Рішення

від 20.07.2021 по справі 925/716/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Черкаси справа № 925/716/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства ІКОР

до Товариства з обмеженою відповідальністю Рефкул Інжиніринг

про стягнення 111 222,24 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ІКОР (вул. Дністерська, 13, кв. 7, м. Львів, 79035, код ЄДРПОУ 34307046) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Рефкул Інжиніринг (вул. Смілянська, 82, кв. 33, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 40787603) про стягнення заборгованості за договором поставки обладнання № 2020-122 від 24.07.2019 у розмірі 111 222,24, з яких: 100 302,97 грн сплачених за товар, 8 726,35 грн - інфляційні втрати, 2 192,92 грн - 3 % річних, а також понесених судових витрат.

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до яких включив витрати по сплаті судового збору - 2 270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 5 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не поставив оплачений ним товар та не повернув позивачу сплачені кошти.

Ухвалою від 07.06.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту - ГПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом.

Поштове відправлення з ухвалою господарського суду було направлене позивачу за адресою: вул. Дністерська, 13, кв. 7, м. Львів, 79035 , що вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказане поштове відправлення було повернуте органами зв`язку до господарського суду з довідкою про причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Поштове відправлення з ухвалою господарського суду було направлене відповідачу за адресою: вул. Смілянська, 82, кв. 33, м. Черкаси, 18001, що вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказане поштове відправлення було повернуте органами зв`язку до господарського суду з довідкою про причини повернення: за закінченням терміну зберігання.

Беручи до уваги, що ухвалу було надіслано за належними адресами сторін, повідомленими позивачем, які відповідають адресам, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто підприємством зв`язку, суд дійшов висновку про те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов не надав.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

24 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Рефкул Інжиніринг (постачальник за договором, відповідач у справі) Приватним підприємством ІКОР (замовник за договором, позивач у справі) було укладено договір поставки обладнання № 2020-122 (далі - Договір) .

Договір підписаний представниками сторін, підписи посвідчені їх печатками.

Відповідно до Договору сторони погодили такі умови:

1.1. ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язується поставити та передати у власність ЗАМОВНИКУ обладнання згідно переліку, що наведений у додатку до Договору, який є невід`ємною частиною даного Договору, а ЗАМОВНИК зобов`язується прийняти обладнання, матеріали і роботу та здійснити оплату на умовах цього Договору.

2.1. Поставка та виконання робіт за цим Договором здійснюється ПОСТАЧАЛЬНИКОМ на протязі 30-и (тридцяти) днів з моменту оплати вартості Договору згідно п. 3.1.

2.2. Датою поставки вважається дата підписання видаткових накладних.

2.3. Датою виконання робіт вважається дата підписанні Актів виконаних робіт.

2.4. Обладнання постачається перевізником Нова Пошта за адресою: вулиця Городоцька, 355/6, Львів, Львівська область, 79000 відділення № 1 за рахунок ЗАМОВНИКА.

3.1. Ціна Договору вказана в додатку до Договору, який є невід`ємною його частиною.

3.2. Оплата товару здійснюється на наступних умовах: 70 % вартості товару - попередня оплата, 30 % вартості товару - по факту находження товару на склад митниці ПОСТАЧАЛЬНИКА.

3.3. Про факт поставки на склад митниці ПОСТАЧАЛЬНИКА, ЗАМОВНИК інформується за домовленістю сторін електронними засобами зв`язку, телефонним зв`язком вказаними в реквізитах сторін.

3.4. Вид розрахунків: безготівковий. Валюта розрахунків - гривня України. Без ПДВ.

4.1. ЗАМОВНИК має право на одержання обладнання, прийняття робіт відповідно до цього Договору, та набуває права власності з моменту повного розрахунку за даним договором.

4.2. ПОСТАЧАЛЬНИК має право у разі затримки виконання ЗАМОВНИКОМ своїх обов`язків за даним Договором затримати виконання своїх обов`язків за даним Договором. В такому разі терміни виконання ПОСТАЧАЛЬНИКОМ своїх обов`язків за даним Договором відповідно переносяться на строк, який пройшов під час затримки виконання ЗАМОВНИКОМ своїх обов`язків за даним договором.

7.1. Договір набирає чинності в момент його підписання сторонами і діє до 31.12.2020.

Відповідно до Додатку № 1 від 24.07.2020 до Договору загальна вартість обладнання: вентилятор примусової тяги - 4 шт., пресостат - 2 шт., плат управління піччю - 1 шт., становить 100 302,97 грн.

Позивач зазначив, що 27.07.2020 згідно з платіжним дорученням № 210 на виконання своїх зобов`язань за Договором оплатив Постачальнику кошти в розмірі 100 302,97 грн.

Товар відповідно до умов Договору відповідач не поставив.

06 квітня 2021 року позивач надіслав Постачальнику претензію № 1 з вимогою повернути грошові коштів в розмірі 100 302,97 грн та повідомив про відмову від Договору поставки обладнання № 2020-122 від 24.07.2019.

У визначені домовленостями сторін строки відповідач товар не поставив, кошти не повернув, чим порушив права позивача, внаслідок чого і виник спір.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити частково з таких підстав.

Предметом спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати, сплаченої позивачем (замовником) за договором поставки, у зв`язку з тим, що товар не був поставлений, а також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України - 8 726,35 грн інфляційних втрат та 2 192,92 грн - 3 % річних.

Із матеріалів справи вбачається та відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, що сторони уклали договір поставки, позивач сплатив відповідачу за товар 100 302,97 грн, а останній товар не поставив, кошти не повернув.

Не містять матеріали справи й належних та допустимих доказів спростування правомірності правочину.

Спірні правовідносини сторін виникли з укладеного між ними Договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.19 у справі № 912/2275/17.

Приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення з відповідача 100 302,97 грн суми попередньої оплати. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

За змістом ст. 599, 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 3 % річних та втрат від інфляції.

Відповідно до розрахунку позивача відповідач має сплатити втрати від інфляції за весь період прострочення вересень 2020 року - березень 2021 року в сумі 8 726,35 грн та три проценти річних від простроченої суми за період 29.08.2020 - 14.05.2021 в розмірі 2 192,92 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати і 3 % річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 905/978/17, від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат, 3 % річних за визначений позивачем період, суд встановив, що нарахування річних та інфляційних здійснено позивачем не вірно.

Беручи до уваги, що відповідач не виконував належним чином зобов`язання, здійснивши розрахунки самостійно за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга , суд зазначає, що позов в цій частині належить задовольнити частково: втрати від інфляції за період прострочення вересень 2020 року - березень 2021 року складають 7 978,37 грн, три проценти річних від простроченої суми за період 29.08.2020 - 14.05.2021 складають 2 132,40 грн.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору - 2 270,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу - 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

До позовної заяви долучено копію договору № 29/03/21/2 про надання адвокатом правової допомоги від 29.03.2021, укладеного позивачем (замовник) з Адвокатським бюро Масюк та Партнери (виконавець), за яким замовник доручив, а виконавець зобов`язався надати йому правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1).

У п. 2.1 цього договору сторони визначили обов`язки виконавця: виконавець бере на себе виконання роботи по наданню правової допомоги замовнику, яка полягає у представництві його інтересів в судах всіх інстанцій та юрисдикцій, органах державної виконавчої служби України з приводу повернення грошових коштів оплачених на поточний рахунок ТОВ Рефкул Інжиніринг ; підготовці позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, клопотань, заяв про збільшення та зменшення позовних вимог тощо; участі в судових засіданнях з приводу стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю Рефкул Інжиніринг грошових коштів; наданні консультацій та роз`яснень щодо застосування норм матеріального та процесуального права у вказаній справі.

Згідно з п. 4.1 договору замовник оплачує виконавцеві вартість послуг з надання правової допомоги за цим Договором в такому порядку: 5 000,00 грн аванс за підготовку та подання позовної заяви; п`ять відсотків від вартості отриманих від ТОВ Рефкул Інжиніринг грошових коштів в процесі претензійно-позовної роботи виконавця чи на стадії виконавчого провадження.

Згідно з п. 6.1 договору здача-приймання виконаних робіт по наданню правової допомоги за Договором здійснюється сторонами за результатами виконаного завдання, відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт.

До позовної заяви також долучено копію підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого їх печатками акту здачі-приймання виконаних послуг від 21.05.2021, відповідно до якого Адвокатське бюро Масюк та Партнери надало професійну правничу допомогу згідно з вищезазначеного договору в розмірі 5 000,00 грн; копію платіжного доручення № 260 від 29.03.2020, яким підтверджується оплата 5 000,00 грн за правову допомогу на користь АБ Масюк та Партнери . На підтвердження повноважень адвоката Масюка Михайла Володимировича долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 022 від 29.10.2013 та оригінал ордеру серії ЛВ № 112349 від 29.03.2021.

Надані позивачем докази надання професійної правничої допомоги у даній справі, та право передбачене ч. 8 ст. 129 ГПК України дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання правничої допомоги на відповідача в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору за подання позову в сумі 2 270,00 грн (судовий збір є мінімальним для вирішення даної категорії справ) відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, користуючись правом визначеним ч. 9 вказаної статті, судом також покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рефкул Інжиніринг (вул. Смілянська, 82. кв. 33, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 40787603) на користь Приватного підприємства ІКОР (вул. Дністерська, 13, кв. 7, м. Львів, 79035, код ЄДРПОУ 34307046) заборгованість за договором поставки обладнання № 2020-122 від 24.07.2019:

100 302,97 грн сплачених за товар,

7 978,37 грн - інфляційні втрати,

2 132,40 грн - 3 % річних

2 270,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору,

5 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Чевгуз