Постанова

від 19.07.2021 по справі 527/1949/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/1949/20 Номер провадження 22-ц/814/1095/21Головуючий у 1-й інстанції Олефір А. О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря: Кальник А. М.

розглянув у судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції з Глобинським районним судом Полтавської області та за допомогою он-лайн сервісу відеозв`язку EasyCon цивільну справу за апеляційною скаргою Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2021 року у складі судді Олефір А. О.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на новий строк ,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області, який мотивовано тим, що 22 грудня 2014 року між ним, як орендарем, та Градизькою селищною радою Глобинського району Полтавської області, як орендодавцем, було укладено договір оренди землі, за умовами якого передано йому в оренду строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 20 га, кадастровий номер: 5320655400:30:001:0168, яка розташована на території смт. Градизьк Глобинського району. Договір зареєстрований у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 лютого 2015 року за № 8706602.

Під час оренди земельної ділянки він добросовісно виконував всі умови договору та вимоги чинного законодавства, вчасно вносив орендну плату, тому набув переважне право на продовження користування земельною ділянкою та поновлення договору оренди землі. Оскільки протягом місяця після закінчення строку договору від орендодавця не надходили листи, повідомлення або заперечення проти його поновлення, він продовжував користуватися земельною ділянкою, здійснюючи щомісячну сплату орендної плати, тому вважає договір оренди поновленим відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі .

03 квітня 2020 року він направив уповноваженій особі Градизької селищної ради Глобинського району лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, до якого додав проект договору оренди земельної ділянки (додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 22.12.2014), який відповідач мав підписати. Вказані документи зареєстровані в Градизькій селищній раді 03.04.2020 за № 4-02-22/61. Проте, станом на 19 травня 2020 року будь-яка відповідь, а також поновлений договір оренди землі на його адресу не надходили.

З метою захисту своїх прав він звертався до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача про поновлення Договору оренди землі № б/н від 22.12.2014, однак рішенням цього суду від 23.09.2020 йому відмовлено у задоволенні позову з підстав невірного обрання способу захисту.

Враховуючи, що він продовжує користуватися земельною ділянкою, яка була передана в оренду, обробляє її, відповідачем порушується його переважне право на поновлення договору оренди землі, позивач просив суд визнати укладеною запропоновану ним редакцію додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 22.12.2014 та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 22.12.2014, укладеного між Градизькою селищною радою та ОСОБА_1 , зареєстрованого у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.02.2015, номер запису про реєстрацію іншого речового права 8706602, у заявленій позивачем редакції Договору оренди земельної ділянки (додаткова угода про поновлення договору оренди землі від 22.12.2014 року), повний текст якого викладено у резолютивній частині рішення.

Стягнуто з Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Додатковим рішенням цього суду від 01 березня 2021 року стягнуто з Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 4 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з рішенням районного суду, представник Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач не мав переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки не дотримався встановленої законом процедури.

У порушення вимог частини другої статті 33 Закону України Про оренду землі , пункту 3.2 Договору позивач звернувся із заявою про продовження строку дії договору лише 21.11.2019, із пропуском встановленого строку, проекту додаткової угоди не додав, а тому фактично втратив право на укладення договору оренди землі на новий строк.

Лист-повідомлення позивача від 03.04.2020 про його намір поновити дію договору та продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору не створює правових наслідків для укладення нового договору оренди землі, а обставини, встановлені рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 23.09.2020 не перевірялися судом, потри заперечення та докази відповідача.

Крім того, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а тому даний спір повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

Також суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні заяви про відвід судді Олефір А. О., оскільки у відповідача є об`єктивні підстави вважати, що вона була побічно заінтересована у результаті розгляду справи, має приватний інтерес у справі, який зумовлений позаслужбовими стосунками із головою Глобинського районного суду Полтавської області Левицькою Т. В., яка є членом сім`ї представника позивача, та наявність приватного інтересу судді Олефір А. О. безпосередньо впливає на об`єктивність та неупередженість прийнятих рішень у даному тривалому спорі між сторонами.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Левицький В. І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

За правилами частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

По справі встановлено, що 22.12.2014 між орендодавцем Градизькою селищною радою Глобинського району Полтавської області та орендарем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 20 га, кадастровий номер: 5320655400:30:001:0168, яка знаходиться в смт. Градизьк Глобинського району Полтавської області (а.с. 10-12).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору оренди землі від 22.12.2014, договір було укладено на 5 років, починаючи з дати його державної реєстрації, з переважним правом орендаря на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Даний договір було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.02.2015 , отже, кінцевою датою строку дії договору є 12 лютого 2020 року (а.с. 15).

21 листопада 2019 року позивач звернувся до сесії Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області із заявою про продовження договору оренди землі, до якої додав копію паспорту громадянина України, копію ІНН, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

03 квітня 2020 року ОСОБА_1 подав голові Градизької селищної ради Глобинського району лист-повідомлення з додатковою угодою про поновлення строку договору оренди землі, у якому зазначив, що у зв`язку з відсутністю протягом одного місяця після закінчення строку дії договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Просив на підставі частин 6-8 статті 33 Закону України Про оренду землі укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі (а.с. 17-19). Відповіді на цей лист він не отримав.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 23.09.2020 у справі № 527/861/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на новий строк відмовлено з мотивів невірного та неефективного способу захисту, обраного позивачем.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на новий строк, суд першої інстанції виходив з того, що позивач після закінчення терміну дії договору оренди продовжує використовувати спірну земельну ділянку, сплачувати орендну плату , та має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Про намір скористатися таким правом позивач вчасно повідомив відповідача, направивши лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, відповідачем не надано суду доказів направлення ОСОБА_1 листа-повідомлення до 12.03.2020 про заперечення у поновленні договору оренди землі, чим була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , тому такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками районного суду погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до статті 16 ЦК України, статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 124 (частина перша) ЗК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України Про оренду землі ).

Частиною третьою статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України Про оренду землі (далі - Закон) у редакції статті 33, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено підстави поновлення договору оренди землі.

Так, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 Закону).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року (справа № 159/5756/18, провадження № 14-99цс20) викладено правовий висновок, згідно якого виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі ). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Вказані юридичні факти є предметом доказування по справі і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення (стаття 77 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, орендар ОСОБА_1 повідомив відповідача про свій намір продовжити договір оренди спірної земельної ділянки лише 21.11.2019, пропустивши встановлений договором строк письмового повідомлення орендодавця - не пізніше ніж за 90-днів до закінчення строку дії договору оренди землі від 22.12.2014, а також не додав проекту додаткової угоди, тобто не дотримався встановленої законом процедури, внаслідок чого втратив можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі . Дії, вчинені позивачем після закінчення строку Договору оренди землі від 22.12.2014, а саме: направлення листа-повідомлення від 03.04.2020 з проектом додаткової угоди та здійснення користування земельною ділянкою, не створюють правових наслідків поновлення договору оренди землі в силу закону, оскільки орендар вчасно не повідомив орендодавця про продовження оренди на новий строк, у зв`язку з чим у орендодавця не виникло обов`язку приймати рішення щодо поновлення договору оренди землі, а тому відсутність письмових заперечень з боку відповідача протягом місяця після закінчення договору оренди землі на його продовження не має правового значення.

Суд першої інстанції, встановивши зазначені обставини, не дав належної правової оцінки факту недотримання позивачем встановленого порядку поновлення договору оренди землі, не застосував вищевказаних правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах та помилково визнав наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, що не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, та як наслідок, безпідставно визнав укладеною додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 22.12.2014 про поновлення договору оренди землі.

Посилання районного суду на норми частини четвертої статті 82 ЦПК України при встановленні обставин справи не ґрунтується на законі, оскільки правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду в силу вимог частини сьомої даної статті.

По справі встановлено, що позивач не виконав свого обов`язку повідомити відповідача про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, з надісланням проекту додаткової угоди, тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача відхиляються апеляційним судом, як безпідставні.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди землі від 22.12.2014 було укладено з ОСОБА_1 , як громадянином України - фізичною особою, а отже, відповідно до правил частини першої статті 19 ЦПК України, частини першої статті 20 ГПК України дана справа не відноситься до юрисдикції господарських судів та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зазначені апелянтом підстави для відводу судді Глобинського районного суду Полтавської області Олефір А. О. ґрунтуються на припущеннях та не свідчать про наявність конфлікту інтересів судді при розгляді даної справи. Доводи апеляційної скарги про особисті стосунки судді із головою суду Левицькою Т. В., яка не є учасником справи, не вказують на заінтересованість судді Олефір А. О. у вирішенні справи та не є підставою для відводу судді у розумінні вимог статті 36 ЦПК України, як вірно зазначено в ухвалі районного суду від 22.01.2021, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції з цих мотивів апеляційним судом не вбачається.

За наведених обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення по відмову у задоволенні позову.

Ухвалюючи нове рішення по справі апеляційний суд відповідно змінює розподіл судових витрат за правилами частин першої, другої, тринадцятої статті 141, частин першої, третьої статті 133, частини другої статті 137 ЦПК України та покладає на позивача понесені відповідачем судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 260 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн, що підлягають сплаті на підставі договору № 15-21 про надання правової допомоги від 18.03.2021 та акту приймання-передачі наданих послуг від 18.03.2021 (а.с. 178-184).

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області задовольнити.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на новий строк відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області 1260 грн судових витрат зі сплати судового збору та 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна