Рішення

від 20.07.2021 по справі 761/30164/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/30164/20

Провадження № 2/761/3709/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Мехеди А.В.,

за участю:

представника позивача - Герасименка П.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Національної дитячої спеціалізованої лікарні ОХМАТДИТ МОЗ України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Національна дитяча спеціалізована лікарня ОХМАТДИТ МОЗ України звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

У своїй позовній заяві просили суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь Національної дитячої спеціалізованої лікарні ОХМАТДИТ МОЗ України втрати в сумі 3 274 535,25 грн, витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року у кримінальному проваджені № 12018100100005377 від 11 травня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України визнано винною і призначено їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування призначеного судом покарання. Вирок суду набрав законної сили 01.01.2019 року. Зазначає, що Шевченківським районним судом м. Києва встановлено та визнаною ОСОБА_2 в повному обсязі наступне: ОСОБА_2 у період часу з 01 січня 2012 року по 18 червня 2015 рік допущено службову недбалість, а саме всупереч покладених на неї функціональних обов`язків та внаслідок несумлінного ставлення до них, маючи реальну можливість виконання функції щодо обліку та збереження отриманих нею як старшою медичною сестрою лікарських засобів, не забезпечила належне зберігання та використання при лікуванні хворих у відділенні інтенсивної хіміотерапії НДСЛ Охматдит таких лікарських засобів: 37 флаконів Ванкоміцин 1000 мг , 5761 ампул Гордокс , 776 флаконів Цимевен , 400 флаконів Біовен-моно 25 мл , 985 флаконів Біовен-моно 50 мл , 2462 флаконів Тієнам , 4144 флаконів Коломіцин , 794 флаконів Ванкоміцин 500мг , 1581 флаконів Інванз , 6949 таблеток Укрлівтаб , 1200 ампул Фленокс , 1000 ампул Венофер , що призвело до втрат вказаних лікарських засобів у відділенні на суму 3274535,25 грн. . Таким чином, позивач вважає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 3 274 535,25 грн., а тому звернувся до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2020 року матеріали цивільної справи було передано для розгляду судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2021 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, правом подати відзив не скористалася.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України ).

За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Судом встановлено, а також підтверджується вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року у справі №761/20502/18, провадження № 1-кп/761/1688/2018 наступне:

ОСОБА_2 у період часу з 01 січня 2012 року по 18 червня 2015 рік допущено службову недбалість, а саме всупереч покладених на неї функціональних обов`язків та внаслідок несумлінного ставлення до них, маючи реальну можливість виконання функції щодо обліку та збереження отриманих нею як старшою медичною сестрою лікарських засобів, не забезпечила належне зберігання та використання при лікуванні хворих у відділенні інтенсивної хіміотерапії НДСЛ Охматдит таких лікарських засобів: 37 флаконів Ванкоміцин 1000 мг , 5761 ампул Гордокс , 776 флаконів Цимевен , 400 флаконів Біовен-моно 25 мл , 985 флаконів Біовен-моно 50 мл , 2462 флаконів Тієнам , 4144 флаконів Коломіцин , 794 флаконів Ванкоміцин 500мг , 1581 флаконів Інванз , 6949 таблеток Укрлівтаб , 1200 ампул Фленокс , 1000 ампул Венофер , що призвело до втрат вказаних лікарських засобів у відділенні на суму 3274535,25 грн. .

Вказаним вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року у кримінальному проваджені № 12018100100005377 від 11 травня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України визнано винною і призначено їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування призначеного судом покарання.

Вирок суду набрав законної сили 01.01.2019 року.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до правового висновку, відображеного в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18 лютого 2020 року в справі № 917/154/15, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06 лютого 2020 року в справі № 922/5787/15, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21 січня 2020 року в справі № 911/3883/16, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі 923/1382/16 та багатьох інших: Преюдицію утворюють ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта .

Згідно з постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21 січня 2020 року в справі № 911/3883/16: Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Преюдиціальне значення мають рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини .

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Положеннями ст. 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд враховує, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року, у кримінальному проваджені № 12018100100005377 від 11 травня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України визнано Національну дитячу спеціалізовану лікарню ОХМАТДИТ МОЗ України потерпілою стороною.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України , N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_2 у період часу з 01 січня 2012 року по 18 червня 2015 рік допущено службову недбалість, що призвело до втрат лікарських засобів у відділенні на суму 3 274 535,25 грн., тобто саме з вини відповідача було завданої матеріальної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь Національної дитячої спеціалізованої лікарні ОХМАТДИТ МОЗ України на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3 274 535,25 грн.

Щодо судових витрат суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Позивач відповідно до п.6 ч. 1 ст. 5 закону України Про судовий збір був звільнений від сплати судового збору, а саме від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, керуючись ч.6 ст. 141 ЦПК України, а саме якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 10 510 грн. стягнути з відповідача на користь держави.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 10 510,00 грн.

На підставі ст. ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 133, 141, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Національної дитячої спеціалізованої лікарні ОХМАТДИТ МОЗ України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Національної дитячої спеціалізованої лікарні ОХМАТДИТ МОЗ України матеріальну шкоду в сумі 3 274 535 (три мільйони двісті сімдесят чотири тисячі п`ятсот тридцять п`ять) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 10 510 (десять тисяч п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

Національна дитяча спеціалізована лікарня ОХМАТДИТ МОЗ України, адреса місця знаходження - 01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, буд. 28/1, код ЄДРПОУ: 01994089,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.

Суддя: