Постанова

від 14.07.2021 по справі 812/1416/16

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року справа №812/1416/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника відповідача Мулик К.К., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 р. (повний текст рішення складено 9 квітня 2021 у м. Сєвєродонецьк) у справі № 812/1416/16 (головуючий І інстанції суддя І.О. Свергун) за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа Головне Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточнень, позивач просив: визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, що втілилася у невнесенні заяви ПАТ Луганськтепловоз про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2015 року на суму 1 902 136,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ПАТ Луганськтепловоз суми податку на додану вартість за липень 2015 року на суму 1 902 136, 00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 позов публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, що втілилася у невнесенні заяви ПАТ Луганськтепловоз про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2015 року на суму за липень 2015 року на суму 1902136, 00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Публічному акціонерному товариству Луганськтепловоз суми податку на додану вартість за липень 2015 року на суму 1902136, 00 грн.

Вирішено питання судових витрат (т. 1 а.с. 11-15).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 у справі № 812/1416/16 скасовано в частині зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Публічному акціонерному товариству Луганськтепловоз суми податку на додану вартість за липень 2015 року на суму 1902136, 00 грн. та в цій частині прийнято нове рішення; зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого у декларації з податку на додану вартість № 9175243092 від 20.08.2015 за липень 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків № 9194861875 від 21.09.2015, № 9256212368 від 18.12.2015 та № 9036629314 від 16.03.2016 на суму 1902136,00 грн; в решті позовних вимог відмовлено; в іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 812/1416/16 залишено без змін (т. 1 а.с. 69-74).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.12.2020 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі № 812/1416/16 скасовано, справу № 812/1416/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 174-182).

При цьому Верховний Суд виходив з того, що відсутність результатів перевірки, предметом якої є встановлення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за липень 2015, унеможливлює вирішення спору про право на бюджетне відшкодування, не залежить від змін способів відшкодування податковим законодавством. Спосіб відновлення порушеного права є похідним від встановлення самого факту порушення такого права. Підтвердження бюджетного відшкодування податковим органом є обов`язковою умовою такого відшкодування, внаслідок чого прийняття рішення про відшкодування без перевірки є передчасним.

21.12.2020 зазначена адміністративна справа надійшла до Луганського окружного адміністративного суду та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи остання була передана для розгляду судді Свергун І.О.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, що втілилась у невчиненні законодавчо передбачених дій щодо проведення документальної перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1902136, 00 грн. (один мільйон дев`ятсот дві тисячі сто тридцять шість грн. 00 коп.), заявленої публічним акціонерним товариством Луганськтепловоз у податковій декларації з податку на додану вартість № 9175243092 від 20.08.2015 за липень 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків № 9194861875 від 21.09.2015, № 9256212368 від 18.12.2015 та № 9036629314 від 16.03.2016, для внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Зобов`язано Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1902136, 00 грн. (один мільйон дев`ятсот дві тисячі сто тридцять шість грн 00 коп.), заявленої публічним акціонерним товариством Луганськтепловоз у податковій декларації з податку на додану вартість № 9175243092 від 20.08.2015 за липень 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків № 9194861875 від 21.09.2015, № 9256212368 від 18.12.2015 та № 9036629314 від 16.03.2016.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат (т. 2 а.с. 234-239).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про порушення судом першої інстанції норм процесуального права; пропущений позивачем строк звернення до суду; вважає, що саме у ГУДПС у Луганській області наявні повноваження для проведення перевірки позивача.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач та третя особа до суду не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство Луганськтепловоз зареєстроване в якості юридичної особи (ідентифікаційний код 05763797) та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з 23.06.2015 місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б (т. 1 а.с. 6-9, 10-13).

До вересня 2016 року ПАТ Луганськтепловоз перебувало на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС.

З вересня 2016 року на виконання розпорядження Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.09.2016 № 47-р Щодо передання платників податків позивача переведено на облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі СДПІ у м. Харкові).

Юридичні особи Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на виконання постанови КМУ від 30.03.2016 № 247 Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби припинено шляхом їх приєднання до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 16.05.2017 та 11.05.2017 відповідно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.

До переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються, входить Офіс великих платників податків ДПС.

За додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 Офіс великих платників податків ДФС реорганізується шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до положення про Офіс великих платників податків ДПС, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 № 15, Офіс великих платників податків ДПС є правонаступником усіх прав та обов`язків Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Відповідно до інформації, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби 30 липня 2019 року проведена державна реєстрація юридичної особи Офісу великих платників податків ДПС.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Офіс великих платників податків ДПС).

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 2 Постанови 893).

За змістом наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій розпочато з 01 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС своїх повноважень.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.09.2020 зареєстровано Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

20.08.2015 року ПАТ Луганськтепловоз подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість № 9175243092 за липень 2015 року, в якій у рядку 23.2 заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 1 885 449,00 грн. (т. 1 а.с.14-17, т. 5 а.с.105-122).

Позивачем були подані уточнюючі розрахунки № 9194861875 від 21.09.2015 року; № 9256212368 від 18.12.2015 та № 9036629314 від 16.03.2016, якими збільшено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, розмір якої становить 1 902 136,00 грн.(т. 5 а.с.123-158).

Після отримання податковим органом вказаних документів жодних дій щодо подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а також будь-яких дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування публічному акціонерному товариству Луганськтепловоз по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року не вчинено.

Також судом установлено, що ані СДПІ, ані відповідачем не було проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2015 року.

Таким чином контролюючим органом не підтверджено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за декларацією за липень 2015 року в сумі 1902136,00 грн.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість визначено статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (пункт 200.8 статті 200 ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Законом № 909-VIII від 24.12.2015 пункт 200.10 статті 200 доповнено абзацами другим та третім такого змісту:

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом .

Зазначена редакція пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України діяла на час звернення позивача до суду з позовом.

Станом на час розгляду справи судом пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України викладено в такій редакції:

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу .

Згідно із пунктом 2 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. № 39 (далі - Порядок № 39), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова декларація платника податку, в якій заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що зареєстрована в органах державної податкової служби, підлягає згідно з пунктами 200.10 і 200.18 статті 200 Податкового кодексу України обов`язковій камеральній перевірці, яка проводиться, зокрема, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком отримання органом державної податкової служби податкової декларації платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

У разі коли за результатами перевірок платника податку не виявлено порушень, орган державної податкової служби складає довідку, а у разі, коли виявлено порушення, - акт (пункт 4 Порядку № 39).

Як вже зазначено судом, ані СДПІ, ані відповідачем не було проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2015 року.

За наявності достатніх підстав відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктом 7 Переліку занотовано: достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України.

Вищенаведене дає можливість дійти висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування має бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки, та за наявності підстав, передбачених пунктом 78.1 статті 78 ПК України

Отже, суд зазначає, що СДПІ у м. Луганську мало право провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за липень 2015 року протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки, проте на час розгляду справи податковим органом не було проведено документальної позапланової виїзної перевірки позивача з податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за липень 2015 року, будь-яких доказів суду не надано.

Спосіб дій органів державної податкової служби України при виконанні владних управлінських функцій по здійсненню контролю за платниками податків шляхом проведення перевірок правильності та повноти обчислення податкових зобов`язань визначений, зокрема, статтями 75-86 ПК України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом частини другої пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Приписи підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Обставини, які визначені законодавцем як підстави для прийняття податковим органом рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, викладені у статті 78 Податкового кодексу України.

За змістом підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до вимог підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що виявлені факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями

З 01.01.2017 змінилася процедура бюджетного відшкодування сплачених сум податку на додану вартість, та відповідно до положень пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що відсутність результатів перевірки, предметом якої є встановлення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за липень 2015 року, унеможливлює вирішення спору про право на бюджетне відшкодування, не залежить від змін способів відшкодування податковим законодавством. Спосіб відновлення порушеного права є похідним від встановлення самого факту порушення такого права. Підтвердження бюджетного відшкодування податковим органом є обов`язковою умовою такого відшкодування. Водночас, за відсутності факту підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за липень 2015 року передчасним є заявлені позивачем вимоги про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ПАТ Луганськтепловоз суми податку на додану вартість.

Визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, в розумінні зазначених норм чинного законодавства, покладене на органи державної фіскальної служби, тобто, є дискреційними функціями такого органу, що мають можливість надати повне або часткове визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

З аналізу норм законодавства, яке регулює спірні взаємовідносини, вбачається, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не виконуючи визначені законом дискреційні функції щодо визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування шляхом непроведення документальної перевірки, діяв з порушенням закону.

Визначений вищевказаними нормативними актами порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначеного податку.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування є виключними повноваженнями органів державної податкової служби, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про підтвердження достовірності такого відшкодування.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява № 803/02) Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції. На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Далі Суд зауважив, що відшкодування податку на додану вартість заявникові систематично затримувалось. Такі затримки були спричинені ситуацією, в якій державні органи, не заперечуючи суми відшкодування податку на додану вартість на користь заявника, як це видно із матеріалів справи, не надавали підтвердження цих сум. Такі дії завадили заявникові повернути заявлені суми вчасно та створили ситуацію постійної невизначеності. Окрім того, заявник був вимушений постійно звертатись до суду з ідентичними скаргами. Постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном, що є неприпустимим.

Тобто, утримуючись від надання підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування шляхом непроведення документальної перевірки, контролюючий орган допустив бездіяльність (пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи) та порушив вимоги Податкового кодексу України щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування є дискреційним обов`язком органів державної податкової служби, який ними не виконаний, суд позбавлений можливості встановити, чи виконав позивач всі приписи законодавства щодо такого нарахування.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо обрання належного способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання протиправною бездіяльність відповідача, що втілилась у невчиненні законодавчо передбачених дій щодо проведення документальної перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1902136 грн, заявленої публічним акціонерним товариством Луганськтепловоз у податковій декларації з податку на додану вартість № 9175243092 від 20.08.2015 за липень 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків № 9194861875 від 21.09.2015, № 9256212368 від 18.12.2015 та № 9036629314 від 16.03.2016, для внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; зобов`язати відповідача провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1902136 грн, заявленої публічним акціонерним товариством Луганськтепловоз у податковій декларації з податку на додану вартість № 9175243092 від 20.08.2015 за липень 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків № 9194861875 від 21.09.2015, № 9256212368 від 18.12.2015 та № 9036629314 від 16.03.2016.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то у відповідності до ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Суд зазначає, що відповідача було викликано судовою повісткою на судове засідання 1 квітня 2021 року, яка була відправлена на офіційну електронну адресу 19.03.2021 (т. 1 а.с. 221). На цьому судовому засіданні було замінено Офіс великих платників податків ДПС на його правонаступника - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Щодо неможливості проведення перевірки позивача, суд вказує на те, що ст. 378 КАС України передбачає можливість надання стороною у справі заяву про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення.

Щодо доводів апелянта про пропущений строк звернення до суду, то суд вважає їх необгрунтованими з огляду на вищенаведене.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена справа пройшла суд першої інстанції, апеляційну та касаційну інстанцію.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.12.2020 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі № 812/1416/16 скасовано, справу № 812/1416/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, скасовуючи рішення, Верховний Суд виходив з того, що відсутність результатів перевірки, предметом якої є встановлення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за липень 2015 унеможливлює вирішення спору про право на бюджетне відшкодування, не залежить від змін способів відшкодування податковим законодавством. Спосіб відновлення порушеного права є похідним від становлення самого факту порушення такого права. Підтвердження бюджетного відшкодування податковим органом є обов`язковою умовою такого відшкодування, внаслідок чого прийняття рішення про відшкодування без перевірки є передчасним.

Згідно ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

При цьому загальновідомим є принцип застосування норм права до спірних правовідносин на час їх виникнення, тому доводи апелянта є безпідставними.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші протии Україн від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскарженого судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись ст.ст. 195, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 р. - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 р. у справі № 812/1416/16 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 20 липня 2021 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв