УХВАЛА
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 300/3687/20
адміністративне провадження № К/9901/24707/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів -Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №300/3687/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зоотех до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
у с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю Зоотех (надалі також - позивач, ТОВ Зоотех ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (надалі також - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач 2, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №2036498/34084413 від 15.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №309/2 від 17.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну за №309/2 від 17.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у вересні 2020 року на виконання умов договору поставки від 15.09.2020 №15/09-2020 із ТОВ Мотив - Контракт здійснювалася реалізація м`яса, у зв`язку з чим у жовтні складено та направлено до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №309/2 від 17.09.2020, яка прийнята та реєстрацію зупинено. Так, відповідач 2 безпідставно відмовив в реєстрації податкової накладної за відсутності конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того представник позивача зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції. Також, за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня відповідач 1 відмовив не у зв`язку із не зазначенням у видатковій накладній на реалізацію товару прізвища та посади посадових осіб покупця, а вже з підстав ненадання зовсім інших первинних документів. Представник вказує, що рішення про відповідність ТОВ Зоотех критеріям ризиковості платника податків не приймалось. Окрім цього позивач в межах ведення господарської діяльності здійснює заходи по вирощуванню такого товару, а отже є виробником цього товару, а не придбаває його у інших суб`єктів господарювання, тому існування усіх факторів, необхідних для віднесення операцій до п. 1 Критеріїв ризиковості, є неможливим. Таким чином, фактичні обставини свідчать також про те, що зупинення реєстрації спірних податкових накладних є протиправними та рішення податкового органу такими, що підлягають скасуванню. Щодо позовної вимоги про зобов`язання здійснити реєстрацію спірних податкових накладних, то така вимога ніяким чином не порушує дискреційні функції фіскального органу, а є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. З наведених підстав представник позивача, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 16 грудня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачі подали до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем розумних обмежень в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №300/3687/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зоотех до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2021 |
Оприлюднено | 23.07.2021 |
Номер документу | 98493458 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дашутін І.В.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні