Постанова

від 25.06.2007 по справі а6/137-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А6/137-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" червня 2007 р.                                                                   Справа № А6/137-07

10-30 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                           Маляренка А.В.

при секретарі                                                             Петровій Л.М.

розглянувши адміністративну справу №А 6/137-07

за позовом          Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, м. Кагарлик

до відповідача 1          Приватного підприємства «Кондор», м. Кагарлик

відповідача 2          Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестінвест», м. Київ

про                                         визнання недійсним договору

Представники:

позивача:               Норець В.М.(довіреність № 1453/н/10 від 11.04.2007 р.

відповідача 1:           не з'явився

відповідача 2:           не зґявився

Обставини спору:

29.03.2007 р. Кагарлицька об'єднана державна податкова інспекція Київської області (далі –позивач) звернулась з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Кондор»(далі –відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестінвест»(далі –відповідач 2), в якому просить: визнати договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Вестінвест»та ПП «Кондор»недійсним з підстав передбачених ст. 207 Господарського кодексу України, при наявності у відповідача мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; стягнути з ТОВ «Вестінвест»на користь ПП «Кондор»кошти, отримані за договором купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Вестінвест»та ПП «Кондор»у розмірі 56898,66 грн.; стягнути з ПП «Кондор»в дохід держави кошти, отримані за договором купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Вестінвест»та ПП «Кондор»у розмірі 56898,66 грн.

В обґрунтування поданого позову Кагарлицька ОДПІ посилається на те, що актом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 28.01.2005 р. № 4401 анульовано свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Вестінвест»платником податку на додану вартість від 03.10.1997 р. № 37448706, що на думку позивача, підтверджує наявність умислу на ухилення відповідачів від сплати податків, в якості мети, суперечної інтересам держави і суспільства при укладенні спірної угоди.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2007 р. відкрито провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту –КАС України).

Представник позивача в судовому засіданні вищезазначені позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 без поважних причин в судове засідання не з'явились, письмовий відзив на позов та інші витребувані ухвалою суду від 02.04.2007р. документи не подали, хоча про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами відправки вихідної рекомендованої кореспонденції суду від  18.04.07р. за №264.    

Таким чином, відповідачі не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,

встановив:

Між ТОВ «Вестінвест»та ПП «Кондор»01.11.2005 р. було укладено договір купівлі-продажу №37-05, згідно якого відповідач 2 передав у власність відповідача 1 ячмінь загальною кількістю 104,21 т загальною вартістю 56898,66 грн. Факт отримання відповідачем 1 поставленого товару підтверджується накладною №1 від 02.11.2005 р. Фактичне виконання сторонами зазначеного договору купівлі-продажу підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судом копіями накладної №1 від 02.11.2005 р. та податкової накладної №1 від 02.11.2005 р. Як вбачається з матеріалів справи розрахунки між відповідачами проводились в готівковій формі, що підтверджується квитанціями до прибуткових ордерів за №73 від 02.11.2005 р. на суму 10000,0 грн., №74 від 03.11.2005 р. на суму 10000 грн., №76 від 04.11.2005 р. на 10000 грн., №78 від 07.11.2005 р. на суму 10000 грн., №80 від 08.11.2005 р. на суму 10000 грн., №82 від 09.11.2005 р. на суму 56898,66 грн.

Зазначені видаткові та податкові накладні на момент розгляду даного спору є чинними та не визнані недійсними у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а згідно з ч. ч. 5 та 6 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Підставою для звернення Кагарлицької ОДПІ з адміністративним позовом є анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Вестінвест»від 03.10.1997 р. №37448706, що на думку позивача, підтверджує наявність умислу на ухилення відповідачів від сплати податків, в якості мети, суперечної інтересам держави і суспільства при укладенні спірної угоди, оскільки поставлений товар не був відображений ТОВ «Вестінвест»в податковому обліку, не були здані декларації з ПДВ та про прибуток з підприємства, не сплачені податок на прибуток та ПДВ, що є порушенням вимог ст.ст.3, 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, невід'ємною умовою задоволення вимог позивача є встановлення обставин щодо наявності в діях відповідачів умислу на ухилення від сплати податків.

Так, п. 1 та п. 6 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі, забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Підпунктом 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком порушення платником податків процедури апеляційного оскарження.

В матеріалах справи відсутні докази щодо визначення податковими органами податкового зобов'язання відповідачам у відповідності до вимог Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002 р. “Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки” встановлено, що доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про визнання недійсними у встановленому законодавством порядку установчих (статутних) документів, відомості про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, відомості про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 22.12.2004 р. №38/489 припинено юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестінвест», що підтверджується копією даного рішення наявного в матеріалах справи.

Цей факт підтверджує наявність у відповідача 2 умислу на укладення незаконної угоди, адже на момент укладення угоди діяльність відповідача 2 була припинена і прийнято акт про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.  

Відповідно до п. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду даної справи, оцінивши всі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що  позивач надав суду достатньо доказів щодо наявності умислу у відповідача на укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

           Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

          Зважаючи на вищенаведене та керуючись  ст.ст. 17, 94, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

          1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 37-05 від 01.11.2005 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестінвест»та Приватним підприємством «Кондор».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестінвест»(м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, ідентифікаційний код 24260266) на користь Приватного підприємства «Кондор»(м. Кагарлик, вул. Комунарська, 95, ідентифікаційний код 30830641) 56 898 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 66 коп.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Кондор»(м. Кагарлик, вул. Комунарська, 95, ідентифікаційний код 30830641) 56 898 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 66 коп. в доход держави.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк  постанова суду  набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови  суду - без змін.

              Суддя