Номер провадження: 22-ц/813/5627/21
Номер справи місцевого суду: 522/8406/18
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.
Доповідач Гірняк Л. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2021 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді - Гірняк Л.А.,
Суддів - Сегеди С.М., Цюри Т.В.
За участю секретаря - Ющак А.Ю.,
Представника позивача - ОСОБА_1 ,
Представника відповідача - Бутрик А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області про стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
ПРОЦЕДУРА:
Короткий зміст позовної заяви:
15.05.2018 року до суду надійшла позовна заява від ОСОБА_2 , в якому позивач просив стягнути з державного бюджету за рахунок коштів Головного управління ДФС в Одеській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС в Одеській області (відповідач 1) через Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області (відповідач 2) на свою користь відшкодування моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн.
12.07.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позов від Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, за яким відповідач 2 просив відмовити у позові, оскільки позивач не обґрунтував доказами факт заподіяння моральних страждань і розрахунок є необґрунтований.
23.07.2018 року в електронному вигляді, а 24.07.2018 року в паперовому вигляді до суду надійшов відзив на позов від Головного управління ДПС в Одеській області, згідно з яким відповідач 1 просив відмовити у задоволені позову, оскільки позивачем не надано доказів що на нього здійснювався тиск та на відсутність доказів моральної шкоди.
Короткий зміст судового рішення першої інстанції:
Рішенням від 02 липня 2019 року Приморським районним судом м. Одеси позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто із Державного бюджету України за рахунок коштів Головного управління ДПС в Одеській області через Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.
Короткий зміст апеляційної скарги:
29.07.2019 року до суду надійшла апеляційна скарга від Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року та ухвалити нове, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
14.08.2019 року до суду надійшла апеляційна скарга від Головного управління ДПС в Одеській області, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, також просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року та ухвалити нове, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
24.10.2019 року на електрону адресу суду надійшов відзив на вищезазначені апеляційні скарги від представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , в якому адвокат просить залишити без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року, а апеляційні скарги відповідачів - без задоволення.
08.07.2021 року до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_2 24.11.2020 року.
АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) СТОРІН:
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач 2 посилається на постанову Верховного Суду від 01.08.2018 року по справі № 520/4116/16-ц та вказує, що Головне управління ДПС в Одеській області самостійно несе відповідальність за своїми зобов`язаннями, тому будь-які виплати, зокрема завдана моральна шкода, повинна відшкодовуватись з рахунків таких органів.
Зазначає, що позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між діями державних органів та тяжкими фізичними та моральними стражданнями, а також не доведено протиправності діяння Головного управління ДПС в Одеській області.
В свою чергу відповідач 1 в своїй апеляційній скарзі зазначає, що податкове повідомлення - рішення № 0007101406 від 03 квітня 2017 року виносилось не відносно ОСОБА_2 , а юридичної особи - Концерну Веселка .
Позивач у відзиві вказує, погіршення стану здоров`я підтверджується наданою до суду медичною документацією та висновком судово-психологічної експертизи, з яким погодився районний суд.
Зазначає, що співставність наслідків застосованої штрафної санкції до юридичної особи Концерн Веселка та погіршення самопочуття позивача є переконливим та доведеним у суді першої інстанції.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ:
Судом встановлено, що Головним Управлінням ДПС в Одеській області на підставі Наказу № 500 від 01.03.2017 р. Про проведення фактичної перевірки Концерну Веселка код ЄДРПОУ 20960067 була проведена фактична перевірка Нового ринку , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті проведення перевірки складено Акт від 22.03.2017р. № 129/15/53/РРО/20960067, де зазначено про виявлення порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті 5 країні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2014 року №637 (із змінами та доповненнями), а саме п.2.6 вищезазначеного Положення.
З вищезазначеним актом Концерн Веселка не погодився та надав до нього заперечення відповідно до вимог чинного законодавства України. Головне Управління ДПС в Одеській області не прийняло до уваги заперечень позивача та прийняло на підставі вищезазначеного Акту перевірки податкове повідомлення - рішення за № 0007101406 від 03 квітня 2017 року, яким до Концерну Веселка було застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 220 000 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, Концерн Веселка звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення за № 0007101406 від 13.04.2017 р.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 року у справі № 815/2475/17 адміністративний позов Концерну Веселка до Головного Управління ДПС в Одеській області було задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0007101406 від 3 квітня 2017 р.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 року у справі № 815/2475/17 апеляційну скаргу Головного Управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 р. - без змін.
Головне Управління ДПС в Одеській області звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, проте ухвалою по справі №815/2475/17 від 25.09.2017р. скаргу залишено без руху та від 18.10.2017 р. у відкритті провадження було відмовлено через не усунення недоліків, а саме: несплати судового збору.
Згодом Головне Управління ДПС в Одеській області подало касаційні скарги до Верховного Суду, ухвалою від 28.12.2017 року скаргу було залишено без руху, ухвалою від 29.01.2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження, ухвалою від та 23.08.2018 року знову відмовлено у відкритті касаційного провадження.
До суду 18.01.2019 року з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок №18-2934 від 11.01.2019 року, в якому зазначено: 1) факт винесення Головним управлінням ДПС в Одеській області протиправного податкового повідомлення-рішення №007101406 від 13.04.2017 року спричинив зміни в емоційному стані ОСОБА_2 та є психотравмувальним для нього; 2) ОСОБА_2 спричинені страждання (моральна шкода) внаслідок винесення Головним управлінням ДПС в Одеській області протиправного податкового повідомлення-рішення №007101406 від 13.04.2017р.; 3) Попередній орієнтований розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_2 страждання (моральну шкоду) за умови винесення Головним управлінням ДПС в Одеській області протиправного податкового повідомлення-рішення №007101406 від 13.04.2017р. складає від 200 000 (двохсот тисяч) до 220 000 (двохсот двадцяти тисяч) гривень.
Відповідно до свідоцтва про настання смерті та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 62904380, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Задовольняючи вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, районний суд виходив доведення позивачем спричинення йому неправомірними діями Головного управління ДПС в Одеській області моральної шкоди, та розміру такої шкоди.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
За правилами ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів законом покладено на сторону, яка посилається на певні обставини.
За роз`ясненнями, викладеними у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до п. 10.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції України судам слід мати на увазі, що при встановлені факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових, при здійсненні ними своїх повноважень, вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльності органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж, відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.
Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно ст. 110 ЦПК України , висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Судова колегія критично оцінює висновок експерта з урахуванням того, що позивач був поновлений у своїх правах через два місяці після винесення протиправного податкового повідомлення-рішення № 0007101406 від 3 квітня 2017 року.
З огляду на наведене судова колегія вважає, що районний суд дійшов неправильного висновку про доведення позивачем спричинення йому неправомірними діями Головного управління ДПС в Одеській області моральної шкоди, та розміру такої шкоди, а тому судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України , судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно п. 7 ч. 1. Ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Постанова Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вказує, що процесуальне правонаступництво за вимогою про відшкодування моральної шкоди не допускається.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому судова колегія приходить до висновку про закриття провадження по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259 , 260 , 352 , 353 , 367 , 368 , 374 , 377, 389 , 390 ЦПК України , судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області та Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 19.07.2021 року.
Судді Одеського апеляційного суду Л.А. Гірняк
С.М. Сегеда
Т.В. Цюра
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2021 |
Оприлюднено | 21.07.2021 |
Номер документу | 98439992 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Гірняк Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні