Рішення

від 15.07.2021 по справі 444/3051/20

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3051/20

Провадження № 2/444/221/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ ПОВНЕ)

15 липня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Куликівська селищна рада Львівського району Львівської області, про визнання особи, такою що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Куликівська селищна рада Львівського району Львівської області, у якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житлом, а саме - житловим будинком, який знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що будинок за вказаною адресою належить йому на праві власності на підставі договору дарування від 30.04.2010 року. У цьому будинку разом з ним зареєстровані його брати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 в даному житловому будинку не проживає з 2001 року, що стверджується актом від 16.09.2020 року №57. Позичав зазначив що йому відомо про те, що ОСОБА_3 проживає в с.Великі Грибовичі Львівської області із своєю дружиною.

Інший його брат відповідач у справі ОСОБА_2 в даному житловому будинку не проживає з 1998 року, що стверджується актом від 16.09.2020 року №57. Позивач зазначив що йому відомо, що відповідач проживає в АДРЕСА_2 , що стверджується актом від 10.09.2020 року.

Крім того, позивач зазначає, що він як власник будинку не може розпоряджатися своїм майном, отримати передбачені права та пільги по утриманню будинку, не може оформити субсидію через реєстрацію в будинку відповідачів, як взагалі не беруть участі в утриманні житла. В добровільному порядку знятися із реєстрації відповідачі відмовляються. А тому він із даним позовом звернувся до суду та просить позов задовольнити.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак представник позивача 15.07.2021 року звернулася в суд із заявою про розгляд справи у відсутності позивача, зазначила, що позов підтримує, просить такий задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися повторно, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи засобами поштового зв`язку (арк.спр. 88, 89, 94, 99, 100, 101). Відзиву на позовну заяву не подали.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області в підготовче судове засідання не прибув, однак на адресу суду подано письмового листа в якому третя особа зазначає про відсутність заперечень щодо позовних вимог позивача та просить справу розглядати за відсутністю їх представника.

Оскільки відповідачі не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, що в розумінні ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, не подали відзиву, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 , ст. 280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом № 26213284 від 25.05.2010 року про право власності на нерухоме майно, видане на підставі договору дарування №1153 від 30.04.2010 року посвідченого Жовківською державною нотаріальною конторою (арк. спр. 10).

Згідно з Актом обстеження фактичного проживання громадян в житловому будинку АДРЕСА_1 від 16.09.2020 року №57 (арк. спр. 5) згідно виходу комісії та за відомостями Великодорошівської сільської ради встановлено, що в житловому будинку АДРЕСА_1 , зареєстровано 3 осіб, а фактично проживає 1 особа.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає по місцю реєстрації в житловому будинку АДРЕСА_1 з 1998 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживає по місцю реєстрації в житловому будинку АДРЕСА_1 з 2001 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає без реєстрації в с. Великий Дорошів Жовківського району Львівської області з 2002 року (арк. спр. 5).

Згідно з Актом обстеження житлово-побутових умов відповідача по справі ОСОБА_5 від 10.09.2020 року №54 в житловому будинку АДРЕСА_2 встановлено, що в даному житловому будинку АДРЕСА_2 , зареєстровано 4 осіб, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - голова домогосподарства, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - батько (відповідач у справі), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - дід (арк.спр.6).

Відповідно до копії довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб виданої Великодорошівською сільською радою Жовківського району Львівської області від 10.09.2021 року №391 встановлено, що в житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровано усього 3 осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - голова двору, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - брат (не проживає по місцю реєстрації), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - брат.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 71 ЖК України передбачає, що суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

Наведене також узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року, де зазначено про те, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71 , 72 , 116 , 156 ЖК УРСР ; статті 405 ЦК ). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Статтею 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, рішення суду є окремою безпосередньою підставою зняття з реєстрації особи, яка визнана за рішенням суду такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

Права власника житлового будинку, визначені ст. 386 ЦК України та ст. 150 ЖК України , які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають у будинку понад встановлений законом строк збереження права користування житлом, а також те, що позивач не може розпорядитися, володіти та управляти своїм майном на власний розсуд у зв`язку з реєстрацію в будинку відповідачів, суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування будинком за адресою: будинок АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 7 , 10 , 12 , 76 , 81 , 258 , 259 , 263-265 , 280-289, 354-355 ЦПК України , суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком за адресою: будинок АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком за адресою: будинок АДРЕСА_1 .

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 22.07.2021 року.

Суддя: Олещук М. М.