Постанова

від 12.06.2007 по справі 34/232-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/232-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

П О СТ А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12.06.2007м.КиївСправа № 34/232-А

15 год. 20 хв.

За позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Віа прінт»

простягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 37906 грн. 46 коп.

СуддяСташків Р.Б.

секретар судового засіданняКарбовська О.В.

Представники:

від позивача –Марченко Ю.О. (довіреність від 19.12.2006 № 17356/9/10-205);

від відповідача –не з'явився.

Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) відповідно до пункту 6 Розділу VІІ цього Кодексу.  

СУТЬ СПОРУ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі –Інспекція) звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віа прінт»(далі –Товариство) про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 37 906 грн. 46 коп.

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем у встановлені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон № 2181) строки узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання відповідача розгляд справи відкладався.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи з повідомленням причин своєї неявки не надіслав.  

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки направлялися відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою, зазначеною в його реєстраційних документах.

Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи (частина восьма статті 35 КАС України).

За таких обставин, відповідно до частини шостої статті 71 КАС України справа вирішується на основі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

Товариство зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією м. Києва (свідоцтво № 27495 від 16.10.2000) і перебуває на обліку в Інспекції як платник податку.

Відповідно до поданої до Інспекції податкової декларації з податку на додану вартість № 376570 від 20.11.2006 Товариством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 38 351 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача станом на 30.11.2006 існувала переплата з ПДВ в сумі 444,54 грн., сформована внаслідок раніше поданих Товариством декларацій з визначеними сумами бюджетного відшкодування, а тому сума податкового боргу з ПДВ станом на 30.11.2006 становила 37 906,46 грн.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових  платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування  та  внески на загальнообов'язкове державне соціальне  страхування, нарахування  і  сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами,у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначення процедури оскарження дій органів стягнення встановлюється Законом № 2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування (Абзац  перший  преамбули  Закону)

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 платник  податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач самостійно визначивши суму податкового зобов'язання, її в установлені законом строки не сплатив.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, податкове зобов'язання відповідача за податковою декларацією з податку на додану вартість № 376570 від 20.11.2006 вважається узгодженим та відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181 визнається сумою його податкового боргу.

Згідно з абзацом першим підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту “а” підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181 перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як встановлено судом, позивачем з дотриманням положень пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 було надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу від 05.12.2006 № 1/1066 та другу податкову вимогу від 10.01.2007 2/5 (вказані вимоги не були вручені відповідачу з причини його відсутності за останнім відомим місцем знаходження, у зв'язку з чим їх було розміщено на дошці оголошень, відповідно, 11.12.2006 і 10.01.2007, а тому згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181 вони вважаються такими, що вручені).

Проте, з боку Товариства не було вжито жодних дій щодо сплати податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням того, що у відповідача станом на день розгляду спору обліковується податкова заборгованість з податку на додану вартість в сумі 37 906 грн. 46 коп., беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом № 2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті  71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 23, 71, 86, 94, 98, 158-163, 167, пунктом 6 Розділу VІІ КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віа прінт»(м. Київ, вул. Басейна,5-б, ідентифікаційний код 31086659, р/р № 26001301001733/980 в АКБ «Транс банк», м. Київ, МФО 300089; №2606131999101/980, № 2600531999101/980 в АКБ «Інтерконтинентбанк»у м. Києві, МФО 300313) в доход Державного бюджету України (р/р № 31112029700007 в ГУДКУ в м. Києві, код платежу 14010100, одержувач УДК у Печерському районі м. Києва, код одержувача 26077922, МФО 820019) податковий борг за платежем: податок на додану вартість у сумі 37 906 грн. (тридцять сім тисяч дев'ятсот шість) грн. 46 коп.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяСташків Р.Б.