Постанова

від 19.07.2021 по справі 824/415/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/415/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

19 липня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Сокирянське лісове господарство" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Сокирянське лісове господарство" (далі - позивач, ДП "Сокирянський лісгосп") звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Чернівецькій області) від 02.12.2019 року №0001640501, №0001650501, №0001660501, № 0001670501, №0001680501, №0001690501, №0001700501, №0001710501.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС в Чернівецькій області від 02.12.2019 року №0001640501, №0001650501;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував документи надані Румунською митницею, а саме імпортні декларації, в яких зазначений УКТ ЗЕД 4403. Апелянт вважає, що вартість експортованих товарів за даними імпортних декларацій є більшою ніж вартість, яка указана при митному оформленні цьго товару, тому позивач занизив чистий дохів від реалізації товарі ДП Сокирянське лісове господарство Румунській компанії EGGER ROMANIA S.R.L . Посилається на те, що при ухваленні рішення, суд першої інстанції припустився помилки про преюдиційнійсть рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці у справі №725/3448/18. Одночасно, апелянт заперечує проти експертизи та висновку, який в порушення вимог матеріального права прийнятий судом до уваги та щодо покладання обов`язку цієї експертизи на відповідача. Також, скаржник зазначив про протиправне просудження судом першої інстанції правничої допомоги в сумі 10000 грн. за надання правничої допомоги.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство "Сокирянське лісове господарство" знаходиться за адресою 60221, Чернівецька область, Сокирянський район, с.Шишківці, станція Васкауци, вул. Залізнична, будинок 5-в (Т. 2 а.с. 161 - 164).

На підставі направлень від 18.09.2019 р. №212, 213, 214, 215 виданих Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області посадовими особами відповідача, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, плану -графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 р., на підставі наказу №35 від 05.09.2019 р. проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.07.2016 р. по 30.06.2019 р., валютного законодавства з 01.07.2016 р. по 30.06.2019 р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.07.2016 р. по 30.06.2019 р., іншого законодавства за період з 01.07.2017 р. по 30.06.2019 р., за результатами якої 07.11.2019 р. складено акт перевірки №865/24-13-05-01/35361371 (Т. 1 а.с. 23 - 113).

Під час перевірки виявлені наступні порушення:

- п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 301583,00 грн, в тому числі за три квартали 2016 р. на суму 181883,00 грн, за 2016 р. на 119700,00 грн;

- п. 1 відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затверджено постановою Кабінету міністрів Україні від 23.02.2011 р.№138, не нараховане та не перераховано до державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 75 відсотків за період з 01.07.2016 р. по 30.06.2019 р. в загальній сумі 1256550,00 грн. в тому числі за ІІІ квартал 2016 р. у сумі 757800,00 грн, за 2016 р. у сумі 498750,00 грн;

- порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 43015,00 грн;

- порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого, встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на загальну суму податкових зобов`язань 27598,99 грн;

- порушення вимог п.п. 256.11.1, п.п. 256.11.2 п.п. 256.11.5 п. 256.11 ст. 256, п. 257.2 ст. 257 ПК України та вимог п. 65 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2007 р. №761, в частині визначення та сплати нормативної вартості додатково заготовленої деревини в порядку рубок головного користування фактично одержаної в обсягах, які більш як на 15 відсотків перевищують вихід заготовленої деревини (лісоматеріалів круглих) зазначених у відповідних лісорубних квитах виданих в порядку рубок головного користування ліміту 2019 р., внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з рентної плати за ІІ квартал 2019 р. на суму 50571,34 грн;

- порушення вимог п.п. 266.1.1 п. 266.1, п.п. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.3.1, 266.3.3 п. 266.3, п.п. 266.7.5 ст. 266 ПК України занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 77593,24 грн, в тому числі за ІІ півріччя 2016 р. 6918,61 грн, за 2017 р. 29478,40 грн, за 2018 р. 26401,46 грн та за І півріччя 2019 р. 14794,77 грн.

- порушення вимог п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України, а саме: неподання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 р., 2017 р., 2018 р. та 2019 р.;

- порушення вимог п. 176.2 б) ст. 176 та п. 119.2 ст. 119 ПК України у формі №1-ДФ протягом періоду з 01.07.2016 р. по 30.06.2019 р. не включено в повному обсязі виплати фізичним особам-підприємцям;

- порушення вимог п.п. 176.2 а) п. 176.2 ст. 176, п.п. 177.8 ст. 177 ПК України ДП "Сокирянський лісгосп" в перевіряємий період не утримало та не перерахувало податок з доходів фізичних осіб по фізичній особі-підприємцю, по якому відсутні документи, що підтверджують його реєстрацію як платника податків;

- порушення вимог п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 168.1 ст. 168 п.п. 176.2 а) п. 176.2 ст.176 ПК України з урахуванням змін, внесених Законом №71-ІІІ Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 р. у період з 01.07.2016 р. по 30.06.2019 р. позивачем не утримано та не перераховано військовий збір з доходів, які підлягають оподаткуванням ПДФО, зокрема, встановлено не утримання в повному обсязі та не перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 461,20 грн.

За результатами виявлених порушень 02.12.2019 відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення рішення:

- №0001640501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднаннями) на 409050,00 грн (Т. 1 а.с. 171);

- №0001650501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 149625,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 119700,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 29925,00 грн (Т. 1 а.с. 172);

- №0001660501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на 12151,59 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на 9721,27 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 2430,32 грн (Т. 1 а.с. 173);

- №0001670501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на 46739,79 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на 37391,83 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 9347,96 грн (Т. 1 а.с. 174);

- №0001680501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на 8723,29 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на 6978,63 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1744,66 грн (Т. 1 а.с. 175);

- №0001690501, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 510,00 грн (Т. 1 а.с. 176);

- №0001700501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на 30406,87 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на 10725,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями ( штрафами) на суму 2681,37 грн (Т. 1 а.с. 177);

- №0001710501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на 7321,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на 5857,40 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями ( штрафами) на суму 1464,35 грн (Т. 1 а.с. 178).

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Приймаючи оскаржуване рішення та частково задовольняючи позов шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлено-рішень від 02.12.2019 №0001640501, №0001650501, суд першої інстанції дійшов висновку, що заниження позивачем податку на прибуток в сумі 301583,00 грн, в тому числі за три квартали 2016 р. в сумі 181883,00 грн та за 2016 р. в сумі 119700,00 грн, не нарахування та неперерахування до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) в розмірі 75% за період з 01.07.2016 р. по 30.06.2019 р. в загальній сумі 1030350,00 грн, в тому числі за ІІІ кв. 2016 р. в сумі 621300,00 грн та за 2016 р. в сумі 409050,00 грн документально та нормативно не підтверджується.

Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0001660501, №0001670501, №0001680501, №0001690501, №0001700501 та №0001710501 контролюючим органом винесено правомірно і обґрунтовано, оскільки об`єкти нерухомості, які на праві власності належить позивачу, не підпадають під дію п. "ж" п.п. 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України. Цим пунктом не охоплюється нерухомість, яка використовується юридичною особою у власній господарській діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість рішення суду в частині задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, відповідачем в акті перевірки зафіксовано, що позивач в період з 01.07.2016 р. по 30.06.2019 р.: занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 301583,00 грн (в тому числі ІІІ квартал 2016 р. 181883,00 грн, ІV квартал 2016 р. - 119700,00 грн); занижено показники рядка 2350 "Чистий фінансовий результат (прибуток) Звіту про фінансові результати підприємства та, відповідно, рядок 01 підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 1373,8 тис. грн (у тому числі: ІІІ квартал 2016 р. - 828,4 тис. грн, ІV квартал 2016 р. - 545,4 тис. грн); не нараховано та не перераховано до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 75 % в загальній сумі 1030350,00 грн (в тому числі за ІІІ квартал 2016 р. - 621300,00 грн, ІV квартал 2016 р. - 409050,00 грн, чим порушено п. 1 Порядку №138.

Державне підприємство "Сокирянське лісове господарство" на підставі контракту №CHER-SK-IG-01/2016 від 28.03.2016 укладеного з фірмою Integra Global Trade LP (Suite 2, 5 St. Vinsent str., Edinburg, EH 36SW, Scotland, UK, RegCode Sl 24686, Великобританія) здійснювало поставку товарів, а саме: деревина паливна у вигляді колод твердолистяних порід.

Згідно п. 5.1.1 контракту від 28.03.2016 р. №CHER-SK-IG-01/2016 отримувачем товару є компанія EGGER ROMANIA S.R.L. Radauti (Romania, Radauti, str. Austriei, 2).

Згідно доповнень до контракту від 01.08.2014 р. №CHER-SK-BES-01/2014 від 31.12.2015 р. №5 та від 04.04.2016 р. №6 Продавець продає, а Покупець купляє деревину паливну у вигляді колод м`яко листових та хвойних порід дерев. Умови поставки DAP Вадул-Сірет, FCA с.Шишківці.

В період з 01.07.2016 по 31.12.2016 ДП "Сокирянське лісове господарство" подало до митного оформлення у Чернівецьку митницю ДФС електронні митні декларації типу ЕК10АА та товаросупровідні документи (інвойси), згідно яких підприємством на виконання контракту від 28.03.2016 р. №CHER-SK-IG-01/2016 експортовано товар - Деревину паливну у вигляді колод твердолистяних порід: дуб, граб, ясен довжиною 20 см, діаметром 10 см - 50 см -89,59 м3 загальною вартістю 104335,25 Євро (2937059,70 грн), який переміщувався у вагонах. В графі 33 електронної митної декларації зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД - 4401100000.

Перевіркою встановлено заниження вартості експортованих ДП "Сокирянське лісове господарство" Румунській компанії EGGER ROMANIA S.R.L. товарів на загальну суму 1644754,31 грн (в тому числі: ІІІ квартал 2016 р. - 979713,16 грн, ІV квартал 2016 р. - 665041,15 грн).

Також, в акті перевірки зафіксовано, що на порушення вимог п. 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, позивачем занижено показник рядка 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати підприємства за період з 01.07.2016 р. по 30.06.2019 р. на загальну суму 1644,7 тис. грн (в тому числі: ІІІ квартал 2016 р. 979,7 тис. грн, ІV квартал 2016 р. - 665,0 тис. грн.).

Висновки відповідача спростовуються наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Частина прибутку (доходу), що сплачується до державного бюджету унітарними підприємствами, не входить до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов`язкових платежів), визначеного ст. 9 та 10 ПК України.

Однак, порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями затверджено Постановою Кабінет Міністрів України від 23.02.2011 р. № 138 (далі - Порядок № 138).

Згідно з п. 1, 2, 3 Порядку № 138 визначено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Тобто, частина чистого прибутку визначається за результатами фінансово-господарської діяльності, розраховується за правилами бухгалтерського обліку та формою розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та декларується і сплачується у строк та в порядку, передбачені для податку на прибуток підприємств.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п. 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Верховною Радою України 28.12.2014 р. прийнято Закон України за №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015 р. (далі - Закон №71-VIII).

Законом №71-VIII викладено розділ ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу в новій редакції та передбачено розрахунок об`єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) (п.134.1.1 п.134.1 ст.134).

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Як вбачається із матеріалів справи, а саме Банківських виписок, позивачем за період липень-грудень 2016 р. було отримано від компанії EGGER ROMANIA S.R.L. Radauti Romania, за поставлену деревину паливну, грошові кошти в сумі 115000,00 Євро.

Також судом досліджено Звіт про залишки та рух лісопродукції по складах (універсальний звіт) ДП "Сокирянський лісгосп" за період липень - грудень 2016 р., відповідно до записів якого станом на 01.07.2016 р. на підприємстві рахувались дров`яна деревина - дрова (ГОСТ 3243-88 для палива (штб) в кількості 167,6510 м3.

За період липень-грудень 2016 р. позивачем, відповідно до даних вищевказаного Звіту, було оприбутковано дров`яної деревини - дрова (ГОСТ 3243-88 для палива (штб)) в кількості 14602,9180 м3 та реалізовано дров`яної деревини - дрова (ГОСТ 3243-88 для палива (штб)) в кількості 14257,2180 м3 , в тому числі компанії EGGER ROMANIA S.R.L. Radauti Romania в кількості 4173,75 м3.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що електронні митні декларації не містять будь яких відміток про відмову в митному оформленні в графі D/J "Відмітки митного органу відправлення/призначення", з чого можна зробити висновок, що зазначені в них відомості щодо найменування товарів, їх ваги та кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, коду товару згідно з УКТ ЗЕД та їх митної вартості відповідають всім вимогам, щодо митного законодавства України на момент митного оформлення.

Також судом встановлено, що зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, є належними та допустимими підтвердженнями реальності вчинення господарських операцій.

Вказані обставини також підтверджуються висновком експерта судово-економічної експертизи від 22.04.2020 наданим судовим експертом Перепелюк С.М. (т. 3 а.с. 190 - 205).

Заперечення апелянта проти експертизи, висновку експерта та прийняття до його до уваги судом першої інстанції, оскільки під час експертного дослідження не відображено у висновку та не надана оцінка посередницьким рахункам позивача та контрагента з Румунії, на які посилається румунська митниця в листі №5.985/SIVCU/BIA/20.12.2017, спростовуються самим висновком експерта судово-економічної експертизи від 22.04.2020, зокрема, де дослідженням була інформація, отримана Чернівецькою митницею ДФС від митних органів Руспубліки Румунія (вих. №5.985/SIVCU/BIA/20.12.2017 від 20.12.2017) згідно якої, класифікацію таких товарів митними органами Румунії було проведено відповідно до групи 4403 УКТЗЕД Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або нарочно бруснованіабо небрусновані .

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що електронні митні декларації, інвойси, специфікація на відвантаження деревини паливної твердолистяних порід, накладних ЦИМ/СМГС, актів відповідності лісопродукції, Сертифікатів походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експертних операцій, оформленні у відповідності до вимог чинного законодавства, встановлених для первинних документів відповідно до Закону №996 та положення №88, містять відомості про господарську операцію та мають всі обов`язкові реквізити, а тому зазначеними документами підтверджується реалізація (експорт) ДП "Сокирянське лісове господарство", за період липень-грудень 2016 р., компанії EGGER ROMANIA S.R.L. Radauti Romania деревини паливної у вигляді колод твердолистяних порід: дуб, граб, ясен, згідно договору від 28.03.2016 р. №CHER-SK-IG-01/2016 в загальній кількості 4173,75 м3 на суму 104335,25 Євро.

Стосовно доводів відповідача, що перевіркою встановлено невідповідність між даними в експортних митних деклараціях, поданих ДП "Сокирянське лісове господарство" у Чернівецьку митницю ДФС та даними, в імпортних деклараціях, наданих митними органами Румунії (щодо кодів товару згідно з УКТ ЗЕД та вартості товарів) за період з 01.07.2016 по 31.12.2016, суд зазначає наступне.

Так, згідно інформації, наданої митними органами Республіки Румунія (лист від 20.12.2017 р. №5.985/SIVCU/BIA), відповідачем встановлено, що ДП "Сокирянське лісове господарство" порушено вимоги ст. 2-1 Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" в частині подання до митного оформлення та експорту ділової деревини (УКТ ЗЕД 4403) під виглядом дров паливних (УКТ ЗЕД 4401).

Як вбачається із матеріалів справи, Чернівецькою митницею ДФС було складено протоколи від 13.06.2018 р. №17/40800/18, №1708/40800/18, №1709/40800/18, №1710/40800/18 про порушення митних правил відносно особи, що подавала електронні митні декларації, в яких зазначено неправдиві відомості, щодо коду товару згідно УКТ ЗЕТ та вартості товарів експортованих ДП "Сокирянський лісгосп" на адресу румунської компанії EGGER ROMANIA S.R.L. Radauti.

Разом з тим судом встановлено, що постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці в справі 725/3444/18 від 23.07.2018, залишеною в силі постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 11.10.2018 розглянуто адміністративну справу, яка надiйшла вiд Чернівецької митниці ДФС, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , за ч.1 cт.483. Митного Кодексу України (Т. 1 а.с. 179 - 193, 195 - 211).

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 78 КАС України врегульовано підстави звільнення від доказування. Так, ч. 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із матеріалів справи, в рішенні Першотравневого районного суду м.Чернівці в справі 725/3444/18 від 23.07.2018 залишеним в силі постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 11.10.2018 встановлено, що відповідно до графи 54 електронних митних декларацій особою, яка їх подавала являється гр. ОСОБА_1 .

Таким чином, у вищезазначених протоколах був зроблений висновок про те, що ОСОБА_1 , як особа, яка уповноважена на роботу з митницею ДП "Сокирянське лісове господарство" вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу документів, які містять неправдиві відомості щодо коду згідно УКТЗЕД та вартості товару, у зв`язку з чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 483 ч. 1 МК України.

Згідно ст.68 МК України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Згідно ст. 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Крім цього, згідно вимог вказаної статті, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковим.

Однак, як вбачається із наданих матеріалів провадження (протоколи про порушення митних правил), що задеклароване ОСОБА_1 найменування і код товару згідно УКТЗЕД, які нібито містили неправдиві відомості, Чернівецькою митницею ДФС не коригувались і жодні вмотивовані рішення уповноважених осіб, передбачені вказаною нормою закону, не виносились з цього приводу і не приєднувались до матеріалів справи.

Вказаним судовим рішенням спростовується висновок контролюючого органу в частині подання до митного оформлення та експорту ділової деревини (УКТЗЕД 4403) під виглядом дров паливних (УКТЗЕД 4401).

Задеклароване ОСОБА_1 найменування і код товару згідно УКТЗЕД, які нібито містили неправдиві відомості, Чернівецькою митницею ДФС не коригувались і жодні вмотивовані рішення уповноважених осіб, передбачені вказаною нормою закону, не виносились з цього приводу і не приєднувались до матеріалів справи.

Доводи апелянта щодо помилкового твердження суду першої інстанції про преюдиційність рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці у справі №725/3444/18, оскільки вказана справа жодним чином не може свідчити про неправомірність дій податкового органу щодо нарахування встановлених Законом податків та зборів під час перевірки, не спростовують висновку суду про те, що електронні митні декларації, інвойси, специфікації на відвантаження деревини паливної твердолистяних порід, накладні, акти відповідності лісопродукції, сертифікати походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експертних операцій, які були оформленні в зв`язку із виконанням ДП "Сокирянський лісгосп" умов контракту, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, встановлених для первинних документів, містять відомості про господарську операцію та мають всі обов`язкові реквізити, а тому зазначеними документами підтверджується реалізація (експорт) за період липень-грудень 2016 р., компанії Integra Global Trade LP деревини паливної у вигляді колод твердолистяних порід: дуб, граб, ясен згідно договору від 28.03.2016 р., в загальній кількості 4173,75 м3 на суму 104335,25 Євро.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заниження позивачем податку на прибуток в сумі 301583,00 грн., в тому числі за три квартали 2016 р. в сумі 181883,00 грн. та за 2016 р. в сумі 119700,00 грн., не нарахування та неперерахування до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) в розмірі 75% за період з 01.07.2016 р. по 30.06.2019 р. в загальній сумі 1030350,00 грн., в тому числі за ІІІ кв. 2016 р. в сумі 621300,00 грн. та за 2016 р. в сумі 409050,00 грн. документально та нормативно не підтверджується.

Беручи до уваги обставини викладені вище, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0001640501 та №0001650501, які з огляду на їх безпідставність слід визнати протиправними та скасувати.

Що стосується доводів апелянта щодо витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн. та витрат пов`язаних з проведенням експертизи у розмірі 20000 грн., то суд вважає, що вони повністю спростовуються обставинами, доказами, нормами права, що вказані в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін

Тому, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.