Рішення

від 15.07.2021 по справі 520/5122/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 р. Справа № 520/5122/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Король Д.О.,

за участі представника позивача - Шевченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області до Комунального некомерційного підприємства Золочівської селищної ради "Золочівська центральна лікарня" в особі Ліквідаційної комісії про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області, з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Комунального некомерційного підприємства Золочівської селищної ради "Золочівська центральна лікарня", в якому просить суд стягнути з комунального некомерційного підприємства Золочівської селищної ради Золочівська центральна лікарня на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області капіталізовані платежі в розмірі 1 950 944,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом відповідно до ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 15.06.2021 року розгляд адміністративної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено розгляд адміністративної справи у спрощеному провадженні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що наявні підстави для стягнення в судовому порядку з КНП Золочівської селищної ради Золочівська центральна лікарня на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області капіталізовані платежі в розмірі 1 950 944,00 грн.

До канцелярії суду представником відповідача подано заяву про примирення сторін від 21.04.2021 року та додані до неї документи (а.с. 39 - 47).

07.05.2021 року представник позивача подав до суду заперечення проти такої заяви (а.с. 48 - 49).

Представник позивача в судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України, що підтверджено відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство Золочівської селищної ради "Золочівська центральна лікарня" (код ЄДРПОУ 33065358) є юридичною особою, зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у Дергачівському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.

КНП Золочівської селищної ради "Золочівська центральна лікарня" перебуває в стані припинення, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 21.01.2021 року 1004591100028000066.

Потерпіла ОСОБА_1 має застрахований страховий випадок професійного захворювання, отриманого 23.08.2005 року, зі встановленням стійкої втрати працездатності 30%. Потерпіла ОСОБА_2 має застрахований страховий випадок трудового каліцтва, що стався 10.07.2015 року, зі встановленням стійкої втрати працездатності 30%. Потерпіла ОСОБА_3 має застрахований страховий випадок трудового каліцтва, що стався 17.09.2019 року, зі встановленням стійкої втрати працездатності 80% (а.с. 4 - 26).

Вказані особи перебувають на обліку у Дергачівському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області та щомісячно отримують страхові виплати, що підтверджено постановами про призначення потерпілому страхової виплати (а.с. 4, 10, 18).

Дергачівським відділенням управління виконавчої дирекції сформовано розрахунок потреби капіталізації коштів КНП Золочівської селищної ради "Золочівська центральна лікарня" для розрахунку потерпілим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на виробництві станом на 01.02.2021 року на суму 1 950 944,00 грн. (а.с. 3).

Позивач звертався до голови комісії з припинення КНП Золочівської селищної ради "Золочівська центральна лікарня" із заявою від 04.02.2021 року, в якій просив перерахувати на користь Фонду соцстраху капіталізовані платежі в сумі 1 950 944,00 грн. (а.с. 27 - 28).

Проте, відповідачем не перераховано вказану суму платежів, що підлягають капіталізації, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-XIV, в редакції чинній на час звернення із позовом до суду (далі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону № 1105-XIV, страховим випадком за соціальним страхуванням від нещасних випадків є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону № 1105-XIV кошти, що надходять до Фонду від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати: 1) виплату застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 2) створення резерву коштів Фонду в розмірі суми, необхідної для виплати всіх видів матеріального забезпечення, страхових виплат, передбачених цим Законом, в розрахунку не менш як на п`ять календарних днів; 3) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, матеріальне та соціально-побутове забезпечення його працівників; розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду; 4) фінансування заходів з профілактики страхових випадків.

Пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV встановлено, що джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 1105-XIV, роботодавець зобов`язаний: надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Положеннями статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення юридичної особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників. У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 затверджено Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, відповідно до якого здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

Відповідно до зазначеного Порядку, термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Терміни "застрахована особа" та "страхувальники" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Системним аналізом положень Закону № 1105-XIV, Цивільного кодексу України встановлено, що законодавець зобов`язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986.

Відповідно до п. 2 Порядку № 986, у цьому Порядку термін капіталізація платежів означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Відповідно до п. 3 Порядку від 04.12.2019 №986, капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 4 Порядку, капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином: 1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на санаторно-курортне лікування - із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи - щороку, для інших осіб з інвалідністю - не рідше одного разу на три роки.

За приписами пункту 8 Порядку, у кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Отже, наведеними нормами законодавства передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їхнього життя.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (і у разі визнання останнього банкрутом, і за власним рішенням).

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року в справі №812/862/17 (адміністративне провадження №К/9901/45677/18).

Проте, доказів сплати вказаної суми капіталізованих платежів по трьом потерпілим особам (1 950 944,00 грн.) відповідачем до суду не надано.

Враховуючи, що Законом № 1105 покладено на страхувальника обов`язок зі сплати капіталізованих платежів, що виникли із зобов`язань відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, у випадку його ліквідації, докази їх сплати підприємством добровільно або які б спростовували доводи позивача щодо наявності у відповідача заборгованості зі сплати капіталізованих платежів, в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З приводу заяви представника відповідача про примирення сторін від 21.04.2021 року, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1, 3 ст. 190 КАС України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов`язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб`єкта владних повноважень.

Умови примирення сторони викладають у заяві про примирення сторін. Заява про примирення сторін може бути викладена у формі єдиного документа, підписаного сторонами, або у формі окремих документів: заяви однієї сторони про умови примирення та письмової згоди іншої сторони з умовами примирення.

Зважаючи на те, що для примирення сторін повинне бути волевиявлення обох осіб, тоді як заяву про примирення сторін підписано лише відповідачем, позивач на вказану заяву подав заперечення, отже вказана заява про примирення не підлягає вирішенню в порядку ст. 190 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41313928, адреса: пл. Конституції, буд.1, Палац Праці, 3 під.,4 пов., м. Харків, 61200) до Комунального некомерційного підприємства Золочівської селищної ради "Золочівська центральна лікарня" в особі Ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 33065358, адреса: вул. Центральна, буд. 13 А, смт. Золочів, Харківська область, 62203) про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Золочівської селищної ради Золочівська центральна лікарня на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Дергачівського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області капіталізовані платежі в розмірі 1950944 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 20 липня 2021 року.

Суддя О.В.Шевченко