Рішення

від 07.07.2021 по справі 754/5258/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4037/21

Справа №754/5258/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Сенюти В.О.,

при секретарі Кліванської М.Г.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Лаврової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ТОВ «Київський центр правової допомоги» про захист прав споживачів. Подану позовну заяву обґрунтовує тим, що позивач погодився на рекламну пропозицію та безкоштовну консультацію, звернувся до відповідача за правовою допомогою з питання про перерахунок пенсії. Між позивачем та відповідачем 05.09.2020 року було укладено договір № Д - 129. Предметом договору є надання юридичних послуг з написання: проекту звернення до ПФ, ГУ ПФ м. Києва, ПФУ, Уповноваженого з прав людини, військомата, Мін.соц. зах. населення, консультації. Вартість надання юридичних послуг становить 7500,00 грн. 11.09.2020 року між сторонами було підписано акт про надання юридичних послуг. Позивач стверджує, що надані послуги мають суттєві недоліки, які були виявлені після підписання вказаного акту, виявлені недоліки знецінюють надані послуги, що зумовлює повернення сплачених коштів, тобто відповідного зменшення ціни виконаної роботи.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.04.2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого сторона відповідача заперечую позов та просить у його задоволенні відмовити, оскільки вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

В судовому засіданні позивач подану позовну заяву підтримав, просив позов задовольнити з викладених підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши вступне слово позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.09.2020 року між ОСОБА_1 - замовник та ТОВ «Київський центр правової допомоги» - виконавець, укладено договір № Д-129 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець зобов`язується за дорученням Замовника надати юридичні послуги, зазначені у п. 1.2 цього Договору, для чого зобов`язується вчинити юридичні та інші пов`язані з ними дії в обсязі, обумовленому в цьому Договорі.

Згідно п. 1.2. Договору Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику наступні юридичні послуги: проект звернення до ПФ р-ну, проект звернення до ГУПФ м. Києва, проект звернення до ПФУ, проект звернення до Уповноваженого з прав людини, проект звернення до військомата, проект звернення до Мін. соц. зах. населення, консультації.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що вартість надання юридичних послуг, зазначених у п. 1.2 цього Договору становить 7500,00 грн.

На підтвердження оплати за Договором, позивачем надано копії фіскальних чеків (а.с.11).

Позивач, як на підставу задоволення позову, посилається на те, що стороною відповідача надані послуги неналежної якості, оскільки підготовлені проекти звернень до ПФ по району, ГУ ПФ м. Києва подано за неналежністю та не містило жодного посилання щодо перерахунку пенсії. Підготовлено проект звернення до ПФ України, замість проекту звернення до Пенсійного фонду, при цьому зміни до договору внесено не було. Щодо проекту звернення до Уповноваженого з прав людини, останнє не містило жодного посилання щодо перерахунку пенсії, а на вказане звернення була надана відповідь від Головного управління ПФУ в м. Києві та Представника Уповноваженого ВРУ за прав людини, які підтверджують проходження військової служби в період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Проект звернення до військомату позивачу був незрозумілий, але представники відповідача наголошували на його необхідності. Проект звернення до Міністерства соціального захисту населення також не містило жодного посилання щодо перерахунку пенсії. Вказані недоліки позивач виявив з часом, оскільки юридично необізнаний. Таким чином, позивач вважає, що мало місце порушення ст.. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», а положення договору містить нечіткі та двозначні положення, які повинні тлумачитися на користь позивача.

Положення ст. 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо іншого не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, встановлені договором.

Положенням ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» закріплено, що у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Позивач, на підтвердження наявності недоліків у виконаній роботі за Договором, надав копію акту про надання юридичних послуг від 11.09.2020 року, в якому зазначено про відсутність проекту звернення до ПФ по району.

Проте, суд вказаний доказ до уваги не приймає з наступних підстав.

Відповідно до положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів і засвідчує факт здійснення господарської операції.

В судовому засіданні судом було оглянуто два примірника акту про надання юридичних послуг від 11.09.2020 року, копії яких містяться у письмових матеріалах справи, які стосувалися договору № Д-129 від 05.09.2020 року.

З вказаних актів вбачається відмінність, оскільки примірник позивача містив допис щодо відсутності проекту звернення до ПФ р-ну, в той час як вказаний запис відсутній у примірнику акта сторони відповідача.

Враховуючи те, що допис у акті про надання юридичних послуг від 11.09.2020 року, наданий позивачем оформлено із порушенням п. 4.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, суд не бере до увагу наданий позивачем акт, як доказ неналежного виконання умов договору № Д-129 від 05.09.2020 року.

Всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивачем не було надано доказів неналежного виконання відповідачем умов Договору.

Доводи позивача про те, що умови договору є нечіткими або двозначними не обґрунтовано позивачем та не підтверджено належними та допустимими доказами.

Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 08.06.2016 року № 6-330цс16, від 20.02.2019 року по справі за № 666/4957/15-ц, 18.04.2018 року № 754/11000/14-ц є безпідставними та такими, що не кореспондуються із позовними вимогами позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову через його недоведеність та необґрунтованість.

Згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).

Відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства зобмеженою відповідальністю Київський центр правової допомоги» про захист прав споживачів відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги», ЄДРПОУ: 43576124, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 44Б.

Повний текст рішення суду виготовлено: 21.07.2021 року.

Суддя: В.О.Сенюта