Ухвала

від 20.07.2021 по справі 757/37835/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37835/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді від 01.03.2021року у кримінальному провадженні №42017030000000333,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді від 01.03.2021 року у кримінальному провадженні №42017030000000333.

Заявник вказує на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 01.03.2021 у справі № 757/9772/21-к задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на транспортні засобиу кримінальному провадженні №42017030000000333, зокрема, на транспортний засіб WMAN13ZZXDY288853, номер та серія знака НОМЕР_1 , який на праві власності належав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В даному кримінальному провадженні, як зазначає прокурор у своєму клопотанні, здобуто фактичні дані, які свідчать про участь в злочинній схемі службових осіб приватного підприємства "ABTOІМПОРТГРУП" (код ЄДРПОУ 40308168), які в період часу з 2017 по 2020 роки, за сприяння службових осіб Волинської та Рівненської (теперішня Поліська) митниць Державної митної служби України».

Водночас, ОСОБА_6 не мала жодного відношення до кримінального провадження №42017030000000333 від 26.07.2017.

ОСОБА_6 є добросовісним набувачем майна, на яке слідчим суддею незаконно накладений арешт, оскільки транспортний засіб нею придбано 22.11.2017 у ПП «АВТОІПОРТГРУП», що підтверджується договором купівлі-продажу №278 та у подальшому, у відповідності до вимог чинного законодавства України, здійснено його реєстрацію у ТСЦ 6141 та отримано відповідне свідоцтво.

Також, заявник зазначає, що у кримінальному провадженні досліджуються протиправні дії службових осіб ПП «АВТОІМПОРТГРУП» саме під час розмитнення транспортних засобів , оскільки саме посадові особи вказаного підприємства подавали митним органам відповідні документи, які стали підставою для переміщення товарів через митний кордон України, та відповідно до вимог ч. 8 статті 264 Митного кодексу Українинесуть відповідальність за подання недостовірних відомостей.

Отже, щодо арештованого майна, що належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 відсутні будь-які підставі чи розумні підозри вважати, що воно є доказом злочину по кримінальному провадженню №42017030000000333. Померла громадянка та її спадкоємці не можуть нести відповідальність за злочин підозрюваних у кримінальному провадженні №42017030000000333, бо не мають будь-якого відношення до обставин кримінального провадження.

Таким чином, вільне користування, володіння та розпорядження вказаним майном не призведе до втрати або будь-якого пошкодження доказів (майна) та настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню №42017030000000333. А лише порушує законні права та інтереси спадкоємців власника майна.

У судове засідання представник заявника не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, підтримує клопотання та просить його задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 4ст.107КПК України не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив,слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42017030000000333, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205-1 України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 01.03.2021 у справі № 757/9772/21-к задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на транспортні засоби, зокрема, на транспортний засіб НОМЕР_2 , номер та серія знака НОМЕР_1 , який на праві власності належав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Метою накладення арешту було збереження речових доказів.

Як визначено ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності дост. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зокрема при вирішенні питання про арешт майна у відповідностіКПК Українислідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказуються на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «ІатрідіспротиГреції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонротпротии Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішеннявід 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчим суддею встановлено, що арешт накладено на майно іншої особи, яка не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, з урахуванням позиції прокурора, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючисьст.ст.170-175,309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.03.2021 (по справі №757/9772/21-к) у кримінальному провадженні №42017030000000333, в частині арешту транспортного засобу MAN TGL 8.220, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі шляхом скасування заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1