Справа № 618/476/21
Провадження № 2/618/118/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2021 року
Дворічанський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Кучеренко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в cмт. Дворічна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі його представника - адвоката Курила Максима Ігоревича, до Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області, Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом ,
встановив:
ОСОБА_1 в особі його представника - адвоката Курила Максима Ігоревича звернувся до суду з позовом до Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області, Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом , обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 11 травня 2002 року ОСОБА_2 залишила заповіт, яким заповіла все майно ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 в Дворічанській державній нотаріальній конторі Харківської області на підставі заяви ОСОБА_1 заведено спадкову справу за № 37315619 від 20.09.2005, де спадщину прийняв лише він. Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ХР-09-00-002155, виданого 08.02.1999, реєстраційний № 44 ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка земельною площею 4,3157 га, за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Пісківської сільської ради Дворічанського району Харківської області. Вказану обставину підтверджує і лист відділу Держгеокадастру у Дворічанському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 03.09.2019 за № 31-20-0.23,17-899/108-19 вказуючи на те, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Пісківської сільської ради Дворічанського району Харківської області (ріллі 4,3157 га) за кадастровим номером 6321884500:04:000:0035, належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ХР-09-00-002155 від 08.02.1999, спадкоємцем якої є ОСОБА_1 . Спадкоємцями за законом померлої є: син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 . Спадкоємцем за заповітом померлої є онук ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини, про що надали відповідні заяви. 29 серпня 2019 року для реєстрації за собою права власності на вищевказану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі ОСОБА_1 отримав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ 0003658822019, в якому вказано, що вказана земельна ділянка значиться як державна форма власності на підставі розпорядження голови Дворічанської районної державної адміністрації в Харківській області від 31.03.2010 № 102. На підставі вище викладеного позивач вважає, що його права як спадкоємця порушені в зв`язку з чим він звернувся до суду та просив скасувати розпорядження голови Дворічанської районної державної адміністрації в Харківській області від 31.03.2010 № 102 та визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на вказану вище земельну ділянку.
Представник позивача - адвокат Курило М.І. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області Алексєєв О.І.в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій проси справу розглянути за відсутності їх представника.
Представник відповідача Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області Турбаба Г.Г. в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення, просила справу розглянути за відсутності представника селищної ради.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 від 19 листопада 1996 року (а.с. 7-8).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в сел. ст. Тополі Дворічанського району Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 29 березня 2005 року (а. с. 10).
З довідки, виданої Пісківською сільською радою Дворічанського району Харківської області від 02.09.2019 № 02-30/1016, вбачається, що ОСОБА_2 по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала і була зареєстрована у АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадкоємцями за заповітом є онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 14).
ОСОБА_6 не має наміру приймати спадщину після смерті ОСОБА_2 , в суд для поновлення строку для прийняття спадщини та поділу спадкового майна звертатися не буде, не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину іншим спадкоємцям , про що подала відповідну заяву, посвідчену нотаріусом Бєлгородського нотаріального округу Бєлгородської області 14.08.2017 (а.с. 15).
ОСОБА_3 не має наміру прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 ,в суд для поновлення строку для прийняття спадщини та поділу спадкового майна звертатися не буде, не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину іншим спадкоємцям, про що подав відповідну заяву, посвідчену нотаріусом Рякитянського нотаріального округу Бєлгородської області 13.03.2018 (а.с. 16).
Згідно заповіту, посвідченого 11.05.2002 секретарем Пісківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, ОСОБА_2 все своє майно заповіла ОСОБА_1 - позивачу по справі (а.с.60).
ОСОБА_2 08 лютого 1999 року видано державний акт на право приватної власності на землю серії ХР-09-00-002155, на підставі розпорядження Дворічанської райдержадміністрації від 21 грудня 1998 року № 376, їй передана у приватну власність земельна ділянка площею 4,32 га, яка розташована на території Пісківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 12).
Відповідно довідки виданої відділом у Дворічанському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.09.2019 за № 31-20-0.23,17-899/108-19, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Пісківської сільської ради (рілля - 4,3157 га), за кадастровим номером 6321884500:04:000:0035, належала ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ХР-09-00-002155, виданого 08.02.1999, реєстраційний № 44 (а. с. 13).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ- 0003658822019 від 29.08.2019, земельна ділянка, площею 4,3157 га, яка розташована на території Пісківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, кадастровий номер 6321884500:04:000:0035, значиться як державна форма власності на підставі рішення органу виконавчої влади розпорядження голови Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області від 31.03.2010 № 102 (а.с. 17).
Частина 1 ст. 55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.
Згідно з ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, повинен подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Разом із тим, Пленум Верховного Суду України у п. 16 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що при вирішенні спорів у зв`язку зі спадкуванням за заповітом суд повинен застосовувати правила глави 85 ЦК та враховувати, що заповідач, зокрема, має право:
1) призначити своїми спадкоємцями фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК);
2) без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, крім тих, які мають право на обов`язкову частку у спадщині; у разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність (ч.2, 3, 4 ст. 1235 ЦК);
3) охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати в майбутньому. Якщо він розподілив між спадкоємцями лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав (ч.1, 3 ст. 1236 ЦК);
4) зробити у заповіті заповідальний відказ, відказоодержувачами у якому можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом (ст. 1237 ЦК);
5) зобов`язати спадкоємців до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема, щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети (ст. 1240 ЦК);
6) обумовити виникнення права спадкування наявністю певної умови (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо), тобто скласти заповіт з умовою. Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства (ч. 2, 3 ст. 1242 ЦК);
7) установити сервітути щодо земельних ділянок, без зміни їх цільового призначення, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб (ст. 1246 ЦК);
Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила.
Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується на загальних підставах спадкоємцями за законом, до їх числа входять і ті спадкоємці відповідної черги за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах.
На підставі ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, право приватної власності є непорушним.
Частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян здійснюється шляхом визнання прав.
Таким чином, згідно зі ст. 1216 ЦК України, з дня відкриття спадщини право власності на земельну ділянку перейшло до позивача.
Тому за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 слід визнати право власності на земельну ділянку, загальною площею 4,3157 га, розташовану на території Дворічанської селищної ради (колишньої Пісківської сільської ради Дворічанського району) Куп`янського району Харківської області.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Визнання відповідачем Дворічанською селищною радою Куп`янського району Харківської області позову, не суперечить закону не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
При цьому, згідно вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України суд роз`яснює відповідачу Дворічанській селищній раді Куп`янського району Харківської області наслідки визнання позову, передбачені ч. 4 цієї статті.
Суд вважає, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів для задоволення його позовних вимог.
Відповідачем Куп`янською районною державною адміністрацією Харківської області всупереч вимог ст. ст. 11, 12, 13, 76-79 ЦПК України, належних та допустимих доказів наявності підстав для відмови у задоволенні позову не надано.
За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідачі визнали позов і не заперечували проти його задоволення, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , до Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області, юридична адреса: 63701, Харківська область, м. Куп`янськ, проспект Конституції, буд. 3, Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області, юридична адреса: 62702, Харківська область, Куп`янський (колишній Дворічанський) район, смт Дворічна, вул. Слобожанська, буд. 8, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Скасувати розпорядження голови Дворічанської районної державної адміністрації в Харківській області від 31.03.2010 № 102, відповідно до якого за державою зареєстровано право на приватну земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Пісківської сільської ради Дворічанського району Харківської області (ріллі - 4,3157 га), за кадастровим номером 6321884500:04:000:0035, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ХР-09-00-002155, виданого 08.02.1999, реєстраційний номер 44.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,3157 га, кадастровий номер 6321884500:04:000:0035, розташовану на території Дворічанської селищної ради (колишньої Пісківської сільської ради Дворічанського району) Куп`янського району Харківської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ХР-09-00-002155 від 08.02.1999, реєстраційний № 44, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Є.О. Бунін
Суд | Дворічанський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2021 |
Оприлюднено | 21.07.2021 |
Номер документу | 98456567 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дворічанський районний суд Харківської області
Бунін Є. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні