Ухвала

від 20.07.2021 по справі 420/12177/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12177/21

УХВАЛА

20 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст. 262 КАСУ (у письмовому провадженні) заяву представника позивача за вхід. №38721/21 від 19.07.2021 р. про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГА 50 до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення №3048 від 10.06.2021 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "ЛІГА-50", код ЄДРПОУ 32165920, критеріям ризиковості платника.

Ухвалою суду від 20.07.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

19.07.2021 року за вхід. № 38721/21 надійшла заява представника позивача (адвокат Москвітіна І.О.) про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення №3048 від 10.06.2021 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення ре єстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "ЛІГА-50", код ЄДРПОУ 32165920, критеріям ризиковості платника до набрання рішенням суду щодо його оскарження законної сили.

Заява обґрунтовано, наступним:

Щодо очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.

Відсутність у рішенні інформації, що стала підставою для висновку про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості, позбавила позивача можливості скористатися правом, передбаченим п.6 Порядку № 1165, на подання до ДПС інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості. Так, зазначена підстава не розкриває взагалі ніякої суті податкової інформації.

Оскаржуване рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області № 3048 від 10.06.2021 року прийнято відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п.6 Порядку №1165, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, нормативно-правовим актом встановлено безумовну зупинку реєстрації всіх податкових накладних платника податків у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, одним з яких є пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, який полягає в тому, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку тягне за собою однозначні правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключення податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих таким платником.

При цьому, такі наслідки створюють негативний характер, як для платника податків (оскільки процес реєстрації кожної податкової накладної ускладнюється необхідністю надання пояснень та документів щодо кожної поданої на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також необхідністю оскарження відмови у їх реєстрації), так і для контрагентів платника податків, які не матимуть можливості формувати податковий кредит за господарськими операціями з цим платником, що негативно відображатиметься на їх фінансовому стані (адже процес формування податкового кредиту невід`ємно пов`язаний із фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН). Також контрагенти самі несуть значні ризики отримати статус ризиковості, оскільки співпрацюють з ризиковим підприємством. Усі наведені обставини логічно і вочевидь відштовхують контрагентів позивача від співпраці.

Вважаємо рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області № 3048 від 10.06.2021 про віднесення позивача до переліку ризикових платників вочевидь протиправним, оскільки щодо позивача відсутні будь-які підстави та відомості, які б свідчили про його відповідність критеріям, визначеним у п.1 - 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Позивач є платником податку на додану вартість, ІНН - 321659215238. Господарською діяльністю позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Пшениця, яка була продана контрагентам вирощена позивачем у 2020 році. На підтвердження вказаних обставин позивачем було подано до комісії достатній перелік документів, що підтверджують наявність земель, техніки, врожаю, приміщень та іншого.

Вважаємо, що необґрунтоване віднесення позивача до категорії ризикових шкодить його ділової репутації, та що в умовах жорсткої конкуренції на ринку покупці віддають перевагу конкурентам, які своєчасно реєструють податкові накладні та не мають статусу ризиковості .

Припинення господарських відносин з контрагентами поставить позивача у скрутне фінансове становище, оскільки, як наслідок у позивача неминуче буде падіння продажів власно вирощеного врожаю та неотримання очікуваних доходів. При цьому, відновлення господарських зв`язків надалі може бути ускладнено у зв`язку із тим, що контрагенти позивача можуть змінити постачальників, які не визнані податковим органом таким, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, і мають можливість здійснювати реєстрацію податкових накладних у ЄРПН. При тривалому блокуванні податкових накладних підприємство опиниться на межі звільнення працівників та банкрутства.

Стверджуємо, що невмотивоване визнання ДПС платника податків ризиковим надає конкурентні переваги його конкурентам, роблячи їх більш зручними для співпраці.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3)встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти інші дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за якими стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Суд звертає увагу на роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ, при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, необхідність вжиття заходів забезпечення заявник обґрунтовує тим, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення від 10.06.2021 № 3048 про відповідність ТОВ "ЛІГА 50" критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, яке, на думку заявника, створює серйозну загрозу його господарській діяльності.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 (далі Порядок № 1165).

Відповідно до п.п. 4, 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З аналізу наведеного слід дійти висновку про обґрунтованість тверджень ТОВ ЛІГА-50 стосовно того, що наявність відносно заявника рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника податків має безальтернативний наслідок у вигляді зупинення реєстрації всіх поданих ним податкових накладних, які не відповідають одній з ознак безумовної реєстрації.

Також, врахуванню підлягають й інші вимоги ПК України, зокрема, положення п. 201.1 ст. 201 ПК України, відповідно яких на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.201.10 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, передбачувана у випадку дії відносно позивача рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника податків обставина щодо зупинення всіх поданих ним до реєстрації податкових накладних (крім тих, що відповідають ознакам безумовної реєстрації), зумовлює неможливість виконання ТОВ "ЛІГА 50" свого обов`язку перед контрагентами - щодо вчасної реєстрації податкових накладних за господарськими операціями.

Тобто, кожний покупець - платник ПДВ об`єктивно буде позбавлений права на своєчасне включення сум ПДВ до податкового кредиту за господарськими операціями з придбання товарів в ТОВ "ЛІГА 50".

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що заявник є виробником сільськогосподарської продукції.

Вказане підтверджується наступним:

довідкою Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області №1501 від 22.07.2020р., в якій зазначено, що на її території ТОВ ЛІГА-50 має в обробітку 534,8465 га землі, в тому числі за цільовим призначенням:

493,7165 га - оренда земельних часток (паїв);

19,95 га - оренда пасовищ;

21,18 га - оренда земель запасу;

довідкою Великовеселівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області №63 від 18.02.2020 року в якій зазначено, що на території сільської ради ТОВ ЛІГА-50 обробляє земельні ділянки (паї) товарного виробництва площею 306,9424 га;

довідкою Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області про те, що ТОВ ЛІГА-50 обробляє земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельні частки - паї) площею 31,72 га;

довідкою Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області про те, що ТОВ ЛІГА-50 орендує земельні ділянки в розмірі 58,9409 га, з них: оренда земельних паїв - 7,28 га, оренда по договорам земельних ділянок - 51,6609 га;

довідкою Ісаївської сільської ради Миколаївського району Одеської області про те, що на території цієї сільської ради ТОВ ЛІГА-50 використовує на правах оренди земельні ділянки розміром 116,2671 га ріллі та 88,1837 га ріллі;

довідкою Ульяновської сільської ради Миколаївського району Одеської області про те, що ТОВ ЛІГА-50 орендує, згідно договору оренди землі №135 (земельні торги за лотом №869 від 31.08.2016 р. №1/869), землі загальною площею 47,3249 га, кадастровий номер:5123585000:01:001:0304;

довідкою Шабельницької сільської ради Миколаївського району Одеської області про те, що ТОВ ЛІГА-50 орендує 8,4053 га ріллі.

Також те, що ТОВ ЛІГА-50 є виробником сільськогосподарської продукції підтверджується і Звітами про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2020 рік та Звітами про реалізацію продукції сільського господарства за 2020 рік.

Фінансова звітність малого підприємства ТОВ ЛІГА-50 підтверджує, що підприємство має необоротні активи, оборотні активи, власний капітал, поточні зобов`язання, чистий дохід від реалізації продукції та чистий прибуток.

ТОВ ЛІГА-50 08.07.2020 року подано повідомлення (форма №20-ОПП) про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність підприємства (склади зернові, автомобілі, трактори, жатки, сівалки, оприскувачі, протравлювачі насіння, пристрої для збирання ріпака, слюсарня, борони, культиватори, катки, глибокорозпушувач, земельні ділянки).

Окрім того, слід зазначити, що негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях.

З врахуванням наведеного слід дійти висновку про те, що включення позивача до переліку ризикових платників ПДВ тягне за собою правові наслідки, які носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а сам по собі факт включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, негативні наслідки виникають у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях, що зумовлює настання негативних та незворотних наслідків для господарської діяльності позивача.

Отже, додані до заяви матеріали свідчать про високий ризик фінансових втрат ТОВ "ЛІГА-50", обумовлених дією рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 10.06.2021 № 3048 про відповідність ТОВ "ЛІГА-50", критеріям ризиковості платника. Тобто, невжиття заходів забезпечення позову з високою вірогідністю призведе до негативних наслідків для заявника. При цьому прийняття рішення на користь позивача (в разі наявності відповідних підстав) за результатом розгляду адміністративної справи не призведе до ефективного поновлення прав заявника, оскільки можливість реалізовувати придбаний товар в період розгляду справи буде значною мірою обмежена. Особливо актуальним такий висновок є в даному конкретному випадку, коли мова йде про товари сільськогосподарського виробництва, ціни на який характеризуються сезонним попитом.

Отже, суд зазначає, що в даному випадку забезпечення позову є заходом, направленим на захист майнових прав підприємства на час розгляду даної адміністративної справи.

При цьому суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосовуючи конкретний вид забезпечення позову, суд повинен виходити з дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення. Забезпечення позову в зазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, за приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського суду з прав людини, який визнає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа "Verlagsgruppe News Gmbh проти Австрії" та "Libert проти Бельгії").

У справі "Мікалефф проти Мальти" Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Також, в якості однієї з підстав для прийняття рішення про вжиття заходів забезпечення позову є, на думку суду, співмірність обраного заявником способу судового захисту до його наслідків.

Так, задоволення заяви про забезпечення позову для відповідача не несе будь-яких негативних наслідків, не має невідворотній характер, оскільки чинними залишаються приписи п. 5 Порядку №1165, відповідно яких податкові накладні/розрахунки коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Тобто, відповідач не позбавлений можливості перевіряти податкові накладні позивача на предмет відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій, що, на думку суду, є достатнім для забезпечення права податкового органу на перевірку господарських операцій ТОВ ЛІГА 50 в разі наявності в них ознак ризиковості.

У той час як відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову, в даному випадку, призведе до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, буде істотно ускладнений.

Відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що позивачем доведено суду, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову .

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача за вхід. № 38721/21 від 19.07.2021 р. про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію рішення №3048 від 10.06.2021 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "ЛІГА-50", код ЄДРПОУ 32165920, критеріям ризиковості платника до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/12177/21.

Ухвала набирає чинності з 20.07.2021 року і підлягає негайному виконанню на підставі частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 20.07.2024 року (включно).

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є товариство з обмеженою відповідальністю ЛІГА-50 (адреса: 67000, Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Карпішина В., буд. 70, код ЄДРПОУ 32165920);

Боржник: Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua).

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 295, 297 КАС України.

Приписами ч. 2 ст. 256 КАС України встановлено, що ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.