Рішення

від 15.07.2021 по справі 547/129/20

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/129/20

Провадження №2/547/23/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання С.А.Сінельник,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката В.В.Новохатько,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року позивач звернувся до суду із позовом до Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області про визначення позивачеві додаткового строку для прийняття спадщини тривалістю 2 місяці після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 сестри позивача - ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 1-5, 61, 62, 73). Надалі у березні 2020 року до участі у справі залучено як співвідповідачів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (а.с. 54).

В обґрунтування позову вказано, що позивач проживає у смт Тельманове Донецької області, що є тимчасово окупованою територією України. Після початку АТО позивач не мала змогу підтримувати зв`язок із сестрою ні телефоном, ні поштовими повідомленнями. На поховання до сестри позивач не їздила через складнощі у перетині лінії розмежування і похилий вік позивача (76 років). Із листів сестри, що надходили у 2011 році позивач знала, що спадкодавець заповіла все своє майно племіннику ОСОБА_9 , синові їхнього батька, який проживав у м. Рівне. Восени 2019 року позивача провідав її син ОСОБА_10 і повідомив, що у сестри була земельна ділянка у Семенівському районі Полтавської області. Син позивача віднайшов у судовому реєстрі рішення у справі № 547/871/19 від 13.11.2019 із якого дізнався, що відповідачі-фізичні особи є спадкоємцями п`ятої черги сестри позивача. Натомість позивач є спадкоємцем другої черги. Із рішення позивач дізналася, що ОСОБА_9 , якому ОСОБА_6 залишила заповіт, помер раніше спадкодавця, а тому спадкування має відбуватися за законом.

Ухвалою суду від 21.02.2020 відкрито провадження у справі.

Судові засідання у справі переривалися неодноразово через залучення співвідповідачів, відсутність доказів належного повідомлення учасників справи, за їх клопотанням, з метою ознайомлення із не наданими раніше доказами, з метою участі у судових засіданнях у режимі відеоконференції, витребування доказів, через карантинні обмеження, неявки свідків, необхідності дачі особистих пояснень судові тощо.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат В.В.Новохатько у судових засіданнях позов підтримала повністю, наголосила, що через АТО і проживання на тимчасово окупованій території України, обізнаність про існування заповіту сестри позивача на іншу особу, позивач не знала про наявність у неї права спадкування за законом після своєї сестри. Через похилий вік позивач не могла перетнути лінію розмежування і подати заяву про прийняття спадщини. Листування між Україною і її тимчасово окупованою територією не здійснюється, будь-яка заява позивача, складена на тимчасово окупованій території України, не має правового значення для органів влади України. Позивач також не знала про наявність спадщини. Представник припустила, що відповідачі-фізичні особи через необізнаність або з іншої причини не повідомляли суд про існування у спадкодавця ОСОБА_6 спадкоємця більш високої черги (другої) під час ініціювання у листопаді 2019 року перед судом продовження строку для прийняття спадщини. Надані відповідачами листи не містять відомостей про обізнаність позивача про смерть сестри і відмову від вступу у спадщину. Вони не могли передаватися через не здійснення відповідної діяльності Укрпоштою із тимчасово окупованою територією України. Про наявність права на падку ванн позивач довідалася восени 2019 року.

Відповідач Заїчинська сільська рада первинно проти позову письмово не заперечувала, представника у судові засідання рада не направляла, а згодом просила розглядати справу за відсутності її представника (т. 1 а.с. 52, 118, 227).

Відповідач ОСОБА_7 відзиву на позов не складав. У судових засіданнях проти позову заперечував, вказав, що позивач приїжджала на територію України для отримання пенсії тому могла подати заяву про прийняття спадщини. Про смерть сестри і не спадкування за заповітом позивач знала із відповідних листів.

Відповідач ОСОБА_8 письмово неодноразово клопотала розглядати справу за її відсутності, наділ письмово просила відмовити у задоволенні позову не вказавши із яких підстав і доводів (т. 1 а.с. 249, т. 2 а.с. 34, 88).

Вивчивши письмові заяви по суті справи, вислухавши доводи і пояснення сторін (їх представника), вивчивши надані до суду докази і матеріали справи суд встановив таке .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Заїчинці Семенівського району Полтавської області померла сестра позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 10-14, 39-42).

Позивач має зареєстроване і фактичне місце проживання у смт Тельманове Донецької області, яке є тимчасово окупованою територією України. Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , відтак є особою похилого віку (т. 1 а.с. 8, 9, 170, 171).

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 13.11.2019, справа № 547/871/19, за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області про продовження строку для прийняття спадщини позов задоволено повністю: визначено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 додатковий строк тривалістю два місяці для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Відповідач позов визнав.

До участі у справі не залучалися будь-які особи, у т.ч. вказаний свідком ОСОБА_11 (матір`ю позивачів) сестра спадкодавця ОСОБА_6 - позивач у цій справі ОСОБА_3 . ОСОБА_6 була рідною тіткою батька позивачів ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а, отже, відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України віднесені до її можливих спадкоємців у п`яту чергу спадкоємців за законом.

Заповітом від 14.09.2011 ОСОБА_6 заповіла усе своє майно ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, яким, згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України є смерть спадкодавця.

Отже, оскільки особа, яка вказана у заповіті ОСОБА_6 як спадкоємець - ОСОБА_9 , помер раніше спадкодавця ОСОБА_6 , то спадкування за заповітом ОСОБА_6 від 14.09.2011 не здійснюється (т. 1 а.с. 152, 153).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.11.2020, справа № 547/871/19, залишено без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката В.В.Новохатько, а вказане рішення залишено без змін. Колегією суддів вказано, що апелянтом не надано доказів прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті її сестри ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 233-236). Представник позивача вказала, що доказом прийняття спадщини може стати задоволення судом позову у цій справі.

Із копії спадкової справи на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 вбачається, що на підставі зазначеного рішення суду від 13.11.2019 відповідачі-фізичні особи 18.12.2019 склали заяви про прийняття спадщини.

Також заяву про прийняття спадщини подав ОСОБА_13 вказавши себе племінником ОСОБА_6 . Приватний нотаріус Н.В.Трембач 12.11.2019 повідомила ОСОБА_13 , що ним пропущено 6-місячний строк для прийняття спадщини після ОСОБА_6 .

05.02.2020 позивач також склала приватному нотаріусу Н.В. Трембач заяву про прийняття спадщини після смерті своєї сестри ОСОБА_6 . Заяву складено у м. Маріуполь.

13.02.2020 адвокат В.В.Новохатько звернулася до приватного нотаріуса Н.В. Трембач із заявою про не видачу свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачам-фізичним особам як спадкоємцям п`ятої черги, оскільки спадкоємцем другої черги є позивач і позивач звернулася до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (т. 1 а.с. 150-173).

16.11.2019 позивач у м. Маріуполь склала довіреність на ім`я ОСОБА_10 щодо прийняття спадщини сестри позивача ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 170, 171).

Рішенням Полтавського апеляційного суду від 29.10.2015, справа № 547/345/13-ц, встановлено нікчемність заповіту від 09.06.2005 померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_15 (т. 1 а.с. 208-212).

Позивач перебуває на обліку як одержувач пенсії у Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. Нарахування пенсії здійснювалося у періоди 01.01.2016 - 31.08.2018, 01.03.2019 - 31.10.2020 (т. 1 а.с. 184).

Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області довідкою з о/р НОМЕР_1 вказала, що позивач протягом січня 2016 року - березня 2021 року отримувала пенсію шляхом перерахування через установу банку 10004/5001 - ТВБВ №10004/0551 філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" (т. 2 а.с. 70-77).

Суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача, що задля отримання можливості отримання пенсії мешканці тимчасово окупованих територій України вказували органу пенсійного фонду свою адресу для листування на території України.

Відповідач ОСОБА_7 посилався на листи, які на його думку, свідчили про обізнаність позивача про смерть її сестри задовго до листопада 2019 року і про неможливість спадкування за заповітом від 14.09.2011, який склала ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_9 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто раніше спадкодавця за заповітом (т. 2 а.с. 36-37, 60, 61-64, 84-86).

Проте суд відхиляє ці докази і доводи, оскільки зміст листів і їх адресати вказують на інших осіб і на інші відомості, які відображено у листах. Також суд погоджується з тим, що ДП "Укрпошта" не приймало і не надсилало поштову кореспонденцію до або із тимчасово окупованих територій України. Відповідна діяльність не здійснюється і зараз.

Свідок ОСОБА_10 , який є сином позивача, під час допиту у судовому засіданні пояснив, що у 2019 році почав шукати свої земельні ділянки і земельні ділянки своїх родичів. Позивач вказала свідкові зателефонувати до ОСОБА_11 , котра знає про це. У Заїчинській сільській раді свідкові повідомили, що є земельна ділянка сестри матері і що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 претендують на неї. Тоді свідок і його мати (позивач) вирішили набути спадщину сестри матері, оскільки на неї претендували племінники, котрі про судові справи позивача не повідомляли. Тоді й з`ясувалося що спадкування за заповітом не відбулося, оскільки спадкоємець помер раніше спадкодавця.

Свідок ОСОБА_11 , яка є матір`ю відповідачів-фізичних осіб, під час допиту у судовому засіданні вказала, що вони 4 роки заглядали за покійною ОСОБА_16 . У березні 2016 року був телефонний зв`язок із сестрою померлої - ОСОБА_3 . У 2019 році листи для позивача передавали через знайомих, оскільки пошта не працювала. У серпні 2019 року телефонував ОСОБА_10 і розпитував про землю і про її оформлення. Потім він приїхав, скопіював усі наявні документи і сказав що "боротиметься за землю". У лютому 2020 року свідкові телефонувала позивач і сказала, що на землю не претендує, це все робить її син.

Слід зауважити, що дата складення позивачем довіреності і дата звернення відповідачів-фізичних осіб до суду із позовом про визначення додаткового строку про прийняття спадщини є приблизно однаковими, а саме вчинені у жовтні-листопаді 2019 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК).

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК).

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ч. 1 ст. 1265 ЦК).

Отже позивач за законом є спадкоємцем другої черги своєї сестри ОСОБА_16 , а відповідачі-фізичні особи - спадкоємцями п`ятої черги після ОСОБА_16 .

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК).

Верховний Суд у постанові від 12.04.2021, справа № 589/1863/13-ц, зазначив, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Ураховуючи встановлені у справі обставини суд робить висновок, що позивач через постійне проживання на тимчасово окупованій території України, неспроможність через це і похилий вік перетинати лінію розмежування, відсутність стабільного телефонного зв`язку, повну відсутність поштового зв`язку, неможливість складення заяви про прийняття спадщини у будь-якому органі чи особи на тимчасово окупованій території України, необізнаність про наявність права на спадкування через смерть особи, на ім`я якої складено заповіт спадкодавцем, не обізнаність про смерть такого спадкоємця раніше спадкодавця, була позбавлена можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Встановлені судом обставини свідчать про об`єктивність, непереборність, істотність труднощів, внаслідок чого позивач була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини після своєї сестри.

Відтак суд задовольняє позов повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покласти на відповідачів-фізичних осіб, як належних відповідачів, судові витрати зі сплати позивачем судового збору у сумі 840,80 грн, стягнувши його у рівних частинах із відповідачів-фізичних осіб по 420,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 11-13, 76-81, 174, 258, 259, 264, 265, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задоволити повністю.

Визначити ОСОБА_3 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 ; проживає: АДРЕСА_1 ) додатковий строк тривалістю два місяці для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 420,40 грн судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 420,40 грн судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 22.07.2021.

Суддя В.Ф.Харченко