Рішення
від 19.07.2021 по справі 916/1270/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1270/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «БЕЙО УКРАЇНА» (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Бориспільська, буд. 40, 42, ідентифікаційний код 35390512) до Фізичної особи-підприємця Колісника Геннадія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за Договором поставки від 18.01.2019 № 2018/123 у розмірі 79 304,00 грн., з якої 63 766,61 грн. - сума основного боргу, 3 942,76 грн. - пеня, 4 093,61 грн. - 3 % річних, 7 501,02 грн. - інфляційні втрати

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю БЕЙО УКРАЇНА (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Колісника Геннадія Анатолійовича (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 18.01.2019 № 2018/123 у розмірі 79 304,00 грн., з якої 63 766,61 грн. - сума основного боргу, 3 942,76 грн. - пеня, 4 093,61 грн. - 3 % річних, 7 501,02 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 251, 254, 526, 530, 536, 611, 625, 692, 1048 Цивільного кодексу України, статті 193, 231, 265 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов Договору поставки від 18.01.2019 № 2018/123 щодо оплати.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 24.05.2021 № 13507/21. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в :

18.01.2019 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки № 2018/123 (далі - Договір від 18.01.2019).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 18.01.2019 згідно з цим договором поставки постачальник (Позивач) зобов`язався поставити у зумовлені сторонами строки другій стороні - покупцеві (Відповідачу) насіння овочевих культур, виробництва Бейо-Заден Голандія, а покупець зобов`язався приймати зазначений товар і оплачувати його вартість на умовах встановлених цим договором. Поставки товару здійснюються постачальником окремими партіями на підставі затверджених сторонами специфікацій. Асортимент, номенклатура, кількість, ціна та характеристики товару для кожної окремої партії попередньо погоджуються сторонами на підставі замовлення покупця та виходячи з наявності товару на складі компанії-виробника товару й остаточно визначаються у відповідній специфікації. Кожна Специфікація підписується сторонами, додається до договору і є його невід`ємною частиною, а в разі її відсутності рахунку, видаткової накладної.

Згідно із пунктом 3.1 Договору від 18.01.2019 загальною сумою договору є сума всіх партій поставок товару в межах даного договору, що здійснюються на підставі затверджених сторонами Специфікацій (а у разі їх відсутності - у Видаткових накладних), в яких визначається ціна кожної окремої партії товару та кожного виду товару, та які є невід`ємними частинами даного договору.

Пунктами 4.1, 4.1.1 Договору від 18.01.2019 передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється окремо за кожну партію товару на підставі Рахунків-фактур виставлених постачальником у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника у наступному порядку: покупець зобов`язався оплатити 100 % (сто відсотків) ціни товару протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів від дня здійснення поставки згідно із пунктом 5.4 договору.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору від 18.01.2019 Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 78 958,80 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

35 192,16 грн. - від 18.01.2019 № 19-РН000101;

18 023,04 грн. - від 22.01.2019 № 19-РН000133;

2 708,16 грн. - від 04.04.2019 № 19-РН001066;

23 035,44 грн. - від 22.04.2019 № 19-РН001227.

Як випливає зі змісту позовної заяви Відповідачем частково сплачено за поставлений товар у розмірі 15 192,19 грн., а саме:

0,03 грн. - 18.01.2019;

10 000,00 грн. - 25.03.2019;

5 192,16 грн. - 08.04.2019.

Отже сума заборгованості Відповідача за поставлений за Договором від 18.01.2019 товар складає 63 766,61 грн.

Докази оплати Відповідачем заборгованості за Договором від 18.01.2019 у вищезазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із пунктом 7.3 Договору від 18.01.2019 у разі прострочення оплати товару визначених у пункті 4.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день простроченої заборгованості.

Отже сторони в Договорі від 18.01.2019 не передбачили більшій строк нарахування штрафних санкцій ніж шість місяців.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.1.1 Договору від 18.01.2019 передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється окремо за кожну партію товару на підставі Рахунків-фактур виставлених постачальником у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника у наступному порядку: покупець зобов`язався оплатити 100 % (сто відсотків) ціни товару протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів від дня здійснення поставки згідно із пунктом 5.4 договору.

Отже прострочення оплати за накладною від 18.01.2019 № 19-РН000101 починається з 08.02.2019, за накладною від 22.01.2019 № 19-РН000133 починається з 12.02.2019, за накладною від 04.04.2019 № 19-РН001066 починається з 25.04.2019, за накладною від 22.04.2019 № 19-РН001227 починається з 15.05.2019.

З огляду на наведене, кінець строку нарахування пені, з урахуванням частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, припадає за накладною від 18.01.2019 № 19-РН000101 на 08.08.2019, за накладною від 22.01.2019 № 19-РН000133 на 12.08.2019, за накладною від 04.04.2019 № 19-РН001066 на 25.10.2019, за накладною від 22.04.2019 № 19-РН001227 на 15.11.2019.

А відтак, неправомірним є нарахування пені Позивачем у період з 27.10.2020 по 26.04.2021.

Враховуючи викладене не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 3 942,76 грн. з вищевказаних підстав.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за Договором від 18.01.2019 за періоди з 08.02.2019 по 26.04.2021 складають суму у розмірі 4 046,44 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 35 192.13 08.02.2019 - 24.03.2019 45 3 % 130.16 25 192.13 25.03.2019 - 07.04.2019 14 3 % 28.99 19 999.97 08.04.2019 - 26.04.2021 750 3 % 1231.23 18 023.04 15.03.2019 - 26.04.2021 774 3 % 1145.08 2 708.16 25.04.2019 - 26.04.2021 733 3 % 162.93 23 035.44 15.05.2019 - 26.04.2021 713 3 % 1348.05 Всього: 4 046,44

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 4 046,44 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 47,17 грн. (4 093,61 - 4 046,44 = 47,17) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором від 18.01.2019, за періоди з 08.02.2019 по 26.04.2021, складають суму в розмірі 7 894,80 грн., яка розраховується наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 08.02.2019 - 24.03.2019 35192.13 1.014 494.27 35686.40 08.04.2019 - 26.04.2021 19999.97 1.118 2353.62 22353.59 15.03.2019 - 26.04.2021 18023.04 1.128 2302.26 20325.30 25.04.2019 - 26.04.2021 2708.16 1.107 288.73 2996.89 15.05.2019 - 26.04.2021 23035.44 1.107 2455.92 25491.36 Всього: 7 894,80

Проте, оскільки Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 7 501,02 грн., задоволенню підлягає сума в межах позовних вимог.

На підставі викладеного суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 63 766,61 грн. - суми основного боргу, 4 046,44 грн. - 3 % річних, 7 501,02 грн. - інфляційних втрат.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193, частиною шостою статті 232, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 75, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колісника Геннадія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «БЕЙО УКРАЇНА» (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Бориспільська, буд. 40, 42, ідентифікаційний код 35390512) 63 766,61 грн. (шістдесят три тисячі сімсот шістдесят шість гривень 61 коп.) - суму основного боргу, 4 046,44 грн. (чотири тисячі сорок шість гривень 44 коп.) - 3 % річних, 7 501,02 грн. (сім тисяч п`ятсот одна гривня 02 коп.) - інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 155,82 грн. (дві тисячі сто п`ятдесят п`ять гривень 82 коп.).

3. Відмовити в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальності «БЕЙО УКРАЇНА» до Фізичної особи-підприємця Колісника Геннадія Анатолійовича в частині стягнення 3 942,76 грн. - пені та 47,17 грн. - 3 % річних.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено в нарадчій кімнаті 19 липня 2021 р.

Суддя Ю.А. Шаратов

Дата ухвалення рішення19.07.2021
Оприлюднено21.07.2021

Судовий реєстр по справі —916/1270/21

Рішення від 19.07.2021

Господарське

Господарський суд Одеської області

Шаратов Ю.А.

Ухвала від 17.05.2021

Господарське

Господарський суд Одеської області

Шаратов Ю.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні