Ухвала

від 21.07.2021 по справі 160/8611/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

21 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/8611/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі № 160/8611/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕДЛАЙФ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року позов задоволений.

23.12.2020 відповідач-1, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у цій справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2021 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

02.06.2021 відповідач-1 вдруге подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію вказаної ухвали разом з супровідним листом відправлено на адресу апелянта.

На адресу суду від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначає, що відповідач-1 вже звертався з апеляційною скаргою на Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року, проте судом апеляційної інстанції зазначена скарга була повернута апелянту, у зв`язку з несплатою судового збору. Вказує на те, що повторну апеляційну скаргу ним подано у максимально короткий строк та сплачено судовий збір, відповідач просить врахувати фактичні обставини справи та вважати, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і з обставин, які не залежали від його волі. Також посилається на відсутність значної кількості працівників, у зв`язку з значним розповсюдженням коронавірусу COVID-19, просить визнати причини пропуску строку на подання апеляційної скаргиповажними.

Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зауважує таке.

Згідно з ст. 121 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за заявою учасника справи.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є територіальним органом ДПС, тобто є державним органом, що здійснює адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини « ... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…» .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Вказаний висновок апеляційним судом здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постановах від 12 квітня 2019 року у справі № 826/10498/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 804/15772/15 та від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16.

Крім того, відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок особи сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення визначений ст. 132 КАС України та статтею 3 Закону України Про судовий збір .

Такий обов`язок, на переконання суду, слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів зауважує, що невиконання відповідачем-1 вимог процесуального закону щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику такої скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Крім того, суд зауважує, що обов`язок стосовно сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов`язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.

Колегія суддів також зазначає, що повторна апеляційна скарга подана через 3 місяці після повернення судом попередньої, що не може бути визнано судом як своєчасне та належне виконання апелянтом його процесуальних обов`язків. Відсутність же у відповідача коштів на сплату судового збору свідчить лише про "неналежне урядування" з боку держави, а тому державні органи не можуть в такому випадку розраховувати на поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки це буде порушенням принципу рівності сторін та наданням переваг суб`єкту владних повноважень перед іншим учасником справи.

Стосовно посилань апелянта на пропуск строку, у зв`язку з COVID-19, апеляційний суд зазначає про таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291, постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року №343, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500, постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641) установлено з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 29.03.2020 № 3275 (опублікований 02.04.2020) (далі - Закон № 3275) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема Розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено новим пунктом 3, за змістом якого під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, подання відзиву та розгляду апеляційної скарги, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, фактично Законом № 3275 строк, визначений ст. 298 КАС України, був продовжений до закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з цим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, зокрема, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 закінчуються 6 серпня 2020 року (через 20 днів після 17 липня 2020 року (набрання чинності Закону України від 18 червня 2020 року №731-IX)), а з урахуванням наданого для усунення недоліків 10-денного терміну, останнім днем такого строку було 17 серпня 2020 року. При цьому, суд має право за вмотивованою заявою особи продовжити процесуальний строк, встановлений судом, у тому числі строк для усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Як вказувалось вище, 2 березня 2021 року апеляційну скаргу повернуто апелянту. Вказана ухвала суду відповідачем не оскаржена та є чинною.

Скаржник посилається тільки на наявність коронавірусної хвороби (COVID-19), однак не надає суду доказів того, що неможливість подати повторну апеляційну скаргу у строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що постанови Кабінету Міністрів України діяли як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час подання апелянтом первісної та повторної апеляційних скарг, а тому, доводи апелянта стосовно того, що запровадження карантину в Україні стало причиною невчасного подання до суду повторної апеляційної скарги є безпідставними.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені апелянтом причини підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі № 160/8611/20 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року необхідно відмовити.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 299, 325, 328, 329 КАС України, суд

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі № 160/8611/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко