Ухвала

від 15.07.2021 по справі 991/4042/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/4042/21

Провадження 1-кс/991/4106/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , особи, що звернулась з клопотанням ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013, в якому просить скасувати арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120, 4 кв.м., накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2017 р. у справі № 757/75160/17-к.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що арешт на нежитловубудівлю заадресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею120,4кв.м.,накладено помилково,оскільки відповіднодо ухвалиПечерського районногосуду м.Києва від15.12.2017р.у справі№ 757/75160/17-к арештованемайно належитьПриватному акціонерномутовариству «Луганськдрук» (ЄДРПОУ 01190623), однак, станом на час винесення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2017 р. у справі № 757/75160/17-к зазначене нерухоме майно не перебувало у власності Приватного акціонерного товариства «Луганськдрук» (ЄДРПОУ 01190623), а є власністю ОСОБА_4 з 11.04.2013 р., та наявність арешту на зазначене нерухоме майно позбавляє її можливості реалізувати права власника, що свідчить про наявність підстав для скасування арешту вказаного нерухомого майна.

Крім того, ОСОБА_4 надала додаткові пояснення до клопотання, в яких зазначила, що придбала нежитлову будівлю, на яку накладено арешт, 11.04.2013 року у Приватного акціонерного товариства «Луганськдрук» (ЄДРПОУ 01190623), що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.04.2013, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.04.2013 (індексний номер 2282728), та відомості про набуття права власності на арештоване майно приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_6 були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.04.2013 р., проте архівний запис про реєстрацію права власності на зазначене майно за Відкритим акціонерним товариством «Луганськдрук» (дата внесення запису 01.02.2011) нотаріусом видалений не був, оскільки на той час в нього були відсутні правові підстави на вчинення зазначеної дії. В свою чергу, на теперішній час у державних реєстраторів за заявою ОСОБА_4 є можливість погасити архівний запис про реєстрацію права власності на зазначене майно за Відкритим акціонерним товариством «Луганськдрук», проте вони не можуть цього зробити через арешт нерухомого майна, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2017 р. у справі № 757/75160/17-к.

В судовому засіданні особа, що звернулася із клопотанням про скасування арешту, ОСОБА_4 зазначене клопотання підтримала та просила задовольнити з викладених у ньому підстав.

Детектив ОСОБА_5 в судовомузасіданні заперечувавпроти доводівклопотання проскасування арештумайна,а такожнадав письмовізаперечення,в якихпросив відмовитиу задоволенніклопотання зтих підстав,що відповіднодо витягуз Держаногореєстру речовихправ нанерухоме майнопро реєстраціюобтяження станомна 29.12.2017р.державним реєстраторомвнесено доданого реєструобтяження арешт нерухомогомайна заадресою: АДРЕСА_1 ,та вказанаособа,майно/праваякої обтяжуються,а саме:Приватне акціонернетовариство «Луганськдрук» (ЄДРПОУ 01190623), в свою чергу з наданих заявником документів не вбачається достатніх підстав для скасування арешту на вищевказане майно.

Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З огляду на положення ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Згідно актуальної інформації про об`єкт нерухомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (інформаційна довідка № 5002763745761-8460467093 від 15.07.2021 р.) станом на 15 липня 2021 року нежитлова будівля АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду із вказаним клопотанням.

Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209 та іншими статтями КК України, за фактами вчинення створеною колишнім Президентом України ОСОБА_7 злочинною організацією тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із привласненням майна або заволодінням ним шляхом зловживання службовим становищем організованою групою в особливо великих розмірах, легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом. Зокрема, в ході досудового розслідування встановлено, що для забезпечення діяльності злочинної організації використовувалось понад 400 підприємств резидентів України, більшість яких мала ознаки фіктивності, до складу яких, зокрема, входило і Приватне акціонерне товариство «Луганськдрук» (ЄДРПОУ 01190623).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2017 р. у справі № 757/75160/17-к в рамках кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 було накладено арешт, серед іншого, на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120, 4 кв.м., як на майно, яке на праві приватної власності належить Приватному акціонерному товариству «Луганськдрук» (ЄДРПОУ 01190623).

В свою чергу, в ухвалі не зазначено на підставі яких доказів суд зробив висновок про належність вказаного майна саме Приватному акціонерному товариству «Луганськдрук» (ЄДРПОУ 01190623).

При вирішенні питання про накладення арешту слідчий суддя повинен керуватися нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Як вбачається зі змісту даної ухвали арешт було накладено на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120, 4 кв.м., з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КК України.

Пунктом 3 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Частиною 5 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність

3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.04.2013 р., посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 292, Приватне акціонерне товариство «Луганськдрук» передало у власність ОСОБА_4 нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 5).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (інформаційна довідка № 2282728 від 11.04.2013) нежитлова будівля АДРЕСА_1 , з 11.04.2013 року належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (а.с. 6).

Отже, на час постановлення ухвали про накладення арешту на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120, 4 кв.м., даний об`єкт нерухомості перебував у власності ОСОБА_4 .

Станом на15липня 2021року нежитловабудівля АДРЕСА_1 ,належить направі приватноївласності ОСОБА_4 ((інформаційнадовідка №5002763745761-8460467093від 15.07.2021р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).

Слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31.01.2013 ОСОБА_4 не є підозрюваною, обвинуваченою, засудженою, що свідчить про відсутність обгрунтованих підстав для накладення арешту на належне їй майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120, 4 кв.м., накладено необґрунтовано, а тому, він підлягає скасуванню.

Посилання детективана витягз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно(довідка№ 262536944від 22.06.2021р.)про реєстраціюобтяження 29.12.2017р. арештнерухомого майназа адресою: АДРЕСА_1 ,як напідтвердження обґрунтованостінакладеного арештута належностівказаного майнана правівласності ПрАТ«Луганськдрук»,не беретьсяслідчим суддеюдо увагиз оглядуна те,що відповіднодо даноговитягу підставою дляреєстрації відомостейщодо суб`єктаобтяження Приватне акціонерне товариство «Луганськдрук», яке зазначено як особа, майно/права якої обтяжуються, стала саме ухвала Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2017 р. у справі № 757/75160/17-к про накладення арешту, серед іншого, на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120, 4 кв.м., обгрунтованість якого є предметом даного судового розгляду.

При цьому,з наданогодетективом витягуз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майновбачається,що Відкритеакціонерне товариство«Луганськдрук» буловласником нежитловоїбудівлі АДРЕСА_1 , станом на 01.02.2011 р., однак, станом на 11.04.2013 р. власником вказаного майна зазначено ОСОБА_4 , яка і на момент реєстрації обтяження арешт майна, була власником арештованого майна.

Інших доказівна підтвердженняналежності арештованогомайна ПрАТ«Луганськдрук» на праві власності детективом не надано.

За такого, клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120, 4 кв.м., підлягає задоволенню.

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.12.2017 (справа № 757/75160/17-к) на нерухоме майно, а саме:

- нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8