КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2021 року № 320/5544/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Файчак В.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Лайт" про зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Лайт", в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) часткового зупинення роботи виробничого приміщення 2-го та 3-го поверхів адміністративно-виробничої будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Лайт (код ЄДРПОУ 31934256), за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Броварської сотні, буд. 3, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаних приміщень до повного усунення порушень, зазначених в акті від 19.02.2021 № 73.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що в ході проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Лайт (код ЄДРПОУ-31934256) було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) часткового зупинення роботи виробничого приміщення 2-го та 3-го поверхів адміністративно-виробничої будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Лайт (код ЄДРПОУ-31934256), розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Броварської сотні, буд. 3, до повного усунення порушень, зазначених в акті від 19.02.2021 № 73.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Разом з тим, судом запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Лайт" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що визначені в акті № 73 від 19.02.2021 порушення не пов`язані з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, а сам акт складений з численними порушеннями. При цьому, як зазначає відповідач, описані в акті обставини не відповідають дійсності. Крім того, відповідач зауважує на тому, що на арк.13 акту № 73 від 19.02.2021 зазначено про відсутність порушень вимог законодавства та критично оцінює доводи позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Лайт" віднесено до високого ступеня ризику.
Між тим, відповідач також зауважує на тому, що акт № 73 від 19.02.2021 було складено відносно суб`єкта господарювання, який не є власником об`єкта, що перевірявся. При цьому, згідно договору суборенди № 2-13 від 01.01.2013 позивач не несе відповідальність за дотримання всіх норм протипожежної безпеки, оскільки пунктом 8.11 даного Договору передбачено, що Суборендар несе повну відповідальність за дотримання усіх мір протипожежної безпеки, а також зобов`язаний отримати усі дозволи та виконати приписи органів пожежної охорони.
Разом з тим, відповідач також посилається на те, що за наслідками перевірки позивачем не було складено відповідного припису або розпорядження, що не узгоджується з нормами чинного законодавства України.
Що стосується суті виявлених позивачем порушень, відповідач у відзиві на позов зазначає, що зафіксовані в акті порушення на даний час усунуті, а тому застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) часткового зупинення роботи виробничого приміщення 2-го та 3-го поверхів адміністративно-виробничої будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Лайт є безпідставним. При цьому, зважаючи на ту обставину, що лише частина зазначених в акті порушень стосувалася пожежі, вжиття заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства, на думку відповідача, є протиправним.
Відповідь на відзив до Київського окружного адміністративного суду не надходила.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Лайт" є юридичною особою,зареєстрованою 23.05.2002 Броварською районною державною адміністрацією Київської області.
Основним видом діяльності відповідача за КВЕД є: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).
Відповідно до положень статей 47, 64-67 Кодексу цивільного захисту України, Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 13.01.2021 №33, було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Лайт (код ЄДРПОУ 31934256), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Броварської сотні, буд. 3.
13.01.2021 начальником сектору забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у Броварському районі центру забезпечення діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області видано посвідчення № 207 на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Товариством з обмеженою відповідальністю Т-Лайт (код ЄДРПОУ 31934256), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Броварської сотні, буд. 3, яке 17 лютого 2021 року було вручене посадовій особі відповідача.
За результатами проведення заходу державного нагляду (контролю), посадовою особою позивача було складено акт № 73 від 19.02.2021, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:
пункту 22 розділу II, пункт 1.2 глава 1 розділу V ППБУ - адміністративні, виробничі та складські будівлі та приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та оповіщення людей на випадок пожежі відповідно до додатку А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту"; ризик настання негативних наслідків - відсутність системи протипожежного захисту призводить до пізнього виявлення пожежі та сповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;
пункту 2.31 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - сходові клітини № 1, № 2, № 3 адміністративно-виробничої будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням; ризик настання негативних наслідків - ускладнення умов для своєчасної евакуації людей з приміщення під час пожежі;
пункту 22 розділу II, пункт 1.2 глава 2 розділу V ППБУ - об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням для цілей пожежогасіння; ризик настання негативних наслідків - дане порушення призводить до невчасного гасіння та перешкоджання в гасінні пожежі. При відсутності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування з метою знаходження систем в справному стані та використанням їх за призначенням;
підпункту 9 пункту 2.1 глава 2 розділу V ППБУ - на будівлі не встановлено вказівник місця знаходження найближчого зовнішнього протипожежного водопостачальника згідно ДСТУ; ризик настання негативних наслідків - відсутність світлових покажчиків місць знаходження пожежних вододжерел збільшує час їх знаходження, що в свою чергу збільшує час встановлення пожежного автомобіля на вододжерело та подачу вогнегасної речовини до осередку пожежі, внаслідок чого збільшується час впливу продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур на несучі конструкції будівель, споруд та людей, які можуть в них знаходитися, що створює загрозу їх життю та/або здоров`ю;
пункту 9 глава 2.2 розділу V ППБУ - не проведено ремонт та перевірку внутрішнього протипожежного водопроводу з розтановкою пожежних кранів, з розрахунку зрощення кожної точки приміщень; ризик настання негативних наслідків - у випадку виникнення пожежі не буде можливості вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу на ранніх стадіях, що призведе до її розповсюдження та матеріальних збитків, перешкоджає евакуації людей;
пункту 2 глава 2.2 розділу V ППБУ - кожний пожежний кран-комплект не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола виконати однотипними; ризик настання негативних наслідків - у випадку виникнення пожежі не буде можливості вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу на ранніх стадіях, що призведе до її розповсюдження та матеріальних збитків, перешкоджає евакуації людей;
пункту 2.3 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах між виробничо-складськими приміщеннями різного призначення та адміністративним блоком не виконано згідно вимог ДБН В.1.1- 7- 2002; ризик настання негативних наслідків - відсутність протипожежних перегородок, дверей (люків) з нормованою межею вогнестійкості сприяє розповсюдженню диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;
пункту 2.3 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - у виробничо-складських приміщеннях вбудовані конторські та побутові приміщення не відділено протипожежними перегородками 1-го типу, виконати евакуаційний вихід безпосередньо назовні. Сполучення цих приміщень виконати через протипожежні двері 2-го типу. У протипожежних перегородках, що відокремлюють конторсько-побутові приміщення від виробничо-складського приміщення;ризик настання негативних наслідків - відсутність протипожежних перегородок, дверей (люків) з нормованою межею вогнестійкості сприяє розповсюдженню диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;
пункту 2.37 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - у вікнах сходових кліток адміністративно-виробничої будівлі № 1, № 2, № 3 виконати відкривні фрамуги загальною площею на поверх 1,2 м.кв; ризик настання негативних наслідків - при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;
пункту 2.23 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - не звільнено та не забезпечено вільне відкривання дверей других евакуаційних виходів з виробничих та складських приміщень 2-го та 3-го поверхів; ризик настання негативних наслідків - при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;
пункту 2.23 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - не виконано другий евакуаційний вихід з 1-го поверху адміністративного блоку; ризик настання негативних наслідків - при недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;
пункту 2.3 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - двері виходів на покрівлі з сходових клітин не встановлено протипожежними; ризик настання негативних наслідків - відсутність протипожежних перегородок, дверей (люків) з нормованою межею вогнестійкості сприяє розповсюдженню диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;
пункту 2.37 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - двері евакуаційних виходів з коридорів поверхів, сходових кліток не обладнано пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах; ризик настання негативних наслідків - при виникненні пожежі в одному з приміщень будівлі відкриті двері призводять до впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) в інші приміщення, а саме на шляхи евакуації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;
пункту 1.21 глава 1 розділу ІV ППБУ - не надано матеріали перевірки систем захисту будівель підприємства від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б. В. 2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ; ризик настання негативних наслідків - несправність пристроїв блискавкозахисту може призвести до загрози здоров`ю та життю людей, удару атмосферного розряду та займання і появи пожежі, електричного імпульсу та електромагнітного поля в інженерних комунікаціях;
пунктів 2, 9 наказу МНС № 98 від 23.02.2006 Про затвердження методики ідентифікації ПНО - не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкту; ризик настання негативних наслідків - неможливість урахування чинників небезпеки відповідно до Переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об`єктам .
Виявлення вищезазначених порушень у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначаються Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).
За приписами абзацу другого статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Статтею 66 Кодексу Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ України) передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
В силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст. 70 КЦЗ України).
Аналогічна правова норма закріплена й у абзаці 1 частини 5 статті 4 Закону № 877-V.
Таким чином, зі змісту вказаних норм вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.
Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що посадовими особами позивача було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Товариством з обмеженою відповідальністю Т-Лайт (код ЄДРПОУ 31934256, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Броварської сотні, буд. 3), за результатами проведення якого складено акт № 73 від 19.02.2021.
У рамках проведеного Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій державного нагляду (контролю) було виявлено та зафіксовано 15 порушень.
Однак, як зазначає відповідач, за умовами договору суборенди № 2-13 від 01.01.2013 він не несе відповідальність за дотримання всіх норм протипожежної безпеки, поза як в пункті 8.11 даного Договору зазначено, що Суборендар несе повну відповідальність за дотримання усіх мір протипожежної безпеки, а також зобов`язаний отримати усі дозволи та виконати приписи органів пожежної охорони.
При цьому, на підтвердження своїх доводів, відповідачем до суду в якості доказів були надані наступні документи: копія договору суборенди № 2-13 від 01.01.2013, копія акту прийому-передачі приміщення в суборенду від 01.01.2013, копія додаткової угоди № 14 від 30.10.2020 до договору суборенди № 2-13 від 01.01.2013, копія договору № 86 від 01.07.2014 про технічне обслуговування автоматичної системи пожежної сигналізації та спостереження за установками пожежної автоматики; копія додаткової угоди № 2 від 01.02.2009 до договору № 86 від 01.07.2014; копія накладної № 179 від 28.05.2021; копія журналу перевірки внутрішнього протипожежного водопроводу Товариством з обмеженою відповідальністю Т-Лайт , копія видаткової накладної № 9323 від 26.05.2021; копія договору будівельного підряду № 4/01/2021 від 04.01.2021, копія технічного завдання (Додаток № 1 до Договору будівельного підряду № 4/01/2021 від 04.01.2021), копія технічного звіту про перевірку технічного стану заземлювальних пристроїв, ліній електропередач разом електровимірювальними й випробувальними роботами відповідно до вимог і норм ПТЕЕС і ПБЕЕС, затвердженого начальником вимірювальної електротехнічної лабораторії 09.06.2020, копія листа № 15 від 03.03.2021, адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю Фаєр Контроль , фотокопії об`єктів пожежної безпеки.
Проте, як випливає з висновків колегії суддів Верховного Суду, викладених в постанові від 18 лютого 2021 року у справі № 320/5696/18, …відповідно до приписів Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки. …Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідач відповідно до частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд не застосовує правову позицію, викладену, зокрема у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 320/3811/19 (пункт 45) з огляду на правовий підхід, викладений у постанові Великої Палати від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 щодо врахування саме останньої правової позиції.
Таким чином, відповідач у відповідності до частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.
Натомість, доказів звернення відповідача з відповідною письмовою заявою до позивача, матеріали даної справи не містять.
Що стосується наявності окремих доказів, що буди надані відповідачем на підтвердження факту усунення ним порушень, суд зазначає наступне.
За приписами пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417) ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).
Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
У відповідності до пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил №1417, порушення якого відображено позивачем в акті, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.
Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.
Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з наданих відповідачем фотокопій, приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Лайт обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та оповіщення людей на випадок пожежі відповідно до додатку А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . Проте, зазначені фотоматеріали не дають можливості встановити точне місце розташування автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення людей на випадок пожежі, зокрема її наявності саме в адміністративних, виробничих та складських будівлях.
Крім того, відповідачем були додані фотокопії на підтвердження наявності засобів евакуаційного освітлення приміщення. Проте, як уже зазначалося, надані відповідачем фотоматеріали не дають можливості встановити точне місце розташування засобів евакуаційного освітлення, зокрема щодо їх наявності саме на сходових клітинах № 1, № 2, № 3 адміністративно-виробничої будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Лайт .
Водночас, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16, та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для суду при розгляді даної справи.
Твердження відповідача про те, що позивач не обґрунтував необхідності застосування зазначених заходів реагування, спростовуються матеріалами даної справи, оскільки, як було зазначено вище, обставини щодо очевидної загрози життю і здоров`ю людей більшості з виявлених контролюючим органом порушень та необхідність застосування вказаних заходів реагування підтверджуються матеріалами перевірки, доведені позивачем, та відповідачем не спростовані.
Разом з тим, доводи відповідача про те, що за наслідками перевірки відповідачем не було складено припису або розпорядження, не ґрунтуються на нормах закону, оскільки, як відзначалося вище, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису, розпорядження та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта, і не застосування одного з таких заходів не є перешкодою для застосування іншого.
За таких обставин, аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) часткового зупинення роботи виробничого приміщення 2-го та 3-го поверхів адміністративно-виробничої будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Лайт (код ЄДРПОУ 31934256), за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Броварської сотні, буд. 3, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаних приміщень до повного усунення порушень, зазначених в акті від 19.02.2021 № 73.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених ним доводів.
Отже, оцінюючи зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність правових підстав для його задоволення.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) часткового зупинення роботи виробничого приміщення 2-го та 3-го поверхів адміністративно-виробничої будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Лайт (код ЄДРПОУ 31934256), за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова (Броварської сотні), буд. 3, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаних приміщень до повного усунення порушень, зазначених в акті від 19.02.2021 № 73.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Файчак В.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2021 |
Оприлюднено | 22.07.2021 |
Номер документу | 98426365 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Файчак В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні