Ухвала

від 16.07.2021 по справі 712/7799/21

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження № 1кс/712/3980/21

Справа № 712/7799/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , заучастю слідчого ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання винесене в кримінальному провадженні №62021100030000021, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 та погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про проведення обшуку,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку у приміщеннях ДП «Підприємстьво Державної Кримінально-виконавчої служби України (№92), що розташовані: на відстані близько 2,5 км на південь від с. Старі Бабани, Уманського району, Черкаської області, на лівому схилі долини річки Ревуха, на земельній ділянці з кадастровим номером 7124387700:03:000:1809, що перебуває у державній власності та у користуванні Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)», посилаючись на те, що Третім слідчим відділом (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100030000021 від 21.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні досліджуються обставини незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення службовими особами ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№92)" ЄДРПОУ - 08681063, далі (ДП "Підприємство ДКВС України (№92)").

Відповідно до ст. 17 Кодексу України «Про надра» гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України № 59 від 27.01.1995 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» надання гірничого відводу оформлюється актом, а також надписом у верхньому правому куті копії топографічного плану. Акт складається у двох примірниках.

Один примірник акту і проекту гірничого відводу зберігається в органі, що його надав, інший протягом п`яти робочих днів надсилається підприємству чи громадянину, який подав заявку, поштовим відправленням або видається його представнику.

Відповідно до наявної інформації термін дії акту про надання гірничого відводу від 08.05.2013 №2527 скінчився 14 березня 2016 року, наступний акт про надання гірничого відводу отриманий службовими особами ДП "Підприємство ДКВС України (№92)" 3 травня 2018 року (акт №3328).

Однак, згідно статистичної звітності за формою 5-ГР та довідки підприємства від 13.03.2019 у 2016 році погашено запасів граніту 4,593 тис.м3 (видобуто гранітних блоків 1330 m3), у 2017 році погашено запасів граніту 4,82 тис.м3 (видобуто гранітних блоків 1169 m3).

Відповідно до переліку корисних копалин загальнодержавного значення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12 грудня 1994 року граніт віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.

Таким чином, незважаючи на вищезазначені вимоги законодавства службові особи ДП "Підприємство ДКВС України (№92)" не маючи відповідного акту на надання гірничого відводу у період з 14.03.2016 по 02.05.2018 здійснювали незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме граніту.

ДП "Підприємство ДКВС України (№92)" має юридичну адресу: Україна, 20330, Черкаська обл., Уманський р-н, село Старі Бабани, фактично знаходиться на відстані близько 2,5 км на південь від с. Старі Бабани, Уманського району, Черкаської області, на лівому схилі долини річки Ревуха. Вказане підприємство розташоване: на земельній ділянці з кадастровим номером 7124387700:03:000:1809, що перебуває у державній власності та у користуванні Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» - (код ЄДРПОУ 08564877).

Вказані обставини підтверджуються, доповідною запискою щодо виявленого злочину, листом Держпраці №4063/1/10.3-21 від 15.06.2021 з доданими до нього документами, листом Держпраці №4390/1/10.3-21 від 30.06.2021 з доданими до нього документами, актом перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) №024/02 від 22.05.2017, матеріалами виконаного доручення №134-11- 08вн від 15.07.2021.

На даний час в ході досудового розслідування виникла необхідність в отриманні документів, щодо отримання ДП "Підприємство ДКВС України (№92)" дозвільних документів на видобування корисних копалин, геологічної, маркшейдерської та іншої документації щодо видобування корисних копалин.

Враховуючи викладене, для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, з метою відшукання вищевказаних документів, виникла необхідність у проведенні обшуку у приміщеннях ДП "Підприємство ДКВС України (№92)", які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 7124387700:03:000:1809.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий суддя заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства та Конституцією України..

Статтею 30Конституції України,передбачено,що недопускається проникненнядо житлачи доіншого володінняособи,проведення вних оглядучи обшукуінакше якза вмотивованимрішенням суду.

У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Відповідно до вимог ст. 223 КПК Українипідставами для проведення слідчої дії є наявній достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Відповідно до ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно зі ст. 223 КПК України, підставами для проведення слідчої дії є наявній достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Статтею 234 КПК України, передбачено, що обшук проводиться на підставі ухвали слідчого суду з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також місце встановлення розшукуваних осіб. У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) підстави для обшуку; 5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; 6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу у фактичному володінні якої воно знаходиться; 7) речі, документи, або осіб, яких планується відшукати.

Згідно із ст.235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про: 1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; 2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; 3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала; 4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; 5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.

Аналізуючи вищевказані норми чинного кримінально-процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що обшук - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь злочину, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об`єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання.

Єдиною підставою для проведення цієї слідчої (розшукової) дії є винесена в порядку, встановленому КПК, ухвала слідчого судді, який може винести її лише на підставі звернення до нього процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження.Таке звернення має форму клопотання, яке готує слідчий, попередньо погоджуючи його з прокурором, чи прокурор, відобразивши в ньому обов`язково необхідні дані визначені ч. 3 ст. 234 КПК України.

Доводи клопотання повинні бути належним чином обґрунтовані і підтверджені доданими до нього оригіналами або копіями матеріалів кримінального провадження, а також витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджує факт подання клопотання в рамках конкретного провадження.

Обов`язок довести наявність достатніх для обшуку підстав покладається на слідчого, прокурора, який звернувся до слідчого судді з клопотанням. Ступінь обґрунтованості таких підстав визначається в кожному конкретному випадку.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи, або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Відповідно до ч. 5ст. 236 КПК України, обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

В судовому засіданні встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100030000021 від 21.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, де досліджуються обставини незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення службовими особами ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№92)" ЄДРПОУ - 08681063, далі (ДП "Підприємство ДКВС України (№92)").

Крім того, відповідно до наявної інформації термін дії акту про надання гірничого відводу від 08.05.2013 №2527 скінчився 14 березня 2016 року, наступний акт про надання гірничого відводу отриманий службовими особами ДП "Підприємство ДКВС України (№92)" 3 травня 2018 року (акт №3328).

Однак, згідно статистичної звітності за формою 5-ГР та довідки підприємства від 13.03.2019 у 2016 році погашено запасів граніту 4,593 тис.м3 (видобуто гранітних блоків 1330 m3), у 2017 році погашено запасів граніту 4,82 тис.м3 (видобуто гранітних блоків 1169 m3).

Відповідно до переліку корисних копалин загальнодержавного значення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12 грудня 1994 року граніт віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.

Таким чином, орган досудового розслідування, вважає, що незважаючи на вищезазначені вимоги законодавства службові особи ДП "Підприємство ДКВС України (№92)" не маючи відповідного акту на надання гірничого відводу у період з 14.03.2016 по 02.05.2018 здійснювали незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме граніту, тому звернувся з клопотанням про проведення обшуку для відшукання оригіналів документів пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

З досліджених матеріалів клопотання та пояснення слідчого не вбачаються, які підстави обумовлюють необхідність обшуку в ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№92)", з метою відшукання та вилучення документів та речей. Крім того, відсутні обґрунтування неможливості шляхом проведення інших слідчих дій: а саме шляхом витребування та отримання від підприємства речей та документів, або шляхом тимчасового доступу до речей довести ті обставини для досягнення мети кримінального провадження.

Згідно узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи - з метою належного виконання зазначеної вимоги слідчим суддям доцільно керуватись правовими позиціями ЄСПЛ. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні від 7липня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, крім документів, які стосуються справи, деяких особистих речей. ЄСПЛ зазначив, що відсутність вказівки на конкретну мету обшуку є порушенням ст. 6 Конвенції.

Аналогічна позиція ЄСПЛ міститься в рішенні від 15 липня 2003 року у справі «Ернст та інші проти Бельгії», де вказано, що ордер на проведення обшуку не містив інформації щодо мети проведення обшуку та про предмети, що підлягають вилученню. Таким чином, слідчих було наділено широкими повноваженнями, обшуки не були пропорційними.

Невиконання вимог про законність, обґрунтованість та вмотивованість рішення слідчого судді тягне за собою визнання обшуку незаконним, та розглядається Європейським судом з прав людини як порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене та з метою недопущення порушень ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, клопотання слідчого про проведення обшуку по вищевказаному кримінальному провадженню, задоволенню не підлягає, оскільки внесено без передбачених діючим законодавством обґрунтувань.

За таких обставин, з огляду на обставини, якими клопотання обґрунтовується і докази, якими підтверджується, не є достатньою підставою для обмеження права на недоторканність житла, іншого володіння особи та повагу до приватного життя, оскільки не є вочевидь необхідним заходом допустимим у демократичному суспільстві, з огляду на засади пропорційності втручання у захищені законом права та свободи людини, а проведення обшуку в даному випадку не є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування.

Оцінюючи матеріали клопотання та надані слідчим пояснення, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не доведено ту обставину, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 234-235, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Слідчому третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про проведення обшуку відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_6

Повний текст ухвали буде проголошено 20 липня 2021 року.