Вінницької області, що 12 жовтня 2003 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Вінницької області, про що зроблено запис за № 2511. Після одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с. 52 зворотній бік).

05 червня 2009 року ОСОБА_4 (батько позивача) було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 269403, і на підставі рішення Вінницької міської ради № 2150 від 11 листопада 2008 року він є власником земельної ділянки площею 0,0053 га, у межах згідно з планом, яка розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510136600:02:051:0114 (а.с. 5).

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є співвласниками вищезазначеної земельної ділянки (спільна сумісна власність), без визначення часток кожного співвласника.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 19 березня 2020 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с. 6).

Як вбачається з оглянутої копії спадкової справи до майна померлого № 17/2020, відкритої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Конюк В.О., внаслідок смерті ОСОБА_4 , що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , звернулись із заявами про прийняття спадкового майна після смерті свого батька ОСОБА_4 у встановлений законом строк (а.с. 40, 48).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 192/02-31, виданою приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Конюк В.О. 18 грудня 2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510136600:02:051:0114, належну її батькові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що частка померлого у вищезазначеній земельній ділянці не визначена (а.с. 72).

Згідно ст. ст. 1216 - 1218, 1222 - 1224, 1233 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 - 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Згідно глав 13-14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії, або є підозра в тому, що ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у її статуті чи положенні, або виходить за межі її діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених Законом. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються, зокрема, причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства. Нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Суд зазначає, що главою 86 ЦК України, Законом України Про нотаріат , підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, лише тоді виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 86 та ч. 1 ст. 89 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.

Постановою ВССУ Про судову практику у справах про спадкування (п. 12) № 7 роз`яснено: за загальними правилами частки майна у спільній сумісній власності є рівними.

Отже, у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Враховуючи вищезазначені положення законодавства, те, що частка у майні, належному померлому ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності на даний час не визначена, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216-1218, 1222-1224, 1226, 1233, 1296-1297 ЦК України, ст.ст. 13, 49, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визначення частки у праві спільної власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,0053 га, у межах згідно з планом, кадастровий номер 0510136600:02:051:0114, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить Ѕ частки.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 06 липня 2021 року.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області К.П. Гуменюк