Рішення

від 05.09.2007 по справі 14/665-27/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/665-27/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  14/665-27/343

05.09.07

За позовом     Товартство з обмеженою відповідальністю "Компанія Степ ЛТД "

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Телеком"

про                    стягнення 1186,38 грн

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Телеком»

До                                      Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Степ ЛТД»

Про                                    стягнення 1722,96 грн.

                                                                                                                     Суддя: Дідиченко М.А.

                                                                                               Секретар: Приходько Є.П.

Представники:

від позивача               Заїкіна Л.А. –пред. за довірен. від 18.12.2006 року

від відповідача           Білан Р.О. –пред. за довірен. від 15.01.2007 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 1360-ют від 17.03.05р. у розмірі 1 052,38 грн. –основного боргу, 96,79 грн. –пені, 20,60 грн. –індексу інфляції, 16,61 грн. –3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.06р. (суддя Калатай Н.Ф.) порушено провадження у справі.

18.01.07р. відповідач подав зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальності «Компанія Степ ЛТД»про стягнення заборгованості за Договором № 1360-ют від 17.03.05р. у розмірі 1421,02 грн. –основного боргу, 152,85 грн. –пені, 98,05 грн. –індексу інфляції 51,04 грн. –3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.07р. (суддя Калатай Н.Ф.) прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Телеком» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Степ ЛТД» про стягнення заборгованості у розмірі 1722,96 грн. для сумісного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.07р. у задоволенні первісного позову було відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено частково, а саме: стягнуто з позивача на користь відповідача штраф у розмірі 1421,02 грн., держмито у розмірі 84,13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 24.07.07р. скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.07р. та направлено справу № 14/665 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Вищевказана постанова мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не визначили строки та підстави припинення Договору № 1360-ют від 17.03.05р.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу № 14/665 передано на новий розгляд судді Дідиченко М.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2007 року присвоєно справі номер 14/665-27/343, розгляд справи призначено на 20.08.2007 року, зобов'язано сторони надати суду письмові пояснення.

Сторони у судове засідання 20.08.2007 року не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, причини неявки суду не відомі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 20.08.2007 року відкладено розгляд справи на 05.09.2007 року, зобов'язано сторони виконати вимоги попередньої ухвали Господарського суду міста Києва.

Позивач у судове засідання 05.09.2007 року з'явився, підтримав свою правову позицію, викладену письмово, відповідно до якої зазначив, що відповідач, не дотримавшись встановленої чинним законодавством України форми розірвання договору, зупинив надання Товариству з обмеженою відповідальності «Компанія Степ ЛТД»послуг телефонного зв'язку, чим в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов'язань за Договором № 1360-ют від 17.03.05р.

Відповідач у судове засідання з'явився, заперечив на заявлені позовні вимоги та на вимогу ухвали суду  надав письмові пояснення з урахування мотивувальної частини постанови  Вищого Господарського Суду України від 24.07.07р.

Обґрунтовуючи свої заперечення на первісні позовні вимоги та підтримуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, відповідач посилався на те, що Договір № 1360-ют від 17.03.05р. було розірвано 02.11.2005 року на підставі письмової заяви позивача, якою він просив відключити лінії, що є  на його думку достроковим припиненням дії зазначеного вище  договору.

Відповідач зазначив, що оскільки умовами Договору № 1360-ют від 17.03.05р. не передбачено спеціального укладання додаткової угоди щодо його розірвання, то він на підставі листа позивача від 02.11.2005 року, керуючись п. 79 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 720 від 09.08.2005 року, здійснив відключення кінцевого обладнання позивача від свої мережі та розірвав договір за ініціативою останнього.

Враховуючи те, що позивач виявив бажання розірвати  Договір  № 1360-ют від 17.03.05р. достроково, тобто до закінчення 365 днів з дня підключення ліній, то підтримуючи свою правову позицію, відповідач зазначив, що позивач зобов'язаний сплатити йому штраф у розмірі 16 грн. 60 коп. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 5.3 Договору у розмірі 2 473 грн. 40 коп.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд розглядає  справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача,  суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2005 року  між позивачем (надалі - абонент) та відповідачем (надалі - оператор) укладено Договір про надання послуг телефонного зв'язку для юридичних осіб № 1360-ют (надалі Договір), предметом якого є надання оператором абонентові послуг телефонного зв'язку, а саме надання 1 абонентського номеру (2 лінії), шляхом переключення телефонної лінії за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 132.

Судом встановлено, що  01.04.2005 року оператор надав, а  абонент прийняв  у користування лінії, передбачені умовами Договору, що підтверджується Актом здачі –прийомки виконаних робіт від 01.04.2005 року, підписаним повноважними особами сторін та скріпленим печатками підприємств.

01.11.2005 року позивач звернувся до відповідача з листом, відповідно до якого просить останнього припинити обслуговування телефонних ліній з одним номером за адресою Червоноармійська, 132 та Інтернет з'єднання (логін ct023222, IP адрес 193.108.49.39).

02.11.2005 року оператор на вимогу абонента відключив спірні лінії. Даний факт сторонами не заперечується та не спростовується.

Спір по справі виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач не дотримавшись  встановленої Цивільним кодексом України форми розірвання договору, зупинив надання Товариству з обмеженою відповідальності «Компанія Степ ЛТД»послуг телефонного зв'язку. На думку позивача вищезазначені дії відповідача свідчать про його  односторонню відмову від виконання  зобов'язань, покладених на нього Договором  № 1360-ют від 17.03.05р.

Відповідно до п. 5.3 Договору  № 1360-ют від 17.03.05р. протягом 365 календарних днів, починаючи з дати підключення ліній, Договір може бути припинено достроково лише за взаємною згодою сторін. Одностороннє дострокове припинення договору допускається лише на умовах п. 5.4, п. 5.5, п. 5.6 Договору, а також у випаду невиконання однією із сторін Договору, прийнятих на себе договірних зобов'язань –шляхом письмового призупинення) надання послуг з ініціативи оператора з підстав, обумовлених договором, або за заявою абонента в період строку встановленого цим пунктом, цей період продовжується на строк, протягом якого надання послуг було призупинено.

Сторони узгодили, що відповідно до п. 5.5. Договору № 1360-ют від 17.03.05р. після закінчення строку, встановленого п. 5.3, договір може бути розірвано за умови взаємної згоди сторін та з ініціативи абонента за умов письмового попередження оператора за 90 календарних днів до розірвання договору.

Пунктом 5.6 зазначеного договору передбачені випадки розірвання договору з ініціативи оператора, зокрема з причин технічної неможливості подальшого надання послуг зв'язку абонентові, що спричинена форс –мажорними обставинами; зміни адреси розміщення абонента внаслідок припинення чи розірвання договору оренди приміщень; несплати абонентом рахунків оператора за поточні послуги та в разі неможливості доставки рахунків абонентові протягом 20 календарних днів.  

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 651 ЦК України передбачені  підстави для зміни або розірвання договору. Так, із приписів зазначеної норми права вбачається, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Стаття 7 ГК України встановлює, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Таким чином, враховуючи, що позивач та відповідач є суб'єктами господарювання та уклали спірний договір при здійсненні своєї господарської діяльність, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Господарський кодекс України.  

Стаття 188 ГК України встановлює, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.  У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, та пояснень позивача по справі, звертаючись до відповідача  листом від 01.11.2005 року, абонент лише просив оператора припинити обслуговування двох телефонних мереж з одним номером за адресою вул. Червоноармійська, 132 та Інтернет з'єднання (логін ct023222, IP адрес 193.108.49.39), а не розірвати Договір укладений між сторонами.

Окрім того, позивач звернув увагу суду на те, що про намір розірвати Договір укладений між сторонами, він, відповідно до п.п. б п. 5.5 Договору № 1360-ют від 17.03.05р. попередив би оператора за 90 календарних днів до дня розірвання договору.

Не погоджуючись з зазначеної позицією позивача, відповідач посилався на п. 79 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 720 від 09.08.2005 року та зазначає, що припинення обслуговування передбачає  як припинення послуг та відключення кінцевого обладнання, так і розірвання договору укладеного між сторонами.

Відповідно до п. 79 зазначених вище правил, на які нормативно обґрунтовуючи  свої заперечення  посилається відповідача, передбачено, що  користування телефоном може бути припинено: за заявою абонента; з ініціативи оператора у випадках, передбачених цими Правилами та законодавством та у випадках, передбачених договором.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на  п. 79 вищезазначеного нормативного  акту, оскільки ним передбачені  лише підстави припинення  користування телефоном.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач дійсно на вимогу позивача припинив обслуговування двох телефонних мереж з одним номером за адресою вул. Червоноармійська, 132 та Інтернет з'єднання (логін ct023222, IP адрес 193.108.49.39), проте помилково ототожнив зазначені дії позивача з його пропозицією про розірвання Договору  № 1360-ют від 17.03.05р.

Окрім того, суд зазначає, що навіть, якщо відповідач прийняв лист позивача від 01.11.2005 року  за пропозицію про розірвання Договору № 1360-ют від 17.03.05р., то всупереч вимог ст. 188 ГК України не  скористався наданим йому правом та не надіслав на адресу абонента у  двадцятиденний строк після одержання  такої пропозиції повідомлення про результат її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2006 року абонент отримав від оператора рахунок –баланс від 01.04.2006 року, відповідно до якого у абонента залишився залишок на особовому рахунку у розмірі 1052 грн. 38 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено суду того, що дострокове припинення Договору № 1360-ют від 17.03.05р. відбулося саме з ініціативи позивача або неналежного виконання останнім взятих на себе зобов'язань, суд дійшов висновку, що абонент в односторонньому випадку відмовився від взятих на себе зобов'язань, а тому заявлені первісні позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому  первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі в сумі 1 052 грн. 38 коп.  

Позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 96 грн. 79 коп.  за період прострочення з 15.04.2006 р. по 24.10.2006 р.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу позивач, посилається на п. 4.4 Договору № 1360-ют від 17.03.05р., відповідно до якого, у випадку прострочення вказаних у цьому Договорі термінів здійснення платежів по рахунках, де не передбачено авансу, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених послуг за кожен день прострочки, але не більше 100% від суми заборгованості.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Враховуючи те, що п. 4.4 Договором № 1360-ют від 17.03.05р. передбачено лише   відповідальність абонента у випадку прострочення термінів здійснення платежів, а не передбачено відповідальності оператора  за порушення взятих на себе зобов'язань, суд дійшов висновку в задоволенні стягнення з відповідача пені у розмірі 96 грн. 79 коп. відмовити повністю.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 20 грн. 60 коп. та 3% річних у розмірі 16 грн. 61 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір індексу інфляції за період з 01.05.2006 року по 24.10.2006 року становить 20 грн. 60 коп.:

1052 грн. 38 коп. (основний борг) х  100,5% (індекс інфляції за період з 01.05.2006 року по 31.05.2006 року) –1052 грн. 38 коп. (основний борг) = 5 грн. 26 коп.;

1052 грн. 38 коп. (основний борг) х  100,1% (індекс інфляції за період з 01.06.2006 року по 30.06.2006 року) –1052 грн. 38 коп. (основний борг) = 1 грн. 05 коп.;

1052 грн. 38 коп. (основний борг) х  100,9% (індекс інфляції за період з 01.07.2006 року по 31.07.2006 року) –1052 грн. 38 коп. (основний борг) = 9 грн. 47 коп.;

1052 грн. 38 коп. (основний борг) х  100,2% (індекс інфляції за період з 01.09.2006 року по 30.09.2006 року) –1052 грн. 38 коп. (основний борг) = 2 грн. 10 коп.;

1052 грн. 38 коп. (основний борг) х  100,2% (індекс інфляції за період з 01.10.2006 року по 24.10.2006 року) –1052 грн. 38 коп. (основний борг) = 2 грн. 72 коп.

Розмір 3% річних становить: 16 грн. 61 коп. = 1052 грн. 38 коп. (заборгованість відповідача) х 3% х 192 дні (кількість днів прострочення з 15.04.2006 року по 24.10.2006 року: 365 днів.

Звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою відповідач посилається на те, що оскільки позивач виявив бажання розірвати достроково Договір № 1360-ют від 17.03.05р.,  то на думку відповідача, відповідно до п. 5.4 Договору, з урахуванням змін внесених до Договору,  а також й того, що на момент розірвання договору на особовому рахунку відповідача залишилося 1052 грн. 38 коп., абонент  зобов'язаний сплатити оператору штраф у розмірі 1421 грн. 02 коп.

Відповідно до умов Договору № 1360-ют від 17.03.05р. підставою для стягнення з абонента штрафних санкцій,  є  п. 5.4 Договору, відповідно до якого при достроковому припиненні Договору з ініціативи абонента до закінчення строку, встановленого п. 5.3 Договору, а також з ініціативи оператора у випадку невиконання абонентом прийнятих на себе зобов'язань згідно Договору, абонент сплачує штраф у розмірі 17 грн. 36 коп. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 5.3 Договору.

Зустрічні позовні вимоги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки матеріалами справи  та обставинами встановленими судом, спростовується факт припинення дії договору з ініціативи абонента чи неналежного виконання ним взятих не себе зобов'язань за Договором.

За наведених вище обставин, зустрічні позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальності «Компанія Степ ЛТД»1421 грн. 02 коп. основного боргу , 152 грн. 85 коп. пені, 98 грн. 05 коп. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 51 грн. 04 коп. задоволенню не підлягають, у зв'язку з недоведеністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при відмові у позові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем  за первісним позовом понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ст. 49 ГПК України).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому  задоволенню, з поточного рахунку відповідача стягненню підлягає  основний борг у сумі 1052 грн. 38 коп., інфляційні втрати в сумі  20 грн. 60 коп.,  3% річних в сумі 16 грн. 61 коп., державне мито в сумі 93 грн. 67 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108 грн. 37 коп.

В  іншій  частині стягнення заявлених первісних позовних вимог відмовити.

В задоволені зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

Приймаючи до уваги вищезазначене та керуючись ст.ст. 33,34,49,82-85 Господарського процесуального кодексу, ст.ст. 678,712 ЦК України, ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Телеком»(01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 25406523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Степ ЛТД) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - основний  борг у сумі  1052 грн. 38 коп., інфляційні втрати в сумі  20 грн. 60 коп.,  3% річних в сумі 16 грн. 61 коп., державне мито в сумі 93 грн. 67 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108 грн. 37 коп.

3.          В іншій частині задоволення первісних позовних вимог відмовити.

4.          В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

           20.09.2007 року

Суддя                                                                                                                        М.А. Дідиченко