Постанова

від 18.06.2007 по справі а6/129-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А6/129-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"18" червня 2007 р.                                                                   Справа № А6/129-07

10.10 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого                                                    судді Маляренка А.В.

при секретарі                                                             Петровій Л.М.

розглянувши адміністративну справу № А6/129-07

за позовом Прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Таращанському районі, м. Тараща

до Сільськогосподарського підприємства «Самбор», с. Лісовичці, Таращанського району

про  стягнення 335 701,91 грн.

Представники:

від прокурора Опанасенко О.О. (посв. № 90 від 25.07.06 р.)

від   позивача  Кокоша О.М . (довіреність № 01 від 11.04.2007 р.)

від   відповідача  не з'явився

Обставини спору:

Прокурор Таращанського району Київської області (далі - позивач) звернувся в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Таращанському районі з адміністративним позовом до Сільськогосподарського підприємства «Самбор» (далі - відповідач) про стягнення 335 701,91 грн.   

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 26.03.2007 року  за правилами  Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

До початку судового засідання 12.04.2007 р. від позивача надійшла заява за № 100/10-01-02 від 12.04.2007 р. яким останній просить здійснити заміну позивача Державну податкову інспекцію у Таращанському районі на Рокитнянську міжрайонну державну податкову інспекцію, з огляду на те, що 06.04.2007 р. ДПІ у Таращанському районі реорганізувалась і утворилась Сквирська міжрайонна державна податкова інспекція з Володарським відділенням, що підтверджується Наказом ДПА у Київській області № 38 від 09.01.2007 р. та свідоцтвом про державну реєстрацію № 13461020000000463 від 05.04.2007 р.

Відповідно до ст. 55 КАС України, у  разі  вибуття  або  заміни  сторони  чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного  процесу  заміну  відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії,  вчинені в  адміністративному процесі  до вступу правонаступника,  обов'язкові для нього в такій самій мірі,  у якій вони були б обов'язкові  для  особи,  яку  він замінив.

Як вбачається з Наказу ДПА у Київській області № 38 від 09.01.2007 р. Сквирська МДПІ з Володарським відділенням є правонаступником ДПІ у Сквирському та ДПІ у Таращанському районі.

Таким чином, суд замінює позивача Державну податкову інспекцію у Таращанському районі Київської області її правонаступником –Сквирською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області.

Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі –Закону №2181) та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІУ від 22.05.2003 р. (далі –Закон №889),  внаслідок чого за ним утворився податковий борг перед бюджетом.

Представник  відповідача  в судове засідання не з'явився, проте до початку судового засідання надав суду заяву за № 15/06 від 15.06.2007р. в якій просить розглядати справу без його участі та одночасно повідомляє про визнання позовних вимог в повному обсязі.

           Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,

встановив:

ДПІ у Таращанському районі була проведена планова виїзна перевірка Сільськогосподарського підприємства «Самбор»щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом господарювання, за результатами якої було складено акт «Про результати виїзної планової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб»№01/23-30229834 від 15.01.2007 р.

Станом на 01.12.2006 р. заборгованість з податку фізичних осіб, який нараховано на фактично виплачені суми доходів, становить 333 227,18 грн.

За результатами перевірки повноти й своєчасності перерахування до бюджету сум податку встановлено, що відповідачем у порушення вимог ст. 16.3.2 Закону України «Про податок із доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. не перераховано станом на 27.01.2006 р. до бюджету податку з доходів фізичних осіб в розмірі 333 227,18 грн.

Пунктом 16.3.2 ст. 16 Закону України №889 передбачено, що юридична  особа   за   своїм   місцезнаходженням   та місцезнаходженням своїх підрозділів,  а уповноважений підрозділ за своїм  місцезнаходженням,  одночасно  з  поданням  документів   на отримання  коштів  для виплати належних платникам податку доходів, сплачує  (перераховує)  суми  утриманого  податку  на   відповідні розподільчі рахунки,   відкриті   в   територіальних   управліннях Державного казначейства України.

Таким чином, відповідно до наданих позивачем документів в підтвердження податкової заборгованості (копії долучені до матеріалів справи)  заборгованість відповідача  складає             333 227,18 грн., що відповідачем не  спростовано.

Відповідно до п. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України №2181-ІІІ, будь-яких випадках,  коли платник податків згідно із законами  з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж),  якими оподатковуються інші  особи,  у тому   числі   податки   на   доходи   фізичних  осіб,  дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки,  що  утримуються з джерела виплати,  сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним  фондом,  який належить  державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1.).

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.   

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України  № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у  поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за  останнім днем  відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі   коли   відповідно   до   закону  контролюючий  орган самостійно визначає податкове зобов'язання  платника  податків  за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки,  визначені у законі з відповідного податку, а  за  їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання  податкового  повідомлення про таке нарахування.  Коли ж  податкове зобов'язання визначено контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. «а»-«в»п. п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов‘язаний погасити  нараховану суму податкового зобов`язання протягом десяти календарних днів від дня  отримання  податкового повідомлення.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно підпункту 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону є виключно податкові органи.

Слід зазначити, що з урахуванням викладеного заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб не є ані узгодженою сумою, а ні податковим боргом.  

          Як передбачено п. 1.7. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ активи   платника   податків  - це  кошти,  матеріальні  та нематеріальні цінності,  що належать юридичній або фізичній  особі за правом власності або повного господарського відання.

          Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ активи  платника  податків   можуть   бути   примусово стягнені  в  рахунок  погашення його податкового боргу виключно за рішенням  суду.  

          За несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за 2004 –2006р. відповідачу нараховано пеню в розмірі 2474,73 грн. відповідно до пп.. а п. 16.1.2, п. 16.3.1, п. 16.4.1 ст. 16 Закону України № 2181.

          Позивач в своїх поясненнях посилається на той факт, що відповідача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру та одночасно просить включити їх до реєстру кредиторів на суму 335701,91 грн. Проте, суд не може задовольнити зазначене клопотання з огляду на те, що зазначена вимога має бути заявлена в межах справи про банкрутство.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990  № 509-XII, державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу,   районах  у  містах,  міжрайонні  та  об`єднані  державні податкові інспекції подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках  -  коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі.

           Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

          Зважаючи на вищенаведене та керуючись  ст.ст. 17, 94, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

          1.  Позов задовольнити повністю.

2.  Замінити позивача Державну податкову інспекцію у Таращанському районі Київської області її правонаступником –Рокитнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області з Таращанським відділенням.

3. Стягнути з Сільськогосподарського підприємства «Самбор» (09513, Київська обл., Таращанський район, с. Лісовичі, код ЄДРПОУ 30229834, МФО 321121, р/р260011743 в АППБ „Аваль” м. Біла Церква) на користь Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області у Таращанському відділені (09500, Київська область, смт Тараща, вул. Шевченка, 28, код ЄДРПОУ 19422270, р/р 34126999800591 в УДК Київської області, МФО 821018) 335 701 (триста тридцять п'ять тисяч сімсот одна) грн. 91 коп. податкової заборгованості.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк  постанова суду  набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови  суду - без змін.

              Суддя