Ухвала

від 21.07.2021 по справі 640/5228/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5228/20

УХВАЛА

21 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС ІМПОРТ ЛТД до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго-Сила , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та сплати судового збору.

Копії вказаних судових рішень скаржник отримав 06 липня 2021 року.

На виконання вимог ухвали суду апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги апелянт вказує, що ГУ ДПС у м. Києві вживаються заходи з метою усунення недоліків апеляційної скарги, однак для сплати судового збору потрібен додатковий час .

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є граничним та достатнім для усунення недоліків як позовної заяви, так і апеляційної скарги.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.

Колегія суддів також зауважує, що всупереч вимогам частини 1 статті 77 КАС України, доводи апелянта щодо неможливості сплати судового збору та вчинення заходів з метою приведення апеляційної скарги у відповідності до вимог процесуального закону не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що ним раніше були подані апеляційні скарги, які були повернуті судом апеляційної інстанції через несплату судового збору . Вказує, що процесуальним законом не визначено чітко строків на повторне звернення, однак встановлено граничний строк - один рік. На переконання апелянта, звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції . В свою чергу, контролюючий орган не мав можливості подати повторно апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам статті 296 КАС України в строк, визначений статтею 295 КАС України, у зв`язку з неможливістю сплати судового, що свідчить про об`єктивність причин пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Оцінюючі такі аргументи апелянта колегія суддів зазначає, що недотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Правова позиція з цього питання викладена в ухвалі Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №816/122/18.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про неповажність зазначених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення такого строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 243, 298, 299, 325 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року відмовити .

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС ІМПОРТ ЛТД до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго-Сила , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії .

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко