Ухвала

від 21.07.2021 по справі 520/1431/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/1431/13-ц

Провадження № 4-с/947/62/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі - Намазовій К.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) , за участю стягувача - уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Фідобанк Білої І.В., суд -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2021 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до Приморського районного суду м.Одеси зі скаргою, в якій просить визнати бездіяльність державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо зняття арешту майна та коштів боржника неправомірними; скасувати постанову Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. від 25.05.2018 року щодо накладення арешту на майно боржника - ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ), накладеного в рамках виконавчого провадження № 55199422 у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа № 520/1431/13-ц, виданого Київським районним судом м.Одеси 09.02.2017 року щодо стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованості за кредитом у сумі 133021,90 грн.; скасувати постанову Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. від 29.01.2019 року щодо арешту коштів боржника - ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ), накладеного в рамках виконавчого провадження № 55199422 у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа № 520/1431/13-ц, виданого Київським районним судом м.Одеси 09.02.2017 року щодо стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованості за кредитом у сумі 133021,90 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 29.03.2021 року прийнято до розгляду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі стягувача уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Фідобанк Білої І.В.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 24.05.2021 року передано цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участі стягувача уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Фідобанк БілоїІ.В. до Київського районного суду м.Одеси за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 року вищевказана справа передана судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 24.06.2021 року вказана скарга була прийнята до провадження та призначено судове засідання на 08.07.2021 року.

06.07.2021 року представником заявника подано заяву про збільшення вимог, зокрема просить доповнити скаргу вимогами про звільнення майна та грошових коштів боржника з під арешту.

Заявник ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

До судового засідання представник заявника - адвокат Михайленко М.М. не з`явилась, через канцелярію суду надала письмову заяву, якою вимоги скарги підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити, розгляд справи провести за її відсутності.

До судового засідання Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Фідобанк Біла І.В. не з`явилась, належним чином повідомлялась, причини неявки суду невідомі.

До судового засідання державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ст.450 ЦПК України - скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю усіх сторін, проте неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлено, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлено, що вказана скарга надійшла до Приморського районного суду м.Одеси 26.03.2021 року, усі учасники виконавчого процесу належним чином повідомлялись, однак на протязі фактично чотирьох місяців, будь яких заперечень або письмових пояснень з боку стягувача або виконавчої служби, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи, або слухання справи за їх відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд вважає, що наявні в матералах справи докази є достатніми для розгляду справи по суті за відсутністю учасників процесу, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

Дослідивши матеріали цивільної справи по даній скарзі та матеріали цивільної справи № 520/1431/13-ц, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Судом встановлено, що 02.11.2015 року Київським районним судом м.Одеси було ухвалено рішення по справі №520/1431/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Класик , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Класик , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ІПН: НОМЕР_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Класик ІПН: 32146671, МФО 328726, ЄДРПОУ 32146671, р/р НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_4 на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , МФО 380236, ЄДОПОУ 34047020, заборгованість за кредитним договором 205 787 (двісті п`ять тисяч сімсот вісімдесят сім) гривень 14 (чотирнадцять) копійок. Стягнуто з ОСОБА_4 , ІПН: НОМЕР_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Класик ІПН: 32146671, МФО 328726, ЄДРПОУ 32146671, р/р НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_4 на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , МФО 380236, ЄДОПОУ 34047020, судові витрати у розмірі по 685 (шістсот вісімдесят п`ять) гривень 96 (дев`яноста шість) копійок з кожного.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30.05.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.11.2015 року скасовано. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 ІПН: НОМЕР_5 , ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_4 на користь ПАТ Дельта Банк . НОМЕР_6 ,ЄДОПОУ 34047020 заборгованість за кредитом в сумі 133 021,90 грн.. Стягнуто з ОСОБА_4 ІПН: НОМЕР_5 , ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_4 на користь ПАТ Дельта Банк . НОМЕР_6 ,ЄДОПОУ 34047020 судові витрати по 685 грн.96 коп. з кожного.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.12.2016 року виправлено описку у резолютивній частині рішення апеляційного суду Одеської області від 30.05.2016 року у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.11.2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Класик , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши у резолютивній частині рішення суду апеляційної інстанції замість помилково зазначеного по-батькові ОСОБА_3 , а саме вказано у (3 та 4 абзаци) ОСОБА_4 , правильним вважати ОСОБА_3 . А також виправити в рішенні допущену описку і ІПН ОСОБА_3 замість НОМЕР_5 правильним вважати НОМЕР_2 .

09.02.2017 року на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 02.11.2016 року, яке набрало законної сили 30.05.2016 року було видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ТОВ Класик та ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк кредитної заборгованості в сумі 133021,90 грн./а.с.8/

Відповідно до ст.26 Закону України Про виконавче провадження врегульовано початок примусового виконання рішення, зокрема виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

27.09.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Хлєбниковим О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_3 /а.с.9/

15.11.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Хлєбниковим О.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України Про виконавче провадження щодо стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованості за кредитом у сумі 133021,90 грн., оскільки вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі./а.с.10/

Крім того, одночасно у вказаній постанові вирішено питання про зняття арешту з майна та арешту з коштів боржника ОСОБА_3 .

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їх права чи свободи.

У частині першій статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється упозовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.5 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Із матеріалів справи слідує, що заявник ОСОБА_1 був стороною виконавчого провадження, заперечення проти арешту (опису) майна, не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, а тому скаргу слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України .

В судовому засіданні встановлено, що у провадженні державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. перебувало виконавче провадження № 55199422 з примусового виконання виконавчого листа № 520/1431/13-ц виданого на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 09.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк кредитної заборгованості в сумі 133021,90 грн., що вбачається із постанови державного виконавця Крецул В.А. від 20.11.2017 року про відкриття виконавчого провадження./а.с.11/.

25.05.2018 року постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 55199422 /а.с.14/.

29.01.2019 року постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 55199422 /а.с.14/.

24.02.2021 року представником боржника ОСОБА_1 - адвокатом Михайленко М.М. було направлено письмову заяву про зняття арештів на адресу Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області державному виконавцю Крецул В.А., якою було зазначено про те, що у провадженні Другого Приморського відділу державної виконавчої служби, так і у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Хлєбнікова О.В. перебувало виконавче провадження за тотожним виконавчим листом № 520/1421/13-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованості за кредитом у сумі 133021,90 грн. У зв`язку з повним виконанням вимог виконавчого документу, приватним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття арештів з майна та коштів. Тому, представник боржника ОСОБА_1 просила скасувати арешт майна боржника ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчого провадження № 55199422, у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа №520/1431/13-ц, виданого Київським районним судом м.Одеси від 09.02.2017 року.

Проте, будь-якої відповіді на письмову заяву представника боржника від Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області не надійшло, питання щодо зняття арештів не вирішено.

Відповідно Інформаційної довідки про виконавче провадження та його стан, вбачається, що виконавче провадження № 55199422 завершено на підставі постанови державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. від 26.06.2019 року щодо стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 133021,90 грн. Підставою повернення виконавчого документу стягувачеві зазначено п.4 ч.1 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження - стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Доказом щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення суду на користь стягувача, свідчить той факт, що підставою повернення виконавчого документу зазначено наступне - стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій, тобто заінтересованості в боргових зобов`язань за цим виконавчим провадженням не заявляє.

Разом з тим, судом з`ясовано, що на даний час продовжують свою дію постанови державного виконавця щодо накладення арешту на майно та грошові кошти боржника ОСОБА_1 .

Однак, суд вважає, що державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, оскільки завершення виконавчого провадження з підстав п.4 ч.1 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження не передбачає зняття арешту з майна боржника.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02.06.2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) , який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Положеннями статті 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на державних виконавців, які визначені Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Зокрема, відповідно до частини першої статті 11 Закону № 1404-VIII, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом , в тому числі, встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи.

Водночас, норми Закону № 1404-VIII містять комплекс дій обов`язкового характеру, які повинен вчиняти державний виконавець в процесі виконання рішення. Одним із його заходів є звернення стягнення на майно боржника, яке відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1404-VIII полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до статті 10 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з вимогами статті 56 Закону № 1404-VIII, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також проведенням опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку. Отже, як закінчення виконавчого провадження, так саме повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. При цьому, підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, передбачені ч.4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження .

Зокрема, арешт знімається в разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження ).

Таким чином, судом встановлено, що на все майно належне заявнику ОСОБА_1 накладено арешт, який продовжує діяти до теперішнього часу; на час розгляду справи заборгованість ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження про стягнення за рішенням Київського районного суду м.Одеси на користь ПАТ Дельта Банк у сумі 133021,90. грн не існує; інших незавершених виконавчих проваджень, які б обумовлювали необхідність існування накладеного на майно арешту, не існує, внаслідок чого самостійне скасування виконавцем арешту є неможливим; вимоги скарги про зобов`язання зняти арешт з майна є неможливими без скасування постанови про накладення арешту на нерухоме майно.

За встановлених обставин, суд вважає, що наведені обставини свідчать, що існування арешту майна заявника при визнанні державним виконавцем факту завершення виконавчого провадження відносно заявника порушує саму мету застосування відповідної процедури. Так, наразі, механізм забезпечення виконання рішення існує, проте провадження в рамках якого його було застосовано - завершено, а від так скарга в межах вимог ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.451 ЦПК України - за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу, якою у разі обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує усунути порушення, а якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи з аналізу діючого законодавства, із матеріалів скарги суд не вбачає у діях

державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. бездіяльності щодо не зняття арешту з нерухомого майна належного боржнику ОСОБА_1 , тому задовольняє скаргу частково.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 76, 80, 89, 120-127, 259-261, 447-452, 353 ЦПК України , Законом України "Про виконавче провадження" , суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо зняття арешту майна та коштів боржника - задовольнити частково.

Звільнити з під арешту майно боржника - ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання - АДРЕСА_2 /, накладеного в рамках виконавчого провадження № 55199422 у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа № 520/1431/13-ц виданого Київським районним судом м.Одеси 09.02.2017 року щодо стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованості за кредитом у сумі 133021,90 грн., який накладено постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. від 25.05.2018 року, скасувавши її.

Звільнити з під арешту кошти боржника - ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання - АДРЕСА_2 /, накладеного в рамках виконавчого провадження № 55199422 у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа № 520/1431/13-ц виданого Київським районним судом м.Одеси 09.02.2017 року щодо стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованості за кредитом у сумі 133021,90 грн., який накладено постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Крецул В.А. від 29.01.2019 року, скасувавши її.

В решті вимог скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.07.2021 року.

Суддя Гниличенко М. В.