Ухвала

від 19.07.2021 по справі 755/6728/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6728/16-к

Провадження №: 1-кс/755/3055/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" липня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання директора ТОВ «Нова Слобідка» ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040001673 від 06.02.2016 року, про скасування арешту майна,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника заявника ТОВ «Нова Слобідка» ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

Директор ТОВ «Нова Слобідка» ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 березня 2020 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12016100040001673 від 06.02.2016 року.

Представник заявника ОСОБА_5 , що діє в інтересах ТОВ «Нова Слобідка», в судовому засіданні підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та зазначив, що арешт майна був необхідний з метою збереження речового доказу з метою провести в подальшому комплексну будівельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, яку було направлено для виконання експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, однак доказів того, що на даний час такі експертизи не проведені прокурор не наводить. Крім того, прокурор під час розгляду клопотання про арешт вказаного майна посилався на той факт, що дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт від 26.08.2014 року № ІУ 115142380364, яким надано дозвіл на проведення будівництва за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7-9, має ознаки підробності, проте жодних доказів проведення будь-яких дій для встановлення факту підробки прокурор в судовому засіданні не навів, а також зазначив про те, що жодній особі не повідомлено про підозру по вказаному факту.

Вислухавши думку представника заявника, прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 березня 2020 року, за клопотанням прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12016100040001673 від 06.02.2016 року, було накладено арешт шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка», (ЄДРПОУ 37318841), Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» (ЄДРПОУ 33058246), Товариству з обмеженою відповідальністю «КЖБК БМУ-1» (ЄДРПОУ 38012908) та будь-яким іншим юридичним (фізичним) особам, з якими, у тому числі, укладено інвестиційні договори та договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт, проводити будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:178:0086 площею 1,4892 га, за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі міста Києва.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди /ч.2 ст.170 КПК України/. Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Також, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

З матеріалів клопотання вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі № 640/15921/20 визнано протиправним та скасовано припис Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.01.2021 року та встановлені важливі преюдиційні факти, а саме, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру будь-які обмеження у використанні земельних ділянок по вул. Микільсько-Слобідській, 7- 9 у Дніпровському р-ні м. Києва, кадастровий номер 8000000000:66:178:0086, відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» відсутні.

Крім того, як зазначено прокурором в судовому засіданні за період з 13.03.2020 року, тобто більше року, жодні слідчі дії щодо перевірки факту підробки дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, не проводилися, жодній особі по вказаному факту не повідомлено про підозру.

Також прокурор не надав підтвердження про те, що станом на момент розгляду клопотання, експертизи, на які посилався прокурор під час розгляду клопотання про накладення арешту, не проведені, а також не довів необхідність збереження на даний час такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Таким чином слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи заявника про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:178:0086 площею 1,4892 га, за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі міста Києва належить ТОВ «НОВА СЛОБІДКА» на праві власності, а наявність арешту суттєво обмежує Товариство, як власника, у користуванні даною земельною ділянкою та призводить до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності, що в свою чергу по суті є втручанням у мирне володіння майном, яке закріплене у ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з викладеного, суд вважає занеобхідне задовольнити клопотання проскасування арештумайна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання директора ТОВ «Нова Слобідка» ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040001673 від 06.02.2016 року, про скасування арешту майна, - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 13 березня 2020 року про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка», (ЄДРПОУ 37318841), Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» (ЄДРПОУ 33058246), Товариству з обмеженою відповідальністю «КЖБК БМУ-1» (ЄДРПОУ 38012908) та будь-яким іншим юридичним (фізичним) особам, з якими, у тому числі, укладено інвестиційні договори та договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт, проводити будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:178:0086 площею 1,4892 га, за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі міста Києва, скасувати.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: