Постанова

від 13.07.2021 по справі 120/5464/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/5464/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

13 липня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Шиманського В.М.

представників відповідача: Дубіцької Т.В., Пенської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАР - КО" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАР - КО" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам`янець-Подільської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0001440501, № 0001450501; № 0001460501 від 25.09.2020 року

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача та просили суд залишити її без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в період з 20.08.2020 по 07.09.2020 року посадовими особами контролюючого органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ЖАР-КО" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх періодах з 01.04.2019 по 30.06.2020 року.

За наслідком перевірки складено акт від 07.09.2020 року № 1320/07-01/38635622 в якому зафіксовані наступні порушення:

- п. "в" п.п. 14.1.185 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) за червень 2020 року на суму 88267 грн.

- п п. "в" п.п. 14.1.185 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ до сплати на суму в розмірі 12208 грн., в тому числі за травень 2019 року - 12208 грн.

- п.201.10 ст.201, п. 1201.2. ст. 1201 Податкового кодексу України, підприємством не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, перевіркою встановлено наступне.

Перевіркою відображеного показника у рядку 16.1 Б Декларацій "Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" суми ПДВ за червень 2020 року у загальній сумі 328298 грн. встановлено, що на формування даного показника мало суттєвий вплив від`ємне значення попередніх звітних періодів з 01.04.2019 року по 30.06.2020 року.

Встановлено завищення задекларованих ТОВ "ЖАР-KO" показників у рядку 16.Б Декларацій з ПДВ "Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" у сумі 88267 грн., за рахунок:

1) заниження податкового зобов`язання по рядку 1.Б Декларації з ПДВ в сумі - 104188 грн., в тому числі: за травень 2019 року в сумі - 98485 грн.; за червень 2019 року в сумі - 5703 грн., при списанні поліпшень об`єкта оренди при його поверненні.

2) завищення податкового зобов`язання по рядку 1.Б Декларації з ПДВ в сумі - 4 906 грн., в тому числі: за травень 2019 року в сумі -4906 грн. по помилково виписаній податковій накладній від 31.05.2019 р. №34;

3) заниження податкового зобов`язання по рядку 4.1 Б Декларації з ПДВ в сумі 1193 грн., в тому числі: за листопад 2019 року на суму 17 грн.; за січень 2020 року на суму 921 грн.;

за лютий 2020 року на суму 210 грн.; за березень 2020 року на суму 45 грн., в зв`язку з тим, що підприємством не нараховано умовний продаж на використані не в господарській діяльності платника податків товарно- матеріальні цінності.

На порушення п. "в" п.п. 14.1.185 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ "ЖАР-KO" занизило базу оподаткування податком на додану вартість в загальній сумі 520940 грн. та, відповідно, податкове зобов`язання по ПДВ в сумі - 104188 грн., в тому числі: за травень 2019 року в сумі - 98485 грн.; за червень 2019 року в сумі - 5703 грн., при списанні поліпшень об`єкта оренди при його поверненні.

Зокрема, в акті зазначено, що ТОВ "ЖАР-KO" в період з 01.04.2019р. по 30.06.2019р. орендувало в TOB «АСКОР КОМПАНІ» основні засоби.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки головним бухгалтером ІОВ "ЖАР-КО" - Фабіянською Оксаною Василівною надані письмові пояснення від 27.08.2020р., в яких зазначено наступне:

Згідно акту списання від 30 травня 2019р. списано з обліку (рах. 103) наступні основні засоби:

1) Система вентиляції та кондиціонування повітря (монтаж та наладка) первісна вартість - 399153,0 грн.; нараховано зносу - 114756,66 грн.; залишкова вартість - 284396,34 грн.

При списанні вказаного об`єкту ПДВ на залишкову вартість не нараховувалось (придбано без ПДВ).

2) Система вентиляції та кондиціонування повітря (монтаж та наладка) первісна вартість - 28424,98 грн.; нараховано зносу - 7830,49 грн.; залишкова вартість - 20594,49 грн.

Нараховано умовний продаж згідно податкової накладної №31 від 30.05.2019р.: обсяг постачання - 20594,49 грн., ПДВ - 4118,9 грн.

3) Система відеоспостереження: первісна вартість - 45000,0 грн.; нараховано зносу - 12937,50 грн.; залишкова вартість - 32062,50 грн.

При списанні вказаного об`єкту ПДВ на залишкову вартість не нараховувалось (придбано без ПДВ).

4) Система відеоспостереження: первісна вартість - 5822,42 грн.; нараховано зносу - 1552,64 грн.' ; залишкова вартість - 4269.78 грн.

Нараховано умовний продаж згідно податкової накладної №31 від 30.05.2019р.: обсяг постачання - 4269,78 грн., ПДВ - 853,96 грн.

5) Система відеоспостереження: первісна вартість - 38500,83 гри.; нараховано зносу - 11068,98 грн.; залишкова вартість - 27431,85 грн.

Нараховано умовний продаж згідно податкової накладної №31 від 30.05.2019р.: обсяг постачання - 27431,85 грн., ГІДВ - 5486,37 гри.

6) Система пожежної сигналізації: первісна вартість - 39406,3 грн.; нараховано зносу - 11329,1 1 грн.; залишкова вартість - 28077,19 грн.

Нараховано умовний продаж згідно податкової накладної №31 від 30.05.2019р.: обсяг постачання - 28077,19 грн., ПДВ - 5615,44 грн.

7) Система пожежної сигналізації: первісна вартість - 9862,5 грн.; нараховано зносу - 2581,76 грн.; залишкова вартість - 7100,74 грн.

Нараховано умовний продаж згідно податкової накладної №31 від 30.05.2019р.: обсяг постачання - 7100,74 грн., ПДВ - 1420,15 грн.

8) Система пожежної сигналізації: первісна вартість - 9862,5 грн.; нараховано зносу - 2581,76 грн.; залишкова вартість - 7100,74 гри.

Нараховано умовний продаж згідно податкової накладної №31 від 30.05.2019р.: обсяг постачання - 7100,74 грн., ПДВ - 1420,15 грн.

9) Система пожежогасіння: первісна вартість - 39406,3 грн.; нараховано зносу - 1 1329,11 грн.; залишкова вартість - 28077,19 грн.

Нараховано умовний продаж згідно податкової накладної №31 від 30.05.2019р.: обсяг постачання - 28077,19 грн., ПДВ - 5615,44 грн.

Згідно акту списання від 6 червня 2019 р. списано з обліку (рах. 103) наступні основні засоби:

1) Рекламні конструкції (та їх виготовлення): первісна вартість - 24793,75 грн.; нараховано зносу - 7128,39 грн.; залишкова вартість - 17665,36 грн.

Нараховано умовний продаж згідно податкової накладної №12 від 11.06.2019р. обсяг постачання - 17665, 36 грн., ПДВ -3533,07 грн.

Перераховані об`єкти знаходились та експлуатувались в орендованому об`єкті для провадження господарської діяльності, за адресою: м. Вінниця, вул. М.Оводова, 51 (Орендодавець "ТОВ Магіцентр" за період з 2013р. по березень 2014р., ГОВ "Універсум Пласт" з березня 2014р. по грудень 2015 р., ТОВ "Жакор Компані" з січня 2016р. по червень 2019р.).

В письмовому поясненні головного бухгалтера ТОВ "ЖАР-КО" - ОСОБА_1 від 27.08.2020р. щодо списання 30.05.2019р. з бухгалтерського рахунку 103 об`єкта "Система вентиляції та кондиціонування повітря (монтаж та наладка)", зазначено наступне:

"...Списання відбувалось з причини неможливості використання в господарській діяльності у зв`язку з зміною адреси та розторгнення договору оренди з ТОВ "Аскор Компані".

Демонтаж системи вентиляції та кондиціонування повітря не проводився, передача права користування не відбувалась. Подальше використання Системи вентиляції не відомо...» .

Таким чином, первісна вартість поліпшень орендованих основних засобів (всі затрати орендаря на здійснення поліпшення об`єкта оренди Дт рах. 103) становить - 714253,83 грн.

ТОВ "ЖАР-КО" нарахувало податкові зобов`язання на залишкову вартість списаних поліпшень орендованих основних засобів (193313,42 грн.) в сумі 38 662,68 грн. на що виписало наступні податкові накладні:

- №31 від 30.05.2019 року на загальну суму 147182,38 грн., в т.ч. ПДВ - 24530,4 грн. (база оподаткування 122651,98 грн.);

- №12 від 11.06.2019 року на загальну суму 84793,73 гри., в т.ч. ПДВ - 14132,29 грн. (база оподаткування 70661,44 грн.).

Відтак, враховуючи, що витрати на поліпшення об`єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об`єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою та підлягає оподаткуванню ПДВ.

Таким чином, ТОВ "ЖАР-KO" занизило базу оподаткування податком на додану вартість в загальній сумі 520940 грн. та відповідно податкове зобов`язання по ПДВ в сумі - 104188 грн., в тому числі: за травень 2019 року в сумі - 98485 грн.; за червень 2019 року в сумі - 5703 грн., при списанні поліпшень об`єкта оренди при його поверненні.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ "ЖАР-КО" завищено податкове зобов`язання по рядку 1.Б Декларації з ПДВ за травень 2019р. на суму - 4906 грн., по помилково виписаній податковій накладній від 31.05.2019р. №34 (зареєстрована в ЄРПН 07.06.2019 р.) на загальну суму 29436,46 грн., в т.ч. ПДВ - 4906 грн. (нарахування умовного продажу при списанні: систем відеоспостереження, системи вентиляції та кондиціонування повітря, монтаж та наладка; систем пожежної сигналізації; системи пожежогасіння), яка виписана на операцію, якої немає в бухгалтерському обліку, а саме: відсутні акти списання за цією датою та сумою.

На порушення п. 187.1 статті 187, п. 189.1 статті 189, "г" п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, підприємством не нараховано умовний продаж з ПДВ на використані не в господарській діяльності платника податків, товарно-матеріальні цінності, а саме: на отримані від ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА", філія ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" у м. Вінниця (код за ЄДРПОУ - 32049199) товари (в частині продуктів харчування) на загальну суму 1193 грн., в тому числі: за листопад 2019 року на суму 17 грн.; за січень 2020 року на суму 921 грн.; за лютий 2020 року на суму 210 грн.; за березень 2020 року на суму 45 грн., а саме: за листопад 2019 року на суму 17 грн.

Враховуючи вищевикладене, в порушення п. 198.5 ст.198 ПКУ підприємством не нараховано податкові зобов`язання при списанні продуктів харчування, використання яких в господарській діяльності ТОВ "ЖАР-KO" перевіркою не підтверджено в загальній сумі 1193 грн.

Дані порушення призвели до завищення показників рядка 19 (колонка Б), 21 (колонка Б) та занижено показники рядка 18 (колонка Б) податкових декларацій з ПДВ (за даними перевірки) всього на суму 12208, 00 грн.

Таким чином, було занижено показник у рядку 1.1 (колонка Б) Декларації в загальній сумі 142850,77 грн в т.ч. за травень 2019 року на 123015,76 грн. за червень 2019 року 19835,00 грн внаслідок неврахування всупереч п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188 , п.189.9 ст.189 та п.198.5 ст.198 Кодексу при визначенні об`єкта оподаткування ПДВ при списанні поліпшень об`єкта оренди при його поверненні та було занижено показник у рядку 4.1 (колонка Б) Декларацій на 1193 грн в т.ч. за листопад 2019 року на 17 грн., за січень 2020 року на 921 грн., за лютий 2020 року на 210 грн., за березень 2020 року на 45 грн., внаслідок ненарахування всупереч "г" п. 198.5 ст. 198 Кодексу податкових зобов`язань при використані не в господарській діяльності товарно-матеріальні цінності (харчові продукти).

Як наслідок, TOB "ЖАР-KO" допущено порушення вимог абзацу першого п. 201.1 та абзацу першого п. 201.10 ст. 201 Кодексу внаслідок не складання та не реєстрації податкових накладних за операцією зі списання поліпшень об`єкта оренди податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у граничний строк до 15.06.2019 року, до 30.06.2019 року, при придбанні та використанні продуктів харчування у не господарській діяльності платника 16.11.2019 року, 25.01.2020 року, 31.01.2020 року, 12.01.2020 року,11.02.2020 року, 16.03.2020 року та 22.03.2020 року відповідно.

На підставі акту перевірки 25.09.2020 року прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0001440501, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем ПДВ на суму 15 260 грн., з яких: 12 208 грн. основне зобов`язання та 3 052 грн. штрафні санкції;

- № 0001450501, яким визначено суму завищення від`ємного значення за платежем ПДВ на суму 88 267;

- № 0001460501, яким застосовано штрафні санкції за платежем ПДВ на суму 71 568,96 грн.

Не погоджуючись зі даними рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 статті 201 ПК України).

Щодо відповідності операції зі списання демонтованих поліпшень об`єкта оренди при їх поверненні орендодавцю вимогам п. 189.9 ПКУ, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 189.9 статті 189 ПК України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Як вбачається з доводів позивача, діючи внаслідок беззастережної вимоги орендодавця, він був вимушений здійснити демонтаж поліпшень, внаслідок якого стало неможливим використовувати ці засоби в майбутньому за первісним цільовим призначенням, що підтверджується висновками комісії позивача, оформленими протоколами від 30.05.2019 року та від 06.06.2019 року.

Водночас, встановлено, що основні засоби стали непридатними для використання в зв`язку із втратою ними технічних характеристик, які б дозволяли їх подальшу експлуатацію та не підлягають відновленню або реставрації та не можуть бути продані третім особам як такі.

Позивач стверджує про відсутність обов`язку нарахування податкових зобов`язань з підстави коли платник податку подає до контролюючого органу відповідний документ про знищення, розібрання чи перетворення основних засобів в інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази про подання до контролюючого органу відповідних документів про знищення, розібрання чи перетворення основних засобів.

Слід зазначити, що при визначенні документів, які мають підтверджувати право не нараховувати ПДВ на підставі п. 189.9 ст. 189 ПКУ, позивач має керуватися в першу чергу причиною відповідної події та передбаченим законодавством порядком її документального оформлення.

У разі настання обставин непереборної сили слід отримати сертифікат торгово - промислової палати України, який підтверджує факт настання цих обставин (форс-мажору) за Законом України від 02.12.97 р. № 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні". Якщо ж має місце знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник ПДВ має подати належним чином оформлений акт на списання основних засобів (дозволяється довільна форма), при цьому такий документ повинен містити всю необхідну інформацію щодо операції та реквізити первинного документа.

Відповідно до наказу Мінфіну від 03.08.2018 року № 673, затверджено узагальнену консультацію щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, в якій вказано про наступне.

У випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов`язання з податку на додану вартість не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Такими документами можуть бути:

- сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 (зі змінами), що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об`єкта, потерпілий;

- дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

- інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Щодо документів, які підтверджують знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням, слід враховувати наступне.

Відповідно до пунктів 41- 43 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року № 561 (зі змінами), для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.

Така комісія: здійснює безпосередній огляд об`єкта, що підлягає списанню; установлює причини невідповідності критеріям активу; визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності; визначає можливість продажу (передачі) об`єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість; складає і підписує акти на списання основних засобів.

В актах на списання наводяться дані, що характеризують об`єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об`єкта, дата його надходження на підприємство і початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об`єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо.

Складені комісією акти на списання основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно законодавства (статуту підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об`єктів основних засобів.

Таким чином, у випадку ліквідації основних засобів у зв`язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов`язання з податку на додану вартість (в тому числі, відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 Кодексу) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акту на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29.12.1995 року № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

З аналізу вищевказаного вбачається, що комісія здійснює безпосередній огляд об`єкта, що підлягає списанню, установлює причини невідповідності критеріям активу, визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності, визначає можливість продажу (передачі) об`єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість та складає і підписує акти на списання основних засобів.

При цьому, як видно із протоколів постійно діючої комісії щодо списання основних засобів від 30.05.2019 та 06.06.2019 року, які були складені в зв`язку з розірванням договорів оренди та вимогою орендодавця привести орендовані приміщення до первісного вигляду вказано, що було проведено демонтаж: системи вентиляції та кондиціонування повітря монтаж та наладка; системи вентиляції 1 та кондиціонування повітря монтаж та наладка; системи відеоспостереження; системи відеоспостереження1; системи відеоспостереження 1 з ПДВ; системи пожежної сигналізації 1 без ПДВ; системи пожежної сигналізації 2; системи пожежної сигналізації 3; системи пожежогасіння; рекламні конструкції та їх виготовлення інв №00150; рекламні конструкції та їх виготовлення інв №00125; рекламні конструкції та їх виготовлення 1 інв №00128; рекламні конструкції та їх виготовлення 2 інв №002510.

Однак, дані протоколи не містять інформації щодо місця зберігання об`єктів після демонтажу, розбирання (ліквідації) основних засобів, не визначена й вартість демонтованих об`єктів.

Також акти списання основних засобів, підписані особою, яка не є членом постійної комісії, а саме, головним бухгалтером ОСОБА_1 . Окрім того, в актах на списання відсутні відомості про рік виготовлення основних засобів .

Зі свідчень ОСОБА_1 , яка є головним бухгалтером товариства, встановлено, що система кондиціювання була демонтована та наразі зберігається на складі. Проте, в бухгалтерському обліку не відображена, оскільки не використовується товариством.

Надаючи оцінку наданим свідченням, колегія суддів виходить з наступного.

Розбирання та демонтаж майна, що пропонується до списання, проводиться тільки після прийняття відповідним суб`єктом рішення на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха).

Розбирання, демонтаж та списання майна, а також відображення на рахунках бухгалтерського обліку фактів проведення відповідних господарських операцій забезпечується безпосередньо суб`єктом господарювання на балансі якого перебуває майно.

Усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання основних засобів, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів. Отримані в результаті списання майна основні засоби оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку основних засобів. Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо). Оцінка придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, отриманих в результаті списання основних засобів, проводиться у порядку, викладеному у пункті 15 розділу II Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб`єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 11. Сума оприбуткованих матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, визнається доходом спеціального фонду суб`єкта державного сектору.

Наведене свідчить про відсутність належного документування обставин списання майна без згоди платника податку.

В даному випадку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не надано до контролюючого органу належним чином оформлених документів, які підтверджують факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням. А отже, товариством безпідставно не оподатковано операцію щодо списання поліпшень, як наслідок факт завищення суми від`ємного значення знайшов своє підтвердження.

Щодо наявності порушення п. 198.5 ст.198 ПКУ, а саме, не нарахування податкових зобов`язань при списанні продуктів харчування, які не використані в господарській діяльності товариства, то позивач не заперечив наявність даного порушення та його не спростовує, як і обставину щодо помилково виписаної податкової накладної від 31.05.2019р. №34 (зареєстрована в ЄРПН 07.06.2019 р.)

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на приписи ст. 77 КАС України стосовно обов`язку доказування правомірності своїх дій суб`єктом владних повноважень суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАР - КО" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 липня 2021 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.