Постанова

від 21.07.2021 по справі 620/4477/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4477/20 Суддя першої інстанції: Ткаченко О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Престиж Гарант до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Престиж Гарант (далі - Позивач, ТОВ Агро Престиж Гарант ) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС у Чернігівській області), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2, ДПС України), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 29 липня 2020 року № 1778356/40865906 про відмову у реєстрації розрахунку коригування від 06 листопада 2019 року № 6 до податкової накладної від 19 серпня 2019 року № 19, від 29 липня 2020 року № 1778358/40865906 про відмову у реєстрації розрахунку коригування від 05 листопада 2019 року № 2 до податкової накладної від 17 липня 2019 року № 37, від 29 липня 2020 року № 1778357/40865906 про відмову у реєстрації розрахунку коригування

від 05 листопада 2019 року № 1 до податкової накладної від 01 серпня 2019 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № 6 від 06 листопада 2019 року № 6 до податкової накладної від 19 серпня 2019 року № 19, від 05 листопада 2019 року № 2 до податкової накладної від 17 липня 2019 року № 37 та від 05 листопада 2019 року № 1 до податкової накладної від 01 серпня 2019 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Водночас, Позивачем було подано контролюючому органу відповідні письмові пояснення та первинні документи на підтвердження правомірності складання розрахунків коригування до податкових накладних. Однак, у порушення нормативних приписів Відповідачем-1 прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних із зазначенням причини для відмови надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства . При цьому, навіть у самому рішенні (формі рішення) зазначено, що податковий орган має підкреслити документи, які не були надані платником. Однак, жодного із зазначених документів не підкреслено. Ті з них, що відповідають характеру та економічному змісту спірних операцій, Позивачем надавалися податковому органу, що підтверджується матеріалами справи, а більшість із зазначених Комісією операцій взагалі не є операціями, з приводу яких Позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні. Покладаючи на ДПС України обов`язок із здійснення реєстрації розрахунків коригування, суд першої інстанції виходив з того, що такий спосіб захисту є найбільш ефективним та не зумовлює втручання у дискреційній повноваження органу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті правомірно, оскільки Позивачем надано документи до господарських операцій, однак не в повному обсязі. Відповідач-1 наголошує, що комісією оскаржувані рішення ухвалені із зазначенням причини - Позивач задіяний у розповсюдженні та використанні ймовірно схемного податкового кредиту. Відтак ГУ ДПС у Чернігівській області підкреслює на правомірності своїх дій у зв`язку з ненаданням Позивачем всіх належних документів.

Після усунення визначених в ухвалі від 14 травня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У межах установлених судом строків відзиву на апеляційну скаргу від Позивача та Відповідача-2 не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що ТОВ Агро Престиж Гарант є юридичною особою (код ЄДРПОУ 40865906), та видами його діяльності зазначено: код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

15 травня 2019 року Позивач уклав з Приватним сільськогосподарським підприємством Сновський (далі - ПСГП Сновський ) договір № 43 купівлі продажу товару на умовах товарного кредиту, за умовами якого позивач (Продавець) передає у власність товар, який Покупець зобов`язується прийняти та оплатити (а.с. 5 - 9).

Поставка товару за цим договором здійснювалась на підставі договорів про надання транспортних послуг від 03 січня 2019 року № 1 та від 02 червня 2019 року № 2

(а.с. 10 - 13).

На виконання умов договору позивач поставив на адресу свого контрагента товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату та платіжними дорученнями.

Позивачем складені податкові накладні від 19 серпня 2019 року № 19 (а.с. 14), від 17 липня 2019 року № 37 (а.с. 34) та від 01 серпня 2019 року № 2 (а.с. 34) та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Автоматизованою системою Єдине вікно подання електронних документів ДПС України направлено Позивачу повідомлення про прийняття податкових накладних, що підтверджується квитанціями.

Позивачем до податкових накладних подано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників для реєстрації в ЄРПН:

- від 19 серпня 2019 року № 19 розрахунок від 06 листопада 2019 року № 6;

- від 17 липня 2019 року № 37 розрахунок від 05 листопада 2019 року № 2;

- від 01 серпня 2019 року № 2 розрахунок від 05 листопада 2019 року № 1;

Автоматизованою системою Єдине вікно подання електронних документів ДПС України направлено Позивачу повідомлення про прийняття податкового розрахунку коригування кількісних і вартісних показників та зупинення реєстрації. Підставою вказано, що ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису).

Позивачем направлено на адресу Відповідача 1 пояснення з первинними документами на підтвердження реальності господарської операції по вказаним накладним, які прийнято податковим органом, що підтверджується квитанцією № 2.

Однак, Відповідачем-1 рішеннями від 29 липня 2020 року:

- № 1778356/40865906 відмовлено у реєстрації розрахунку коригування від 06 листопада 2019 року № 6 до податкової накладної від 19 серпня 2019 року № 19 в ЄРПН у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація: задіяний у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту;

- № 1778358/40865906 відмовлено у реєстрації розрахунку коригування від 05 листопада 2019 року № 2 до податкової накладної від 17 липня 2019 року № 37 в ЄРПН у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація: задіяний у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту;

- № 1778357/40865906 відмовлено у реєстрації розрахунку коригування від 05 листопада 2019 року № 1 до податкової накладної від 01 серпня 2019 року № 2 в ЄРПН у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація: задіяний у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Позивач звернувся до суду із цим позовом.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (чинного на момент прийняття контролюючим органом рішень про зупинення, далі - Порядок зупинення № 117), Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на прийняття оскаржуваних рішень без наявних на те правових підстав.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Цією ж нормою визначено, що у разі, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної - це електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Це положення кореспондує п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно п. п. 6 та 7 Порядку зупинення № 117 уразі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Положеннями п. 10 Порядку зупинення № 117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 12 Порядку зупинення № 117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п. 13 Порядку зупинення № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до п. 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 ПК України.

Згідно з п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, закріплено у пункті 5 Порядку № 520, і може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

За правилами п. п. 9 та 10 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за формою згідно з додатком до цього Порядку.

При цьому, згідно п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, обізнаність платника про підстави віднесення розрахунку коригування до критерію ризикових, а також можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації такого розрахунку. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації розрахунку коригування, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Як убачається із квитанцій про зупинення реєстрації розрахунків коригування (а. с. 20, 40, 58), підставою зупинення реєстрації вказано пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано Позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податку були затверджені в.о. голови ДФС України 05.11.2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 31.10.2018 року, а також 07.08.2019 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 06.08.2019 року.

При цьому пп. 1.6 п. 1 даних критеріїв містить сім (з 07.08.2019 року - шість) підстав можливості віднесення платника податків до ризикових. Водночас, контролюючим органом всупереч вимог п. 13 Порядку №117 не конкретизовано, саме на якій підставі ТОВ Агро Престиж Гарант було відносено до ризикових, що, у свою чергу, позбавило платника податків можливості визначити межі необхідних документів та пояснень щодо господарської операції.

Крім того, застосовуючи критерії ризиковості, визначені у листі ДФС від 05.11.2018 року та від 07.08.2019 року, Відповідачами не було враховано, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Поряд з викладеним, судова колегія вважає за необхідне додатково підкреслити, що у квитанціях взагалі не міститься посилання на рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області про внесення платника податків до переліку ризикових, у той час зупинення реєстрації податкових накладених здійснювалося із застосуванням критеріїв ризиковості платника податків, а не критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен був здійснювати не лише загальне посилання на пункт Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію розрахунку коригування, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такого розрахунку; тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію розрахунку коригування, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації розрахунку коригування призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації розрахунку коригування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, Позивачем засобами електронного документообігу Відповідачу-1 були направлені пояснення та первинні документи, пов`язані із фактичним виконанням договору купівлі-продажу товару та договору про надання транспортних послуг.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі №0940/1240/18).

Однак, всупереч наданим документам, Відповідачем-1 прийняті рішення про відмову у реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН. При цьому, із змісту вказаних рішень вбачається, що вони не містять конкретної інформації щодо підстав їх прийняття, адже причиною відмови зазначено надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства . Таке формулювання є занадто узагальненим, та не містить вказівок на те, які саме з поданих Позивачем документів та з якими порушеннями законодавства складені.

Крім того, жодних відомостей щодо причин та підстав для ухвалення рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН Відповідачем-1 не наведено ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду.

В апеляційній скарзі Відповідач-1 посилається на те, що платник задіяний у розповсюдженні та використанні ймовірно схемного податкового кредиту, однак будь-яких доказів в обґрунтування такого твердження не надав.

Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Разом з тим, оскаржувані рішення цим критеріям не відповідають, адже, як встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації розрахунків коригування з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Така позиція узгоджується також із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 травня 2020 року у справі № 560/391/19.

Судова колегія також погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовної вимоги про зобов`язання Відповідача-2 зареєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників в ЄРПН.

Згідно п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав Позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № 6 від 06 листопада 2019 року № 6 до податкової накладної від 19 серпня 2019 року № 19, від 05 листопада 2019 року № 2 до податкової накладної від 17 липня 2019 року № 37 та від 05 листопада 2019 року № 1 до податкової накладної від 01 серпня 2019 року № 2.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено та підписано 21 липня 2021 року.