Ухвала

від 19.07.2021 по справі 490/5631/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/5631/21

н\п 1-кс/490/3080/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19липня 2021року слідчийсуддя Центральногорайонного судум.Миколаєва ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,представника власникамайна - ОСОБА_4 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотаннядізнавача секторудізнання ВП№8Миколаївського РУПГУНП вМиколаївській області ОСОБА_5 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач звернулася до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із в.о. начальника Березанського відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотанням про накладення арешту на транспортні засоби, які знаходяться на території земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:01:000:0211, а саме: вантажний автомобіль марки Камаз, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; комбайн зернозбиральний марки Glaas Lexion-570C, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; комбайн зернозбиральний марки Glaas Tucano 470, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; комбайн зернозбиральний марки Glaas Tucano 470, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

В обґрунтування клопотання вказала, що перелічені транспортні засоби мають та містять на собі ознаки проведення робіт щодо збору урожаю, тобто є предметом вчинення кримінального правопорушення. Накладення арешту на них необхідно для забезпечення їх збереження як речових доказів, а також проведення експертного дослідження та подальших слідчих дій у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник власника майна заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положеннями ч.10ст.170КПК Українивизначено,що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, в провадженні сектору дізнання відділення поліції №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №42021152020000025 від 21.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття ПСП Фригат в особі директора ОСОБА_6 земельною ділянкою 4820955000:01:000:0211, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

09.07.2021 року за участю спеціаліста - геодезиста ДП Миколаївська районна філія центр ДЗК ОСОБА_7 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:01:000:0211, в ході якого було встановлено, що площа земельної ділянки 29,2634 га та фактично засіяно зерновою культурою 26,5659 га.

14.07.2021 року дізнавачем проведено огляд місця події вищевказаної земельної ділянки, в ході якого було виявлено проведення робіт щодо збору урожаю зернової культури пшениці та вилучено: вантажний автомобіль марки Камаз, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; комбайн зернозбиральний марки Glaas Lexion-570C, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; комбайн зернозбиральний марки Glaas Tucano 470, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; комбайн зернозбиральний марки Glaas Tucano 470, реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником яких є ПСП Фригат, які в подальшому визнано речовими доказами.

Разом з тим, на підставі даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, можна зробити висновок, що ПСП Фригат в даному кримінальному провадженні має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Відповідно до положень ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Таким чином, положеннями ст. 64-2 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна, яке належить третій особі, має право звернутися виключно прокурор.

Разом з тим, клопотання про арешт майна, належного ПСП Фригат, подано дізнавачем сектору дізнання ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Відповідно до вимог ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

З урахуванням того, що ПСП Фригат у даному кримінальному провадженні є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ставиться питання про арешт належних йому транспортних засобів, які були виявлені на земельній ділянці, яка згідно наданих в судовому засіданні документів орендується ПСП Фригат, прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання як накладення арешту на майно у права і свободи особи.

Відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для розгляду клопотання про арешт третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, поданого дізнавачем, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 64-2, 170-173, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Повний текст ухвали оголошено 21 липня 2021 року о 15 год. 00 хв.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8