Рішення

від 15.07.2021 по справі 912/1440/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 рокуСправа № 912/1440/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/1440/21 від 18.05.2021

за позовом Фермерського господарства "Агротоп" (далі - ФГ "Агротоп"), код ЄДР 39302262, с. Варварівка, Долинський р-н, Кіровоградська обл., 28510

до відповідача: Гурівської сільської ради, код ЄДР 04365661, с. Гурівка, Долинський р-н, Кіровоградська обл., 28540

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - гр. ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ), РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про визнання права оренди

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брали;

від третьої особи - участі не брав.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ФГ "Агротоп" до Гурівської сільської ради про визнання права оренди земельної ділянки загальною площею - 42,8043 га, в тому числі рілля 42,8043 га, кадастровий номер 3521981300:02:000:9033, яка розташована на території Варварівської сільської ради, Долинського району, Кіровоградської області, яке виникло на підставі договору оренди землі укладеного 08 липня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що земельна ділянка загальною площею - 42,8043 га, в тому числі рілля 42,8043 га, кадастровий номер 3521981300:02:000:9033 передана в оренду ОСОБА_1 на підставі Договору оренди землі від 08.07.2014 для ведення фермерського господарства. Після укладення договору оренди, 14.07.2014 ОСОБА_1 створено ФГ "Агротоп", яке використовує таку земельну ділянку на праві оренди та здійснює права та обов`язки за вищевказаним договором оренди земельної ділянки.

Ухвалою від 18.05.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1440/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 15.06.2021 - 15:00. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача гр. ОСОБА_1 , як особу, якій надавалась земельна ділянка в оренду для створення фермерського господарства. Визначив учасникам справи строки для подання заяв по суті.

03.06.2021 до суду надійшли такі документи:

- лист №10-21 від 25.05.2021 Гурівської сільської ради, у якому міститься клопотання про розгляд справи без участі Гурівської сільської ради, вирішення питання про задоволення позовних вимог відповідач залишає на розсуд суду;

- заява №б/н від 02.06.2021 позивача з доказами вручення позову з додатками третій особі;

- заява №б/н від 02.06.2021 ОСОБА_1 , у якій третя особа просить слухати справи без його участі, щодо задоволення позову не заперечує.

Ухвалою від 15.06.2021 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/1440/21 до судового розгляду по суті на 15.07.2021 - 12:10 год.

14.07.2021 позивачем подано до суду письмові пояснення №б/н від 14.07.2021, за змістом яких вважає, що обраний спосіб захисту свого порушеного права є правомірним та відповідає доводам позовної заяви.

Сторони та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

15.07.2021 суд розпочав розгляд справи по суті.

Дослідивши всі матеріали справи, господарський суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин сторін.

03.07.2014 наказом Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області за №11-587/14-14-СГ гр. ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою та надано в оренду строком на 15 років земельну ділянку загальною площею 42,8043 га ріллі, кадастровий номер 3521981300:02:000:9033 за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі для ведення фермерського господарства (код класифікатора видів цільового призначення земель 01.02), розташовану на території Долинського району Варварівської сільської ради (за межами населеного пункту). (а.с. 7)

08.07.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області (далі - Орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (далі - Орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець, на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області від 03.07.2014 №11-587/14-14-СГ надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 42,8043 га ріллі, кадастровий №3521981300:02:000:9033, для ведення фермерського господарства, з земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, розташовану на території Кіровоградської області Долинського району Варварівської сільської ради (за межами населених пунктів). (далі - Договір, а.с. 8-10)

Згідно з п. 8. Договору даний договір укладено терміном на 15 (п`ятнадцять) років (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь).

Орендна плата вноситься орендарем у сумі, що становить 41 722,97 грн за рік до затвердження нормативної грошової оцінки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" з урахуванням пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. (п. 9. Договору)

В п. 44. Договору передбачено, що цей договір набирає чинності після державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Договір підписано сторонами та скріплено печаткою Орендодавця.

Орендодавець передав, а Орендар прийняв зазначену земельну ділянку, про що свідчить акт приймання - передачі об`єкта оренди. (а.с. 15)

Договір зареєстрований 09.07.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 6281506.

01.07.2014 створено ФГ "Агротоп", засновниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується статутом ФГ "Агротоп", затвердженого зборами засновників господарства - протокол №1 від 01.07.2014. (а.с. 64-69)

14.07.2014 ФГ "Агротоп" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 14241020000000695. (а.с. 62)

Керівником (головою) ФГ "Агротоп" призначено з 14.07.2014 ОСОБА_2 згідно з наказом №1 від 14.07.2014. (а.с. 63)

Рішенням від 25.05.2017 у цивільній справі №388/1103/16-ц за позовом Заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 , за участю третьої особи - ФГ "Агротоп" про визнання наказів та договорів оренди землі недійсними, повернення земельних ділянок у володіння держави, Долинський районний суд Кіровоградської області задовольнив позов, зокрема, визнав незаконним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-587/14-14-СГ від 03.07.2014, визнав недійсним договір оренди землі від 09.07.2014, номер запису про інше речове право: 6281506 та зобов`язав ОСОБА_1 повернути Головному управлінню Держегеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 42,8043 га шляхом укладення акта приймання - передачі.

Ухвалою від 18.09.2017 у справі №388/1103/16-ц Апеляційний суд Кіровоградської області відхилив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишив без змін рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25.05.2017.

Постановою від 12.12.2018 у справі №388/1103/16-ц Велика Палата Верховного суду задовольнила касаційну скаргу ОСОБА_1 . Скасувала рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25.05.2017 та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 18.09.2017. Провадження у справі №388/1103/16-ц закрила, так як спір підлягав розгляду в порядку господарського судочинства.

Повторно зареєстровано за гр. ОСОБА_1 право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 29799271.

З відповіді Гурівської сільської ради №б/н і б/д на адвокатський запит №27/04 від 27.04.2021 випливає, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області передало, згідно акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 26.11.2020, зокрема, земельну ділянку загальною площею 42,8043 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3521981300:02:000:9033, яка розташована на території колишньої Варварівської сільської ради. (а.с. 59-60)

В той же час, у вказаній відповіді Гурівська сільська рада повідомила, що остання не визнає право користування земельною ділянкою площею 42,8043 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3521981300:02:000:9033, яка розташована на території колишньої Варварівської сільської ради за ФГ "Агротоп" на підставі договору оренди землі від 08.07.2014, з урахуванням його укладення між ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_1 у відповідності до положень Закону України "Про фермерське господарство" з метою створення ФГ "Агротоп".

Листом №352-02-09 від 28.04.2021 державним реєстратором Григор М. повідомлено про відсутність підстав для проведення державної реєстрації права оренди, зокрема, на земельну ділянку загальною площею 42,8043 га для ведення фермерського господарства за ФГ "Агротоп", оскільки з поданих документів не вбачається виникнення права оренди зазначеною земельною ділянкою за ФГ "Агротоп" та за гр. ОСОБА_1 (а.с. 61)

Викладені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство", у редакції, чинній на час державної реєстрації права оренди землі (далі - Закон), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Нормами ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону передбачено, що право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8 Закону).

Зі змісту положень ст. 12 Закону випливає, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

То ж фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку на цих ділянках, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі статтею 19 Закону, до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.

З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому, фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.

При цьому, можливість реалізації громадянином права здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Отже, враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 ГК України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17.

В силу наведених вище приписів законодавства, після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство з дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, та з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Така практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду.

Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц, від 21.11.2018 у справі №272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі №704/29/17-ц, 16.01.2019 у справі №695/1275/17 та у справі №483/1863/17, від 27.03.2019 у справі №574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 628/776/18.

Матеріалами справи підтверджено, що між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та гр. ОСОБА_1 укладено договір оренди спірної земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 заснував ФГ "Агротоп", яке зареєстроване 14.07.2014 як юридична особа у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на час державної реєстрації права оренди землі, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній на час державної реєстрації права оренди землі, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

В п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній на час державної реєстрації права оренди землі, передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права, а саме: право оренди земельної ділянки.

За змістом ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у відповідній редакції, державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

З наведених норм права випливає, що право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Отже, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону України "Про фермерське господарство" прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 (провадження № 12-21гс120).

Разом з тим, у відповіді №б/н та б/д Гурівська сільська рада повідомила, що остання не визнає право користування земельною ділянкою площею 42,8043 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3521981300:02:000:9033, яка розташована на території колишньої Варварівської сільської ради за ФГ "Агротоп" на підставі договору оренди землі від 08.07.2014, з урахуванням його укладення між ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_1 у відповідності до положень Закону України "Про фермерське господарство". (а.с. 60)

Отже, Гурівська сільська рада, якій передано у комунальну власність вказану земельну ділянку, не визнає право оренди ФГ "Агротоп" на зазначену земельну ділянку відповідно до договору оренди землі від 08.07.2014.

З матеріалів справи також випливає, що державним реєстратором листом №352-02-09 від 28.04.2021 повідомлено голову ФГ "Агротоп" про відсутність підстав для проведення державної реєстрації права оренди, зокрема, на земельну ділянку загальною площею 42,8043 га для ведення фермерського господарства за ФГ "Агротоп", оскільки з поданих документів не вбачається виникнення права оренди зазначеною земельною ділянкою за ФГ "Агротоп" та за гр. ОСОБА_1 (а.с. 61)

Разом з тим, як зазначено Великою Палатою Верховного Суду, укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

З підстав вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ФГ "Агротоп" здійснило усі визначені законодавством та рекомендовані Верховним Судом дії, спрямовані для державної реєстрації речового права оренди на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні.

Проте, Гурівською сільською радою не визнано права оренди, а державним реєстратором відмовлено у здійсненні державної реєстрації речового права оренди на спірну земельну ділянку за ФГ "Агротоп".

Згідно із ч. 1 ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі", право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Поміж тим, вищенаведеними нормами Закону України "Про фермерське господарство" запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього за нормами Закону України "Про фермерське господарство" переходять права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі.

Також, редакція ст. 134 ЗК України, чинна на час укладення Договору, не передбачала продаж на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Отже, в цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, що обмежено ч. 1 ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі", а здійснюється встановлений нормами Закону України "Про фермерське господарство" перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу вищенаведених норм Закону України "Про фермерське господарство" та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №927/79/19 (провадження №12-21гс120).

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Частиною другої цієї статті встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження. (ч. 1 ст. 154 ЗК України)

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, Гурівська сільська рада не визнає право оренди ФГ "Агротоп" на спірну земельну ділянку, яка є предметом за договором від 08.07.2014.

Відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України. Частиною 2 цієї норми передбачені способи захисту прав та інтересів, одним з яких є визнання права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У розумінні приписів наведеної норми позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності у неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб`єктивного права особою. Такі позови подаються, зокрема, щодо визнання речових прав на майно.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №917/97/17.

Види речових прав на чуже майно передбачені статтею 395 ЦК України, одним з яких є право оренди, передбачене ЗК України та Законом України "Про оренду землі".

За приписами ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оскільки ФГ "Агротоп" заявляє про законне речове право на спірну земельну ділянку, тому в силу приписів статті 396 ЦК України має право на захист цього права.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини, орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право, зокрема, на усунення перешкод у користуванні нею. (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі")

Власник майна, згідно зі ст. 392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо, зокрема, це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Зі змісту ст. 392 ЦК України випливає, що позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності, у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів, наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, а метою подання позову про визнання права власності є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі щодо індивідуально визначеного майна.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до ст. 392 ЦК України є спір або невизнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18.02.2015 у справі №6-244цс15 та від 24.06.2015 у справі №6-318цс 15.

Отже, з аналізу норм ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" та ст. 392 ЦК України випливає, що позивач має право на подання позову про визнання права оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом, з урахуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду, стороною за договором оренди землі від 08.07.2014 є ФГ "Агротоп" з моменту його державної реєстрації як юридичної особи в силу закону.

Належність способу захисту - визнання права оренди підтверджується практикою Верховного Суду (напр. постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №193/11/17).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ФГ "Агротоп" заявлено обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вказана процесуальна норма не передбачає клопотання сторони про покладення/непокладення на іншу сторону судового збору, вона є імперативною, тому витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Водночас позивач, за відсутності бажання стягнути судовий збір з відповідача, має право не пред`являти до виконання наказ, виданий на виконання даного рішення.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством "Агротоп" (код ЄДРПОУ 39302262) право оренди земельної ділянки загальною площею - 42,8043 га, в тому числі рілля 42,8043 га, кадастровий номер 3521981300:02:000:9033, яка розташована на території Варварівської сільської ради, Долинського району, Кіровоградської області, яке виникло на підставі договору оренди землі укладеного 08 липня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та ОСОБА_1 .

Стягнути з Гурівської сільської ради (код ЄДР 04365661, с. Гурівка, Долинський р-н, Кіровоградська обл., 28540) на користь Фермерського господарства "Агротоп" (код ЄДР 39302262, с. Варварівка, Долинський р-н, Кіровоградська обл., 28510) 2270 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 21.07.2021.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.