Постанова

від 21.07.2021 по справі 320/4986/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №320/4986/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Парінова А.Б.,

за участю

секретаря судового засідання Вітчинкіної К.О.,

представника позивача Залуніна К.В.,

представника відповідача Ісаєва С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року прийняте в порядку спрощеного позовного провадження) у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства Сільпо Рітейл до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2020 №0344070407, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Сільпо Рітейл звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03.04.2020 №0344070407.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03.04.2020 №0344070407 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 62 149,02 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 31 074,51 грн.; стягнуто на користь ПрАТ Сільпо Рітейл за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м Києві судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

07.07.2021 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому ПрАТ Сільпо Рітейл просить залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що під час проведення камеральної перевірки відповідач не мав права досліджувати правильність, повноту податкових зобов`язань та донараховувати такі зобов`язання, отже така перевірка проведена з порушенням і як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним; відтак рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є законним та обґрунтованим.

На обґрунтування своєї правової позиції, позивач також посилається на відповідну практику Верховного суду в аналогічних спорах.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021 призначено справу №320/4986/20 до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.07.2021.

В судове засідання, призначене на 21.07.2021 з`явились представник позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про заміну відповідача його правонаступником, представник позивача не заперечив проти задоволення такого клопотання, отже колегія суддів протокольною ухвалою задовольнила клопотання про заміну Головного управління Державної податкової служби у м. Києві його правонаступником.

Також сторони у справі надали свої пояснення на обґрунтування своєї правової позиції у даній справі, правом надати додаткові пояснення - не скористались.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Розглянувши клопотання відповідача про його заміну правонаступником, колегія суддів приходить до висновку про його обґрунтованість, а отже необхідність задоволення такого клопотання з огляду на таке.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби (далі - Постанова №893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно абз. 3 п. 2 Постанови №893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (п. 3 Постанови №893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби (далі - Наказ №529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021.

Крім того, з метою реалізації Постанови №893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 №643 Про затвердження положень про територіальні органи ДПС та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020 внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.

Водночас, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.

Враховуючи викладене, оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) нормативним актом передані Державній податковій службі України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права, а саме Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), а відтак клопотання представника відповідача про заміну відповідача його правонаступником підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, між приватним акціонерним товариством Сільпо Рітейл та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 18.11.2019. Відповідно до пункту 4.2 вказаного договору, позивачем визначено річну орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером №8000000000:75:293:0005 у розмірі 6 відсотків від її нормативної грошової оцінки.

У лютому 2020 року позивачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію №9012238727, у якій визначено грошове зобов`язання за орендною платою за земельну ділянку у розмірі 6%.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2020 рік ПрАТ Сільпо Рітейл , за результатами якої складено акт від 02.03.2020 №73/26-15-04-07-19/33870708. Відповідно до якого, встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600) за листопад 2019 року, визначена платником податків ПрАТ Сільпо Рітейл в податковій декларації з плати за землю, реєстраційний номер №9012238727 від 04.02.2020 за 2020 рік, є нижча ніж визначена за результатами камеральної перевірки.

Отже податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2020 №0344070407 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 62 149,02 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 31 074,51 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 03.04.2020 №0344070407 протиправними, ПрАТ Сільпо Рітейл звернулося з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що здійснюючи камеральну перевірку з питань дотримання вимог повноти нарахування та сплати позивачем орендної плати та збільшивши розмір податкового зобов`язання, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання.

Крім того, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення використав правові висновки Верховного Суду висловлені, зокрема, у постановах від 28.05.2020 у справі №826/18356/16 та від 18.12.2019 у справі №820/6376/15.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Приписами пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпункт 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначає, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Керуючись п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.

В свою чергу, метою камеральної перевірки на час виникнення спірних правовідносин є виявлення в поданій звітності, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та системи електронного адміністрування реалізації пального арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкових зобов`язань чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході здійснення камеральної перевірки, посадовою особою відповідача встановлено порушення ПрАТ Сільпо Рітейл пп. 288.1. ст. 288 ПК України та пункту 4.3 Договору оренди земельної ділянки від 18.11.2019, укладеного між позивачем та Київською міською радою. Відповідач вважає, що позивачем занижено суму податкового зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, з огляду на її сплату в розмірі, меншому ніж 12 відсотків від нормативної грошової оцінки. Під час здійснення перевірки відповідачем використано: податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9290591037 від 05.12.2019 на 2019 рік; копію договору оренди земельної ділянки від 18.11.2019, та інформаційні ресурси ДПС України.

Тобто, відповідачем в межах камеральної перевірки досліджувались документи, факти та обставини, які повинні встановлюватись під час проведення документальної перевірки, предметом якої відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у контролюючого органу були відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати правильність, повноту податкових зобов`язань та донараховувати зобов`язання, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, здійснюючи камеральну перевірку з питань дотримання вимог повноти нарахування та сплати позивачем орендної плати, та збільшивши розмір податкового зобов`язання вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №826/18356/16, від 22.11.2019 у справі №П/811/157/16, від 10.12.2019 у справі №814/183/16, від 06.03.2019 у справі №809/911/17, які також вірно використав суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності з урахуванням доводів наведених як підприємством так і контролюючим органом, колегія суддів приходить до висновку, що за конкретно встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, податковий орган у межах камеральної перевірки досліджував документи, факти та обставини, які повинні встановлюватись при проведенні документальної перевірки. А тому, відповідачем порушено порядок проведення податкової перевірки, визначений чинним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 03.04.2020 № 0344070407 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Крім того. колегія суддів зауважує, що відповідач в своїй апеляційній скарзі навів лише обставини справи та нормативне регулювання спірних правовідносин, втім жодним чином не обґрунтував правомірність прийнятих ним рішень.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 21 липня 2021 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов