Ухвала

від 20.05.2010 по справі к-24180/08-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"20" травня 2010 р.                               м. Київ                                        К-24180/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника позивача –Заболотного О.М.,                               

представника відповідача –Ясинчук І.Г.,                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові

на постанову господарського суду Чернігівської області від 10 квітня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року

у справі № 6/60а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коффінс»

до Державної податкової інспекції у місті Чернігові

про визнання нечинним акта, протиправними дій та визнання права, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коффінс»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові (далі –відповідач) про визнання нечинним акта № 177/15-248 від 30 листопада 2006 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; визнання протиправними дій ДПІ у м. Чернігові щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; визнання за ТОВ «Коффінс»права на використання із 30 грудня 2006 року свідоцтва, виданого 06 грудня 2004 року на бланку ф. № 2-Р серії НБ № 302636 (в редакції заяви про зміну позовних вимог № 07-02/07 від 07 лютого 2007 року).

Постановою господарського суду Чернігівської області від 10 квітня 2007 року у позові відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року постанову господарського суду Чернігівської області від 10 квітня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Чернігові, не погоджуючись з мотивувальними частинами рішень судів попередніх інстанцій, просить скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 10 квітня 2007 року та змінити мотивувальну частину ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року, зазначивши підстави для відмови в задоволенні позову, які викладені в апеляційній скарзі.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Коффінс», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанції є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову господарського суду Чернігівської області від 10 квітня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Чернігові було здійснено документальну невиїзну перевірку декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Коффінс», які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, за результатами якої було складено довідку № 177 від 24 листопада 2006 року.

У довідці було встановлено, що протягом періоду з листопада 2005 року по жовтень 2006 року ТОВ «Коффінс»(ідентифікаційний код 33259306, індивідуальний податковий номер 332593025269, юридична адреса –14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 59/6, дата реєстрації платником податку на додану вартість у ДПІ у м. Чернігові –06 грудня 2004 року, номер свідоцтва платника податку на додану вартість 33920536) подає до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій «0»грн.

30 листопада 2006 року на підставі вказаної довідки ДПІ у м. Чернігові було складено акт № 177/15-248 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Коффінс».

Не погоджуючись із законністю вказаного акту, 08 грудня 2006 року ТОВ «Коффінс»звернулось із скаргою № 113 до ДПІ у м. Чернігові, в якій просило переглянути акт №177/15-248 від 30 листопада 2006 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

29 грудня 2006 року ДПІ у м. Чернігові направила ТОВ «Коффінс»лист №30566/10/15-213 від 26 грудня 206 року, у якому зазначила, що підприємство може зареєструватися платником податку на додану вартість відповідно до пунктів 9.1 –9.7 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вказаний лист був отриманий ТОВ «Коффінс»12 січня 2007 року.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що оскільки ДПІ у м. Чернігові в порушення підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не прийняла вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги ТОВ «Коффінс», скарга позивача вважається повністю задоволеною, а отже права та інтереси платника податку є відновленими самим відповідачем, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Абзацом першим підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пунктом 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року № 29, передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга має бути подана до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується. Якщо мотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці 1 цього підпункту.

Згідно абзаців 1 - 10 пункту 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, за розглядом скарги (заяви) платника податків або посадової особи платника податків чи громадянина приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Рішення оформляється на бланку органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву). У вступній частині рішення зазначається повне найменування особи, яка подала скаргу (заяву): прізвище та ініціали громадянина або фізичної особи - платника податку - суб'єкта підприємницької діяльності, посадової особи платника податків - юридичної особи, відомості про інших осіб, які брали участь у розгляді скарги (заяви), відомості про предмет оскарження якого стосується скарга (заява), дата прийняття скарги (заяви) до розгляду (дата і номер зазначається за даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції). Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги (заяви), дата і номер податкового повідомлення про суми податкових зобов'язань, рішення або постанови і назва органу державної податкової служби, який видав зазначені документи, та стисле викладення вимог і клопотання посадової особи (платника податків), яка подала скаргу (заяву). В мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги (заяви) та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву), а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу (заяву). Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги (заяви) або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання особи, викладених у скарзі (заяві). У рішенні також зазначається, що в разі незгоди особи, яка подала скаргу (заяву) з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржене до органу державної податкової служби вищого рівня у строки, визначені в цьому Положенні відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»або в судовому порядку. У разі повного або часткового задоволення скарги (заяви) в рішенні даються вказівки органу державної податкової служби, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій. Рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (або його заступник). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) платнику податків. Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою - платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що лист ДПІ у м. Чернігові № 30566/10/15-213 від 26 грудня 2006 року не відповідає вимогам  Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів, що ДПІ у м. Чернігові в порушення підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не прийняла вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги ТОВ «Коффінс».

Крім іншого, колегія суддів відзначає, що оскільки оспорюваний акт ДПІ у м. Чернігові про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість порушував права та законні інтереси позивача, то згідно з приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного суду України це давало позивачу підстави для звернення до адміністративного суду, а суду, відповідно, для відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанції дійшли правомірного висновку, що оскільки спір між сторонами вирішено в порядку апеляційного узгодження, в зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Чернігові підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Чернігівської області від 10 квітня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернігівської області від 10 квітня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий:

---

Л.І. Бившева

                               Судді:             

---

М.І. Костенко

                                                      

---

Н.Є. Маринчак

                                                        

---

Є.А. Усенко

                                                        

---

Т.М. Шипуліна