Рішення

від 13.07.2021 по справі 542/913/20

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/913/20

Провадження № 2/542/45/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю: секретаря судового засідання Чиж Л.О.,

представника відповідача за первісним позовом та третьої особи за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області - Бугорської С.В.,

представника третьої особи за первісним позовом та представника позивача за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - адвоката Бойка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок в порядку спадкування за заповітом та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Нехворощанська сільська рада Полтавського району Полтавської області, про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, в порядку спадкування обов`язкової частки, суд -

В С Т А Н О В И В :

04.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , в якій просила встановити факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 свідоцтва на право особистої власності, видане виконкомом Нехворощанської сільської ради народних депутатів від 14.11.1990 року, що підтверджує право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 5323484201:01:004:0415 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позовні вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , який мешкав в с. Нехвороща, Новосанжарського району Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 26 травня 2017 року, актовий запис № 15.

Померлим 25.05.2017 року ОСОБА_3 був складений заповіт від 17 серпня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом П`ятенко Л.І., зареєстрований в реєстрі за № 1-2246, відповідно якого спадкоємцем житлового будинку з господарськими побудовами присадибної земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя померлий набув право власності на будинок садибного типу господарськими будівлями та спорудами: житловий будинок (А-1) загальною площею 89,3 кв.м. (житлова 57,4 кв.м., допоміжна 31,9 кв.м.), господарськими будівлями у вигляді: (Б) - Гараж, (В) - Літня кухня, (Г Гараж, (Д) - Вбиральня, (Е) - Погріб вхідний, (Ж) - Сарай, (3) - Навіс, № 1 Ворота, № 2 - Хвіртка, № 3 - Ворота, № 4 - Огорожа, що розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,12 га для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спор (присадибна ділянка), які знаходитися за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор від 03.06.2020 року № 4577, зазначений житловий будинок з господарськими будівлями належав померлому відповідно до Свідоцтва про право особистої власності, виданого виконкомом Нехворощанської сільської ради народних депутатів від 14.11.1990 року, але за життя ОСОБА_3 , не звернув уваги на те, що в даному свідоцтві не вірно зазначено його по-батькові ОСОБА_4 , замість вірного ОСОБА_5 .

Земельна ділянка площею 0,1200 га належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії II - ПЛ № 024685, виданого Нехворощанською сільською радою народних депутатів від 10 вересня 2001 року, акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 548.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5316438772020 від 10.07.2020 земельній ділянці площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) присвоєний кадастровий номер 5323484201:01:004:0415, власником значиться ОСОБА_3 , державний акт від 10.09.2001 II- 024685.

Однак вказані державний акт на право власності на земельну ділянку та свідоцтво про право особистої власності були втрачені, про що було розміщено повідомлення в Новосанжарській районній газеті Світлиця .

У встановленому законом порядку вона звернулась до приватного нотаріуса П`ятенко Л.І. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Однак постановою від 07 липня 2020 року № 156/02-31 приватного нотаріуса П`ятенко Л.І. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність правовстановлюючого документа, який би підтверджував право власності померлого ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та присадибну земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також через те, що у довідці ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор від 03.06.2020 року № 4577 значиться, що свідоцтво на право особистої власності видане виконкомом Нехворощанської сільської ради народних депутатів від 14.11.1990 року, видане на ім`я - ОСОБА_3 .

При цьому відповідно до витягу із погосподарської книги № 13 с. Нехвороща, Новосанжарського району Полтавської області, облікова картка по господарського обліку № 11 - 0580 - 5 від 23 липня 2020 року № 02-34/945, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходитися за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить померлому ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради від 23 липня 2020 року № 02-34/944 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , є однією й тією ж особою.

Відповідно до довідки від 02.03.2018 року № 02-29/118, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до колгоспного типу, членами колгоспного двору на 05.08.1992 року є: ОСОБА_3 .

Те що по-батькові її батька є саме ОСОБА_5 підтверджується й документами виданими на його ім'я, зокрема: паспорт, посвідчення водія, пенсійне посвідчення.

21.10.2020 року третьою особою ОСОБА_2 подано позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якому вона просила визнати за нею, ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 5323484201:01:004:0415 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі ј частини в порядку спадкування обов`язкової частки у спадщині згідно ст.1241 ЦК України, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Вимоги мотивувала тим, що у первісному позові ОСОБА_1 заявлено вимогу про визнання права власності за нею на всю спадщину за заповітом, а не на ѕ частини спадкового майна, якого стосується заповіт, що був вчинений її чоловіком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 21.06.2003 року.

На час відкриття спадщини вона постійно проживала із спадкоємцем та на той час вона була 63-річною непрацездатною особою. Тобто вона має право на обов`язкову частку у спірному житловому будинку та земельній ділянці.

Так, до числа спадкоємців першої черги у розумінні статті 1261 ЦК України належали лише дві особи: вона, ОСОБА_2 , і донька покійного чоловіка - ОСОБА_1 .

У разі спадкування за законом їй належала б частка в розмірі Ѕ частини від цілого у спадковому майні.

За таких обставин, незалежно від змісту заповіту, згідно статті 1241 ЦК України належна їй, як непрацездатній вдові, обов`язкова частка складає ј частину від цілого в майні, що спадкується за заповітом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020 року справа передана до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21.10.2020 року задоволено відвід судді Шаровій-Айдаєвій О.О. (а.с.100-102).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020 року, вказана справа передана до провадження судді Афанасьєвої Ю.О.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06.11.2020 року справу прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засідання на 11.11.2020 року (а.с.108-109).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11.11.2020 року залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, до участі у справі, прийнято до розгляду з первісним позовом позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (а.с.124-126).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09.12.2020 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2021 року (а.с.209-210).

В судове засіданні позивачка за первісним позовом та відповідачка та позовом третьої особи ОСОБА_1 та її представник адвокат Плішкін Ю.С. не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи (а.с.245, 246, 256), надавши заяву про розгляд справи в їх відсутність (а.с.251).

Також був наданий відзив на позовну заяву третьої особи ОСОБА_2 (а.с.199-201), в якому зазначено про те, що померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було складено заповіт, від 17 серпня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом П`ятенко Л.І., зареєстровано в реєстрі за № 1-2246, відповідно до якого спадкоємцем житлового будинку з господарськими побудовами та присадибної земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , є його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

А відповідно до заповіту посвідченого секретарем Нехворощанської сільської ради Гапон О.М. від 05.05.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №211, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , заповів ОСОБА_6 земельну ділянку площею 4,650 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, право власності на дану земельну ділянку посвідчено державним актом серія ПЛ № 170833 від 19.10.2004 року.

Так, приватним нотаріусом Новосанжарського районного округу Полтавської області П`ятенко Л.І. 14 серпня 2017 року о 10 годині 10 хвилин. була прийнята заява від ОСОБА_2 про прийняття спадщини, за якою ОСОБА_2 прийняла спадщину у відповідності до заповіту, посвідченого секретарем Нехворощанської сільської ради Гапон О.М. від 05.05.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 211 та відмовилась від спадкування за законом за усіма підставами передбаченими чинним законодавством. Крім того ОСОБА_2 було роз`яснено, що її заява може бути відкликана протягом строку її прийняття, відкликання заяви у встановлений законодавством строк ОСОБА_2 , не здійснювала.

Таким чином, вважають, що підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування обов`язкової частки у спадщині згідно зі статті 1241 ЦК України відсутні.

29 листопада 2017 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 1089 на земельну ділянку площею 4,6547 га кадастровий номер 5323484200:00:001:1082 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

З тих підстав, що ОСОБА_2 прийняла спадкове майно та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, вона вважається особою, що не має права прийняти спадщину законом у відповідності до статті 1241 ЦК України.

Крім того, відповідно до п. 5.9 глави 10, розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України право на обов`язкову частку у спадщині виникає у спадкоємця, передбаченого частиною першою статті 1241 Цивільного кодексу України, у випадках, якщо у заповіті містяться положення про усунення його від спадкування або цьому спадкоємцеві заповідана частка спадщини, яка є меншою від належної йому обов`язкової частки.

В даному випадку, відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.11.2020 року наданої державним кадастровим реєстратором, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,6547 га кадастровий номер 5323484200:00:001:1082, становить 161 966,43 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 4,6547 га кадастровий номер 5323484200:00:001:1082 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, вартість якої значно більша за спадкове майно на яке претендує ОСОБА_1 , в зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання права власності в порядку спадкування обов`язкової частки у спадщині згідно до статті 1241 ЦК України, є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того зазначили, що відповідно до акту від 14.11.2020 року складеного представником Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області в присутності чотирьох свідків, ОСОБА_2 з 01.09.2020 року в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає, зазначене домогосподарство покинула добровільно.

Просили відмовити ОСОБА_2 у визнанні права власності на житловий будинок та земельну ділянку, в порядку спадкування обов`язкової частки.

Представник відповідача за первісним позовом та третьої особи за позовом третьої особи Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області в судовому засіданні первісний позов не визнала та не заперечувала проти задоволення позову третьої особи ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємицями першої черги після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 має право на обов'язкову частку у спадщині.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 248, 255).

Представник третьої особи за первісним позовом та представник позивача за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 - адвокат Бойко Ю.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення первісного позову ОСОБА_1 , пояснивши, що такий позов заявлений до неналежного відповідача- Нехворощанської сільської ради. Зазначивши, що належним відповідачем в даному випадку має бути саме ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 . Тобто спір існує щодо спадкового майна між спадкоємцями першої черги: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 при наявності заповіту.

А також просив задовольнити позов третьої особи ОСОБА_2 , оскільки вона має право, як непрацездатна вдова, на обов'язкову частку, що становить ј частину від цілого в майні, що спадкується за заповітом.

Заслухавши представника третьої особи за первісним позовом та представника позивача за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 - адвокат Бойка Ю.О. та представника відповідача за первісним позовом та третьої особи за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 , Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, дослідивши письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що первісний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Нехворощанською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області 26.05.2017 року (а.с.9), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_3 на користь учасників справи склав заповіти:

- 21.05.2003 року, посвідчений Нехворощанською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області, відповідно до якого ОСОБА_3 , заповів житловий будинок в с.Нехвороща та все майно ОСОБА_7 (а.с. 155 зворот, 147);

- 17.08.2012 року, посвідчений державним нотаріусом Новосанжарської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1-2246, відповідно до якого спадкодавець ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими побудовами та присадибну земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_1 . На неї покладений обов`язок надати право довічного проживання в зазначеному будинку та користування ним ОСОБА_7 (а.с.10);

- 05.05.2015 року, посвідчений секретарем Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрованого в реєстрі за №211, відповідно до якого ОСОБА_3 приватизовану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,650 га, що знаходиться на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (державний акт ПЛ №170833 виданий 19.10.2004 року заповів своїй дружині ОСОБА_7 (третя особа у справі) (а.с.145). Прізвище якої після укладення шлюбу ОСОБА_8 , що вбачається із свідоцтва про одруження (а.с.150);

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Положеннями статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або неприйняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він незаявив провідмову віднеї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Так, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена спадкова справа №58/2017 від 14.08.2017 року, подана заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 14.08.2017 року за заповітом від 17.08.2012 року та за законом (а.с.151).

А також подана заява про прийняття спадщини від ОСОБА_2 14.08.2017 року за заповітом від 05.05.2015 року, в якій зазначено, що вона від спадкування за законом відмовляється за усіма підставами, передбаченими чинним законодавством (а.с.148 зворот).

Крім того, спадкоємцями спадкового майна, крім учасників у справі, за заповітом, посвідченого 05.05.2015 року секретарем Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрованого в реєстрі за №211, є онук померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_9 (а.с. 141,145).

Приватним нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу П`ятенко Л.І. були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом:

- 29.11.2017 року ОСОБА_2 , як спадкоємиці ОСОБА_3 за заповітом від 05.05.2015 року на земельну ділянку, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, площею 4,6547 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323484200:00:001:1082 (а.с.168, зворот);

-19.02.2018 року ОСОБА_9 , як спадкоємцю ОСОБА_10 , за заповітом від 05.05.2015 року на земельну ділянку, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, площею 4,6558 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323484200:00:001:1081(а.с.185 зворот);

- на ім`я ОСОБА_9 , як спадкоємцю ОСОБА_10 , за заповітом від 05.05.2015 року на транспортний засіб, автомобіль марки ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 . (а.с. 191 зворот).

ОСОБА_1 же постановою приватного нотаріуса Новосанжарського районного нотаріального округу П`ятенко Л.І. від 07.07.2020 року було відмовлено у видачі після померлого ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки, загальною площею 1,7479 га, передані для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства (а.с.24).

Підставами для відмови нотаріусом зазначені:

-щодо житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є розбжності у зазначенні по-батькові спадкодавця ОСОБА_3 ;

-щодо земельних ділянок: не було надано правовстановлюючих документів та витягів з Державного земельного кадастру. А крім того ОСОБА_1 заповідана лише присадибна земельна ділянка, а згідно заповіту, посвідченого виконавчим комітетом Неховрощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 21.05.2003 року за реєстровим №1043, спадкоємцем на все майно є ОСОБА_7 .

Предметом первісного позову ОСОБА_1 є встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, вчиненим спадкодавцем ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Про своє право на спадщину після смерті вказаної особи, зокрема й на обов`язкову частку від майна що спадкується за заповітом, складеному на користь ОСОБА_1 , також заявляє ОСОБА_2 , яка у даній справі є третьою особою, в той час як остання є спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину.

Про те, що між позивачкою ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_2 дійсно існує спір з приводу спадкування після смерті ОСОБА_3 свідчить заявлений нею позов про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, в порядку спадкування обов`язкової частки.

Пред`являючи даний позов, позивачка вказала відповідачем у справі - Нехворощанську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області, яка, відповідно до рішення Нехворощанської сільської ради Полтавської області від 04.02.2021 року Про внесення змін до назви сільської ради , була перейменована на Нехворощанську сільську раду Полтавського району Полтавської області.

При цьому позов не містить обгрунтування у чому саме полягає порушення прав позивача саме з боку зазначеного відповідача.

За своєю юридичною природою позов - матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених або оспорюваних іншою особою (відповідачем).

Відповідно до вимог частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями статті 51 ЦПК України передбачено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

В даному випадку позивач з клопотанням про заміну неналежного відповідача не звертався.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд не наділений правом за власної ініціативи проводити заміну неналежного відповідача.

Тобто, чинним цивільним процесуальним законодавством саме на позивача покладено обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01 липня 2020 року у справі №706/1133/15-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі №1824932/17, від 01 березня 2021 року у справі №2-314/2010.

Відповідачами у справах про встановлення факту правовстановлючих документів, встановлення якого було необхідним для подальшої реалізації спадкових прав, та про визнання права власності в порядку спадкування, є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, відповідач у справі Нехворощанська сільська рада Полтавського району Полтавської області не може виступати відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем є інший спадкоємець на спадкове майно померлого ОСОБА_3 , а саме: третя особа ОСОБА_2 , яка звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та претендує на спірне спадкове майно після померлого ОСОБА_3 , та з якою у позивачки виникли спірні правовідносини, так як остання заперечує щодо позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 до Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, задоволенню не підлягає, в зв`язку з тим, що позовні вимоги були заявлені до неналежного відповідача.

Щодо пред`явленого позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, в порядку спадкування обов`язкової частки, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що третя особа за первісним позовом та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 на час відкриття спадщини досягла пенсійного віку (виповнилось 63 роки) та претендує на обов`язкову частку у спадковому майні, яке спадкодавець заповів ОСОБА_1 , а саме на 1/4 частину спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, госопдарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

При цьому, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_2 - його дружина та ОСОБА_1 - його дочка, тому розмір обов`язкової частки, на яку претендує ОСОБА_2 , складає ј частину.

Суб`єкт права власності, яким є заповідач (спадкодавець), на випадок своєї смерті має право шляхом вчинення заповіту розпоряджатися своєю власністю - спадщиною, до складу якої законом віднесені усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 318, 1218, 1233, 1235, 1236 ЦК України).

Заповідач має право призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин; заповідач має право на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом, на заповідальний відказ, на покладення на спадкоємця інших обов`язків, а також право на скасування заповіту тощо (частина перша статті 1235, статті 1236, 1237, 1240, 1254 ЦК України).

За своєю юридичною природою свобода розпорядження власністю шляхом вчинення заповіту (свобода заповіту) є одним із основоположних принципів спадкового права, при цьому вона не є абсолютною. Кодексом визначено обмеження волі заповідача щодо права розпоряджатися власністю (обмеження принципу свободи заповіту) шляхом установлення права окремої категорії осіб на обов`язкову частку у спадщині. Право на обов`язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка) (абзац перший частини першої статті 1241 ЦК України).

Отже, принцип свободи розпорядження власністю шляхом вчинення заповіту передбачає широкий обсяг правомочностей заповідача, згідно з якими він своїм волевиявленням може вплинути на зміст спадкових правовідносин. Однак застосування цього принципу обмежується законодавчо встановленою для окремої категорії спадкоємців гарантією, за якою, незалежно від змісту заповіту, особи, визначені в частині першій статті 1241 ЦК України, спадкують половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом.

Відповідно до статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Відповідно до пункту 5.10 розділу ІІ глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при визначенні розміру обов`язкової частки нотаріусу слід враховувати, що частиною першою статті 1241 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом. При визначенні розміру обов`язкової частки у спадщині нотаріус враховує всіх спадкоємців за законом, які могли б бути закликані до спадкування, якби порядок спадкування не було змінено заповідачем. Нотаріус пропонує як спадкоємцю за заповітом, так і спадкоємцю, що має право на обов`язкову частку у спадщині, вказати у своїх заявах про прийняття спадщини всіх спадкоємців за законом.

Так, згідно з п. 5.9 глави 10 Порядку право на обов`язкову частку у спадщині виникає у спадкоємця, передбаченого частиною першою статті 1241 Цивільного кодексу України, у випадках, якщо у заповіті містяться положення про усунення його від спадкування або цьому спадкоємцеві заповідана частка спадщини, яка є меншою від належної йому обов`язкової частки.

Пунком 5.11 глави 10 Порядку визначено, що при визначенні розміру обов`язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку. До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 1241 ЦК України).

З урахуванням змісту наведених норм право вимагати обов`язкову частку у визначених статтею 1241 ЦК України осіб виникає у тому разі, якщо стосовно якоїсь з них порушено її право на спадкування: особа не зазначена у заповіті взагалі, заповідана їй частка менша від обов`язкової.

Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом, у постанові від 10 червня 2020 року у справі №162/825/16.

В даному випадку, звертаючись з даним позовом до суду ОСОБА_2 не зазначила склад та вартість всього спадкового майна, враховуючи й те, що на її корсить спадкодавцем ОСОБА_3 були складені два заповіти: 05.05.2015 року, посвідчений секретарем Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрованого в реєстрі за №211, відповідно до якого ОСОБА_3 заповів ОСОБА_2 приватизовану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,650 га, що знаходиться на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області; а також 21.05.2003 року, посвідчений Нехворощанською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області, відповідно до якого ОСОБА_3 , заповів дружині житловий будинок в с.Нехвороща та все майно. При цьому нотаіусом був направлений запит щодо розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості загальною площею 1,7479 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 193, зворот).

Згідно з ч.ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України та частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

В даному випадку, склад та вартість всього спадкового майна не наведений та не доведений належними та допустимими доказами.

При цьому вартість спадкового майна на обов`язкову частку у якому претендує ОСОБА_2 становить:

- вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 48600 грн. (а.с.14);

- вартість земельної ділянки кадастровий номер 5323484201:01:004:0415 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 22390,11 грн. (а.с.23).

Загальна вартість вказаного майна становить 70990,11 грн., ј частки - 17747,53 грн.

Вартість же спадкового майна, заповіданого ОСОБА_2 (за заповітом від 05.05.2015 року) - земельної ділянки, що розташована на території Нехворощанської сільської ради, відповідно до державного акту на право вланості на земельну ділянку ПЛ №170833, площею 4,6547 га, кадастровий номер 5323484200:00:001:1082 становить 161966,43 грн. (а.с.203), а склад та вартість майна за заповітом від 21.05.2003 року не наведений.

Таким чином, враховуючи те, що у ОСОБА_2 виникло право на спадкування майна, що перевищує вартість 1/4 частини житлового будинку та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які спадкодавець заповів ОСОБА_1 , позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Нехворощанська сільська рада Полтавсського району Полтавської області, про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, в порядку спадкування обов`язкової частки, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - відмовити.

В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Нехворощанська сільська рада Полтавського району Полтавської області, про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, в порядку спадкування обов`язкової частки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за позовом третьої особи: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за позовом третьої особи: адвокат Плішкін Юрій Степанович, адреса місця роботи: АДРЕСА_3 ;

відповідач за первісним позовом та третя особа за позовом третьої особи: Нехворощанська сільська рада Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження: с.Нехвороща, вул.Миру, 3, Новосанжарського району Полтавської області;

третя особа за первісним позовом та позивач за позовом третьої особи: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

представник третьої особи за первісним позовом та представник позивача за позовом третьої особи: адвокат Бойко Юрій Олександрович, адреса місця роботи: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складений 20 липня 2021 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О.Афанасьєва